Коротка історія української літератури

by Остап Українець, Юлія Вус (Illustrator), Іван Кипібіда (Illustrator)

За тисячу років свого існування українська література зібрала великий бестіарій різних жанрів і форм. Існує багато способів говорити про неї, та жодного, який дозволив би викласти все потрібне на лічених десятках сторінок. На щастя, існує маса літературознавчих видань, які дозволяють собі не бути стислими. Ця — книжка спроба протилежного, екстракт, концентрат, есенція. Не розповідь, а запрошення у галерею сотень текстів з різних епох, які чекають на сучасне прочитання і звитяжців, які розшифрують усе, що закладено в ілюстрації.

Genres: Nonfiction, Comics, Graphic Novels, History, Ukrainian Literature, Comic Book, Ukraine

112 pages, Hardcover

First published September 1, 2024

Reviews

[Ярослава]

Це прекрасний літературний стендап (із сильною візуальною складовою) на тему історії української літератури від найдавніших часів до наших днів - житія як супергероїка, повчання як популярний мотиваційний нонфікшн, релігійна полеміка зі Смотрицьким, Вишенським, Потієм та рештою товариства за столом Тайної вечері, і так далі, і таке інше. Подекуди страшенно смішно (поява Домонтовича! момент з Турянським!), всюди вдумливо і з намаганням навіть у форматі короткого оглядового коміксу подати щось, що не зводиться до загальників, а аналізує, як зроблено тексти, які традиції в них вливаються і тд.
Але формат таки накладає обмеження: всього в ньому не поясниш, тож це подекуди видається таким конспектом для себе, де найцікавіші тези виділено, але між ними прогалина, де контекст треба додумати самому. Щоб зрозуміти, в чому прикол у таких випадках, читач потребує підготовки бодай на рівні дуже доброго знання шкільної програми, а краще більше.

Ну, наприклад, діалог між героями на сторінках коміксу:

"Ось ти, читачу, вмієш писати. Думаєш, це дає тобі вміння написати роман?"
"Я не..."
"Я не до тебе. Тут четверту стіну після Йогансена ще не залатали".

Якщо читач від початку не знає, хто такий Йогансен, чим відомий і що там у нього з четвертою стіною, то жарт не оцінить і більше не дізнається. Якщо людина бере комікс, щоб дізнатися про укрліт, а не щоб оцінити елегантний стендап, то може хіба що виписувати імена й назви і догуглювати самостійно. І це дуже простий приклад, зрозумілий, думаю, більшості читачів - а якась частина жартів пролітала десь високо над головою навіть у мене, а в мене PhD з укрліт + я, в принципі, регулярно почитую класику, тобто досить підготована читачка. Тож це дуже мотиваційна література, майже як повчання Володимира: пішла докупила ще трохи класики на абуку))) Не те, щоб мені для цього треба був додатковий стимул, але дякую за індульгенцію))) А потім можна буде перечитувати "Коротку історію" і стежити, як дедалі більше всього ставатиме зрозумілим!

Кілька душевних картинок:

[Юля Проліт · Rating 5 out of 5]

- То ви хочете сказати, що це все - плагіат?
- Ні-ні, що ви! Це – літературна традиція.

І додати нічого.

[Olya Nestor · Rating 5 out of 5]

Як філологиня -україністка, читала і сміялася ( і трохи погладжувала себе по голові, бо знайома майже зі всіма цими текстами). Як класно в модному і гарному коміксі бачити «Роксоланію» Кленовича чи моління Данила Заточника))
Хочеться тепер «Довгу історію української літератури» в такому ж стилі! Браво!

[ліда лісова · Rating 5 out of 5]

красиве, дотепне, але таке коротке! :ʼ)
хочу багатотомник із цією ж мальовкою, гумором і докладними примітками. дуже дякую за цю прекрасну роботу усім причетним.

єдине, до чого можу доколупатися — обкладинка не така крута, як ілюстрації всередині, дещо дивний вибір

[wow_42 · Rating 5 out of 5]

шкода, що така коротка історія, але ж на обкладинці зазначено «коротка історія», то тоді як їй не бути короткою?..

дуже цікавий та крутий мальопис. останні сторінки досить щемкі, але як зазначив пан Остап: «останню сторінку нашої літератури ще не написано». а тому не розслабляємось і далі творимо власну історію.

[Людмила · Rating 5 out of 5]

Не чекайте "історії для чайників".
Читати цей мальопис - це неначе випадково потрапити на літературний квартирник. Заходиш скромно та чемно, сідаєш десь біля стіни і слухаєш. Всі між собою спілкуються, сміються з жартів одне одного, а ти слухаєш і намагаєшся вхопити суть. Тобі не все зрозуміло, але однозначно цікаво. І ця атмосфера літературної любові підхоплює тебе, несе і так, що під кінець ти вже разом із усіма підспівуєш під Мертвого півня: "Ми помремо не в Парижі". Тобі не хочеться, щоб цей вечір закінчувався...
♾️⭐. Обов'язкове для читання!

[Володимир Демченко · Rating 4 out of 5]

Навіть не впевнений як правильно охарактеризувати даний жанр. Тревел по літературі у вигляді графічної новели? Менш з тим. Важливо зняти що це «Коротка історія» для тих, хто знає літературу хоча б на рівні університетської програми. Без такої бази більшість відсидок і дотепів, зашитих то тут то сям, полетить «в молоко».

Візуалізація Кипибіди — чудова!

[Maria]

Прочитала мальопис, пороздивлялася ілюстрації, повпізнавала жартики, забрала список рекомендованої літератури і буду надолужувати😁 Тим паче, що в Абабагаламаги якраз Києво-Печерський патерик вийшов. А потім знову перечитаю.

Але яка ж крута робота. Сподобалось.

[Olha]

Я не розумію, як це оцінювати, нашо я це прочитала і кому взагалі це можна радити 🫠
Айм соу сорі

[Hanna Lysenko · Rating 4 out of 5]

Мальовка надзвичайно гарна! Інформація сприймалась важко. Перед читанням ви вже маєте мати знання з історії української літератури, бо можете не зрозуміти половини книги. Читала, розуміючи, що якби мій багаж знань був більшим, я б отримала значно більше задоволення від жартів та самої історії.
Сам мальопис дотепний, надзвичайно красивий та інформативний.

[Iryna Bozhko · Rating 4 out of 5]

Вона надто коротка, а від того хаотична - не в позитивному сенсі.
В цілому я задоволена: переглянула шкільний курс літератури, подивилася на нього під іншим кутом (нам так не розказували). Дякую ♥️

[Olha Tiumentseva · Rating 5 out of 5]

Чи занадто зухвало у січні казати, що мальопис потрапляє в найкращі 5 прочитаних книг цього року?

Це дуже гарна робота, і за сенсом, і за формою. Я дуже люблю книги про книги, особливо про українські, а коли це ще й з гумором (вийшло наче про чергову книгу Семківа) та намальовано (ось, нарешті, додатковий плюс!), то це повне влучання в мій смак.

Я прочитала мальопис за півтори години. І з того часу повертаюся і повертаюся до нього, перечитую або просто гортаю.

Хоча історія і розділена на 7 розділів, читається вона на одному подиху й оповідь плавно перетікає з розділу в розділ, з епохи в наступну епоху.

Нагадаю, що тут треба мати базу української літератури, щоб орієнтуватися в малюнках та контексті, але також тут треба й мати базу й історії загалом. Ось мені й знадобилася все ще недочитана "Брама Європи" Сергія Плохія.

Логічно, що чим краще я знала історію певного періоду, тим більше мені подобались відповідні місця з мальопису: наприклад, "Наші 20-ті" та література незалежної України. Двох кадрів з Домонтовичем вистачило, щоб мене розсмішити.

Хоча на цих сторінках є багато і серйозних та сумних моментів, на кшталт будинку Слова або вбитих на війні літераторів.

Я ще буду повертатися до цієї книги, адже треба підготовитися для кращого розуміння епохи ренесансу та бароко. На одному Григорії Сковороді тут не виїхати.

Моя щира рекомендація всім укрлітолюбам.

Запрошую до нашого telegram-каналу "Під сонцем - теплий книжковий канал"

[Eugenia · Rating 5 out of 5]

Чудовий комікс на вечір, подумати, порозглядати. Погоджусь, що не підготовленому читачу може бути трохи складно, але прекрасно. Порадувала також і післямова та список літератури на подальші дослідження.

[Anna Dovgopol · Rating 4 out of 5]

Цей комікс - інтелектуальний квест. Побудований на сюжетах, висловах з різних творів, і я впізнала дуже не багато. Мабуть, добре, що є і такі книжки, але лишилося певне роздратування, що багато не зрозумілого.

[хіхійка🚬 · Rating 5 out of 5]

це було чудово, хоч і коротко:( справді хотілося б розширену версію мальопису, бо в такому форматі історію було б цікавіше й приємніше читати!

[фортуна · Rating 5 out of 5]

«...останню сторінку нашої літератури ще не написано.» (с)

[Taya · Rating 4 out of 5]

Класна, цікава, переважно позитивна книженція.
Для тих, хто любить укр літ, хто непогано з нею обізнаний.
Манера подачі чудова, ілюстрації часом дуже дотепні)) розважають.

Друга половина книжки читається приємніше за першу, бо власне й герої там цікавіші.

Щоправда, мені замало, хотілось би вдвічі більше сторінок) і звісно більше, більше зображених учасників літ процесу.
Це при тому, що я окремі портрети не одразу впізнала і, відповідно, зрозуміла не всі епізоди.
Список з поясненнями наприкінці мені в поміч)

[Kateryna Rudenko · Rating 4 out of 5]

Незвична манера подача інформації, не всім може бути зрозуміла, але цікава і місцями дуже смішна. Малюнки просто шикарні

[Yuliia Pare · Rating 4 out of 5]

Я купила цей мальопис після презентації на «Книжковій країні» — гумор автора настільки підкорив мене, що пройти повз не було шансів, навіть попри те, що спершу я взагалі не планувала купувати цю книгу.

Найцікавіше для мене було дивитися на мальопис з точки зору візуальних прийомів.
На перший погляд мені не дуже сподобався вибір двох основних кольора мальопису, ці кольори були для мене не звичного поєднання. Але під час читання вони створили дивну, майже езотеричну атмосферу подорожі в часі. Це наче інверсія всієї історії української літератури, короткий, але насичений огляд. І в кінці сприйняття зовсім змінюється — книга розкривається набагато ширше, ніж здається на перший погляд.

Що до самої історії, мені складно оцінити наскільки я добре в їхала в різні відсилки, але плюс мінус з шкільними знаннями з української і зарубіжної літератури розуміла про яку дорбу пише автор, кого згадує, авжеж деякі моменти, були не зрозумілі мені, але ця книга наче покажчик, направляє тебе зазирнути ще глибше в інверсію літературних процесів і дає в кінці список чітких вказівок, що почитати аби зрозуміти глибш, що відбувалось в наші історії літератури.

Найцікавішим для мене було читати про поетів та письменників емігрантів, мені близькі ці теми. Ну, а ще так вже вийшло що перед самою зустріччю з автором я читала для розваги Повість минули літ, тож всі відсилки на наших князів і княгиню Ольгу, було особливо яскравими та зрозумілими))

Єдине, що мене трохи збентежило: гортаючи книгу перед купівлею, я звернула увагу на зображення князя Володимира, а під час читання знайшла вже зовсім інше. Можливо, я щось пропустила, бо почала читати не з самого початку, але цей момент залишився для мене загадкою.

Попри дрібні непорозуміння з візуальною частиною, я отримала величезне задоволення від читання. Це видання варте уваги всіх, хто цікавиться українською культурою й шукає нові способи її осмислення.

[verbava · Rating 3 out of 5]

це відверто й очевидно книжка для своїх. якщо ви знаєтеся на темі, то вловлюватимете гумор і радітимете з ілюстрацій (пальці не повертаються написати про них «великодки», бо це окремий, ніяк не прокоментований візуальний шар наративу); якщо ви поняття не маєте, чому руська й покутська трійці — це різні явища, що значить слово «спілка» або чим скінчилося відродження 1920-х, — ваші проблеми.

якщо ви все-таки вирішите використати цю книжку для знайомства з українською літературою, будьте готові до того, що навіть зі згаданими в тексті літераторами знайомство буде складне, бо за браком місця в текстах часом доводиться обходитися самими прізвищами письменників, без імен (хоча я не знаю, чому б замість «ось баранович так боявся» не зробити «лазар баранович так боявся», а замість «наприклад, григорович-барський пише» — «василь григорович-барський пише». барановича принаймні вдасться одразу нагуглити, він у бароку такий один; а от григоровичів-барських двоє, можна й заплутатися). або самими візуальними образами, без прізвищ. наприкінці книжки є посилання, та це ще одна головоломка — до якого кадру що допасувати.

одне слово, людям із надміром філологічної освіти буде весело.

[Тетяна Піскун · Rating 5 out of 5]

Останнім часом розумію, що я люблю серйозний нон-фікшен і мемуари, зроблені у вигляді мальопису. Візуал мені додає емоційної залученості. Плюс в цій історії дуже симпатична мальовка (бо мені це може враження трохи попсувати).

Тут все так, як і обіцяє обкладинка: викладена історія української літератури (аж від самих початків до сьогодення), дуже стисло і концентровано, буквально тезисно, проте в жодному разі не спрощено, у всій ширині та глибині (і настільки захоплююче, що завидки беруть). Деякі рішення по оформленню та синергії текстової та візуальної частини – просто шедевральні.

І, звісно ж, тут купа великодок (всі з яких, мабуть, знайдуть лише люди з профільною літературознавчою освітою), але навіть мені вистачило, щоб потішитися упізнаванням. А ще для таких, як я, в кінці додано список рекомендацій творів по розширенню знань у кожній з тем – до майже кожної сторінки мальопису. (Там заодно ще й перевірити вгадані великодки можна – чи правильно вгадала, на що автор з художниками натякнули).

[Маx Nestelieiev · Rating 5 out of 5]

шикарна історія укрліт від Остапа. у жанрі "моя історія літератури". і класно, що складна. а то ото всі думають, що начитаються Йогансена з Хвильовим і знають наше письменство - нє, у нас такий обшир літератури, що до появи Сковороди треба дочекатися багацько сторінок. а потім ще дочекатися моменту, коли Остап "лагідно" заканселить Патріарха, бо сам винен ("мішка к��салапий по лєсу ідьот, шишкі собіраєт..."). але найбільший комплімент книзі і авторам - хочеться полемізувати, тож читав і думав, як би я щось таке написав - але я лінивий, тож добре, що це Остап написав, а я прочитав

[Katia Dudka · Rating 5 out of 5]

Не найпростіше чтиво, але мені здається, що саме таку нішу цей мальопис і мав заповнити, бо простого оглядового в нас наче вистачає. Для тих, хто любить інтелектуальні виклики) Думаю, що поява цієї книжки - ознака того, як росте наш читацький загал. Мені дуже сподобалась. Чекатиму обіцяного автором подкасту з додатковими тлумаченнями і роздумами про окремі розділи. Подача прекрасна.

[Valentyna · Rating 5 out of 5]

Блискучий спосіб переосмислити літературу — живо, дотепно, сміливо, дуже раджу!

[Ellie · Rating 5 out of 5]

Дуже смішна та цікава подорож українською літературою від античності до незалежності. Українець дійсно зацікавив заповнити пробіли в знанні української літератури

[Yulia Yarova · Rating 5 out of 5]

Доступний, цікавий і дотепний спосіб пояснення, чому українська література є такою. як ми бачимо її зараз.

[Oksana · Rating 4 out of 5]

Мальопис з короткою історією української літератури, котра насправді дуже довга, тягла і безперервна. На 112 сторінках, звісно, вийшло все стисло, але розуміння з чого все починалось, куди і як йшло дає

Ілюстрації кумедні, деталізовані, добре виконані і ретельно продумані. Здебільшого, це шаржі й алегорії, котрі можна довго розглядати та розгадувати, повертатися до них знову й знову, при чому в довільному порядку

Автори не викладають хронологію подій за роками. Дат у книзі взагалі нема. Вони шукають причини і наслідки, показують взаємозвʼязки, підштовхують до висновків та безумовно спонукають до роздумів і глибшого занурення в тему

Наприкінці, для небайдужих і допитливих, є досить довгий і досить помічний список основних важливих текстів та авторів укр літ: від давньоруських повістей до постмодерної поезії, від Володимира Мономаха до Юрія Андруховича

[ROksana Sheremet · Rating 5 out of 5]

Чудовий довідник та захоплива подорож крізь історичні часи України