Ізмарагд княгині Несвіцької

by Олександр Ірванець, Юрій Журавель (Illustrator)

Нові історії Олександра Ірванця розгортаються на волинському ландшафті й волинських же легендах, але, як і належить творам Підскарбія «Бубабу», у химерних поєднаннях і в супроводі карколомних пригод. У повісті, що дала назву книжці, беруть участь живі й мертві персонажі — українці, німці, поляки, французи, росіяни.

А ще зомбаки і Тибурцій з трьома потерчатами. Такий собі інтернаціонал, частина якого воює на стороні добра, а частина — на боці зла. Звісно, якби не часова петля, то герої й антигерої ніколи й не перетнулися б, але, виявляється, час вміє закручуватись у дивовижні спіралі. Доповнюють повість перипетії й чудернацькі придибенції няв-сторі про ВКЛ — волинських котів-легенд, а також короткі замальовки, створені у тому бурлескному тоні, який попри фантасмагоричність якнайкраще відбиває саме життя.
Книга містить 20 графічних ілюстрацій від Юрія Журавля!

Genres: Fantasy, Ukrainian Literature

144 pages, Hardcover

Published June 19, 2024

Reviews

[bookslayer★]

Треба пояснювальну бригаду, бо це якийсь внутрішній анекдот для посвячених

[Oleksii Rafalovych · Rating 3 out of 5]

"Як оспівати цей край, яким словом наректи його, щоб це слово залишилося, перетривало свій час?"


Обережно! Книжка викликає нестримне бажання поїхати до Рівного!


🤲 Збірка ділиться на дві частини: титульна повість і декілька фентезі-історій про волинських котів.  


✍️ Ідея титульної повісті цікава: часи раптом перемішалися і у Рівному в один час опинилася ціла купа видатних людей, які тут колись були: від Бальзака до Самчука з Телігою. Обидва автори також є дійовими особами, розрулюють всю цю заваруху у перших рядах. 


Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...

[Darya · Rating 4 out of 5]

"Для цього потрібна або дуже потужна магія, або дуже потужний постмодернізм" (Анджей Сапковський, цитата неточна з пам'яті)

Нова книжка Ірванця - це саме той випадок, коли не одразу стає зрозуміло, з яким із цих потужних факторов маємо справу.

До книжки вміщено, власне, повістину "Ізмарагд княгині Несвіцької" та серію оповідань "Волинські коти-легенди". Об'єднує їх волинський сеттінг - у Рівному, Острозі та подекуди ще якихсь місцях відбуваються всякі чудернацькі події. Ізмарагд княгині Несвіцької, загублений у давнину власницею в річці Усті в центрі Рівного, виявляється, містить у собі вкраплення антиматерії, так що випадкові з ним маніпуляції створюють пародоксальні переходи у часі, а згодом і цілковите змішання епох.

Я собі подумала, що це такий коментар до ситуації, коли в якомусь провінційному місті публічна історична пам'ять зводиться до переліку того, коли який відомий діяч тут проїздив дорогою в інше місце і які ще відомі діячі встигли тут жити-вчитися - переважно до того, як стали відомими чи навіть зайнялися тим, чим стали згодом відомими. А єдиний момент величі в цьому історичному наративі пов'язаний з якимся геть людожерським контекстом, але за нього все одно тримаються, бо інших моментів величі катма.

Мені би хотілося прочитати щось довше із цієї задумки - такого обсягу, на якому був би час і простір розігнатися і вивести читача на якісь глибші смисли поза початковим шоком і радістю від постмодерного бурлеску.

Про котячі оповідання - я просто не фанат короткої форми в принципі, тому тут мені складно щось сказати окрім "ну норм, кумедно", але це мало що про цей конкретний інстанс оповідань свідчить. Так щоб зачепити прямо жодне не зачепило, повість в цьому сенсі сильніша.

3,5 зірочки.

[ЛітАся · Rating 2 out of 5]

Деякі фанфіки мають залишатися фанфіками, не обов'язково їх друкувати, можна просто друзям розіслати чи в фейсбук викласти. Це стосується і цієї "збірки історичних анекдотів" (це не авторське визначення, а мій підсумок).
Далі спойлер, якщо так можна сказати (я не думаю, що цей твір можливо проспойлерити):


якось "Модерн токінг", Оноре де Бальзак і кумпанія рівненських інтелігентів вирішили вбити Гітлера.
Кінець спойлера.

Друга частина книжки - про котів-вояків. Дуже дитячі оповіданнячка не для дітей.
Дві зірки - бо про Шредінгера було майже цікаво.
Доведеться почитати ще щось у пана Ірванця, щоб зрозуміти, чи це прикра помилка, чи всі твори такі

[Dmytro Kostiuk · Rating 3 out of 5]

Перша книга від пана Ірванця яку я прочитав, і скажу, що спочатку була думка, що й можливо остання. Особливо коли я читав повість “Ізмаргд”. Так я розумію, що це щось на зразок химерної прози, чи просто дикої фантазії - та такого закручування сюжету, я не зустрічав навіть в багатьох забористих фентезі. Проте знаєте десь так на середині повісті я вже звик до дикого калейдоскопу подій, явищ, нових персонажів та просто йшов крізь той дикий фантасмогорочний карнавал разом з автором, й подекуди реготав подекуди плакав від того, що творилось, а десь й вболівав за героїв. І от якось так сталось, що скінчилась повість та як сон, і можна сказати, що мені було й мало. Ну, а що, химерно, дико але хай буде…
Друга частина це історія про бойових котиків та їх життя на Волинні у різні періоди історії. А це вже після того, як звик до стилю автора було цікаво. Набагато цікавіше за Ізмарагд, тут, і сміху побільше, і іронія від автора працює там де, і так як треба. Читалось набагато швидше, набагато легше, й головне оці оповідання сподобались так, що знову сказав собі в кінці, що було мало. Критично мало. Більше котиків та їх пригод.
По оцінці …десь певно 6.5 з 10.

[Inna Shkorina · Rating 5 out of 5]

Це збірка повістей і оповідань, написаних на волинському ґрунті і побудованих на волинських легендах. Дуже незвичне читання. Фантасмагорія, бурлеск і химерні пригоди, які починаються в звичайній рівненській бібліотеці. І все це щедро приправлене тонким авторським гумором і прикрашене чудовими ілюстраціями Юрія Журавля.

Він разом з автором є героями повісті, яка й дала назву книзі. Вони потрапляють в часову петлю, зустрічають там друзів - і Оноре де Бальзака, борються з Гітлером і путіним - а також із зомбі і потерчатами. І все це в тіні надувного динозавра. Але фінал мені не дуже зайшов, здався занадто клішованим.

Друга частина книжки - це няв-сторі, чудернацькі котячі історії. Гадаю, з назвою Vivat зробив помилку - якби книга називалася "ВКЛ - волинські коти-легенди", вона б явно мала кращі продажі. Тут коти літають, люди перетворюються на котів, коти - на зайців, чого тут тільки не відбувається!

[Anastasia Zagrrava · Rating 3 out of 5]

Читається легко і швидко. Дуже цікавий стиль автора, в нас в такому стилі (схоже на абсурдизм, але історично-достовірний, так би мовити) я знаю доволі мало представлено книжок. Хоча й пост-модернізму, якщо цю книгу можна туди віднести, в принципі, вистачає.

В головному творі цієї книги, а саме в Ізмарагді... фінальну сцену з м’ясорубкою ох як хотілось подовше й докладніше відчувати! Це як терапія на актуальних подіях.

Що можна було б доповнити: переклад реплік російською. Хоча вони й подані з українською вимовою, але все одно, хотілося б мати вибір читати оригінал чи таки переклад, адже особисто я б обрала другий варіант.

Зайти може не всім, але загалом, оповідання цікаві, легкі, з гумором та доволі сміливими експериментами в сюжетах та образах. Ілюстрації Юрія Журавля — як завжди, неймовірні! Хороший спосіб провести один-два вечори під час блекаутів.

[M.Ars · Rating 1 out of 5]

Книга з ідеєю про петлі часу – це завжди певний ризик. Не тому, що тема вже вичерпана, а тому, що її важко розповісти так, щоб зачепити читача. Автор вирішив подати її нестандартно: рвано, абсурдно й абсолютно хаотично. Враження таке, ніби персонажі були зібрані в коробку, добре струшені, а потім витягувалися навмання, щоб стати частиною сюжету.

Для мене це не спрацювало, хоча абсурдність Бориса Віана, наприклад, дуже люблю. Можливо, таке письмо підійде особливим поціновувачам, які люблять шукати сенс у несенсі.

Частина з бойовими котами була цікавішою – принаймні зрозумілішою, але гумор, як і загальний стиль, це не моя історія.

Книга, напевно, ОК, якщо читач шукає щось дивне і дуже експериментальне. До речі, саме видання чудове: "Вівату" мої п'ять зірок за продакшен.

[MYROSLAVA SHKORINA · Rating 3 out of 5]

Це дуже маленька книжечка, всього на 144 сторінки, яку я взяла почитати, поки сиділа на ярмарку, саме через те, що вона така коротка.
В книзі є чотири окремі історії, назву найбільшої з яких і має книга.

Почитати її на ярмарку було норм, але загалом це було, якось зовсім не моє.
З гумору в книзі я не дуже хіхікала. Сюжети мені здебільшого не зайшли. Хоча частина з тих що було про котів, все ж сподобались.

Я пам'ятаю, коли я тільки починала читати, я подумала, що книга має певні вайби серіалу "Любов, смерть і роботи", але, думаю, далеко не найкращих його серій.

[Iva · Rating 2 out of 5]

Книга не сподобалася, але ілюстрації Журавля прикольні.
Сюжет в повісті ніякий. Точніше, це сонне марення і воно і описане, як сонне марення, але я такого не люблю.
Оповідання про котів трошки цікавіші, але і в них ідею можна було подати краще.
При всій повазі до автора Ірванця, деякі твори якого я дійсно люблю, ця книга дуже слабенька. Якби це написав початківець, то жодне видавництво такого не видало б.

[Kate · Rating 3 out of 5]

Не знаю, не вдається мені подружитись із творчістю Ірванця. При чому на рівні ідеї мені зазвичай подобається, але його гумор і стиль загалом заходять дуже тяжко. Тому зовсім невеликі книжки його авторства я читаю довго. Так було з "Рівне/Ровно", тепер те саме було з "Ізмарагдом". Але промоція Рівного відмінна. Як і ілюстрації Юрія Журавля.

[Натхнення писати прозу · Rating 5 out of 5]

Не впевнена, що не-рівняни зрозуміють натяки (швидше, ні). Але ті, хто в бульбашці (хто знають історію міста і впізнають дійових осіб) зможуть посміятися чи хоч усміхнутися. Книга точно займе своє місце в історії літератури за дуже химерний стиль викладу, гротеск, але яскраву ідею і промоцію рідного краю.

[Nataliia Yaroshyk · Rating 2 out of 5]

Я не змогла осилити. Кинула на 80 сторінці. Це дотепно, але повний проліт з жанром. Хоча початок дуже мене захопив, мало би бути з роду альтернативної історії (я собі таке придумала), може якби щось було більше за обсягом, то сюжет не був би таким пам'ятним? Хоча, скоріше за все треба зважати на те, що це Ірванець))

[Karolina Kompaniets · Rating 4 out of 5]

Фантасмагорія із певним стьобом

[Vlada Demianchuk · Rating 3 out of 5]

прочитала ці історії, на пальці з'явився дивний поріз. якщо завтра прокинуся кішкою, то буду звинувачувати (або ж прославляти) автора

[Олександра · Rating 5 out of 5]

Читаючи, наче гуляла рідним містом, тому історія сама опустилася на задній план)