Я У ТОКСИЧНІЙ ЛЮБОВІ 🖤🩶🤍
Це було гарно, витончено та токсично. І назва на всі 100% підходить цій історії.
Прекрасно написано. Дуже чуттєво та драматично. Я відчувала все що й головний герой. Просто браво авторці!
Якщо чесно, більшу частину книжки мені було боляче і мене нудило від нервів. Але я ні про що не шкодую. Відчуття, що доторкнулася до чогось прекрасного. Ну а те, що це була отрута, то вже інша справа 😂 Судячи по тому, що я люблю читати і від чого я кайфую, то я дійшла до висновку, що я книжкова мазохістка 😂
Дуже рекомендую читати під Playlist від авторки. Він неймовірний та прекрасно передає атмосферу.
Ох, Кас... Я, як і Джуд, під твоїми чарами. Я тобою захоплювалася і ненавиділа.
Ну і як завжди моя незмінна думка "хворі дорослі ламають життя дітям". Ті хто мають захищати приносять страждання. Це завжди страшні втрати... навіть якщо здається що ні. І не всім щастить зустріти свого Джуда...
UPD 05.06.2025. СПОЙЛЕР!!!
До свого схвального відгуку хочу додати трохи здорового глузду 😂 Бо все-таки думаю, що люди мають розуміти з чим будуть мати справу.
Отже, чи розуміла я що робить авторка? Без сумнівів. Вона не цуралася використовувати будь-які прийоми аби викликати емоції. Будь що, але ви маєте відчувати. І бажано щоб вам було погано. Погано Джуду, погано вам. Джуд щасливий, вам все-одно зле, бо зараз відбудеться якась фігня. Ну динаміка зрозуміла.
Тепер герої. Ну що? Нормальних тут практично немає. У всякому випадку ключових.
1. Гідеон та Ксав'є це велика купа лайна. Величезні. Крапка. Пояснень не буде. Просто істина.
2. Кас. Тут все складно. Бо суб'єктивно я під його чарами так як і Джуд. Малий Кас, то отрута. Але його талант та харизма не може лишити байдужим. І ось тут об'єктивна думка. Кас лайно номер три. Щоб і як авторка не намагалась виправдати чи пояснити. Але ні, ні та ще раз ні. І якщо я готова прийняти багато фігні, що він наробив. Але той перший розрив... та зрада... Ну не знаю. Особисто я не можу йому пробачити того. Той момент був найгіршим та найбруднішим. Він рот хоча б міг свій стулити. Але ні, його вибір бути мудаком. Чому? Без причин. Йому подобалося бути таким, а не тому що він не розумів чи не вмів інакше.
3. Джуд. В більшій мірі він мені подобався. Порядна хороша людина. Я тільки жалкую, що він не зміг пережити Каса. Розумію, що почуття так не працюють. Ти кохаєш того кого кохаєш. Але в нього були прекрасні варіанти після, особливо Натан. Він мав би його обрати, його життя було б значно простіше у багатьох сенсах поряд з цією людиною. Навіть якби вони розійшлися, то ця історія мала б все-одно прекрасний фінал з купою плюшок для Джуда. Але він, як істинний митець, обрав страждання від токсичного кохання. Хоча він все-одно молодець: жив, рухався далі, розвивався. Багато в кого читала, що герої залишаються на рівні підлітків. Ну я б так не сказала. Трансформацію Джуда я дуже відчула. Від хлопчика до чоловіка. При чому він завжди і на кожному кроці знав чого хоче як в стосунках, так і в житті. Правильні орієнтири, правильні вчинки (здебільшого 😁).
4. Сестра Джуда. Ну таке. Взагалі не зрозуміла цього персонажа. Особливо її вчинків під кінець книжки. Навіщо те було?
5. Люк. Ну він класний. Єдина нормальна людина на всю книжку. Але і його примусили страждати. Щоб що?
6. Фінн та Натан без питань. Прекрасні герої. Добре, що вони були в житті Джуда в потрібні моменти. Кожен з них вніс свій вклад у формування його особистості.
7. Всі друзі (шкільні та університетські) та перша дівчина Джуда. Тут також все прекрасно. Хлопчик вмів і вміє обирати своє оточення. І якби не певні обставини, то Каса в його житті не було б. Зовсім різні світи, зовсім різні цінності.
Тепер про фінал та епілог. Суб'єктивно, рада, що все так. Хочеться сказати НАРЕШТІ та видихнути і побажати щасливого життя цим двом. Особливо рада за Джуда, бо він закриє нарешті своє "відкрите питання", яке муляло його з 15 років. Я розумію чому хлопцям знадобилося стільки часу щоб бути разом. Можливо колись і були прийняті невірні рішення, але вони були прийняті, бо на той момент і для тієї особистості, то було єдине правильне рішення. Всі ті роки, що вони були не разом, дозволили Джуду "вирости", а Касу приземлитися. І ось вони отримали шанс на свій НЕА.
Але якщо об'єктивно, я не вірю в НЕА. Хто б і що не казав, Кас ніколи не кохав Джуда. Джуд ніколи не був його першим вибором. Так, була цікавість, новизна та симпатія. Але не більше. Він хотів лише, щоб йому поклонялися і комфортного (у фінансовому плані) життя. Він маніпулював людьми та думав, що самий розумний. Але але... Сталося життя. І після того життя найкращій та найкомфортніший варіан був Джуд. Добре, що хоч попустився малий з часом 😁. Ну а Джуд що? Думаю, що коли він отримав те, що хотів стільки років, то по-перше це ж треба пережити та пробачити зраду, а по-друге новизна зійде і я не впевнена, що він буде бачити те, що бачив у 15 років. Плюс враховуючи його життєвий досвід на противагу досвіду Каса... ну не знаю... Мені здається, що саме Джуд таки рухався б далі покинувши Каса (у реальному житті).
Ну якось так. Багато емоцій та тексту. Але не зважайте на моє бурчання, бо все ж книжка мені сподобалася. Я в цьому плані людина проста. Якщо мені гарно та серденько від емоцій тріпоче, то я не жадібна на оцінки та похвали, навіть якщо бачу якісь недоліки.