Гармонія і свинушник

by Борис Тенета

У повісті «Гармонія і свинушник» змальовано дві контрастних форми людського буття, яке у повісті виступає провідною екзистенцією. Сам заголовок твору вказує на суперечливий характер світосприйняття автора і тогочасної ситуації у країні.
Головні герої повісті, осмислюючи трагічність свого існування, доходять висновку, що нічого не можуть змінити у цьому складному світі: «Життя - це точка з тисячами ниток у всі боки, таке різноманітне, таке хороше. І досадно було тільки одно, що прожити можна тільки по одній ниточці. Яку не візьми, а все по одній... Ну, чому не можна жити хоч два рази. І почувається великий сум за життям незнаним і недосяжним, чужим життям».
Герої Бориса Тенети потрапляють у класичні екзистенційні ситуації відчуженості, непотрібності. Відтак, домінантним модусом буття у повісті виступає актуальна для екзистенціалізму проблема самотності, що виявляє суперечливий характер буття людини, змушує людину замикатися в собі та своїх переживаннях. Загострені специфікою доби почуття відчуженості й непотрібності стимулюють героїв повісті не просто вміти жити в суспільстві, але й гармонізувати стосунки з іншими людьми, а головне - досягти гармонії власного внутрішнього світу. Катерина (головна героїня) надзвичайно самотня. Її життя - це нерівна боротьба, як «єдиний спосіб існування», своєрідна «війна» із суспільством, що нав’язує їй свої закони й мораль.

104 pages, Hardcover

Published January 1, 1928