Якщо ви давно хотіли підтягнути англійську, але втомились від нудних курсів із серії «Вивчи іноземну мову за 30 днів», ця книга ідеально вам підійде! 51 порада від поліглота та українського блогера-мільйонника Артема Редванського допоможе вам зробити відчутний ривок у знаннях. Це унікальний підручник для дорослих, що вміщає найефективніші методи вивчення англійської мови. Книга написана просто, без «води» та хитромудрих слів, із купою смішних та пікантних жартів 18+. Після її прочитання ви зрозумієте, як вивчати мову правильно і головне — швидко, не витрачаючи десятиліття свого життя. «Якби я знав усю цю інформацію на початку свого шляху, точно заощадив би половину витраченого часу», — стверджує автор…
Маю визнати, що тільки така couch potato, як я, замість того, щоб сісти й учити англійську, купує книгу про 51 пораду для її вивчення. Ще й зі словом "клята" у назві. Насправді, я люблю англійську. Але ж бісить той факт, що я вчу її буквально з дитсадка (і продовжую вчити зараз), а й досі гублюся, коли не можу розібрати англійську на слух. Тому й захотілося спробувати зайти з іншого боку - ні, не для пошуку shortcuts, а щоб почерпнути натхнення чи нові методики. В мене не було великих очікувань від книжки такого формату і можна було б пробачити автору його самовпевненість, повтори, недоречні приказки, старі мемчики і порожні сторінки, якби не дві речі, які остаточно все перекреслили.
Перше - у автора дивне уявлення про мотивацію жінок до вивчення англійської: "може знайдете там якогось Діка Факера". Шоооо? Також тригерним для жіночої аудиторії є мем, де перегляд фільму з субтитрами порівнюється з тим, як чоловіки дивляться на жіночі груди замість очей. Об'єктивація і стереотипи - це останнє, що хочеться бачити у книжці про вивчення англійської мови.
Друге - недоречне і наполегливе толерування алкоголю. Говорячи про те, як зробити процес навчання приємнішим, можна було б запропонувати якісь інші способи, аніж "візьміть нарешті цей келих", або "на келих червоного ще ніхто не скаржився", або "читання важливе, навіть дуже. Але братися за нього теж треба з розумом (і келихом вина)".
Іспанський сором... досі не вірю, що це були цитати не з приватного допису у соцмережі, а з книги, яку перед випуском читали (сподіваюся) і редагували інші люди (питання до книголаву). Алкоголь жодним чином не сприяє ані запам'ятовуванню нових слів, ані подоланню мовних бар'єрів (попри поширені міфи). Навпаки - під впливом навіть легкого сп'яніння когнітивні функції знижуються, тому алкоголь - табу для продуктивного навчання, це ж так очевидно! Але пиво і вино у цій маленькій книжечці згадуються щонайменше 10 (!) разів (сторінки 7, 32, 45, 64, 71, 93, 160, 163, 171, 186). Крім алкоголю, також не дають спокою автору амстердамські тістечка - він про них згадує щонайменше двічі (сторінки 45 і 151). На таких книгах позначку 18+ треба робити більш помітною, і не позаду, а прямо на обкладинці.
Ну і бонусом - не люблю оцей зверхній стиль викладання, коли не радять, а вказують і ще й "погрожують" перевіркою. Я не знаю кого це може мотивувати. Мені здається, що навіть у дитини одразу виникатиме внутрішній спротив - я вже мовчу про дорослих. Крім того, я глибоко переконана, що викладач не повинен догоджати учням. Звісно, я розумію, що в сучасному світі хто платить - той замовляє музику, і саме тому мені так прикро, що автор толерує наприклад навчальний процес з кальяном... Навіть якщо хтось і справді "не може" вчити англійську без вина або кальяну, то це не той досвід, яким слід пишатися і пропагувати.
Автор обіцяв книгу без води, але жарти і меми - це теж вода, а не інформація, тож в цілому корисного було об'єктивно мало, а нового взагалі майже не було (ну ок, для справедливості, мені сподобалося дієслово "to Meghan Markle" і я не знала, що в англійській немає слів-аналогів "післязавтра", "розлюбити", "свавілля"). Книгу такого роду можна було б написати значно краще. Щонайменше поради можна було згрупувати залежно від рівня і цілей навчання. Також не розумію, чому автор не пропонує використовувати штучний інтелект при навчанні (прекрасно замінить спілкування у чатах і навіть speaking).
Якщо зробити надзусилля і забути про все вище описане, то це могла би бути цілком пристойна книжка. Основний меседж - займаєтеся англійською щодня хоча б по півгодини. Ну так, правда, від цього не втечеш, визнаю. Для себе залишаю отакі поради: - використовувати Cambridge Dictionary замість Google Translate; - оточити себе англійською, говорити з собою англійською та слухати подкасти (TED Talks, Learn English with BBC, Don't Speak, English as a Second Language, 6 Minute English). 30 хвилин на подкасти протягом двох тижнів - і автор обіцяє прогрес в англійській (перевірю) + інтелектуальний розвиток бонусом, бо 60% інформації в Інтернеті - англійською; - listen - read - listen, практикувати shadowing, виписувати незнайомі слова, переказувати (мультики або новини); - ми забуваємо 60% інформації за перший же день, тому рекомендовано повторювати одне слово 9 разів або хоча б за методом 1/3/7 (вивчили слово - повторіть наступного дня, через три дні і через сім), а щоб слово перейшло в активний словниковий запас, треба його побачити щонайменше 30 разів. Чим більше взаємодії з англійською - тим рідше ви забуватимете лексику; - записані від руки слова запам'ятовуються у 16 разів краще, слово не живе без контексту; - поринути в культуру англомовних країн; - спробувати Speaky, conversationexchange.com, genius.com, Quizlet, серіал "Extra"; - і головне - ставити конкретні цілі і дедлайни (попри власну лінь) і хвалити себе.
Англійська - "ключ до багатьох можливостей, які можуть змінити ваше життя. Головне - ним скористатися, а не тримати його постійно в кишені".
Дуже посередня книга як на мене. Ніби як зібрані давно відомі всім поради і скомпоновані в одну книжку. Для дорослих людей, що хоч трохи вчили мову вона не стане особливо корисною, а для дітей вона буде нудною
Цікава і прикольна книжка-мотивашка для вивчення англійської мови. Тут немає власне навчання, але є 51 порада, щодо того, що можна робити, щоб процес навчання проходив цікаво і ненапряжно.
Я репетиторка, але і сама все життя вчу мову, тож мені було корисно почитати цю книгу в усіх сенсах.
Дуже раджу. Книжка реально читається за пару годин, мало води, все по ділу. Поради годні, я наклеїла сотню стікерів і планую до неї повертатися.
в цій книзі є гарні поради, проте в більшості вони призначені для тих, хто тільки починає вивчати мову. до того ж, мені здалося, що деякі поради повторюються у тій чи іншій формі.
Буквально за годину прочитала "Вивчи цю кляту англійську", і вона мені зовсім не зайшла. Її написав Артем Редванський, який вчить дорослих англійської (зокрема, вчив Андрія Садового та кількох депутатів) і веде про англійську доволі популярні блоги в різних соцмережах.
Я виграла її на презентації на "Книжковій країні", не очікувала нічого особливого, але сприймала як таку собі мотиваційку. Але навіть в такій ролі вона не працює (
Очевидно було, що книжка писалася для прокачки особистого бренду, щоб спонукати читачів, як мінімум, підписатися на соцмережі автора. Але ні, не захотілося навіть цього.
Насправді мені зараз не потрібна мотивація до англійської. Я вчу її вже рік з репетиторкою, вже пройшла всі стадії з гнівом, торгом, лінню і стражданнями - і дійшла до тієї, коли вже добровільно хочеться дивитися фільми і слухати подкасти, бо відчувається прогрес і щось почало виходити.
Чого я очікувала від цієї книжки? А не знаю. Подивимося, що нам радить автор:
- перед початком навчання протестувати свій рівень; - займатися щодня потроху; - змиритися, що швидко мову не вивчиш; - розмовляти англійською сам з собою (??!?) - перевести гаджети на англійську; - дивитися фільми, слухати подкасти; - займайтеся і говорінням, і слуханням і писанням - це три різні навички; - не бійтеся помилятися; - вчіть сленг; - за можливості, спілкуйтеся з нейтівами; - перекладіть тексти улюблених пісень; - читайте книжки, але починайте з простіших. ...і ще десь 40 порад в такому ж дусі.
Так от, у мене є дві ремарки:
1) Що ви з цього не знали раніше? 2) Це все, блін, не працює, коли у тебе тупо немає наснаги, часу, сил, бажання, мотивації та інших складових.
Бо головна складність у вивченні англійської - це спочатку підняти жопу і змусити себе почати, а потім не кинути - бо це величезна інвестиція часу і зусиль, причому здебільшого не першої необхідності. Головна проблема тут не "якими методами вивчити англійську", а "як примусити себе регулярно напрягатися протягом тривалого часу".
Якби я написала книжку про вивчення англійської, вона б складалася з одного речення: "спробуйте протриматися до того моменту, коли увійдете в азарт і щось почне виходити". Ок, і друге - юзайте Дуолінго, це справді класна річ, яка затягує і допомагає відносно легко й інтуїтивно підтягнути лексику. Але бажано паралельно з репетитором. Вважайте, зекономила вам годину+ на читання цілої книжки.
Ну і ще мені не зайшли жарти і словечки, які видають в авторі людину мого віку з російськомовним бекграундом. Усі ці "ось такі пироги" (яке постійно повторюється); "мама фігні не порадить", "і буде вам щастя", "за базар відповідаю", "перетерти тему", "це фіаско, братан", "бро". Я розумію, що це писалося з закосом під "свою людину" та щоб зробити книжку лайтовою і іронічною, але виглядає ну так собі, місцями навіть підбішує.
Не виключаю, що когось це може підштовхнути до вивчення (але навряд). Але бувають і оригінальніші та цікавіші методики для опанування слів і граматики, ці аж надто банальні.
Чудова книга! Читати одразу всю не варто, поради потребують часу для засвоєння. Рекомендації підходять для вивчення не тільки англійської. Книга написання дуже кумедно, а іноді є сторінки які сприймаються майже як сеанс у психотерапевта. На сторінці 45 можна було б обрати ім'я більш романтичне 😂 - Гай Лавер наприклад.