What do you think?
Rate this book
Мовчазна згода
Головні героїні роману Наталії Чайковської «Мовчазна згода» Клара й Ольга працюють медсестрами у психіатричній лікарні. Коли Київ окупували німецькі війська, перед жінками постає питання: кинути напризволяще своїх пацієнтів і піти, чи виконувати накази окупаційної влади, але намагатися хоч когось урятувати? Авторка не робить однозначних висновків, залишаючи їх на розсуд читача. Спираючись на архівні матеріали і свідчення очевидців, Наталія Чайковська намагається відтворити атмосферу, в якій жили люди під час німецької окупації, віддає шану жертвам злочину, скоєному нацистами в Горіховій діброві, та в притаманній їй манері протиставляє людяність і надію абсолютному злу.
Спеціальна відзнака «Вибір видавців» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
Спеціальна відзнака «Вибір видавців» Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».
310 pages, Hardcover
Published January 1, 2024
17 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 14 of 14 reviews
March 11, 2024
Чесно скажу, що намагаюсь не дуже прискіпливо ставитись до українських письменників. Але цей твір просто розізлив мене. У передмові було зазначено, що книга заснована на реальних подіях і авторка описує трагедію Горіхової діброви. Я трошки погуглила, натрапила на цікаву статтю від Історичної правди і взялася читати книгу. І книга виявилася тупо переказом статті з вставлянням:
- безглуздих діалогів, типу:
"- Бачив?
- Бачив."
"- Чуєш?
- Чую."
"- Знаєш?
- Знаю.";
- безкінечним описуванням стану двох головних героїнь по типу: "у грудях стиснуло", "під ложечкою смоктало", "не мала віри в майбутнє". І так по сто разів за книгу;
- описом Києва. Тут хочу відмітити, що дуже засмутилась, що не існує електронного варіанту книги, бо мені прям хотілось ввести у пошуку "бані Кирилівської церкви" і я впевнена, що на 300 сторінок книги знайшлось би як мінімум 20 згадок тих бань (редактор це пропустив без вагань?), причому абсолютно нічого це не символізувало. Ну і крім бань, власне, нічого більше авторка не змогла розказати про Київ;
- бідними метафорами, на кшталт "скривилася, наче довго жувала кислий лимон";
- безлічі коротких історій про всіх можливих пацієнтів, медсестер, євреїв, які з'являлись на два речення і тут же пропадали.
Ось власне і все. Ніяких тобі рефлексій щодо "мовчазної згоди". Клара зайшла в книжку з описом "перестала вірити і сподіватися", а після всього жаху, в якому вона дала "мовчазну згоду", цитую кінець книги - "І вона повірила". Ось така "рефлексія" вийшла.
Отже, що я винесла від прочитання цієї книги - складна тема в основі книги абсолютно не дорівнює складній книзі. Якщо Вам не байдужа трагедія Горіхової діброви, прочитайте статтю Історичної правди (https://www.istpravda.com.ua/articles...), не витрачайте час на цю книгу.
- безглуздих діалогів, типу:
"- Бачив?
- Бачив."
"- Чуєш?
- Чую."
"- Знаєш?
- Знаю.";
- безкінечним описуванням стану двох головних героїнь по типу: "у грудях стиснуло", "під ложечкою смоктало", "не мала віри в майбутнє". І так по сто разів за книгу;
- описом Києва. Тут хочу відмітити, що дуже засмутилась, що не існує електронного варіанту книги, бо мені прям хотілось ввести у пошуку "бані Кирилівської церкви" і я впевнена, що на 300 сторінок книги знайшлось би як мінімум 20 згадок тих бань (редактор це пропустив без вагань?), причому абсолютно нічого це не символізувало. Ну і крім бань, власне, нічого більше авторка не змогла розказати про Київ;
- бідними метафорами, на кшталт "скривилася, наче довго жувала кислий лимон";
- безлічі коротких історій про всіх можливих пацієнтів, медсестер, євреїв, які з'являлись на два речення і тут же пропадали.
Ось власне і все. Ніяких тобі рефлексій щодо "мовчазної згоди". Клара зайшла в книжку з описом "перестала вірити і сподіватися", а після всього жаху, в якому вона дала "мовчазну згоду", цитую кінець книги - "І вона повірила". Ось така "рефлексія" вийшла.
Отже, що я винесла від прочитання цієї книги - складна тема в основі книги абсолютно не дорівнює складній книзі. Якщо Вам не байдужа трагедія Горіхової діброви, прочитайте статтю Історичної правди (https://www.istpravda.com.ua/articles...), не витрачайте час на цю книгу.
March 11, 2024
Авторка наче спеціально пише книги на такі теми, яким далеко не всі зможуть поставити низькі оцінки з моральної точки зору.
Це ледь не найгірший твір, який я читала у своєму житті. Тупі безсенсовні діалоги, описи десятка розбитих аптек і магазинів, кожну сторінку роздуми то ж буде щось з євреями чи ні, пласкі персонажі; ця книжка не несе ніякої культурної цінності абсолютно.
Краще прочитати дослідження та статті істориків замість 300 сторінок розповідей як Клара застигла, а Ольга кричала всередині, а аптека біля дому була розбита, місто мовчало, місто кричало, листя падало, волосся стирчало врізнобіч. Маразм. Я навіть не хочу витрачати час на відгук.
Дуже шкода, що таку важливу трагедію зіпсувала ця «художня» обгортка. Нора-друк купувати не буду.
Це ледь не найгірший твір, який я читала у своєму житті. Тупі безсенсовні діалоги, описи десятка розбитих аптек і магазинів, кожну сторінку роздуми то ж буде щось з євреями чи ні, пласкі персонажі; ця книжка не несе ніякої культурної цінності абсолютно.
Краще прочитати дослідження та статті істориків замість 300 сторінок розповідей як Клара застигла, а Ольга кричала всередині, а аптека біля дому була розбита, місто мовчало, місто кричало, листя падало, волосся стирчало врізнобіч. Маразм. Я навіть не хочу витрачати час на відгук.
Дуже шкода, що таку важливу трагедію зіпсувала ця «художня» обгортка. Нора-друк купувати не буду.
January 29, 2025
Хотіла прочитати з моменту, як побачила. Тема досі не описана ніким. Проте реалізація викликала лише розчарування. Мова бідна, постійні повтори (навіщо? для нагнітання? тоді це не той спосіб) слів та словосполучень, діалоги з позиції сучасності (іноді аж пафосні), нереальність деяких моментів (родина "ворога народу" вільно обговорює і засуджує владу. рілі???). Не дочитала. Скористалася порадою вище і прочитала статтю
November 23, 2024
Дуже важка історія. Ця книга читалась з перервами, бо осягнути ці події, жахи окупованого німцями Києва, було непросто. Скажу, що сподобалось. Ми завжди очікуєм, що книги про знищення євреїв, звірство того режиму - це лише твори закордонних авторів. Ну що ж. Достойна книга української авторки. За роботу з історичним контекстом, архівами та документами - особлива вдячність.
June 26, 2024
Ця книга болить невимовно. Трагедія, в якій змусили брати участь мед персонал псих лікарні. Люди, які були родиною і з приходом нової влади мали сортувати людей на смерть. І разом з трагедією колективною - особиста трагедія Клари. Вона втратила доньку і разом з нею смак до життя.
.
А потім стається щось, що змушує її серце розтанути. І попри всі смерті навкруги її серце стає мʼяким і повертає собі здатність любити. Я дуже багато плакала читаючи і не тільки від страшних речей, а і від змін в серці жінки.
.
Я дуже раджу прочитати цю книгу. Бо вона дає надію у найстрашніші часи. З нетерпіння чекаю наступну книгу Наталі. Бо вони кожного разу все більше і більше зачаровують мене.
.
А потім стається щось, що змушує її серце розтанути. І попри всі смерті навкруги її серце стає мʼяким і повертає собі здатність любити. Я дуже багато плакала читаючи і не тільки від страшних речей, а і від змін в серці жінки.
.
Я дуже раджу прочитати цю книгу. Бо вона дає надію у найстрашніші часи. З нетерпіння чекаю наступну книгу Наталі. Бо вони кожного разу все більше і більше зачаровують мене.
January 15, 2025
Чомусь я вирішила, що із цією книгою я трохи відійду від запалу Республіки дракона Кван і спокійно піду читати 3ю частину трилогії. Я просто жорстоко помилилася ‐ книгу в 300 сторінок, з великим шрифтом та малого формату я читала майже 4 дні! Я відкладала її бо просто не могла винести усі події описані на сторінках - дуже важко емоційно сприймати саме таку історію, особливо під час війни. Чесно, вже і не пам'ятаю, щоб я так багато плакала над книгою - так, було трохи сліз і від Кван, коли помирали герої, були сльози і від Матолінець, читаючи про возз'єднання героїв, але тут зовсім інше. Спочатку плачеш, бо знаєш світову історію, ти плачеш саме через знання і розуміння того, що буде далі із героями. Потім плачеш, бо навіть у натовпі, який іде у Бабин Яр авторка вихоплює якихось певних персонажів і це вже не просто натовп євреїв, яких гонять на смерть - це окремі особистості. Тут настає розуміння трагедії окремої особистості, а не всього народу. А потім ти плачеш, бо осягнувши усе це перекладаєш переживання на загальносвітовий та український контекст і стає страшно, і гірко. Надзвичайно важка, але і важлива книга!
Тут не лише страх та відчай, але і віра у майбутнє, боротьба попри всі загрози, людяність та ненависть до будь-якого окупанта. Лише 300 сторінок розбурхали мою душу надовго
Тут не лише страх та відчай, але і віра у майбутнє, боротьба попри всі загрози, людяність та ненависть до будь-якого окупанта. Лише 300 сторінок розбурхали мою душу надовго
March 9, 2024
Уявіть, ви маєте шикарну історію, яка відбувалася насправді. Ви взаємодієте з істориками, піднімаєте архіви і вирішуєте писати книгу на дуже важливу тему.
Але! Ви не вмієте писати книжки.
Ви не знаєте, як розкрити персонажів, їх діалоги неправдоподібні і неінформативні. Від нестачі слів ви всю книгу використовуєте однакові вирази, недолугі метафори і засипаєте читача неймовірною кількістю прикметників. Для чого? Ну можливо у вас стоїть завдання по кількості знаків, звідси ці безкінечні повтори.
А ще, ви просто обожнюєте короткі речення.
Ні для чого.
А може щоб показати значущість моменту.
Відчути.
Ще раз.
Емоції героїв.
Для чого такі речення в стовпчик? Ну може, щоб книжка виглядала більш обʼємною.
Мені реально шкода, що так недолуго написали на таку важливу тему. Автор просто взяла історичну статтю, додала туди гору прикметників і видала книжкою. І тепер ніхто не візьметься писати про це більше.
Окреме питання до видавництва, невже редактор не побачив русизми, повторювані метафори і описи? Звідки така зневага до ваших читачів?
Але! Ви не вмієте писати книжки.
Ви не знаєте, як розкрити персонажів, їх діалоги неправдоподібні і неінформативні. Від нестачі слів ви всю книгу використовуєте однакові вирази, недолугі метафори і засипаєте читача неймовірною кількістю прикметників. Для чого? Ну можливо у вас стоїть завдання по кількості знаків, звідси ці безкінечні повтори.
А ще, ви просто обожнюєте короткі речення.
Ні для чого.
А може щоб показати значущість моменту.
Відчути.
Ще раз.
Емоції героїв.
Для чого такі речення в стовпчик? Ну може, щоб книжка виглядала більш обʼємною.
Мені реально шкода, що так недолуго написали на таку важливу тему. Автор просто взяла історичну статтю, додала туди гору прикметників і видала книжкою. І тепер ніхто не візьметься писати про це більше.
Окреме питання до видавництва, невже редактор не побачив русизми, повторювані метафори і описи? Звідки така зневага до ваших читачів?
November 30, 2025
Звичайно, в цей час війни, в який ми живемо, дуже важко читати такі книжки, адже в голову приходить чітке розуміння, що історія повторюється... Скільки горя можуть приносити несправедливі рішення, що приймаються окупантами, скільки доль зруйновано вщент...
Це розповідь про двух лікарів, Ольгу та Клару, які працюють в психіатричний лікарні Києва під час окупації міста німцями у Другій Світовій.
Це розповідь про те, як жилося звичайним киянам, маючи величезні проблеми із продуктами харчування, водою та світлом, і яка для спіткала всіх, хто мав єврейське походження.
Дуже показово описано, як змінюються характери людей. Хтось залишається добрим і світлим, та допомагає іншим, хтось байдуже спостерігає за всім навколо, а хтось озлоблюється та звинувачує оточуючих у всіх гріхах.
Книга неймовірно цікава, повчальна, але важка.
Дуже чітко описані почуття головних героїв, відчай, біль, хвилювання. Читаючи, переживаєш емоції разом із героїнями.
Рекомендую цю книгу для прочитання всім без виключення. Деякі речі просто вкрай необхідно зрозуміти, живучи в теперішній час в Україні.
Це розповідь про двух лікарів, Ольгу та Клару, які працюють в психіатричний лікарні Києва під час окупації міста німцями у Другій Світовій.
Це розповідь про те, як жилося звичайним киянам, маючи величезні проблеми із продуктами харчування, водою та світлом, і яка для спіткала всіх, хто мав єврейське походження.
Дуже показово описано, як змінюються характери людей. Хтось залишається добрим і світлим, та допомагає іншим, хтось байдуже спостерігає за всім навколо, а хтось озлоблюється та звинувачує оточуючих у всіх гріхах.
Книга неймовірно цікава, повчальна, але важка.
Дуже чітко описані почуття головних героїв, відчай, біль, хвилювання. Читаючи, переживаєш емоції разом із героїнями.
Рекомендую цю книгу для прочитання всім без виключення. Деякі речі просто вкрай необхідно зрозуміти, живучи в теперішній час в Україні.
March 12, 2024
Написати роман на історичну тему – великий труд.
Наталія Чайковська робить це майстерно.
В "Мовчазній згоді" розповідається про людей, яким довелося стати свідками масових вбивств хворих, які перебували на лікуванні в психологічній лікарні. Торкається авторка і життя Києва в окупації під час Другої світової війни.
Герої мимоволі стають співучасниками цих вбивств. На їхню думку. Як з цим можна жити? Чи витримає психіка? Чи виживуть вони самі?
Ми на собі відчули, що таке війна, багато українців знають, що таке окупація. Книга болить ще й цими питаннями.
Мова авторки легка. Історії головних героїнь захоплюють, переживаєш за кожну.
І мій улюблений відкритий фінал. Хоча я б радо прочитала інший.
Чудовий і важливий роман для українців. Авторці вдячність!
Наталія Чайковська робить це майстерно.
В "Мовчазній згоді" розповідається про людей, яким довелося стати свідками масових вбивств хворих, які перебували на лікуванні в психологічній лікарні. Торкається авторка і життя Києва в окупації під час Другої світової війни.
Герої мимоволі стають співучасниками цих вбивств. На їхню думку. Як з цим можна жити? Чи витримає психіка? Чи виживуть вони самі?
Ми на собі відчули, що таке війна, багато українців знають, що таке окупація. Книга болить ще й цими питаннями.
Мова авторки легка. Історії головних героїнь захоплюють, переживаєш за кожну.
І мій улюблений відкритий фінал. Хоча я б радо прочитала інший.
Чудовий і важливий роман для українців. Авторці вдячність!
March 30, 2024
Дві медсестри — Клара й Ольга працюють у київській психіатричній лікарні імені Павлова. Опиняються в німецькій окупації під час Другої світової війни.
Дехто з їхнього оточення впевнений, що, може, під німцями буде краще, втім окупанти — вони і є окупанти. Німці, як «борці за чистоту раси» починають принижувати євреїв, катувати, вбивати.
Перед медсестрами постає дилема: чи не втручатись, і їх не чіпатимуть, чи врятувати бодай декількох водночас виказавши мовчазну згоду з убивствами багатьох інших…
Тема складна і болісна. Мабуть, через те мені в стилі авторки, крім загальної легкості читання, сподобалася наявність діалогів у великій кількості: вони суттєво полегшили процес подорожі сторінками. Хоча подекуди щемило…
Сподобалось.
Дехто з їхнього оточення впевнений, що, може, під німцями буде краще, втім окупанти — вони і є окупанти. Німці, як «борці за чистоту раси» починають принижувати євреїв, катувати, вбивати.
Перед медсестрами постає дилема: чи не втручатись, і їх не чіпатимуть, чи врятувати бодай декількох водночас виказавши мовчазну згоду з убивствами багатьох інших…
Тема складна і болісна. Мабуть, через те мені в стилі авторки, крім загальної легкості читання, сподобалася наявність діалогів у великій кількості: вони суттєво полегшили процес подорожі сторінками. Хоча подекуди щемило…
Сподобалось.
March 12, 2024
Це перший твір авторки, який я прочитала, і буду продовжувати знайомитись з її книжками. Дуже гарно пише, багата українська мова, роман читався легко, хоч тема важка.
Сподобалось, як передано думки головних героїнь, як вони проживали життя в окупації.
Сюжет тримав у напрузі, хоча й здогадувалася чим ця історія завершиться.
Вразило те, як описано події, що відбувалися в стінах психіатричної лікарні, як передано біль і почуття пацієнтів і медперсоналу.
Страшно, що книжка заснована на реальних фактах і ці події насправді відбувалися. Але такі книжки потрібні, щоб знати нашу історію.
Дякую авторці за пророблену роботу!
Сподобалось, як передано думки головних героїнь, як вони проживали життя в окупації.
Сюжет тримав у напрузі, хоча й здогадувалася чим ця історія завершиться.
Вразило те, як описано події, що відбувалися в стінах психіатричної лікарні, як передано біль і почуття пацієнтів і медперсоналу.
Страшно, що книжка заснована на реальних фактах і ці події насправді відбувалися. Але такі книжки потрібні, щоб знати нашу історію.
Дякую авторці за пророблену роботу!
March 16, 2024
Мені тут сподобалося все.
Атмосфера окупованого Києва, емоції людей, які спочатку були під тиском радянської влади, а потім опинилися в окупації.
Тут згадується і про Бабин Яр, але основні події відбуваються в стінах психіатричної лікарні Павлова, коли нацисти вбивали пацієнтів.
Емоції двох медсестер передані дуже сильно.
Відчувалася безвихідь і страх.
Влучна назва, яка транслює те, яка внутрішня бороться відбувалася, коли мед..персонал став причетним до злочинів.
Авторська мова дуже гарна.
Авторка має гарний стиль написання.
Книжку раджу всім!!!
Атмосфера окупованого Києва, емоції людей, які спочатку були під тиском радянської влади, а потім опинилися в окупації.
Тут згадується і про Бабин Яр, але основні події відбуваються в стінах психіатричної лікарні Павлова, коли нацисти вбивали пацієнтів.
Емоції двох медсестер передані дуже сильно.
Відчувалася безвихідь і страх.
Влучна назва, яка транслює те, яка внутрішня бороться відбувалася, коли мед..персонал став причетним до злочинів.
Авторська мова дуже гарна.
Авторка має гарний стиль написання.
Книжку раджу всім!!!
March 23, 2024
Психологічно важкий роман, але написаний дуже майстерно.
Те, що відбувалося в Києві в період німецької окупації, показано через сприйняття двох героїнь. Події в психлікарні зображено точно і розписано по днях (видно, що авторка детально вивчила документи). Гарними описами передала і події і просте життя.
Написано дуже гарно. Авторська мова багата, передано страх і зневіру, зображено як знищували пацієнтів і як рятували.
Роман дуже сподобався. Показавши історичне тло, авторка зазирнула в душу кожному персонажу.
Написано легко, прочитала швидко, а книжка запам’ятовується.
Раджу всім.
Те, що відбувалося в Києві в період німецької окупації, показано через сприйняття двох героїнь. Події в психлікарні зображено точно і розписано по днях (видно, що авторка детально вивчила документи). Гарними описами передала і події і просте життя.
Написано дуже гарно. Авторська мова багата, передано страх і зневіру, зображено як знищували пацієнтів і як рятували.
Роман дуже сподобався. Показавши історичне тло, авторка зазирнула в душу кожному персонажу.
Написано легко, прочитала швидко, а книжка запам’ятовується.
Раджу всім.
March 14, 2024
Важка і важлива тема. Правдиві герої. Не вистачило атмосфери 40-х років, тому 4.
Displaying 1 - 14 of 14 reviews