Безпосереднє продовження фантастичної серії коміксів "Воля"! Альтернативна історія. 1919 рік. Гетьман Скоропадський, не розраховуючи на допомогу мінливих союзників, терміново посилює оборону силами ЗУНР і Української Держави сподіваючись встигнути завершити секретний проект супер-зброї "Голіаф". В той час коли основні сили більшовиків неочікувано знилки з усіх фронтів, армія Нестора Махно чогось вичікує, а підрозділи Польских дизельних-гусарів наблизились притул до нейтральних територій - академік Вернадський розкриває таємницю некро-технологій червоних. Щоб зупинити навалу мертв'яків наші герої відправлються в самий центр імперії більшовиків, аби знищити ретранслятори зомбі-сигналів. Та чи вистачить їм сили ВОЛІ виконати ризиковану місію?
Мавзолей-трансформер, орди зомбі-червоноармєйців, пропагандистські фільми про Героя Тризуба і — найсмаковитіше — палаюча москва ❤️🔥
Як ви розумієте, з колосальним задоволенням прогортала третій том мальопису "Воля"
💀 Отже, в третьому томі нам нарешті покажуть ту саму вундервафлю, яка має змінити хід історії — винахід Вернадського "Ноосферу". Але, звісно, все буде не так просто, бо, по-перше, традиційно кожен союзник захоче потягнути ковдрочку на себе, а по-друге, прізвище студента, який й підказав Вернадському ідею "Ноосфери" виявляється підозріло знайомим Максиму Кривоносу...
💀 Коротше, це було знову драйвово, яскраво насичено й однозначно дуже впізнавано із сьогоденням. Десь на задньому плані постійно маячила ота мемна картинка з "Mad Max" (what a day what lovely day) і від того кожна нова сцена чергового безуму тільки додавала градусів загальному шаленству.
💀 Але так само (what a day what lovely day!) не хотілося, аби вони зупинялися.
Чергова частина наївного сувенірного подарунка (чи подарункового сувеніра) про альтернативну історію України. Сюжет надто простенький, інтрига слабка, але у фіналі з’являються паростки конфлікту у команді хороших хлопців.
Це дійсно крутий подарунок, який сподобається людині, далекій від коміксів. Фанат може зненавидіти цей твір, тут вже залежить від рівня начитаності. Іноді було відчуття, що якісь ключові моменти автори залишають поза кадром. Розкриття персонажів припинилось. І тут є Сікорський, який в реальності був імперцем, а в "Волі" виступає високоморальним Тоні Старком. Враховуючи, що тутешні персонажі з радістю приймають ідею впливати на розум інших людей, хтось такий в сюжеті потрібен.
Твір гарно має працювати як підпалювач срак русні. Щодо всього іншого - таке собі, на двійку. Хай собі популяризує українські мальописи. Вище голови все одно стрибнути не вдалося, аж надто плоскі персонажі, аж надто простий сюжет, що хапає по верхах.
Здається, це треба мати особливий талант, щоб вперто продовжувати робити такий крінжовий продукт Перша воля була не дуже, але ок, можна списати деякі недоліки; друга воля вийшла гірше, я вже думав що не складно буде виправитися; третя воля - ні, мабуть було дуже складно, виправитися не вийшло. Ну або я якось надто серйозно сприймаю це все, не знаю, це люта незвʼязна крінжа. Я б ще зрозумів, якби воно все це було треш заради трешу, так погано шо аж добре, але ж ні