Це видання містить адаптовані виклади фундаментальних праць ідеологів українського націоналізму: Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Микола Сціборський, Юрій Липа, Ярослав Оршан, Михайло Колодзінський, Олег Ольжич, Дмитро Мирон-Орлик, Ярослав Стецько, Роман Коваль.
Розділи проілюстровані унікальними світлинами авторів, реконструйованих та відновлених частково за допомогою нейромереж та штучного інтелекту.
Неочікувано, така проста ідея - зібрати історичні статті та маніфести присвячені питанню українського націоналізму за минулі 124 роки. В такому вигляді дуже легко простежити основні моменти, які досі є актуальними і в наш час. Найголовніше досягнення цієї книги це те, що вона створює тяглість поколінь - наші прадідусі та прабабусі героїчно боролися з росіянами і заповідали нам продовжувати боротися за нашу свободу, наш простір, нашу культуру, мову, історію та релігію. Кожному українцю можна порекомендувати - не як приклад наслідування, а як джерело натхнення і розуміння, що власна держава це не те, від чого можна просто відмовитися заради кращого життя
Книга виявилася досить складною для прочитання, і щоб повністю осягнути її зміст, можливо, доведеться перечитати її кілька разів. Вона містить багато тез, з якими я погоджуюся, а також тих, що викликають у мене повну незгоду. Незважаючи на це, вважаю, що ця книга є обов’язковою для прочитання, оскільки вона сприяє глибшому розумінню теми Націоналізму
все ж залишу кілька слів про цю збірку. єдине, що мені тут сподобалося — це пан Міхновський з трактатом «Самостійна Україна». Піднімає гарні питання, робить ревізію Переяславської угоди Хмельницького, по пунктах, грамотно і переконливо. Тільки можу уявити, як це було читати в далекому 1900 році. А ще за кільки років він підірвав памʼятник пушкіну в Харкові, той самий, що стояв у скверику поезії до повномасштабки. Просто 10 з 10. Донцов мені не зрозумілий. Але з його біографією, там чорт ногу зломить. Але все що далі в книжці, читати важко. Завершується все таким махровим їбанаріумом, що я просто не уявляю, як це може бути бестселлером в головних книгарнях країни. Або до жалюгідної писанини Романа Коваля в 10 розділі ніхто не дочитує, або бідаганьбахалепа.
Перший раз не оцінюю книгу. Тому що це не нон фікшн, і тем більше не художня література. Це збірка наукових робіт, статей, а не література. Книга максимально важко читається, вона тяжка для сприйняття. Але дуже важлива для України та українців, бо за рахунок переосмислення минулого можна зрозуміти сьогодення та, навіть, майбутнє.
Не оцінюватиму, бо сама книга це збірка статтєй впорядкованих з викладами ідей. Важлива? - Так! Погоджуватися чи не погоджуватися із твердженнями авторів, це вже питання друге. І я рада, що коментатори пишуть, що з частиною тез вони теж не погоджуються.
Дуже складна книга для прочитання. Але її треба читати кожному українцю, щоб зрозуміти, що у нас за держава і хто оточує нас. Що ніхто нам не буде допомагати, тільки ми самі, як нація, можемо собі допомогти.
Хоча ця книга доволі важка для читання та розуміння, вона є дуже важливою, особливо в актуальних обставинах. Книга дозволяє дослідити як змінювався український націоналізм, які питання хвилювали українських націоналістів в різні періоди нашої історії. Бачу, що в багатьох відгуках люди знижують оцінку через те, що не погоджуються з деякими твердженнями. Проте, на мою думку, цю книгу треба розглядати як історичну книгу, в якій зібрані всі найважливіші документи. Коли ми читаємо підручник історії ми також не завжди погоджуємось з рішеннями або діями політиків, але це не впливає на оцінку самої книги. Тут так само. Я впевнена, що точно буду перечитувати цю книгу і радити її своїм знайомим.