What do you think?
Rate this book
Хеві-метал
Перемога у пісенному шоу — чудовий старт для співака-початківця Івана Майбороди, або просто Вані, як називає його продюсер. Слава, впізнаваність, ефіри мало не щотижня… Здається, що мрія про популярність і високі гонорари от-от справдиться. Але не так просто заробити своїм талантом, до того ж в умовах шаленої конкуренції і коли продюсер грає лише за своїми правилами.
Ця книжка — про життя за лаштунками шоубізнесу і про життя після шоу. Реальність диктує свої умови, в яких складно вижити, самореалізуватись, зберегти взаємини, відрізнити фальш від правди, не зрадити себе, а ще — зробити вибір. Бо цей вибір може бути дуже несподіваним.
Ця книжка — про життя за лаштунками шоубізнесу і про життя після шоу. Реальність диктує свої умови, в яких складно вижити, самореалізуватись, зберегти взаємини, відрізнити фальш від правди, не зрадити себе, а ще — зробити вибір. Бо цей вибір може бути дуже несподіваним.
520 pages, Hardcover
Published May 1, 2024
8 people are currently reading
66 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 21 of 21 reviews
October 23, 2024
На 4.5 для мене. Дуже цікаво ця історія мені зайшла. Перші 100 сторінок як веселий жарт, ще 150 офігіванія з кухні по ту сторону телевізора. Потім 200 сторінок зневаги до головного героя і останні 50 передчуття кульмінації. На виході не "воу", але відкрив для себе Фоззі як автора, зазирнув в місцевий шоубіз та отримав файний післясмак з бажанням помовчати і подумати. А я таке люблю)
March 2, 2025
Дослухала сьогодні на Абук. Читець відіграв просто бомба, я в захваті, колорит передав максимально. Думаю, в аудіо цікавіше, ніж паперову читати.
Я сумніваюсь з оцінкою, але що є точно - так це те, що ця історія викликала дуууууже багато емоцій (здебільшого негативних, але і ржала я іноді вголос). Історія здається дуже банальною, йде дуже легко. Але там стільки тем зачіпили🤯
І оцей весь блискавичний успіх талант-шоу, який згорає швидко разом із людиною, і брудний світ оцього масово шоубізу і ТБ (різниця з нішевою розумною музикою як мистецтвом), і розривання між творчістю та маркетингом (в одній людині це не може поєднуватись), і про-українська позиція, яку важко проявляти в російсько-орієнтованому оточенні, і боротьба з упередженнями, боротьба між тим, що хочеться і що треба.
В іншій книзі "Творчий акт" як раз теж описано, що в творчість не йдуть люди, у який все добре в житті і з ментальним здоров'ям. Фоззі це яскраво відобразив теж.
Ця книга показує, від якого шоубізу ми нарешті відмовились. Це як історичний твір, який читаєш і розумієш, як НЕ повинно бути.
Персонажі дуже реальні, їм віриш прям всім.
Але не можу забути відчуття огиди, яке постійно було під час слухання (через о̀брази героїв).
Короче, я не очікувла від цієї книги нічого взагалі) формат і подання мабуть не зовсім моє, але підняті теми - лайк.
Я сумніваюсь з оцінкою, але що є точно - так це те, що ця історія викликала дуууууже багато емоцій (здебільшого негативних, але і ржала я іноді вголос). Історія здається дуже банальною, йде дуже легко. Але там стільки тем зачіпили🤯
І оцей весь блискавичний успіх талант-шоу, який згорає швидко разом із людиною, і брудний світ оцього масово шоубізу і ТБ (різниця з нішевою розумною музикою як мистецтвом), і розривання між творчістю та маркетингом (в одній людині це не може поєднуватись), і про-українська позиція, яку важко проявляти в російсько-орієнтованому оточенні, і боротьба з упередженнями, боротьба між тим, що хочеться і що треба.
В іншій книзі "Творчий акт" як раз теж описано, що в творчість не йдуть люди, у який все добре в житті і з ментальним здоров'ям. Фоззі це яскраво відобразив теж.
Ця книга показує, від якого шоубізу ми нарешті відмовились. Це як історичний твір, який читаєш і розумієш, як НЕ повинно бути.
Персонажі дуже реальні, їм віриш прям всім.
Але не можу забути відчуття огиди, яке постійно було під час слухання (через о̀брази героїв).
Короче, я не очікувла від цієї книги нічого взагалі) формат і подання мабуть не зовсім моє, але підняті теми - лайк.
November 18, 2024
Біблійний сюжет про страждання Йова: жив собі праведник, Бог вирішив перевірити, наскільки Йов йому відданий і почав руйнувати його життя. Маржину викрали, наймитів перебили розбійники, вихор із пустелі зруйнував дім, загинули діти, сам Йов захворів на проказу. Але за все дякував Йов милосердному Богові. Тоді Господь повернув чоловіку здоров’я, подарував вдвічі більше худоби, в нього народили інші семеро синів. Сюжет про Йова — один із найзатребуваніших в художній літературі ХХ-ХХІ століття.
Живе людина, аж раптом її життя котиться під гору, людина втрачає одне за одним те, що її тримає на землі, у неї забивають раз за разом найважливіше. А далі залишається відкрите питання, з яким працює кожен із письменників по-своєму. Людина в ситуації Йова — кому і за що вона дякуватиме?
Працює з цим сюжетом і сучукрліт (при чому дуже-дуже часто). І от черговий підхід до Йова на рідних нивах, прошу.
У Вані з останнього на сьогодні роману Фоззі «Хеві-Метал» все не слава богу. Не вкрасти, не сховати, не сфоткати, не запостити.
Більше тут: https://knigoland.com.ua/khevi-metal-...
Живе людина, аж раптом її життя котиться під гору, людина втрачає одне за одним те, що її тримає на землі, у неї забивають раз за разом найважливіше. А далі залишається відкрите питання, з яким працює кожен із письменників по-своєму. Людина в ситуації Йова — кому і за що вона дякуватиме?
Працює з цим сюжетом і сучукрліт (при чому дуже-дуже часто). І от черговий підхід до Йова на рідних нивах, прошу.
У Вані з останнього на сьогодні роману Фоззі «Хеві-Метал» все не слава богу. Не вкрасти, не сховати, не сфоткати, не запостити.
Більше тут: https://knigoland.com.ua/khevi-metal-...
July 6, 2025
Кількість афоризмів зі словом "хуй" в мому вокабулярі зросли від кількох до кільканадцяти, внаслідок прочитання цієї книжки. Це заслуговує на додаткову зірочку, я вважаю.
May 23, 2024
Третя книжка автора яку прочитала.
Мені сподобалось, але дві попередні зайшли мені більше.
Мені сподобалось, але дві попередні зайшли мені більше.
July 27, 2025
Якби я знала, що ця книга буде про телебачення та його залаштунки, я б ніколи її не купила.
До ТБ я вже багато років ставлюся зі зневагою та огидою, тож і книгу читала з тією ж сумішшю емоцій.
Мені не сподобався ані головний герой, ані його російськомовне оточення.
Для сатири ця книга недостатньо зла й іронічна. Якщо задум полягав у тому, щоб правдиво показати роботу телебачення, тоді я просто не цільова аудиторія.
Коли ти вже знаєш, як працює каналізація, навряд чи тобі буде цікаво читати ще 500 сторінок про складний життєвий шлях лайна в довгих заплутаних трубах.
Для мене сильним розчаруванням, що від музики в цій книзі майже нічого немає. Жодної симпатії до головного героя, хоча він і єдиний у романі, хто принципово розмовляє українською. Переможець одного з шоу талантів, він самостійно нічого не робить. Мріє стати супер-пупер зіркою, проходить рівні у грі на мобільному та покірно виконує всі вказівки свого мудакуватого продюсера. Десь далеко в Тростянці залишилась дружина та маленький син, а Ваня героїчно покоряє Київ.
Персонажів забагато, і вони інтенсивно обмінюються репліками, що не несуть жодного художнього змісту.
На драматичний момент, коли дружина головного героя втрачає роботу через те, що не чула на одне вухо, я не повелася, це якась дичина. Мала колегу, яка теж не чула на одне вухо, що не заважало їй успішно працювати рекрутеркою.
Сцена з бездомною собакою теж не розчулила. До чого вона взагалі? Щоб сльози з читачів витиснути?
Коротше, книгою я зовсім не задоволена. Знайшла у гудридз думку, що цей роман можна вважати
першим виробничим українським романом. Тож тим, хто любить читати про телебачення з усіма деталями внутрішній кухні може книга й сподобається.
До ТБ я вже багато років ставлюся зі зневагою та огидою, тож і книгу читала з тією ж сумішшю емоцій.
Мені не сподобався ані головний герой, ані його російськомовне оточення.
Для сатири ця книга недостатньо зла й іронічна. Якщо задум полягав у тому, щоб правдиво показати роботу телебачення, тоді я просто не цільова аудиторія.
Коли ти вже знаєш, як працює каналізація, навряд чи тобі буде цікаво читати ще 500 сторінок про складний життєвий шлях лайна в довгих заплутаних трубах.
Для мене сильним розчаруванням, що від музики в цій книзі майже нічого немає. Жодної симпатії до головного героя, хоча він і єдиний у романі, хто принципово розмовляє українською. Переможець одного з шоу талантів, він самостійно нічого не робить. Мріє стати супер-пупер зіркою, проходить рівні у грі на мобільному та покірно виконує всі вказівки свого мудакуватого продюсера. Десь далеко в Тростянці залишилась дружина та маленький син, а Ваня героїчно покоряє Київ.
Персонажів забагато, і вони інтенсивно обмінюються репліками, що не несуть жодного художнього змісту.
На драматичний момент, коли дружина головного героя втрачає роботу через те, що не чула на одне вухо, я не повелася, це якась дичина. Мала колегу, яка теж не чула на одне вухо, що не заважало їй успішно працювати рекрутеркою.
Сцена з бездомною собакою теж не розчулила. До чого вона взагалі? Щоб сльози з читачів витиснути?
Коротше, книгою я зовсім не задоволена. Знайшла у гудридз думку, що цей роман можна вважати
першим виробничим українським романом. Тож тим, хто любить читати про телебачення з усіма деталями внутрішній кухні може книга й сподобається.
January 25, 2025
Мені ця книга здалася дуже важкою та депресивною . Фозі, безумовно, ніякий не письменник. Але людина, яка максимально тонко відчуває людські бажання, прагнення, відчай. Сильно відгукувалось мені токсичні відносини та переливання щодо невдалого життя. Тому, за хвилю цих емоцій - пʼять зірок
July 14, 2025
Трешакова історія про переможця талант-шоу, якому не пощастило з продюсером. Тим не менше, автор не смакує чорнухою, за що йому дяка. Також приємно було згадати чимало анекдотів про музикантів :-)
January 4, 2025
Атмосферний життєвий роман,про те як швидко пролітає слава та популярність,впізнаваність,і як жити після цього.Епізод із життя співака-переможця українського талант шоу.Закулісся шоу,гумор, сім'я,дружба,все тут є.Український автор.Рекомендую
November 7, 2024
Фоззі. “Хеві-Метал”
Прослухано в Абук
Наприкінці книжки автор зізнається, що планував серіал, але через війну — вийшла книга. І це багато що пояснює. Дійсно, сюжет і персонажі нагадують учасників шоу на якомусь телеканалі. Хорошого і якісного, але все ж таки — шоу. Нещодавно почув фразу: “у телевізорі все має бути гіпертрофовано, трошки перебільшено”. Додам від себе — і трохи шаблонно, бо немає часу на пояснення, інакше глядач переключить канал. Так і в цій книжці: персонажі й події дещо шаблонні та спрощені. Якщо поліціянт — то хам і грубіян, якщо сусід — то алкаш, якщо сусідка — то кошатниця, якщо продюсер — то хамло і жлоб. Якщо є калюжа, то хтось обов’язково в неї вступить і промочить ноги. Але… в рамках цього твору це не дратує, бо жанр такий. Це якісна й добротна мильна драма в сеттінгу сучасного Києва, про учасника й переможця талант-шоу, слава і успіх якого випливають крізь пальці.
Загалом книжка лишила приємне враження: зрозумілий і реалістичний сюжет, яскраві, хоч і шаблонні персонажі, ж��ві, сочні та іронічні діалоги. На мою думку, сюжет іноді буксує й затягнутий, і невеликі скорочення пішли б роману на користь. Іншим недоліком є надто сильний акцент на саморуйнуванні й самобичуванні головного героя.
Кінцівка потішила: вийшло чесно й реалістично. В цілому не шкодую, що прослухав. 7 із 10.
Прослухано в Абук
Наприкінці книжки автор зізнається, що планував серіал, але через війну — вийшла книга. І це багато що пояснює. Дійсно, сюжет і персонажі нагадують учасників шоу на якомусь телеканалі. Хорошого і якісного, але все ж таки — шоу. Нещодавно почув фразу: “у телевізорі все має бути гіпертрофовано, трошки перебільшено”. Додам від себе — і трохи шаблонно, бо немає часу на пояснення, інакше глядач переключить канал. Так і в цій книжці: персонажі й події дещо шаблонні та спрощені. Якщо поліціянт — то хам і грубіян, якщо сусід — то алкаш, якщо сусідка — то кошатниця, якщо продюсер — то хамло і жлоб. Якщо є калюжа, то хтось обов’язково в неї вступить і промочить ноги. Але… в рамках цього твору це не дратує, бо жанр такий. Це якісна й добротна мильна драма в сеттінгу сучасного Києва, про учасника й переможця талант-шоу, слава і успіх якого випливають крізь пальці.
Загалом книжка лишила приємне враження: зрозумілий і реалістичний сюжет, яскраві, хоч і шаблонні персонажі, ж��ві, сочні та іронічні діалоги. На мою думку, сюжет іноді буксує й затягнутий, і невеликі скорочення пішли б роману на користь. Іншим недоліком є надто сильний акцент на саморуйнуванні й самобичуванні головного героя.
Кінцівка потішила: вийшло чесно й реалістично. В цілому не шкодую, що прослухав. 7 із 10.
July 7, 2025
Ця книга вивела із затяжного "нечитуна" і нагадала, для чого ми взагалі читаємо - щоб приєднатися до чужого досвіду і відкалібрувати свої цінності та орієнтири.
Ключова проблема - втеча від реальності, яка не подобається. Замість того, щоб почати рятувати свою кар'єру і шлюб, головний герой пливе течією і не може зрозуміти, чого ж йому так не щастить.
Книга дуже глибоко підсвічує тему залежностей - від кави, музики, соцмереж, ігор, алкоголю, наркотиків, популярності, бо зрештою все може викликати залежність. "Чимось же треба вбиватися", - стверджує головний герой, щоб не бачити реальність, яка його не влаштовує.
Читається на одному подиху завдяки захоплюючому сюжету, динамічності оповіді і несподіваним поворотам. Особливо сподобалося, з яким неймовірним гумором автор розкриває тему лицемірства сучасного телебачення, бо телебачення - це також про втечу від реальності і це дуже гарна аналогія для подальшої оповіді.
Дивлячись на страждання головного героя зі сторони, розумієш, що ось так і виглядає відповідальність - визнати, що весь треш, який відбувається в твоєму житті, є наслідком твоїх дій, але саме ти можеш змінити цю реальність, яка не влаштовує, виправити все, позбутися залежностей і перестати тікати від життя.
Ключова проблема - втеча від реальності, яка не подобається. Замість того, щоб почати рятувати свою кар'єру і шлюб, головний герой пливе течією і не може зрозуміти, чого ж йому так не щастить.
Книга дуже глибоко підсвічує тему залежностей - від кави, музики, соцмереж, ігор, алкоголю, наркотиків, популярності, бо зрештою все може викликати залежність. "Чимось же треба вбиватися", - стверджує головний герой, щоб не бачити реальність, яка його не влаштовує.
Читається на одному подиху завдяки захоплюючому сюжету, динамічності оповіді і несподіваним поворотам. Особливо сподобалося, з яким неймовірним гумором автор розкриває тему лицемірства сучасного телебачення, бо телебачення - це також про втечу від реальності і це дуже гарна аналогія для подальшої оповіді.
Дивлячись на страждання головного героя зі сторони, розумієш, що ось так і виглядає відповідальність - визнати, що весь треш, який відбувається в твоєму житті, є наслідком твоїх дій, але саме ти можеш змінити цю реальність, яка не влаштовує, виправити все, позбутися залежностей і перестати тікати від життя.
November 13, 2025
Написано от прям зовсім непогано. Чудово відтворена атмосфера сірої безвиході панельок з запахом бабусь та пропитих під'їздів. Але це не те щоби плюс насправді. Ця атмосфера надто грузить, особливо якщо тобі, на відміну від головного героя, нема куди вертатись. Тож якщо в моменті ви надто сумуєте за домом, якого більше не існує, і почуваєтесь загубленими, братися за цю книгу не варто.
Якщо ви хочете почитати про український шоу-бізнес, це теж не те щоби про нього. Це про рагульство в широкому сенсі, а його вистачає не лише в телику. Якщо вам хочеться про бариг, рєшал + какаяразніца й пригадати часи, коли ваша русофобія була куди більш недостатньої, ніж зараз — є шанс, шо вам зайде.
В післямові Фоззі пише, що під час війни книжки не про війну навряд чи комусь потрібні. Вважаю, що це неправда. Потрібні. Але чи влучив — знову ж таки, згадуючи післямову автора — цей м'яч у ворота? Ну... як на мене, хіба у влучному описі певних верств суспільства. Загалом персонажі не викликають бажання їм співчувати, а післясмак лишається не надто приємний.
Якщо ви хочете почитати про український шоу-бізнес, це теж не те щоби про нього. Це про рагульство в широкому сенсі, а його вистачає не лише в телику. Якщо вам хочеться про бариг, рєшал + какаяразніца й пригадати часи, коли ваша русофобія була куди більш недостатньої, ніж зараз — є шанс, шо вам зайде.
В післямові Фоззі пише, що під час війни книжки не про війну навряд чи комусь потрібні. Вважаю, що це неправда. Потрібні. Але чи влучив — знову ж таки, згадуючи післямову автора — цей м'яч у ворота? Ну... як на мене, хіба у влучному описі певних верств суспільства. Загалом персонажі не викликають бажання їм співчувати, а післясмак лишається не надто приємний.
June 19, 2024
«Брехня забирає забагато сил — ймовірно, що Майкл Джексон помер саме від цього».
Цього не скаже анотація, але «Хеві-метал» — справжній виробничий роман. Як «Готель» Артура Гейлі, тільки про шоу-бізнес. Можливо, це перший виробничий роман в сучукрліт? 🤔
☝️Фоззі говорив правду на презентації: ця книжка навряд полюбиться тим, хто не цікавиться внутрішньою брудною кухнею шоу-бізнесу. Тут цинічні люди, нелогічні мотивації, багато говорять російською, зневажають предмет своєї діяльності, і так далі. Якщо зворотня, мутна сторона фабрики зірок не є об'єктом вашого інтересу — вам воно не треба.
Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
Цього не скаже анотація, але «Хеві-метал» — справжній виробничий роман. Як «Готель» Артура Гейлі, тільки про шоу-бізнес. Можливо, це перший виробничий роман в сучукрліт? 🤔
☝️Фоззі говорив правду на презентації: ця книжка навряд полюбиться тим, хто не цікавиться внутрішньою брудною кухнею шоу-бізнесу. Тут цинічні люди, нелогічні мотивації, багато говорять російською, зневажають предмет своєї діяльності, і так далі. Якщо зворотня, мутна сторона фабрики зірок не є об'єктом вашого інтересу — вам воно не треба.
Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
June 10, 2024
Читаю всі книжки Фозза від самого початку. Напевно одна з гірших, щось на рівні Червоних Хащів. Тут ті самі типажі, що у більшості його книжок: нерішучий але в міру позитивний центральний герой, і його друг, який сипле дотепними фразочками. Ніби постійно читаєш про тих самих людей. Сильне вкраплення російської мені не подобається абсолютно, хоча його книжки російською вважаю цікавішими і стильнішими. Книжка для абсолютних фанатів.
November 10, 2024
Протягом усього сюжету ниття головного персонажа та регулярна жалість до себе сильно втомлювати. Як і його інфантилізм — в нього дитина і хвора дружина, а він увесь час уникає відповідальності. Сподобалася детективна частина, але вона зійшла нанівець чим розчарувала. У форматі аудіокниги непогано розважає.
This entire review has been hidden because of spoilers.
December 20, 2024
Завʼязка цікава, проте згодом сюжет заходить на девʼяте коло страждань, а головний герой не викликає нічого крім збридження. Кінцівка книги складає враження в рази прискореної, змазаної і не продуманої до кінця.
September 4, 2025
В цілому доволі депресивна історія: сумна і невесела.
Але читається легко і невимушено.
Персонажі "живі" - спостерігати за розвитком подій цікаво.
Сподіваюсь що це не остання книга автора - бо хочу ще)
Але читається легко і невимушено.
Персонажі "живі" - спостерігати за розвитком подій цікаво.
Сподіваюсь що це не остання книга автора - бо хочу ще)
June 23, 2025
Всю книгу очікував більш "панкового" закінчення, або навпаки.
Вийшло набагато більш прозаічно і реалістично. Непогана книга.
Рекомендую в аудіоформаті в Абук.
Вийшло набагато більш прозаічно і реалістично. Непогана книга.
Рекомендую в аудіоформаті в Абук.
September 18, 2025
Книга про темні сторони талант шоу. Це бомбезно цікава книга.
December 18, 2024
Історія про "закат сонечка" з шоу талантів - мила, сумна, життєва і з несподіваним "дивом" в кінці) Автор так довго і старанно "закопував" головного героя в проблеми, що я ледь дочекалася того дива. Але це була гарна розв'язка)
July 7, 2025
Моє перше знайомство з Фоззі як з автором, і це було чудово. Книга сповнена чорним гумором, іронією над шоу-бізнесом як індустрією, та трохи абсурдною реальністю життя артистів "середньої ланки". Головного героя не можна назвати однозначно хорошою людиною, але він однозначно більш приємний та викликає більше співчуття ніж більшість інших персонажів. Погляд з його точки зору на нутрощі індустрії розваг після початку війни, але до повномасштабного вторгнення, викликає майже панічний страх того, що історія повториться, і російська мова, культура, та тренди знов так чи інакше пролізуть в наш медійний простір. Сподіваймося, що подібні історії в тому числі збережуть нас від такого розвитку подій.
Displaying 1 - 21 of 21 reviews