У творах Арчибальда Кроніна, що увійшли до цієї книжки, автор порушує вічні теми кохання і самопожертви, сильної духом особистості, яка досягає своєї мети і не падає на коліна, попри грізні удари долі.
Головна героїня роману «Леді з гвоздиками» Кетрін Лорімер – успішна і багата жінка, власниця антикварного магазину. Вона опікується своєю племінницею Ненсі, яка прагне за будь-яку ціну стати великою актрисою. Кетрін і Ненсі несподівано виявляють, що закохані в одного чоловіка. Про подальший розвиток подій і всі перипетії з мініатюрою Гольбейна майстерно описано в романі.
Повість «Жінка землі» – історія про сімейні стосунки, з давніми таємницями, нездійсненими мріями і несподіваними поворотами долі.
Одного дня село сколихнула звістка – у школі буде нова вчителька-практикантка Джес Лауден, незаміжня мати якої, будучи вагітною, втекла з цього села близько двадцяти років тому, бо не витримала цькування. Джес – красива, розумна і надзвичайно смілива дівчина, але так схожа на свою матір...
Archibald Joseph Cronin was a Scottish novelist, dramatist, and non-fiction writer who was one of the most renowned storytellers of the twentieth century. His best-known works are The Citadel and The Keys of the Kingdom, both of which were made into Oscar-nominated films. He also created the Dr. Finlay character, the hero of a series of stories that served as the basis for the long-running BBC television and radio series entitled Dr. Finlay's Casebook. -Wikipedia: http://en.wikipedia.org/wiki/A.J._Cronin
Це абсолютно не схоже на Кроніна - дуже відрізняється від інших книжок, які я читала: сюжет передбачуваніший, герої простіші, а сама історія досить легка, позбавлена вже звичного відчуття приреченості та безвиході. Але мені все одно сподобалось (а я ж навіть не люблю трикутники).
Кетрін - чи не найвідоміша жінка-антиквар у світі. Вона пообіцяла собі завжди ставити кар’єру та реалізацію на перше місце і пожертвувала заради цього всім. Та несподівано для самої себе вона закохується в єдиного чоловіка, якого не може кохати - нареченого своєї племінниці.
Неприязнь, яка переростає в кохання, вимушена близькість, таємна закоханість та вибір між почуттями і обов’язком. Сама лише любовна лінія була настільки цікавою, що важко було відірватись. І мені дуже сподобалось, як автор змалював жінку, яка у світі, в якому від неї очікують лише вдалого заміжжя, наважується обрати кар’єру, гроші та статус.
Мене трошки розчарував фінал. Як для книжок Кроніна він, звичайно, вийшов незвично щасливим, але в цілому мені такий розвиток подій здався не дуже правдоподібним та занадто швидким.
•Жінка землі•
Мені сподобалось, але менше, ніж «Леді з гвоздиками» (причина в тому, що 70 сторінок - це незаконно мало).
Історія була дуже цікавою і емоційною, і я, вже за традицією, так хвилювалась про те, яким буде фінал, що навіть не помітила, як все закінчилось. Мені дуже хотілось, щоб події розвивались більш поступово, а герої були більш детально прописаними, бо вийшло дещо поверхово (знову ж таки - логічно, зважаючи на невеликий обсяг твору).
Я дуже задоволена фіналом, який залишає приємний посмак.
В цілому «Леді з гвоздиками. Жінка землі» мені на тверду четвірку. Для знайомства з автором я б, мабуть, не радила, а от якщо ви вже читали Кроніна, то ця збірка приємно вас здивує (здебільшого фіналами, які схожі на щасливі).
Надто передбачувано, надто пластмасово, надто поверхнево. Найслабша книга автора серед усіх прочитаних. Точно не раджу нею починати знайомство з автором.
Це моє друге знайомство з автором. І доведеться визнати, що і воно доволі невдале... Хоч пише Кронін вишукано, елегантно, вдало описуючи тло подій - та це все не викликає у мене органічних до цього емоцій.
"Леді з гвоздиками" - красиво написана історія любовного трикутника. Щось схоже не раз бачила у старих американських фільмах. Та якби майстерно автор не писав - вдихнути життя у персонажів не вдалось. Якось надто відсторонено і спокійно вони проживають усю цю драму. "Жінка землі' - "продиралась" через ці 70 сторінок увесь день. Мені забагато людей (не обов'язково ж знати імена всіх мешканців села), які постійно з'являються і яких важко запам'ятати... І так багато начебто драматичних моментів, які не відкликаються емоційно.
Це невеличкий роман на 200 сторінок, і він мені дуже в задоволення ❤️
«Леді з гвоздиками» Арчибальда Кроніна.
Сюжет рухається динамічно і логічно: в центрі історії любовний трикутник, - молода амбітна акторка Ненсі, її наречений Кріс та тітка Кетрін, головна персонажка.
Кетрін важко працювала щоби в свої тридцять пʼять бути найвідомішою жінкою-антикваром Лондона, відмовила багатьом чоловікам, і всередині себе давно відмовилася від перспективи сімейного життя, бо це кардинально суперечило її карʼєрі (але ми вже сучасні мудрі, і знаємо, що це не так 😅)
Далі Кетрін проходить через внутрішній конфлікт - вона відчуває слабкість в тяжкі моменти і потребує підтримки, уявляє чоловіка і сімʼю, які могли б це дати, - потім знову рішуче відмовляється від цих фантазій і переконує себе, що це не для неї.
Наведу пару епізодів, де добре видно ці її душевні тривоги:
«… вона вважалася фахівцем з визначення періодів походження біжутерії та творів образотворчого мистецтва, і, мабуть, найвідомішою жінкою-антикваром у світі. Як це сталося? «Це сталося, — подумала вона похмуро, - тому що вона хотіла, щоб це сталося, тому що вона сама поставила свою карʼєру на перше місце в житті, люто жертвуючи всім, безжалісно загартовуючи це молоде боязке серце до боротьби з неймовірними труднощами і нахабством деяких людей». Вона за всяку ціну хотіла бути кимось. Ну, тепер це зроблено».
Через 30 сторінок:
«Останнім часом Кетрін справді відчувала дивний страх перед собою. … Що вона, Кетрін Лорімер, яка так важко будувала власну карʼєру, змушена буде усвідомити і визнати таку примітивну й абсурдну необхідність, як панування чоловіка, інтелектуально нижчого від неї,— на сьогодні це не було й не могло бути більшим, ніж нічне жахіття.»
Ще через 30 сторінок:
«Якою вона могла б бути щасливою у власному домі, з чоловіком, дітьми! Ніжність пронизувала її мрії. Якою важкою і самотньою здавалася інша дорога, що навряд чи привела б до успіху!»
Зрештою, Кетрін закохується в нареченого своєї племінниці, а він закохується у неї! Драма 💔
АЛЕ! Найцікавіше і найнеочікуваніше в цій ситуації себе показує Ненсі. Я не передбачила такого повороту, і легковажно описана Ненсі прям здивувала. Клас 🙌
Читати варто, коли хочеться розслабитися, і якщо заходить класичний стиль тексту, - тут дуже чутливо описані характери героїв, автор інтерпретує по суті кожен їх жест і вираз обличчя, - це теж добре рухає сюжет, швидше розумієш, що відбувається на душі героїв.
І точно сподобається тим, кому заходить Джек Лондон, - гляньте як описаний внутрішній конфлікт:
«Ніхто не міг здогадатися про біль, який вона витримала, про тягар, який лежав на її серці, руйнівний і нестерпний. Це було, наче вона встромила ніж собі в груди. Вона відчула холод. Їй залишився лише крихітний вогник, що зігрівав душу, ще свіже рішення, яке вона виплекала цієї ночі впродовж довгих безсонних годин. Хоч би якою ціною - вона залишиться вірна своїм принципам. І радше помре, ніж кине тінь на щастя Ненсі».
Коротше, як ви зрозуміли, мені сподобалось 😅
This entire review has been hidden because of spoilers.