Збірку «Квіти і зброя» Валерія Суботіна (в дівоцтві — Карпиленко) написала під час служби в полку «Азов» і в Донецькому прикордонному загоні.
Весь цей час Валерія записувала історії бійців і писала вірші про них. Кожний вірш — це спогад про хлопців і дівчат, які були там, на Сході, всі ці 8 років російсько-української війни, і для яких є настільки дорогою і небайдужою Україна, що вони готові віддати за неї найдорожче — свої життя.
Друге видання вийшло тоді, коли Валерія перебувала в російському полоні після боїв за Маріуполь. Воно додатково містить вірш, який поетка написала на «Азовсталі» — «Боже, я знаю, що тебе тут немає…»