У першому томі «Виродка» циклу «Скляне павутиння» дія розгортається у Нью-Йорку, де головний герой, письменник Ерік Бюргер, стикається з надзвичайними обставинами. Він стає частиною сюжету власної книги, замінивши Джона Вінса — другорядного персонажа, який страждав через жорстоке знущання найкращого друга. Кожен крок Еріка впливає на його долю і долю інших героїв. Він опиняється в ситуаціях, які змушують поставити під сумнів не тільки власну реальність, але й свої переконання. Ерік намагається розкрити таємницю свого переміщення та з’ясувати справжні мотиви кожного героя. Чи зможе письменник змінити сюжет, і які наслідки це матиме для нього і для інших персонажів?
А що, зараз уже не модно редагувати книжки перед випуском? Бо тут у тексті навіть не намагалися уникнути величезної кількості русизмів та інших помилок (або ж просто текст переклали з кацапської). Це на рахунок тексту. Тепер на рахунок сюжету. А, стоп. Як можна говорити про те, чого не було?) від слова ЗОВСІМ. На початку книги дійсно були натяки на щось цікаве - автор книжки помирає і вселяється в тіло героя цієї самої книжки. Але щось пішло не так і протягом 300 з копійками сторінок я спостерігав за одноманітними токсичними недостосунками героїв. Авторка настільки намагалася зробити Волтера абʼюзером, що я іноді ловив з цього кринж. Його численні погрози у бік близьких людей Еріка/Джона і кринжові жартики про піськи і жопи настільки остогидли, що я вже просто закочував очі від усього цього. Ну і ще неймовірно бісило, як авторка максимально рандомно пхала імена і прізвища героїв майже у кожне речення. Волтер, Джон, Вінс, Шоу, Бюргер, Джекс, Грей, Рей, Ерік… хто ви бляха такі? Десь до 100 сторінки я нарешті вивчив хто є хто, але це ну дуже відволікало під час читання. А ще причина, з якої Волтер зненавидів Джона… Girl, r u for real? Тут я знову закотив очі. І тим не менш, я планую читати продовження, бо мене трохи та й зачепили лампові стосунки Джона і Грея. Тільки будь ласка, відредагуйте текст перед друком і зробіть більші відступи між рядками, бо так і осліпнути можна.
Якщо вам треба емоційні атракціони - вам сюди. «Виродок» прокатить вас в тунель сліз, тир скла, завертить в ромашці несправедливості та болю. Все, що я люблю і ненавиджу одночасно. Хтось скаже, що книга набита тригерами і ред флегами, а я скажу: те що треба і приємно похрустіти.
"Що довше зберігаєш секрет свого падіння, то важче відкрити рота й вимовити його вголос. Скільки подібних таємниць залишилися глибоко замуровані в залишках від сердець людей, розбитих насильством?" - Виродок
Не думала, що колись таке напишу, але Виродок точно потрапляє в найкраще прочитане за цей рік
У мене важкі стосунки з укрсучлітом, от якось не склалось, на жаль. Але я все ще не полишаю спроби знайти своїх авторів і от Світлана стала для мене відкриттям і ковтком свіжого повітря. В неї жива насичена сучасна мова, вона не боїться вживати міцні слова, а її почуття гумору потрапило прям в серденько. Не знаю як в неї вийшло написати настільки тригерну і болючу книжку з купою жартів, але так воно і є. Я реготала вголос з тих діалогів, а потім ревіла від несправедливості і болю. В основі сюжету життя письменника Еріка, який потрапляє в свою ж книжку. І в ролі зовсім не головного персонажа. І от намагаючись вижити і не повторити долю героя, в тілі якого він опинився, Ерік запускає низку подій, які повністю змінюють сюжет його оригінального твору. Це було вау, це було жахливо і боляче, це було кумедно і цікаво. Я з нетерпінням чекаю на продовження і безмежно вдячна Кондору за можливість прочитати цю книжку однією з перших🫶 П. С.: уважно поставтесь до списку тригерів, бо там вони не для краси позначені. Бережіть свою психіку та турбуйтесь про своє ментальне здоров'я. А в кого міцні нерви, то запрошую в темний світ Виродка🌚
я дійсно радий, що українські автори все більше і більше друкуються, і ця новинка дійсно мене здивувала.
хотів її ще з моменту анонсу від видавництва Кондор, і прочитавши цю книженцію, я зрозумів що моя чуйка мене не підвела. 😏🔥
бідолашний письменник Ерік, який потрапляє взагалі в інший вимір, а саме у вимір своєї книги, намагається хоч якось там вижити, при тому що вселився у тіло другорядного героя Джона Вінса, який за каноном сюжету повинен був покінчити життя с@могубством через закоханість до конченого мудня — Волтера Джекса.
та от спробувавши змінити сюжет, Ерік отримав ще більше жестяку, ніж міг очікувати, а справи в нього стають дедалі гірше 👀...
тут вас чекає і найтупіший і мерзотний червоний прапорець, який буде знущатися над Джоном, також і позитивні милі персонажи, такі як Чарльз, і неймовірний Грей Шоу, що буде рятувати дупцю нашого Джона (в прямому сенсі).
готуйтеся до емоційних гойдалок, проклинань у сторону Волтері, і можливо для когось навіть і сліз, бо тут вас чекає пекло 💋
більш розгорнутий відгук вже доступний у моєму YouTube-каналі: «Микита Билима»
читайте і насолоджуйтеся, а я ставлю цій книзі 5/5🦊!
This entire review has been hidden because of spoilers.
Боже, це було надзвичайно!!! Давно книга не так не вивертала мене та не змушувала так співпереживати героям!!! Окрема подяка авторці, що закінчила першу частину цілком логічно, а не з обірваним фіналом! Так продовження чекати значно легше!
Перше - я буду читати всю серію. Враження від перших сторінок залишились до останнього рядка. Я повторюся, що довго чекав коли щось подібне перекладуть українською, і отримати вітчизняний продукт вдвічі приємно. Одразу кажу що 18+ тут більш ніж доречні. Тут багато насильства і сексу (причому практично порнографічного). Мені складно уявляти як її читають жінки або люди, далекі від гей спільноти. Гомофоби б носилися б з нею як з писаною торбою і палили б у святій воді )))) Це початок історії про непрості стосунки. Я б не назвав це любовним трикутником, бо відносини Волтера і Джона це насильство, насильство і ще раз насильство. У різних проявах. І фізичне, і психологічне. Книга добре змальовує що чоловіки теж зазнають насильства (але сюрпрайз сюрпрайз теж переважно від чоловіків). Тим хто пережив таке і ще не пройшов весь шлях рефлексії, треба бути обережним, бо тригиритеме практично на кожній сторінці. Я мав досвід складних (але не настільки жахливий як в книзі, і звісно без фізичного насильства) стосунків, тож мені було легше увійти в оповідку і мандрувати сторінками разом з героями. Фінал досить відкритий і я наступного року обов'язково повернусь сюди (продовження вже на полицях). Ну і звісно я хочу мати свого Рея ))).
Як же мені сподобалось. Це було дуже емоційно і боляче. Авторка вміло описала булінг, насилля та біль. Сподобалось, що в книзі не було романтизації насилля. Що кривдник лишається кривдником, а жертва - жертвою. Сподобалось, що авторка покарала певним методом кривдника і дуже цікаво що ж буде в наступних частинах.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Це мав би бути увесь відгук на книгу, бо за 5 годин читання він став моїм променем сонця та надією, що Волтер таки отримає по сраці за усе, що сказав та скоїв.
Думок про цю книгу настільки багато, що цього разу я просто вирішила структурувати усе в плюси на у мінуси.
❗️ОБЕРЕЖНО, СПОЙЛЕРИ ❗️
✅ Почнемо з хорошого:
• У книзі НЕ романтизується насилля. Коли я передзамовляла книгу, я боялась, що тут буде цей ЧОМУСЬ популярний і дуже дурний троп "згода без згоди", який потім перетворюється на кохання всього життя. Але ні, і це дуже добре. • У книзі підіймається тема того, що не тр��ба мовчати, якщо вам погрожують. Що завжди винен нападник, а не жертва. І, що дуже класно, авторка дуже реалістично описала відчуття жертви після скоєного над нею злочину. • Мені сподобалось, що Ерік до останнього пручався і захищав себе. • Окремий плюс це його почуття гумору. В жодній моїй книзі немає стільки стікерів, як у цій, бо я виділяла собі кожен момент, який здався мені крутим. А крутого тут достатньо. (P.S. В мене взагалі немає звички клеїти стікери, і заради цієї книги я була змушена їх купити 😅) • Грей Шоу. Грей Шоу це один величезний плюс цієї книги, бо він завоював моє серце з першого погляду. Він справді виглядає, як людина, яка померла, і йому це сподобалось. • Особливо мені сподобалось, що авторка розкриває тему згоди. І мені подобається, на якому контрасті вона показує, що кончений виродок не розуміє слова "Ні", а натомість Грей не торкається Еріка, поки той не дозволить. "Ні" означає "Ні", крапка. Повага до тілесності іншої людини це дуже важливо, і круто, що на цьому акцентується увага. • Про наболіле окремим пунктом: прикиньте, тут член називається членом. Не думала, що доживу до того дня, коли у книзі не буде жодного "жезла Фараона", "посоха", "палки", "хтивця" і так далі. І знаєте що? Це дуже адекватно і по-дорослому, адже від цього текст тільки став кращим, і немає потреби ловити крінж від тих "печерок". • Після цього я піду і помию рота з милом, АЛЕ: Волтер виявився дуже гарно прописаним психопатом. В нього була своя мотивація, хоча це не виправдовує усіх його вчинків. Мені сподобалось, як авторка правдоподібно описала ці емоційні гойдалки, які він міг влаштувати. Оскільки в мене є досвід спілкування з такими людьми, можу впевнено сказати: "Вірю". Все, бляха, реально так. Спочатку б'є, а потім пригощає солоденьким і звинувачує жертву. • Тема дитинства і спілкування з батьками. Боже, як мені подобається, що все більше авторів звертають на це увагу. Це важлива частина в житті будь-якої дитини.
⛔️ Тепер про мінуси:
• Я перепрошую, але де продовження? 😂
Це єдиний мінус цієї книги, адже вона справді ДУЖЕ ДОБРЕ написана. Я шукала мідь, а знайшла золото та діаманти. Структура тексту, стиль, дозована подача інформації, обережна гра з нервами читача — мені сподобалось усе від початку і аж до самого кінця. Ця книга на голову вище усіх своїх англомовних "конкурентів", адже тут немає дурного "Переслідування Аделіни", де над героєм знущаються, а він ще й кайф від того отримує. Це реалістичний сюжет, який має свої наслідки. Буду слідкувати за цією серією і надалі, бо поки що це найкращий приклад LGBTQ+ літератури у своєму темному жанрі ✨
Це 2,5 Я закрию очі на русизми. Я пережила «Емпатів». В порівнянні з ними ця книга ще 👌 (але все одно шукайте норм перекладачів чи редакторів)
На одній сторінці одного персонажа називали Джон/Вінс/Ерік/Бюргер або Грей/головний персонаж/Шоу. Книжка йде від імені Еріка. Так якого милого він називає себе Джоном? Автори книжок, зупиніться! Нам достатньо одного імені протягом книги. (Привіт «Емпатам» Ви читали Гаррі Поттера? Від 1 книги до 7 Мелфой залишається Мелфоєм, а не Драко/Блондин/Слизеринець.
Сюжет: мені стало цікаво що коїться тільки з 230 сторінки. Анотація шедевр, але сама книга… я 230 сторінок читала який чіканутий Волтер! Мені достатньо цього було на 100ій сторінці. Я прекрасно зрозуміла, що він тютю. На 200ій вже можна було показати перший навчальний день. Зроблю вигляд що я розумію причину хейту, але така його помста ну це вже ту мач!
Ці дві зірочки отримав Грей
Чи прочитаю я другу частину? Можливо. Але тільки тоді коли авторка зробить книгу в електронному варіанті і можна було б купити її. Можливо друга частина буде кращою.
І так, для тих хто напише «чого сама книжки не пишеш?». Відповідь: а нахіба? Я тут у ролі читача/споживача. І тут моя «Книга скарг та пропозицій»
This entire review has been hidden because of spoilers.
Це не українське «Переслідування Аделіни». Це щось набагато глибше...
Спочатку я трохи скептично ставилися до того, що мені ця книга сподобається, тому що бачила фрагменти, які відбивали бажання читати. Поки не побачила інформацію про останній день передзамовлення. Вирішила прочитати фрагмент і не помітила, як пролетіли глави. В останню годину передзамовлення радісно витрачала останні гроші.
Я бачила різну реакцію на цю історію. Здебільшого порівнювали з «Переслідуванням Аделіни». Цікаво, що у них нічого спільного, окрім, можливо, жанру дарк роману. «Виродок» набагато глибший. Це роман не просто про емоційні гойдалки та різні види насилля. І ні, тут немає романтизації насильства. Навпаки. Це історія розкриває соціальні проблеми. Жертви сексуального насилля бояться звертатися по допомогу через осуд суспільства та зв'язки більш впливових мудаків. «Виродок» не про бажання бути у абюзивних стосунках, а про боротьбу за свої права, свободу та буквально за власне життя. Про те як страшно, коли тебе переслідує виродок, який зациклився на дитячому спогаді, травмі чи образі.
Ця історія піднімає питання батьків та дітей. Як те, яке було дитинство, може впливати на нас. Мені дуже подобається розглядати паралель між Еріком та Джонем: їх дитинство, бажання, самодостатність, родинні зв'язки та погляди на кохання. Попри деякі схожості Ерік бореться з тим, з чим погодився б Джон. Шкода тільки, що Ерік меньше піклується про себе. Його більше хвилює тіло власника.
Іноді завалося, що Еріку потрібно промовчати та не провокувати, але потім доходить суть: неважливо те, що ти зробиш, все одно виродки знайдуть будь-яку причину, щоб скинути усю свою агресію. Винна не жертва, а тиран.
Добре, що є попередження у книзі. Думала, що я сильна і мені нічого не налякає, але 25 глава з насиллям була настільки емоційно складною, а ці описи теперішнього, які переходять у минуле з поганим поводженням з дитиною... Добряче б'ють під дих та кидають у вирій болі та темряви. Давно я не ридала над книгою, а також давно я так швидко не читала історію.
Глави чи епізоди від Волтера теж давлять на жалість і мені цікаво, що там буде у наступних частинах? Чи не попаду я у павутину маніпуляцій Волтера? Обожнюю розглядати точку зору кожної сторони в історії, а найцікавіше сторону "зла".
Не могла не згадати про гумор персонажів. Найулюбленіший епізод про таракана та сколопендру на 245 сторінці. Це шедевр!
Дуже чекаю на продовження! Сподіваюсь, що наступні історії будуть тримати планку.
This entire review has been hidden because of spoilers.
Зав’язка сюжету в книзі відбувається дуже швидко: магічним чином автор потрапляє в світ його популярної книги, ще й в тіло другорядного героя, доля якого відома й трагічна. Тому, перетворившись буквально із сценариста в актора реаліті-шоу «Життя Джона Вінса» письменник у минулому, школяр у теперішньому, - мусить змінити обставини, вплинути на відомих персонажів, знайти ресурси й дати своєму герою шанс жити довго й щасливо, попри все!
Приказка про підстелену солому в потрібний час в цьому світі не працює. Наш головний персонаж знає, кого саме треба остерігатися, вважає себе дорослим (26? - Ха!) й мудрішим, але набирається дуже травматичного й болючого досвіду. Попри все, звертається (нарешті!) до потрібних людей та наче залишається у фіналі «живим», хоча й зраненим тілом і душею.
Книга звертає увагу читача до болючих й не популярних у суспільстві тригерів: «провини жертви», сексуального насилля та психологічного аб’юзу. Мова авторки сучасна, жива, часто не літературна, бо в тих обставинах герої лаються відповідно їх віку. Сцени в ліжку обійшлися без квіткових порівнянь, частини тіла згадані саме так, як ми їх й називаємо!
Оповідь провела мене болючими скляними доріжками: одним персонажам я співчувала, інших не розуміла, а декого ненавиділа. Часто це було жаско й боляче, іноді було кумедно й весело. Нудним читво не було жодної хвилини!
Щоб я не сумувала - маю вже продовження циклу: Виродок. Провина. Й вам раджу полоскотати нерви цим психологічним трилером!
This entire review has been hidden because of spoilers.
Мабуть не зможу словами описати все, що відчувала читаючи це. Знаєте, коли питають думку щодо певної книги і ти багато чого хочеш сказати, то майже завжди це означає одне — книга не сподобалась і ти скажеш про кожен момент, де, як і чому, але коли книга навпаки сподобалась, то ти просто такий: "Мені це сподобалось" і слова зайві. Ти не знаєш за що хвалити конкретно, адже все зливається в гармонії настільки вдалій, що виділення чогось одного вимагає дати уваги і всьому іншому, тому я просто скажу, що мені це сподобалось і все.
Авторці сил та натхнення. Вже прочитала другу частину, і хочу далі.
Однак Джекс не дав підійти до дівчини. Схопив Джона за передпліччя та потягнув на себе. Ерік різко сіпнувся і влетів йому у груди. Волтер зберіг рівновагу, зробивши нетвердий крок назад.
У центрі стояв великий диван металевого відтінку сірого кольору та журнальний столик.
Побачивши їдуче таксі…
купа подібного, під кінець взагалі дуже сумно. зазначено, що тут були і літературний, і провідний редактори, але не знаю, що вони тут робили
Не моя книга однозначно. Не сталося у мене хімії з Еріком і Волтером. Приниження, ґвалтування тощо сорі я пас. Що я не приймаю у житті, те не приймаю в книгах. Хайпово так, скло так. А на дні що, відбілюємо й романтизуємо абюз. Далі не читатиму
Ця книга настільки багатогранна, що кожен читач, спираючись на свій досвід, зможе поглянути на неї зі свого боку. Тут точно не можна приписувати якийсь один загальний висновок. Спершу читайте попередження від автора та анотацію і тоді вирішуйте, чи дійсно вона для вас. Основна сюжетна лінія ведеться навколо одностатевих стосунків, тому враховуйте і це, якщо ви не звикли до подібних творів.
І як я вже сказала, в цій книзі розкривається дуже багато тем, таких як: кохання, сімʼя, дружба, насилля, психологія. Тому в залежності, що вас цікавить, або тригерить більше, над тим ви і замислитесь після прочитання. Але з відгуків можна побачити, що тема насильства і НЕ романтизації психопатів є головною. Друга тема яка б могла зацікавити, це відносини між дітьми і батьками та довіра між ними. Також автор добре показала в історії трикутник Карпмана між головними героями.
Але особисто мене цікавить тема кохання та скла і лгбт. Дуже тішуся, що ми дожили до того часу, коли це можна офіційно друкувати, купляти і читати на українській мові. Я у морі любові від цього і сподіваюсь цей напрямок розвинеться.
Залишаю цей відгук в подяку і підтримку автора. Окремо дякую видавництву, що погодилися на друк і дали життя цьому роману, з нетерпінням чекаю на наступні частини.
Це просто шикарно! Починала читати обачливо, враховуючи дисклеймер, але я у захваті 😍 Вольтер - скажений психопат, хворий на голову, Ерік - саркастичний брудноротий персонаж, якому ти мимоволі симпатизуєш, переживаєш разом з ним всі події. Ну і Шоу просто вкрав моє серденько 💕 Дуже рекомендую!
Найкраща книжка, яку я читала в цьому жанрі! З нетерпінням чекатиму продовження. Якщо сумніваєтеся, чи придбати книжку - не сумнівайтеся. Вам вона точно треба!