Проктологи класні! І їх важко чимось здивувати! Їх не лякає жодна дупця, хай у які пригоди вона потрапить. Вони вас не засуджуватимуть, ні з чого не сміятимуться й нікому нічого не розкажуть.
У медицині немає табуйованих тем? Так, але при цьому поскаржитися на проблеми із серцем людям зазвичай простіше, ніж на свою попу. Тому, замість планової роботи, проктологам часто доводиться ставати учасниками екстрених операцій.
Лікарка Анастасія Пристая переконана: люди не повинні страждати через сором.
У книжці Анастасія відверто розповідає про все: нічні чергування, втрати й погрози, операції, помилки та складні діагнози. Проте ця книжка — не енциклопедія.
«Живіть і наповнюйте кожен день сенсом, аж поки хтось не вимкне світло»
Я дуже вдячна за те, що у нас з'являються такі книжки, що ми не тільки перекладаємо досвід іноземних медиків, які готові говорити з читачем відверто, а й по-троху можемо читати й своїх. Погляд медика на пацієнтів, на хвороби, на помилки та провали руйнує стіну між нами і сподіваюся, дозволяє побачити лікарів людьми та долати власні страхи.
Пам’ятаю, коли пані Анастасію на презентації запитали, чи очікувати на продовження, вона сказала, що спочатку їй треба назбирати історій на другу книгу. Оскільки люди точно ніколи не припинять коїти дурниці, то продовження ми матимемо.
Надзвичайно крута книга, яку я прочитала за три дні на одному диханні - це і фікшн, і нон-фікшн, це «Відьмак» у реальному світі медичних реалій, міфів та страшилок, які, якщо розібратись, не такі вже й страшні, коли ти вчасно піклуєшся про себе та людей навколо. Тонка іронія, гострий сарказм і захоплюючі історії, від яких неможливо відірватися, в яких впізнаєш медичну систему, типових її персонажів та клієнтів, і, звісно, трішки себе. Пані Анастасія створила шедевральні медичні хроніки, дуже раджу не терпіти і якомога швидше приступати до прочитання 🩵
Мені сподобалось 👌доволі делікатна тема, але лікарці вдалося дуже здорово та тонко розповісти про особливості роботи проктологом, ще й в українському контексті 💪 Взагалі ця серія мемуарів від наших лікарів у Віхоли мені дуже подобається
цікаві історії про лікарську сферу. і навіть у такому форматі можна для себе почерпнути трошки корисних знань.
що не завжди подобалося, так це кодові назви для медичних термінів і гумор. також думаю варто додати попередження, що тут є дуже важкі для сприйняття історії на тригерні теми.
проте загалом – хороша книга на нетипову тему. подобається ця серія у Віхоли)
Багато вже книжок писано на медичну тематику, ця, на жаль, нічим не вирізняється поміж інших. Вподобала деякі трешові історії пацієнтів. Кілька частин таке враження ніби були написані в приступі "палаючої дупці" (ехехе), нуль змістовності, батато тексту та суб'єктивного негативізму, прогортала через невимовну нудність. Когось ця книжка налякає і вони побіжать гуглити найближчого проктолога (а можливо і захочуть потрапити на прийом до авторки), хтось буде обурений (той хто явно нічого не знає про медицину і далекий від реальності). Розмовна мова викладу тексту мене частенько тригерила (особливо періодичне зловживання "ніт"). Місцями авторка досить вдало передала свої найжахливіші переживання, що змусили проникнутись. Але скоріше за все, ви прочитаєте цю книгу і ніколи більше про неї не згадайте. Це не погано і не добре, саме тому для мене це 3 зірочки з 5.
P.S. І ще одна важлива деталь - на ст 11 вказано, цитую "...текст книжки - художня вигадка...". Це, навпевно, убезпечило авторку від можливих юридичних неприємностей, але, як на мене, повністю знецінило все, що написано в книжці. Медичні хроніки та художня вигадка це щось непоєднуване. Авторці варто було визначитись, що саме вона хотіла зробити зі своєї книги - вигадану казку чи все-таки власне описаний досвід на сторінках.
Це супер! І сленг, і подача інформації і жвавий настрій книги. Абсолютний топ - це говорити вільно і популяризувати в суспільстві, аж таку табуйовану і «соромницьку» тему, як людська дупця (як пише авторка). Сподобалось, як побудована книга: різні історії і розповіді з практики лікарки. Ніби і не перевантажена термінологією і порівняннями міф-факт, проте багато нових медичних слів з поясненнями і дійсно, закриваючи книгу залишаєшся з хорошим розумінням важливості вчасно звернутись по допомогу.
Для загального розвитку і розширення кордонів - точно рекомендую!
“До чого ці уточнення? Я стільки років граю в кіно під назвою «хірургічний стаціонар» і клянуся, просто атвічаю — операції не роблять піструнами! Їх роблять руками, які прикручені до туші (з мізками в комплекті). Первинні статеві ознаки — взагалі не фігурують! Тож якщо хто не знає, як визначити, чоловіча якась професія чи жіноча, — запитайте себе: «Чи використовується при цьому прутень або вульва?» Якщо ні - спеціальність унісекс. Так, так”
Мені було цікаво і легко читати. Лікарка дуже відверто, як на мене, розказує про життя лікарень, лікарок і лікарів. Особлив повеселили історії пацієнтів, з чим люди приходили і як самолікувалися до того, або ж у "крутих приватних клініках". Змотивувало піти на профілактичний огляд до проктолога і взагалі дізналася багато про те, що може бути "там". А авторки дуже феміністичні погляди (ну, крім фемінітивів, але то вже вищий пілотаж). Гумор у авторки переважно дотепний, але на 4 зірочки, не 5 :) і особливо мені не подобається, коли про молодих жінок чи дівчат говорять "дівча", "дівчатко" - це трохи принизливо, у середньому роді про молоду жінку говорити. У цілому - дуже і дуже раджу.
Книга дуже інформативна і смішна, її легко читати. Постійно хочеться дізнатися, які ще історії авторка підготувала.
Хоч більшість з них далеко не веселі, а деякі викликають сльози, вони завжди змушують задуматися. Одні події стаються через людську дурість, інші — через бюрократію чи бажання заробити грошей і відсутність принципів.
Цікаво, як показана "внутрішня кухня" медицини — стосунки між лікарями та боротьбу за місце, особливо для жінок у хірургії.
Книга вчить, але з гумором, без засудження. Класно, що авторка відкрито говорить про проктологію й важливі деталі цієї сфери. Наголошує бути уважною до свого здоровʼя і мати базове розуміння що таке медицина, а що розводняк.
Медичний нон-фікшн - давайте два, а якщо такий - то все, що є). Зайшла як вода в суху землю).
Що може бути краще за реальність, яка подана в іронічно-сатиричній манері? З одного боку - це дуже чіпляє, з іншого це легко "заходить". Якісь нові факти осідають в голові, деякі історії розбивають сердце, а деякі лікують і підкріплюють віру.
Чудова книга, у авторки неймовірне почу��тя гумору. Я б сказала, що це книга про те, що треба опікуватись своїм тілом і не боятись звертатись до спеціалістів. А головне робити це вчасно. Взагалі тут багато тем піднято: і проблема медицини як системи, і шарлатани, і дурість пацієнтів, і наведені абсолютно жахливі історії з практики авторки.
Хороша книга, відкриває завісу роботи проктолога - багато почерпнула і трохи розвіяла страхи. Класно написана, з гумором, але, звісно, є і дуже сумні розділи. Загалом щиро рекомендую
Найбільше мене здивувало, що коли щось термінове - то тільки швидка, а не самостійно в вибрану клініку і що в класних клініках може не бути можливості на термінове + скільки складностей це для чергового лікаря, який хоч толковий, але нічого не зробить.
Дуже гарно, з гумором про делікатні теми. А останні розділи - най най. І про помилки лікарів, і про переживання. Про колег в той момент-найприкріше.
Розсмішив розділ пр пацієнтів -жайворонків о 5:30 і тим хто пише на особистий в 1 ночі, типу щоб ти зранку прочитала) ага) насправді, чому люди так собі дозволяють не ясно.
А історія з підписницею - я так і думала що так закінчиться. Це треба мати велику силу вести блог і якось поєднувати привітність і дистанціювання, бо це ствроює дивний віртуальний ефект дружби, на яку ти наче погодився, бо тебе ж вже люблять) і ще й домішати професійне - завжди будь ласка, найкраще зненацька, коли максимально віддалений і трошечки планував відпочити
Лав сторі наприкінці - вау яка гарна: «я гуляла нічним Копенгагеном, слухаючи в навушниках “mad about you” і не мріяла з кимось розділити цю мить, бо була mad about myself.» а потім стала вдвічі щасливіша ❤️ це дуже гарно
«Коли ти молодий і дуже тупий — світ здається простим і зрозумілим. Але реальність виявляється беззаперечною та безапеляційною, неначе цеглина, що летить у голову».
«Знаєте, в чому проблема відносно здорових людей? Їм здається, що так буде завжди».
«Байдуже, хто ви на старті. Байдуже, якого ви роду. Байдуже, якої ви статі. Ви можете абсолютно все, і вам не потрібна удача. Не раджу слухати застарілі догми. Живіть і наповнюйте кожен день сенсом, аж поки хтось не вимкне світло».
Я прочитала цю книгу за день. Варто прочитати кожному, хто має дупцю ))) дуже відверта і цікава книга. Є деякі тригери. Але ж тут стільки цінної інформації! Дуже раджу. Віхола, просто молодці, що видають такий актуальний нон-фік.
Дуже делікатна тема, але водночас книга наповнена хорошим гумором та цікавими історіями із лікарської практики Багато просвітницьких тем піднято, тому читати дуже раджу
Дочитавши не вагаючись ставлю 4 зірки, бо інформація важлива, цікава і корисна. Трохи підпортили враження спроби жартувати і використання цих тушка-шкурка-попець-какулічки. Та це варто пробачити, бо книга в першу чергу вчить не соромитися, а вчасно звертатись за допомогою якщо у вас щось не так з ректальними проблемами.
На початку книжки я сміялась, під кінець мало не розплакалася. Не художка, і не нон-фік в класичному розумінні, щось ближче до нарисів з життя, де головна сюжетна арка - у авторки. Потужно. Боляче, смішно, місцями гидко (від людей переважно, а не від описаних хвороб), але потужно. Ця книжка вибила мене з колії на два дні й не певна, коли прийду до тями. Дякую авторці.
Читається на одному диханні. Багато доброго гумору, трішечки медичної "чорнухи" й величезна кількість корисної інформації, котру краще освоїти з чужого досвіду й ніколи не повторювати. Це велика робота по нормалізації відношення до проктології й зняття стигми з цього питання.
Просто в захваті! Справжні медичні хроніки, без прикрас, з чудовим гумором, часом зі страшними деталями, іноді зворушливі, але такі захоплюючі! Кого не лякають важкі медичні випадки, раджу сміливо йти в цю читацьку пригоду. Дуже багато пізнавального теж гарантовано 🫶
Люблю читати медичні байки, тому зайшло. Хоча однозначно не найкраще з прочитаного на цю тему, чогось не вистачило. Самоіронії, мабуть. Але останніми роками я все рідше бачу її що в житті, що в книжках...
Дуже цікава і пізнавальна книга. Історії з життя лікаря нагадують серіал «доктор Хаус»: захоплюють і лякають водночас.
Також книга допомагає побачити світ очима медиків, зануритись у їхні переживання. Адже часто у стосунку лікар-пацієнт про лікаря навіть не йдеться, тому авторка часто нагадує що лікарі теж люди зі своїми переживаннями, не менш важливими.
Однозначно рекомендую, але попереджаю що внутрішній світ людини тут описаний зі всіма подробицями. Якщо вас лякають історії про кров, то краще цю книгу не читати)
"Але, як це завжди й буває, якщо плисти не за течією і не проти неї, а туди, куди тобі треба,-ти допливеш"
У мене упереджено-позитивне ставлення до всіх творів з медичної тематикою. А у вітчизняних історій, так взагалі карт-бланш. Знаю, що знайду багато спільного та дотичного до свого власного досвіду.
Книга дуже дотепна, цілісна та людяна. Буду рекомендувати її всім своїм знайомим.