Вирви аркуш із зошита. Краще в клітинку, посередині. Розгорни та намалюй велике коло. Поділи коло на частини, наче годинник. Розкидай всі літери абетки по секторах кола. Тепер візьми голку та червону нитку. Краще червону. Встав голку в центр кола. Далі маєш тричі покликати: «Гість прийди, гість прийди, гість прийди!»
❤️🩹«Там, де багато років накопичувалася порожнеча, усвідомлення власної нікчемності й сором, там виросло відчуття цілісності й сили.»
Відкрити щось нове, ба навіть більше, відкрити улюблену авторку зовсім з іншої сторони, чи очікувала я? Ні, точно ні. Я здивована тим, що прочитала і як постала Айя Нея у цій книзі.
У цій крихітці 2 новели:
🌘«Імʼя Тіні»
Маленька історія, яка мене не просто здивувала, а й добряче налякала. Але спочатку про саму історію.
Цікава, сильна, але місцями така моторошна, що мені було не по собі. Те, що починалося як жарт переросло у щось темне і страшне. Ми бачимо шкільне життя, де є місце булінгу і думки, що хтось краще і може таке робити. Чому діти такі жорстокі? Я досі це не можу зрозуміти. У новелі це має своє пояснення, але все ж, це так жахливо. У кожного є своя частина темряви, але те що з'явилося у цієї історії все ж дивує і лякає. Моментами я не могла зрозуміти — це реальність чи просто сон, бо ті події викликали мороз по шкірі. Айя знову здивувала мене однозначно.
🌓«Подвійник»
А ось ця новела нагадала мені Кінга і моторошні фільми про ляльок. Чесно я була шокована, що маленька новела може мене налякати. Та і тут авторка додала свої сенси, що відкривають щось нове і потрібне. Я не хочу вдаватися до подробиць, бо боюся щось проспойлерити. Все ж мені важко писати відгуки на маленькі книги😂😅
Це моторошна, темна і страшненька книжка. Я ще й додумалася читати її вночі перед сном. Ох, потім було страшно заснути без світла🫠 Додумалась розумниця, нічого сказати😅
Це було цікаво і незвично. Та я найбільше люблю фентезі Айї, де є більше світла, тепла і добра, чим такі такі страшненькі історії, які люблять грати з моїми нервами😅 Хоча мені сподобалася ця книжка, адже не дивлячись на темряву, в ній є і світло.
Я слухала аудіо версію від Характерника. Мені сподобався голос та підібрана інтонація до кожного героя. На диво, гарна озвучка дівчат (зазвичай я не люблю, коли протилежна стать виступає у ролі голосу певного героя/їні).
Цікава та місцями моторошна новела про те, як небезпечно грати у ігри з темною стороною. Згадувала дитячі страшилки про Криваву Мері.
Сироти по шкірі від моментів, коли описують погляди та присутність когось ззаду. Атмосферу ще нагнітає музика. Є криваві епізоди. Як же без них у жанрі жахи?
Здалося, що події відбуваються в один день. Ніби день бабака. Вже думала, що кінець буде відкритим у одній лінії 😭💔
Мені сподобалася історія, тому придбала книгу з атмосферним оформленням на сайті авторки