Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому

by Тетяна Швидченко, Надія Харт, Діана Андрієвська

Артбук «Столиций Київ: як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому».

Ця книга – наше зізнання у любові місту, яке стало серцем української державності. Це наша спроба описати життя Києва сто років тому, яке так схоже на наше життя зараз: бої з росіянами та водночас розвиток українського мистецтва, інтелектуальні зібрання та протистояння різних громадських рухів.

Герої цієї книги – вояки та політики, митці та мисткині, літератори і письменниці. Скоропадський та Петлюра, Нарбут і Кричевський, Підмогильний і Зеров, Людмила Старицька-Черняхівська і Броніслава Ніжинська та інші зухвалі і величні персоналії того часу, які творили нову державу і нове мистецтво. Через їхні біографії розкривається головний герой, здатний обʼєднати навколо себе таких різних і геніальних людей, – Київ.

Авторками книги є історикиня Тетяна Швидченко, мисткиня Надія Харт та літературознавиця Діана Андрієвська.

Ілюстрації для артбуку створила графиня Надія Харт.

Genres: Nonfiction, History

352 pages, Hardcover

Published October 1, 2024

Reviews

[Liudmyla · Rating 5 out of 5]

4.5 ⭐️

Це дуже потрібна і надзвичайно цікава книга, яка дає уявлення про нашу еліту ХХ ст. Таких видань треба більше, щоб заповнювати прогалини у знаннях про всіх наших громадських та політичних діячів, науковців, письменників, поетів, художників, музикантів.

Однак до книги є трохи зауважень. Перше - це помилки, їх не аж так, щоб багато, але вони є і кидаються в очі. Це і орфографічні помилки, і ніби обірвані деякі цитати, і одруки. Наприклад, чоловіка Н. Полонської-Василенко, якого звали Микола, в тексті називають також і Володимиром 🙄
Друге зауваження стосується фотографій - дуже і дуже не вистачало підписів до фото. Можна було б навіть в кінці подати перелік світлин та ілюстрацій з підписами, так значно цікавіше досліджувати визначні місця столиці і впізнавати видатних людей.

Сподіваюся, в наступному виданні буде проведено і роботу над помилками, і з'являться підписи до фото.

[Марія Звягінцева · Rating 3 out of 5]

Чудова книга, шкодую, що її не було у шкільні роки. Оформлення - прекрасне, видання так і проситься до рук. Для того, щоб зацікавити описаними роками, зробити тих, про кого пишуть підручники (а часто й тих, про кого забувають) більш людяними - саме те, що потрібно.
Однак не вистачає подекуди змістовного вичитування, оскільки через короткі розділи про пов'язаних між собою осіб такі одруківки впадають в око. В одному розділі героїню забирають на виховання в 4 роки, в іншому про неї ж згадується, що це сталося, коли вона була підліткою. У розділі про пані Петрів не наведено її дівоче прізвище, хоча Петрів вона стала десь на середині розділу після заміжжя.
І дуже-дуже окремий біль - відсутність підпису до групових фото. З ким герої розділів, де вони? Можливо я розбалувана Локальною історією, однак це хоча б зацікавило розглянути фото детальніше. А фото героя (героїні) історії з невідомими вже не таке цікаве

[Ганна Довбах · Rating 4 out of 5]

До назви проситься слово «виживала», початок ХХ століття був дуже важким для киян. Видання красиве, написане простою мовою і складається із 33 коротких біографічних есеїв про життя українських художників і художниць, вояків і активісток, добровольців, письменників і письменниць у Києві. Мене в котре вразило, який же то був невеличкий гурт людей дуже різного культурного та етнічного походження, які свідомо обрали українську ідентичність та мову, стали на непростий шлях побудови незалежної України. Кілька сотень затятих і завзятих створили тоді державу, і дали шанс нам її отримати у спадок!
Дуже не вистачає якісних підписів під фотографіями - хто зображений, чиє фото, де, якого року. Часом здається, що картинки із чортячими ріжками нахапали із вікі, і для такої репрезентативного ілюстрованого видання це не ок.

[Olha Fedoryshyna · Rating 5 out of 5]

Книга дозволяє підглянути на таке «справжнє» життя української еліти початку 20 ст.
Відчуття, наче посиділи на кухні, побалакали про те , про се… різниці у 100 років наче й не було, постійне відчуття «це ж було вже» від першої сторінки до останньої. Акцент книги на вулицях Києва, що ще більше занурює у атмосферу дружніх і не дуже звʼязків.

[Inna Inna · Rating 5 out of 5]

Не розумію чому про цю книжку не говорять і не піарять на всіх можливих майданчиках. Друга частина ''Ті, що несли меч. Київ войовничий'' найкраща. Як же вони вірили і як відчайдушно боролись за українську незалежність і за український Київ. Це треба поглиблено вивчати в школах, про ті роки і ті події треба писати більше. Третя частина ''Ті, що несли вінець. Київ літературний'' на фоні перших двух видається слабшою, скороченою, ніби написаною вже поспіхом. Та все ж це 5 з 5.

[Баба Єга · Rating 5 out of 5]

Шикарна книга, яка точно має бути на поличці в кожного Києволюба. Часто буває, що книги з біографічними нарисами дуже поверхові, або ж занадто емоційні, або ж навпаки сухі і нудні. Але ця книга - неймовірно захоплююча. Видно, що авторки заглиблені і залюблені в персонажів, але в той самий час не бояться показати їх фактурними, неідеальними, об'ємними.
Чудова книга!

[Вікторія Дудин · Rating 4 out of 5]

Книжка хороша, але картинки би підписати треба було, бо так не ясно на яку будівлю дивишся.

Ну, і особисто мені не сподобався розділ про Київ літературний, занадто прісний. Київ войовничий найкрутіший вийшов, мистецький приємний та цікавий.

[Женя · Rating 3 out of 5]

Книга, яка розчарувала. Але не до кінця.

Ідея у книжки класна — прив’язати особистості революційного періоду до конкретних адрес у Києві. Це прямо «вау». Можна було б прогулятися, уявити, де і як вони жили, творили, виступали... Але реалізація — така недолуга, що мені було боляче читати.

З першої сторінки ти наче не розумієш: на кого ця книга розрахована?
Тут великі шрифти, яскраві ілюстрації, купа цитат, фотографій — і це клас. Але зміст… хаотичний. Починається ні звідки і закінчується ніяк. Наприклад, подається уривок про Михайла Бойчука: «Вічна жива правда». І все. А хто він? Що робив? Чим займався? Якщо це книга для тих, хто не знає, то де бекграунд? Якщо для знавців — то чому так мало конкретики?

Імена, адреси, прізвища, події — все намішано.
Про адреси взагалі окрема історія. На початку пишуть: «Рожевим — імена персонажів, про яких є розділи. Синім — київські адреси, якими можна прогулятись». Але про ці адреси — нічого, окрім самої назви. І ще часто вказують будинки, які не збереглися. Ну навіщо тоді взагалі їх згадувати?

Ще гірше з підписами. На сторінці може бути одне фото, а адрес — три. Жодного підпису. Хто це? Де це? Сам здогадуйся. Ярославів Вал замість Підвальної — окей, але який номер будинку? Що це за фото? Неясно.

Інформації — забагато, сенсу — мало.
Таке відчуття, що це набір дуже гарно оформлених рефератів. Купа дат, прізвищ, місць. Величезна робота по збору інформації. Але вони не живі. За ними немає людей. Це наче підручник. І ти не читаєш — ти вчиш на пам’ять, а воно все вилітає з голови.

Ще прикол — жодна світлина не підписана. Взагалі. Навіщо вони тоді?

Три авторки. Три стилі.

🔸 Надія Харт — найгірше. Імена, будинки, які не існують, купа хаотичної інформації. Це був справжній біль.

🔸 Тетяна Швидченко — про політичних і військових діячів. Початок — той самий підручник-реферат. Але в кінці вона ніби розписалася, і вийшли кілька гарних, атмосферних розділів. Особливо про Євгена Маланюка — вже ближче до есе, і це приємно.

🔸 Діана Андрієвська — мій фаворит. Лаконічно, але глибоко. Якщо є адреса — вона існує. Тексти схожі на есеї, живі, спокійні, написані з повагою до читача. Прочитала — і захотілося дізнатися більше. Вона — врятувала цю книжку.

Підсумок:
Ідея — шикарна. Реалізація — провалена на 70%.
Було б краще, якби кожен розділ був присвячений одній особистості чи одній події — глибоко, цікаво, з душею. А так — поверхово, сухо і складно.

[Olga · Rating 4 out of 5]

гарна книга, відчувається що було покладено багато часу для досліджень історії та пошуків необхідної інформації в архівах. історії видатних постатей початку 20 століття дають добре уявлення про атмосферу дореволюційного Києва, а також подальші буремні часи. згодна з деякими коментаторами, до фото не вистачало п��дписів, але десь на середині я зрозуміла логіку публікацій цитат та світлин, тому тут в мене особливих нарікань нема.

саме видання дуже якісне, книга важка і її приємно тримати в руках.

[Carl Gustaf · Rating 5 out of 5]

This is a very beautiful, interesting and illustrated art book about the history of the Ukrainian capital - Kyiv. The city is described by the memoirs of 33 personalities who fought for Ukrainian independence in the 20th century, developed Ukrainian art and literature in defiance of the Russian occupation. I recommend buying the book for those who want to understand the difference between Ukraine and Russia.

[Mariia Levchuk · Rating 5 out of 5]

Цей красивий артбук розповідає історії 33 людей, які так чи інакше повʼязані з Києвом. Мені сподобалась ідея з охопленням певного часового відрізку та подій. Звісно, для деяких людей інформації у розділах було мало або вона була подана рвано, проте сам факт, що я «познайомилась» із 13 новими іменами та була вмотивована продовжувати дізнаватись інформацію далі самостійно - вже багато важить (власне для мене саме це важило найбільше).
Не вистачило підписів до фото, трохи хаотичне їх розміщення. Для знайомства з персоналіями - топ.

[Annete S · Rating 5 out of 5]

Фантастична книга! Довго читала, бо закінчення кожної історії таке болюче… тим не менш, дізналася багато нових імен та історій про вже знайомі постаті. Дякую! Бажаю всім її прочитати та пізнати наших творців ❤️