Унікальне дослідження ролі Києва як літературного феномена
Збірка наукових та аналітичних статей, упорядкована літературознавцем В'ячеславом Левицьким. Видання пропонує глибоке дослідження того, як Київ — місто з багатовіковою історією, культурним багатством і національним символізмом — відображався в українській літературі різних епох. Через призму літературних творів розглядається не лише зовнішній образ столиці, а й її внутрішня сутність, символізм та роль у формуванні української ідентичності. Автори статей — відомі українські дослідники (Ярослав Поліщук, Ярина Цимбал, Ростислав Семків та інші), які розглядають, як Київ зображувався в різні епохи та як це вплинуло на українську культуру.
Збірка складається з трьох розділів, що охоплюють ключові аспекти літературного осмислення Києва. Перший розділ досліджує урбанізм як виклик українським письменникам, які прагнули осмислити стрімку модернізацію міста, його соціальні та культурні трансформації. Другий присвячений літературним мапам Києва — аналізу того, як письменники описували конкретні вулиці, площі, райони міста, створюючи в читачів уявні просторові образи столиці. У третьому розглядається процес розбудови просторових міфів про Київ, зокрема, як місто ставало не лише географічним, а й символічним центром української культури.
"Ця книжка має на меті вчергове підкреслити: урбанізм в українській літературі - далеко не нове явище, а Київ - не заручник лічених митців, без котрих його не знали б читачі. Він дуже різний і надто спокусливий для мрійників, гостей, ба навіть самовпевнених завойовників".
Ці слова від упорядника якнайкраще визначають мету та зміст книги.
Просто шикарні статті: - Р. Семківа про Київ у творах Нечуя-Левицького і М. Старицького, - С. Жигун про Б. Антоненко-Давидовича, - М. Штолько про Київ в поезіях І. Жиленко, - В. Левицького про київські простори В. Домонтовича. Вони якраз те, чого прагла прочитати в цій книзі моя душа.
Стаття Я. Поліщука теж сподобалася би, бо в ній аналізуються київські тексти Винниченка, Підмогильного та Домонтовича, а от присутність булгаковських творів дратувала. Звісно, Булгаков теж писав про Київ, але сьогодні я не хочу про нього читати з цілком зрозумілих причин.
Випадає з основної теми книги стаття-розвідка про перебування чи неперебування Шевченка на Пріорці, як на мене, це не зовсім про Київ в українській літературі.
Деякі статті написані занадто академічним письмом і читалися як дисертації, але ж пересічному читачу (мені, наприклад) хочеться читати зрозумілий, не перевантажений термінами та складними словесними конструкціями текст.
Загалом було цікаво, і я радо прочитала би й про інші київські тексти, менш відомі і розкручені, якщо так можна висловитися)
Дуже хороша збірка, різностороння. Маємо розбір відображення міста в творчості різних митців різних періодів. Це добірка статей різних авторів, відчувається в кожному свій стиль, тому деякі статті сподобалися більше, ніж інші.