What do you think?
Rate this book
Час запалювати світло
Це історія сили людського духу та витривалості, розповідь про те, як вийти з важкої ситуації з високо піднятою головою та новими знаннями. У книзі описано реальну історію авторки Яніни Гладкової — активної, життєрадісної дівчини, чиє життя аварія розділила на «до» та «після»… Але Яніна не змирилася. Докладаючи щодня неймовірні надзусилля, вона за кілька років змогла повністю відновитися після страшної автомобільної аварії, стати ще сильнішою та щасливішою.
Це історія втрати та відновлення здоров’я, життя в лікарні та бажання навчитися ходити заново. Це думки та відчуття людини в такому стані, коли сила волі та міцність духу виходять на перший план.
Книга буде цікава всім, хто замислюється про сенс буття, бажає досягти більшого, хоче знайти свій шлях, подивитися на життя під іншим кутом, розширити світогляд. Розповідь пронизана теплотою, добрим гумором та життєлюбством. Історія Яніни демонструє, наскільки непохитною є людина, чия воля до життя сильніша за будь-які обставини.
Це історія втрати та відновлення здоров’я, життя в лікарні та бажання навчитися ходити заново. Це думки та відчуття людини в такому стані, коли сила волі та міцність духу виходять на перший план.
Книга буде цікава всім, хто замислюється про сенс буття, бажає досягти більшого, хоче знайти свій шлях, подивитися на життя під іншим кутом, розширити світогляд. Розповідь пронизана теплотою, добрим гумором та життєлюбством. Історія Яніни демонструє, наскільки непохитною є людина, чия воля до життя сильніша за будь-які обставини.
244 pages, Hardcover
Published January 1, 2022
1 person want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 of 1 review
February 28, 2024
Це реальна історія про реальну ситуація, яка сталась у житті авторки: вона потрапила в аварію, після якої довелось дуже довго відновлюватися. І кажучи "дуже довго", я справді це маю на увазі: книга розповідає про період довжиною в 3 роки.
Я не була впевнена, що це буде цікаво - ні краплини художньої вигадки, лише голе життя. Але життя Яніни виявилось ох яким цікавим:) Можливо, свою роль зіграв той факт, що я теж свого часу провела місяць в ліжку і мені знайомі всі ці думки про те, чи зможу я взагалі коли-небудь знову дійти до своєї улюбленої кав'ярні і випити там кави (але у моєму випадку все було знааааачно лайтовіше). Одним словом, мені було дуже цікаво читати: я яскраво уявляла все описане (допомагали і фотки, якими щедро прикрашена ця книжкаа), співпереживала авторці, вболівала за хепі-енд (хоч знала про нього наперед)), дивувалась неочікуваним поворотам і раділа успіхам.
Книга трохи нагадує блог - бо частково і є вирізками з блогу авторки - і це такий собі лайфстайл блог: тут не лише про одужання після аварії, але і багато роздумів, інсайтів, подорожей, навіть про харчування є - коротше, про все, щоб відчути, ніби авторка - твоя хороша знайома. Аж шкода перегортати останню сторінку - це наче закінчувати зустріч з подругою на каві, коли кав'ярня вже зачиняється і пора розходитися по домах, але ви ще стільки всього не обговорили.
Я не була впевнена, що це буде цікаво - ні краплини художньої вигадки, лише голе життя. Але життя Яніни виявилось ох яким цікавим:) Можливо, свою роль зіграв той факт, що я теж свого часу провела місяць в ліжку і мені знайомі всі ці думки про те, чи зможу я взагалі коли-небудь знову дійти до своєї улюбленої кав'ярні і випити там кави (але у моєму випадку все було знааааачно лайтовіше). Одним словом, мені було дуже цікаво читати: я яскраво уявляла все описане (допомагали і фотки, якими щедро прикрашена ця книжкаа), співпереживала авторці, вболівала за хепі-енд (хоч знала про нього наперед)), дивувалась неочікуваним поворотам і раділа успіхам.
Книга трохи нагадує блог - бо частково і є вирізками з блогу авторки - і це такий собі лайфстайл блог: тут не лише про одужання після аварії, але і багато роздумів, інсайтів, подорожей, навіть про харчування є - коротше, про все, щоб відчути, ніби авторка - твоя хороша знайома. Аж шкода перегортати останню сторінку - це наче закінчувати зустріч з подругою на каві, коли кав'ярня вже зачиняється і пора розходитися по домах, але ви ще стільки всього не обговорили.
Displaying 1 of 1 review