Білі Кролики

by Соня Капинус

Genres: Ukrainian Literature

244 pages, Hardcover

Published March 11, 2024

Reviews

[Olha Pohoreliak · Rating 2 out of 5]

Книга про те, як Сонєчка живе у повоєнній Одесі і неймовірно закохана у свого чоловіка. Книга оформлена у вигляді листів до Коліньки (ймовірно, це Святий Миколай).
Найважливіше, що є у цій книзі - вона має бути обмотана червоною стрічкою із попередженням: ТУТ КОХАЮТЬСЯ У ВСЬОМУ РОСІЙСЬКОМУ: ЛІТЕРАТУРІ, МОВІ, КУЛЬТУРІ. Епіграфом слугує Булґаков, не злічити згадок Пушкіна, Толстого, Достоєвського і Жуковського. До порівняння: із згадок українських письменників тут тільки Гоголь. Історія також написана у стилі російських класиків 19 століття, що перекриває навіть непоганий сюжет книги. Непогано розкриті емоції і переживання людей, що перебувають у самому серці війни, що відчувають чоловіки-військові і жінки, що на них чекають. Але як же поряд із цим можна розповідати про росіян і цитувати Пушкіна??????

[Olha Tunska · Rating 3 out of 5]

Я дуже хотіла прочитати цю книгу, адже вона мою про мо рідну Одесу. Прочитала. Спочатку я планувала поставити 5 зірок, потім вагалася, що скоріше 4, дочитавши поставила 3.

Я читала всі відповіді на критику авторки, але досі вважаю, що в українській художній книзі просто не може бути такої кількості згадок і порівнянь з Кареніною, Толстим, цитат Пушкіна. Ладно це, але невже настільки критично важливо було виносити епіграф Булгакова? Риторичне питання.

Описи Одеси дуже гарні, чуттєві, цього не відняти. Але сама Сонєчка настільки інфантильна особа, що вона більше дратувала, ніж уміляла впродовж твору.

Найцікавіша особа в цьому романі для мене мама Сонєчкі. От вже точно, людину інфантильною не назвеш, справжня одеситка :)

[ghost · Rating 5 out of 5]

Краща книга з тих, що читала за останній час.

Написана у формі листів дівчини до Миколая, про якого не зрозуміло, хто він, до останніх сторінок. Прекрасна інтрига)
Описи Одеси змусили мене тужити за часом, який мені ніколи не був знайомий. Описи серпня в Одесі — я хочу щоб цю книгу обов’язково переклали іноземними мовами, щоб її читали, і тоді, я впевнена, навіть Париж Гемінґвея не буде таким привабливим для світу) Всі хотітимуть в Одесу!

А ще в книзі багато про війну, про жінку, яка чекає чоловіка з фронту, про еміграцію. Авторка наче на власному досвіді пережила всі ці події, хоча знаю, що книга дописана до 24 лютого 2022 року.

Історія білих кроликів змусила мене ридати і перечитувати історію. Тільки цей розділ вартий того, щоб читати книгу.
Якщо ви ще думаєте, чи читати — не думайте. Я впевнена, скоро її додадуть в шкільну програму, список «100 книг, які варто прочитати», і що там є ще. А ви вже будете готові 🤍

[Olena · Rating 4 out of 5]

4.7 - дуже сподобалось

[Antonina Pashkivska · Rating 5 out of 5]

Це суцільна ніжність на межі з болем. Можна навіть сказати, вперемішку з болем.
Так, що ось тут я плачу від краси слів, якими висловлюють любов. Ось тут я плачу, від того, що війна відбирає: власне щастя, слова, розмови, бажане, найдорожче.
Під час читання і після хочеться тиші. І бути теж трішечки красивішою у своїх думках, намірах, діях. Бо все це настільки щиро, наскільки ж і сміливо.

Сонічка. Головна героїня сама розповідає своє відрефлексоване, як зараз модно казати, становлення від дівчини до жінки, що пізнала власну силу і плекає внутрішню вірність собі.
Борис. Я захоплююсь такими чоловіками. Зазвичай від них так хочеться більше слів, визнання, але їхні дії видаються такими цінними, що тоді слова стають неважливі.
Лілія. Жінка з новим імʼям, новим життям, старою історією, яку несуть все життя.
Просто захоплює. Я знаю таких жінок зараз, я відчуваю їхню потужність, мені хочеться бути як вони, але не хочеться нести стільки болю всередині.
Михайло. «Залицявся, як ведмідь, я ж мала це якось припинити.» це було дуууже смішно! Робив все для своїх дівчат і був вірний своїм принципам. Просто надзвичайно описані його «Дозвольте». Геніально!

Соню, твоя історія зачіпає і живе всередині, поселяється там десь в душі і проривається сльозами вдячності, ніжності і любові.
Тільки тепер я розумію значення слова, про яке ми говорили на уроках літератури в старших класах. Катарсис. Думаю це був він.
Дякую тобі за цю шалено чудову історію.

[Marina Trofim · Rating 1 out of 5]

Прочитала рецензію на «Сенсорі», прочитала відповідь авторки на її інстаграм сторінці. Вирішила прочитати самостійно роман, щоб мати власну думку. Перш за все, не знаю як щодо історичної епохи цього тексту, але епіграф у вигляді цитати булгакова- ну це крінж. Сам сюжет - це листи персонажа Сонєчки до Коліньки. Сподобався момент, коли головна героїня отак романтично вичікувала на свого коханого - ну дуже правдоподібно вийшло. Все інше - ну таке… до чого тут сцени з розчленуванням кроликів? відчуття, ніби авторка грає в тортурне порно (що мені нагадало «Конотопську відьму»). Все ще не розумію доцільність всіх цих цитат Пушкіна - ну нахіба? Не скажу, що мені було цікаво дізнатись, хто такий був цей Колінька, але в кінці роману я ще була подумала чи це реальна історична постать чи ні - певно, що ні. Тоді до чого була ця інтрига?
Загалом, навіть якщо не брати російський контекст роману - мені не сподобалось. Героїня хоч і дорослішає, але насправді залишається такою ж дитиною, як і була на початку. А ще вразило «чорт тебе подери» у репліках героїв. Ну що за кострубатий переклад із російської…

[marichka · Rating 5 out of 5]

Книга реалістична, тому що немає такого відчуття, що листи написані брехливими словами, або щось в ній не так, або герої якісь штучні, такого нема.
Все дуже реалістично, відчувається одеська атмосфера, одеський дух у цій книзі!
Я перед очима бачила усі місця, які тут згадувались, і за це велике дякую авторці, тому що просто немає слів як круто написано❤️

Всі герої цієї книги рідні, близькі. Чомусь з першого листа, який я читала від Соні та від інших героїв протягом книги відчувається їхні характери та почуття- вони всі такі живі.
Немає такого відчуття, що ти читаєш начебто щось штучне, щось видумане, щось, чого не існує або не існувало.
Є такий стиль, який дуже приємний. У мене навіть немає правильних слів, щоб описати, наскільки це було круто і як це відчувалося. Тому придбайте цю книгу самі, і ви зрозумієте, про що йде мова🤍

Дуже круто було читати про одеські місця, про одеські вулиці, які головна героїня описує у своїх листах. Так відчувалася атмосфера осені, яку вона описувала в Одесі🕰️✨🍂

Любовна лінія в цій книзі, вона душевна, можна так сказати, читається так, що ти розумієш всі емоції головних героїв, тому тут однозначно великий плюс!
Борис насправді вкрав моє серце, всі його репліки, діалоги разом з головною героїною, його вчинки. Я не буду вам спойлерити стосовно долі головних героїв, але просто хочеться сказати, що Борис був ідеальним чоловіком❤️‍🩹

[Nelli Mihalevich · Rating 5 out of 5]

Неймовірна книга, яка описує події в Одесі на початку ХХ століття. Дуже тонко передає атмосферу і настрої цих років, деякі моменти були настільки цікавими що я робила собі помітки, щоби потім більше дізнатися про якогось історичного діяча або події. Роман написаний у вигляді листів, де головна героїня розповідає свою історію починаючи з гімназійних років і закінчуючи зовсім іншим, дорослим життям, яке сповнене щасливих моментів і втрат. На мою думку, такий стиль написання романа дуже розкрив етапи дорослішання Сонєчки, я спостерігала за її змінами, співчувала, і хвилювалася за неї.
Дуже цінним для мене є те, що той період і думки людей описані точно, розуміючи історичний контекст. Я з Одеси і багато поколінь моєї родини теж народилися і жили тут, тому для мене дуже важливо читати історію такою, як вона була і не такою, якою її хочуть бачити. Дуже вдячна авторці, чекаю на нові книжки.

[Oleksandris · Rating 5 out of 5]

Можливо книжка не тягне на 5 зірочок, але я ставлю саме таку оцінку за те, що це книга про Одесу українською, яка показує Одесу такою, яка вона мабуть і була. Мені сподобалось, як книга написана, персонажі, кожного з яких бачиш так, немов добре знаєш, і кожен з яких в чомусь неповторний і видатний. Звичайно, можна відмітити, що авторка в епіграфі і далі по тексту згадує лише російських письменників, але мабуть в той час так само як і протягом довгого часу пізніше це була та література, яку нав'язували всім, хто отримував освіту в будь-якому учбовому закладі як російської так і радянської Одеси, тому воно тут природньо, хоч сьогодні і неприємно. Відчувається, що книга написана з любов'ю до міста і з болем за нього. З тим притаманним лише одеситам баченням його, як центру світу і окремо від будь-якої держави, з любов'ю до того різноманіття національностей, які завжди складали його населення. Авторці вдалося зобразити Одесу без зайвого пафосу але дуже натурально.
Сама історія доволі цікава, але досить спокійна, хоч і описує історію кохання, але без пристрасті. Можливо це передбачено стилем, але від цього вона бачиться вторинною якось не так захоплює. При цьому перебіг подій, на тлі яких проходить історія Соні, показан неймовірно яскраво і змушує читати не відриваючись.

[Hanna Soha · Rating 5 out of 5]

у цієї книги є дві цінності: власне, книга
і те що вона залишає по собі

окрім відчуття розбитості і хейту до росіян (які там поки що більшовики, але вже ті самі росіяни), книга також дає великий такий пласт для дискусій на тему фемінізму та ролі жінки в суспільстві

головна героїня штучно інфантилізується своєю родиною, її вирощують як типове дворянське дитя, але й одночасно цією турботою перекривають кисень
ніби, ти тендітна жінка, твоє місце тут і тут
це прям дуже задіває, і про це агресивно хочеться дискутувати

книга загалом неймовірно красиво написана, дуже жива, і дуже глибока, якщо почати вдивлятися в кожну тематику, яка в ній піднята

[Daria Kot · Rating 5 out of 5]

Це роман, що болить. Але водночас ця книга цілюща. Через пізнання, через співпереживання.
Авторка написала не просто книгу, а справжню історичну картину буденності єврейської інтелігенції Одеси часів більшовицької окупації. Точні історичні деталі, персонажі та сеттінг змушують подумки гуляти Одесою та дихати морем.
Сцени еміграції щемко перегукуються з сучасною війною, коли Одесу знову обстрілюють з моря, а любов головної героїні до свого чоловіка надихає вірити, що справжнє кохання існує.
Ставлю 5 зірок та чекаю на нові шедеври авторки.

[Наталія Андрієнко · Rating 2 out of 5]

Загалом ідея книги мені сподобалась. Мені не сподобалась надмірно дитячий, небезпечно інфантильний погляд головної героїні на історичні події. Мені було важко читати цю книгу через те, що вона пропитана захопленням до російської культури, з першої сторінки. У головної героїні явна екзистенційна криза, вона не знає хто вона, розмірковуючи про свою ідентичність вона не робить вибору, не завершує роботу над собою.
На жаль ця книга мене більше обурила ніж сподобалась.

[Sergii Miakshynov · Rating 4 out of 5]

Читати книгу дуже приємно. І про Одесу читати дуже приємно. Сюжет повільний, навіть, необовʼязковий. До кінця книги тримається інтрига (хоча, вона не така вже й сильна, бо книга тримала своїм ритмом, описами, ніжністю) про що і про кого ... не можу деталізувати, бо буде спойлер. Але, як по правді, то відповідей на інтригу я не отримав. Певно, не все зрозумів :)

[Reader · Rating 5 out of 5]

Wonderful and tenderness story about Odessa.
When I read, I felt myself so happy that today such a deep and touching story is written!
The author gives a good historically detailed background of the city and leads a love story, that is described very deeply.
Strongly recommended to everybody who’s interested in Odessa history and likes stories about human feelings♥️

[Naka · Rating 4 out of 5]

Книжку написано так, як уже не пишуть. Написана про ту Одесу, якої вже немає. Або таки є, місцями. Подарунок усім, хто любить Одесу. Дякую автору за занурення в одеський колорит та історію. У книзі описуються архітектура міста, відомі люди, які реально жили на той час в Одесі, неповторний колорит міста і багато чого ще.

[Anastasia · Rating 4 out of 5]

Я розумію, що героїня книги — продукт своєї епохи, тому вона читає російську літературу і наводить приклади з неї. Вона мені не сподобалася іншим — суцільною інфантильністю. Це жінка, зв яку весь час її проблеми вирішують інші: спершу батьки, потім перший чоловік, потім другий... Це, може, і реалістично для початку ХХ століття, але ж бісить))

[Katy Kirizli · Rating 5 out of 5]

Закохана в цю книгу😍
Написана з неймовірною любовʼю до Одеси, це відчувається на сторінках книги.
Рекомендую до прочитання ❤️

[Smirnov Oleksandr · Rating 4 out of 5]

Якщо хтось вже забув ім'я адресата листів, то я. нагадаю, що це Колінька. Не дякуйте