Дуже красива книжка-картинка про хлопчика, який втратив дім через війну і вирушає шукати новий.
З т.з. візуальної мови дуже сподобалась розгортка, де сім'я "доїхала до краю нашої землі", і хлопчик з мамою і песиком вирушають далі, а тато "повертається назад, щоб захищати". Усі конвенції візуальної оповіді нам би підказували, що "далі" має бути праворуч, а назад - ліворуч. Але для будь-якого українця, який коли-небудь бачив мапу, очевидно, що все навпаки: далі - це ліворуч, бо в Європу, а назад - це праворуч, бо на фронт на Схід. І ця розгортка це локальне, культурно-зумовлене уявлення відтворює попри наперед наявні візуальні конвенції.