What do you think?
Rate this book
Кінечні пісні
«Кінечні пісні» — це книга втрачання: минулого (яке проминуло), теперішнього (пошматованого війною та відстанню), майбутнього (яким ми його уявляли), себе (що не спромагається вписатися в цю хистку систему координат). Водночас кінечні пісні не просто співаються при кінці речей, а й самі рано чи пізно закінчуються. А отже, це й книга надії, книга відкритих можливостей і чогось незвіданого попереду. Коли втрати відспівано, з мовчання, що настає по тому, народжується простір для нового світу і нової пісні.
- GenresPoetry
208 pages, Hardcover
Published June 1, 2024
17 people want to read
About the author
Iryna Shuvalova
26 books47 followersIryna Shuvalova (Ірина Шувалова) is a poet, translator, and scholar born in Ukraine.
She holds an MA in Comparative Literature from Dartmouth College (2014), where she was a Fulbright scholar, and a PhD in Slavonic Studies from the University of Cambridge (2020), where she was a Gates Cambridge scholar. In 2023, she joined the University of Oslo in Norway as a postdoctoral fellow.
As of early 2025, Shuvalova authored five books of poetry in Ukrainian, including Ran (2011), Os (2014), and Az (2014). Her 2020 volume stoneorchardwoods ('каміньсадліс', 2020) was named poetry book of the year by Ukraine's Litakcent Book Prize. Her new poetry collection endsongs ('кінечні пісні'), published in 2024, has been praised as 'a future classic'.
Shuvalova’s writing has been widely anthologized, and published in periodicals in Ukraine and beyond, including Literary Hub, Modern Poetry in Translation, Words Without Borders, and others. Her poems have been translated into thirty-two languages and published as stand-alone volumes in English and Polish, with further book-length collections forthcoming in Norwegian, Swedish, and Italian. In particular, her 2019 collection in English Pray to the Empty Wells has been described as 'a revelation' by The Observer.
Her own translations include, most recently, poems by Ted Hughes, Alice Oswald and Louise Glück (into Ukrainian) and a co-translation of Ostap Slyvynskyi's poetry collection The Winter King (into English). The latter was shortlisted for the National Translation Award in the US in 2024. Shuvalova's translations into English appeared in Ambit, Modern Poetry in Translation, Poem, and Words Without Borders. In 2009, she co-edited the first anthology of queer literature in Ukraine 120 Pages of ‘Sodom’, and in 2025, co-founded the first queer poetry contest in Ukraine, ‘hol[o]sni!’.
Shuvalova has been awarded numerous prizes for poetry and translation, including the first prize for poetry in the Smoloskyp Literary Competition (2010) and Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize (2012). In 2017-2018, she supported English PEN as an expert on Ukrainian translation projects. Since 2020, she has been a member of PEN Ukraine. She has taught creative writing and translation courses for LitOsvita and the Arvon Foundation.
Shuvalova performed her poetry at multiple readings and festivals in Ukraine and beyond. She also participated in international writing residencies and fellowships, including the Hawthornden Castle Fellowship (2015), the Chinese European Art Center / CEAC (China, 2024), and the Literary Colloquium Berlin / LCB (Germany, 2025). She has lived and worked in Ukraine, the US, the UK, Greece, China, and Norway.
She holds an MA in Comparative Literature from Dartmouth College (2014), where she was a Fulbright scholar, and a PhD in Slavonic Studies from the University of Cambridge (2020), where she was a Gates Cambridge scholar. In 2023, she joined the University of Oslo in Norway as a postdoctoral fellow.
As of early 2025, Shuvalova authored five books of poetry in Ukrainian, including Ran (2011), Os (2014), and Az (2014). Her 2020 volume stoneorchardwoods ('каміньсадліс', 2020) was named poetry book of the year by Ukraine's Litakcent Book Prize. Her new poetry collection endsongs ('кінечні пісні'), published in 2024, has been praised as 'a future classic'.
Shuvalova’s writing has been widely anthologized, and published in periodicals in Ukraine and beyond, including Literary Hub, Modern Poetry in Translation, Words Without Borders, and others. Her poems have been translated into thirty-two languages and published as stand-alone volumes in English and Polish, with further book-length collections forthcoming in Norwegian, Swedish, and Italian. In particular, her 2019 collection in English Pray to the Empty Wells has been described as 'a revelation' by The Observer.
Her own translations include, most recently, poems by Ted Hughes, Alice Oswald and Louise Glück (into Ukrainian) and a co-translation of Ostap Slyvynskyi's poetry collection The Winter King (into English). The latter was shortlisted for the National Translation Award in the US in 2024. Shuvalova's translations into English appeared in Ambit, Modern Poetry in Translation, Poem, and Words Without Borders. In 2009, she co-edited the first anthology of queer literature in Ukraine 120 Pages of ‘Sodom’, and in 2025, co-founded the first queer poetry contest in Ukraine, ‘hol[o]sni!’.
Shuvalova has been awarded numerous prizes for poetry and translation, including the first prize for poetry in the Smoloskyp Literary Competition (2010) and Stephen Spender / Joseph Brodsky Prize (2012). In 2017-2018, she supported English PEN as an expert on Ukrainian translation projects. Since 2020, she has been a member of PEN Ukraine. She has taught creative writing and translation courses for LitOsvita and the Arvon Foundation.
Shuvalova performed her poetry at multiple readings and festivals in Ukraine and beyond. She also participated in international writing residencies and fellowships, including the Hawthornden Castle Fellowship (2015), the Chinese European Art Center / CEAC (China, 2024), and the Literary Colloquium Berlin / LCB (Germany, 2025). She has lived and worked in Ukraine, the US, the UK, Greece, China, and Norway.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
October 13, 2024
ніколи раніше не читала Шувалової. перше думала, що ця збірка — не моя і пройде повз (дивно, будучи закоханою, зрвсім не сприймати віршів про любов (від надміру використання цього слова вже ставало недобре)), але потім стався вірш про Алісу, націю і всі наступні. від розділу "невимовне" ледь не почала плакати у вечірньому автобусі. хай любовна лірика мене не зачепила, але громадянська... та й вірші про неукну втрату віри в те, що життя попереду і майбутнє неосяжне, теж терпкі й проникливі
Read
August 19, 2024Перший раз не співпала з авторкою. В моєму особистому поезометрі зараз важать вірші про війну або божевільні або все одразу.
December 22, 2025
Вболіваю за пані Ірину, як за можливу лауреатку Шевченківської премії, бо це одна з кращих поетичних збірок, які я читала у 2025 році!
«мовчи недолуге і не признавайся
нікому що більше немає любові
в гіркому
ковткові
у пальцях присілих на тілі
уже полетіли уже полетіли
нічого не станеться як ми хотіли
нічого не станеться як ми хотіли
нічого не станеться як ми хотіли»
Перша частина текстів — надзвичайне осмислення нелюбові. Я ще не бачила такого глибокого сприйняття і тонкої передачі неможливості залишатися з людьми чи у конкретному місці:
«я навчу тебе — хочеш? — не бути нікому ніким
із кімнати виходити і розчинятись як дим
не лишати слідів на землі на піску на бетоні
бути в лівому верхньому круглим забутим лицем
дуже сильно любити бо раптом полюблять за це
об спідницю дощу витирати спітнілі долоні»
Друга частина текстів — це також про втрачання, але тепер дому, звичного ритму життя, і, зрештою, самого існування внаслідок війни. Образ війни надзвичайно яскравий:
«війна це смерть що більше не прикидається безʼязикою
підходить до твого ліжка впритул і така
тобі повільно засилює у вухо свого чорного мокрого язика»
Мені дуже близький рівень ненависті до ворога і здатність авторки про це відкрито говорити:
«щовечора
спати лягаючи
не забуваю запалити
маленьку свічечку ненависті
аби не гасла аж до ранку
…
запалюю
бо наші мертві не вміють ненавидіти вони
ходять тепер по коліно в молоці і вишневому цвіті підносять до вуст повні долоні
сонця ранішнього сонця вечірнього і пʼють»
«мовчи недолуге і не признавайся
нікому що більше немає любові
в гіркому
ковткові
у пальцях присілих на тілі
уже полетіли уже полетіли
нічого не станеться як ми хотіли
нічого не станеться як ми хотіли
нічого не станеться як ми хотіли»
Перша частина текстів — надзвичайне осмислення нелюбові. Я ще не бачила такого глибокого сприйняття і тонкої передачі неможливості залишатися з людьми чи у конкретному місці:
«я навчу тебе — хочеш? — не бути нікому ніким
із кімнати виходити і розчинятись як дим
не лишати слідів на землі на піску на бетоні
бути в лівому верхньому круглим забутим лицем
дуже сильно любити бо раптом полюблять за це
об спідницю дощу витирати спітнілі долоні»
Друга частина текстів — це також про втрачання, але тепер дому, звичного ритму життя, і, зрештою, самого існування внаслідок війни. Образ війни надзвичайно яскравий:
«війна це смерть що більше не прикидається безʼязикою
підходить до твого ліжка впритул і така
тобі повільно засилює у вухо свого чорного мокрого язика»
Мені дуже близький рівень ненависті до ворога і здатність авторки про це відкрито говорити:
«щовечора
спати лягаючи
не забуваю запалити
маленьку свічечку ненависті
аби не гасла аж до ранку
…
запалюю
бо наші мертві не вміють ненавидіти вони
ходять тепер по коліно в молоці і вишневому цвіті підносять до вуст повні долоні
сонця ранішнього сонця вечірнього і пʼють»
August 24, 2024
Чекав цієї книжки кілька років — відколи познайомився із поезією Ірини Шувалової і безповоротно захопився. І «кінечні пісні» стали однією з безперечно найкращих поетичних збірок, читаних мною з початку повномасштабного вторгнення — чуттєві, чутливі, багатошарові.
May 7, 2025
Мені ця збірка — не так близька як інші та раніше. Хоча деякі вірші — все ще попадають в саме серденько. Вдало й вчасно саме на них відкривається книжка.
Displaying 1 - 5 of 5 reviews