Над Чорним морем / Дві московки

by Іван Нечуй-Левицький

До видання увійшли вибрані твори класика українського письменства Івана Нечуя-Левицького (справжнє прізвище — Левицький, 1838–1918): один із перших написаних ним та надрукованих — повість «Дві московки», присвячена селянській тематиці, та соціально-побутова повість «Над Чорним морем» про боротьбу української інтелігенції за народне просвітництво.

368 pages, Paperback

Published January 1, 2024

About the author

Український прозаїк, перекладач. Народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблеві Київської губернії, в сім’ї сільського священика.
У 7 років віддали в науку до дядька, який вчителював у духовному училищі при Богуславському монастирі.
У 14 років вступив до Київської духовної семінарії, де навчався з 1853 по 1859 рік.
Закінчивши семінарію, рік хворів, а потім деякий час працював у Богуславському духовному училищі викладачем.
1861 року вступає до Київської духовної академії.
1865 року закінчує академію із званням магістра, але відмовляється від духовної кар’єри й викладає російську мову, літературу, історію та географію в Полтавській духовній семінарії в гімназіях Каліша та Седлеця.
Одночасно з педагогічною діяльністю починає писати.
З 1873 року працює у Кишинівській чоловічій гімназії викладачем російської словесності, де очолює гурток прогресивно настроєних учителів.
Потрапляє під таємний нагляд жандармерії.
1885 року І.Нечуй-Левицький йде у відставку й перебирається до Києва, де присвячує себе винятково літературній праці.
До кінця життя І. Левицький жив майже у злиднях.
Останні дні провів на Дегтярівці, у так званому «шпиталі для одиноких людей», де й помер без догляду 2 квітня 1918 року.

Ivan Nechuy-Levytsky was born on 25 November 1838 to a family of a peasant priest in Stebliv (Cherkasy region of central Ukraine). In 1847 entered the Boguslav religious school. Upon graduating from the Kiev Theological Academy (1865) he taught Russian language, history, and geography in the Poltava Theological Seminary (1865–1866) and, later, in the different gymnasiums in Kalisz (Congress Poland), Siedlce (Congress Poland, 1867–1872), and Kishinev (Bessarabia, 1873–1874). He started writing in 1865, but due to Russian imperial censorship his works appeared only in Galician periodicals, such as the journal Pravda, Dilo, and Zoria (Lviv).

He died in 1918 in one of almshouses of Kiev.

Reviews

[Юлія · Rating 3 out of 5]

Взялася за цю книгу після "Хмар", яку вважаю одним із найважливіших текстів цього періоду, попри деякі недоліки (етнографічна багатослівність, ходіння по колу, коли автор постійно повертається до описів або раз у раз до якогось актуального для нього питання, моралізаторство і звичка "призначати" з першого речення позитивних і негативних героїв). Зупинилася на цьому списку тому, шо, на відміну від "Хмар", де всі ці недоліки із надлишком перекривають і цікаві спостереження, і яскраві деталі, і розкішний зріз життя двох поколінь української інтелігенції, у цій книзі, як на мене, саме недоліки переважають все інше. Сенси в текстах однозначно цікаві і важливі: вплив на українське село рекрутчини ("Дві московки") та ідейні шукання - "пересвідчення", як пише Нечуй, української інтелігенції, що важливо - молодих жінок 1890-х ("Над Чорним морем). Але обом історіям невистачає доброго редактра, який би обчухрав їх до розміру оповідання, сконцентрувавши ідеї і відкинувши купу зайвого.

Якщо спокійно ставитесь до отого українського етнографізму ХІХ ст у найзанудніших його проявах - читайте. Якщо маєте вибір - однозначно краще "Хмари", вони пречудові

[Alexander Stadnyk · Rating 5 out of 5]

Одес

Ще ніколи не чув щоб Одесу називали Одес. Нічого крім того що так казав Левицький. Над Чорним Морем, повість показала як вбивалася українська мова і культура. Кар'ерний ріст тільки якщо ти нікчемна людина зі страхом, дісципліною і шпигунством в голові. Якщо що, то з Петербурга прийде лист і тебе відправлять на Біле Море. Ось таке життя подарувала Украіньцям російська імперія.

[Kate · Rating 4 out of 5]

У збірку увійшло два твори українського класика - "Дві московки" та "Над Чорним морем". Перший - це коротенька повість про долю двох дівчат, які одружуються із солдатами (москалями себто, тому й московки. Обидві героїні насправді українки). Мені ця повість не особливо сподобалась. Героїні були не надто цікаві, а тужливих оповідок про село я донесхочу наїлась у школі. Хоча до прочитання цього твору я не знала, що шлюб із солдатом звільняв жінку від панщини. 3/5.
Інша справа "Над Чорним морем". Тут у центрі оповіді освічена міська молодь, яка знаходиться в процесі пошуку ідеалів, життєвих пріоритетів та формування політичних переконань, а також вчиться їх відстоювати. Звісно ж, у романі піднімається й тема кохання, висвітлюється конфлікт поколінь і вибір між суспільною користю та власним збагаченням. Тут герої вже значно цікавіші, ніж у "Двох московках", це емансиповані дівчата, норовливі і з власною думкою щодо всіх питань, які стосуються їхнього життя, та молоді чоловіки різних переконань та намірів. І все це на тлі сонячних пляжів і тінистих бульварів Одещини. Просто ідеальне літнє читання, 5/5. Усім рекомендую.