Не зупиняйте білий автобус

by Дмитро Томчук

За два тижні після початку великої війни спецпризначенець Бігмакс і новобранець-тероборонівець Дмитро їдуть удвох на південь через усю Україну.

Їхня мета: вивезти з оточеного загарбниками села Антонівка 130 дітей— вихованців місцевого й евакуйованого туди раніше дитбудинків.

Починаючи подорож, вони ще не знають, де їм шукати підтримки та допомоги. До останніх хвилин цієї зухвалої операції побратими не впевнені, чи вдасться їм зберегти дітей і вижити самим.

232 pages, Hardcover

First published January 1, 2024

Reviews

[Ann · Rating 4 out of 5]

По перше це дуже добре написано! Проковтнула за день як ніколи не читала жодну іншу книгу.
Але важливіше, що це історія на основі реальних подій і це було дуже щемко, дуже потужно! Книга-мастрід у найтемніши часи, щоб продовжувати вірити і боротися!
Бігмакс ❤️
Слава Україні

[Olena Sprite]

Очікування: книга про екстракцію дітей і саспенсний ривок-прорив на рідну сторону (як роуд муві, але від небезпеки до безпеки).
Реальність: 80% книги збирались і ще тільки їхали туди, по дорозі дивні історії, зустрічі, спостереження. Читаєш майже заколисаний спокійним рухом сюжету, щоб потім в 2х місцях книга тебе розмазала.
Посилання на відео в кінці підтверджує, що то все було реально, але ж і наскільки неймовірно чудесно, що все добре склалось. Потім починаєш думати, скільки було таких інтернатів і сиротинців, у яких не склалось, залишились на тій стороні. Чи будуть з тих дітей нові яничари?(((
Тут також багато настрою весни 22го, але не з атмосферою жаху (або не зовсім), а трохи ніби ностальгічне чи що. В усякому випадку, читається легко.

[Nataliya Lavryk · Rating 5 out of 5]

Щемлива історія евакуції дитячого будинку з села, яке за декілька годин займуть росіяни. Скільки питань та думок після прочитання цієї книги. Який же був страшенний ризик вивозити так дітей. Чи дійсно варто було так ризикувати їхнім життям? І чому їх доля була небайдужа тільки невеликій групі військових та декільком військовим пенсіонерам в США? А щоб було, як би не їх наполегливість та безросудність? І відповідь, яку я знашла на ці питання- ми досі існуємо, тому что найкращі з нас приймали рішення та діяли не дивлячись на смертельні ризики. Тому що так правильно. Тому що - а хто крім нас. На тому й тримається світ.

[Tasha · Rating 5 out of 5]

Історія евакуації дитячого будинку з села між Миколаївською і Кіровоградською областями. Абсолютно реальна, хоча описана з декількома набагато більш яскравими деталями — і, як пише сам автор, кожна з дорожніх пригод відбувалася не в цій історії.
І написана дуже добре — текст ллється і при цьому вельми насичений. І відірватися неможливо.
Насправді, книга написана настільки добре, що, якби я не пам'ятала цю історію з фейсбука, може, й не повірила б у її реальність.
Українці іноді просто не вміщаються у серці.
Читайте цю книгу, будь ласка.

[Aliona Tkach · Rating 5 out of 5]

Той випадок, коли хочеться сказати - дякую.
Дякую за книжку, за записану історію. За справжню реальну історію. За порятунок дітей. За головних героїв, яких так легко було впізнати. За захист.