Findus und der Hahn im Korb

Pettson och Findus #8

by Sven Nordqvist

Hühnererschrecken ist eine von Findus' Lieblingsbeschäftigungen. Und die Hühner haben auch ihren Spaß daran. Bis Caruso, der Hahn, im Hühnerhof erscheint und den dummen Hühnern den Kopf verdreht... Seit Caruso auf dem Hühnerhof Einzug gehalten hat, ist bei Pettersson und Findus nichts mehr so wie früher. Prillan, Mathilda, Fia und wie die Hühnerdamen alle heißen haben nämlich nur noch Augen für den Hahn. Genau so einer hat ihnen noch gefehlt. Findus versteht die Welt nicht mehr. Hat er ihnen nicht immer so schön die Zeit vertrieben? Wozu brauchen die dummen Hühner auf einmal einen Hahn? Er hat doch auch noch nie einen gebraucht. Nicht eine Sekunde in seinem ganzen Leben. Und dann erst die Kräherei! Das fängt ja schon an, wenn Findus noch nicht mal aufgewacht ist. Und dann geht das den ganzen Tag so. Wieder und wieder und immer noch einmal. Gibt es wirklich nichts, womit man dem Hahn das Krähen abgewöhnen kann?

Genres: Childrens, Picture Books, Fiction, Swedish Literature, Animals, Birds, German Literature

28 pages, Hardcover

First published January 1, 1996

About the author

Sven Nordqvist (born 30 April 1946) is a Swedish writer and illustrator of children's books. He is best known for his series Pettson and Findus, about an old farmer, Pettson, and his talented cat, Findus.

Nordqvist was born in Helsingborg and grew up in Halmstad, Sweden. He originally wanted to be an illustrator but was rejected by several art schools. Instead he studied architecture at Lund Institute of Technology, and worked for a time there as a lecturer in architecture. At the same time he continued to look for work as an illustrator working on advertisements, posters and picture books. In 1983 he won first prize in a children's book competition and since then has worked exclusively as an author and illustrator of children's books.

He is married and has two grown sons.

During his career, he has been given awards in both Sweden and Germany. His Pettson and Findus books are especially popular in Germany, where the characters are known as Pettersson and Findus. In Danish they are called Peddersen and Findus. In Finnish they are called Pesonen and Viiru. And in English, Festus and Mercury, though English translations of the books exist with the original names kept.

In 2007 he won the literary award Augustpriset in the children's books category, for his book Var är min syster? ("Where is my sister?"). In 1992 he won the Deutscher Jugendliteraturpreis

Reviews

[♡ Sonja Rosa Lisa ♡]

Pettersson möchte seinen Hühnern eine Freude machen und kauft einen Hahn. Die Hühner sind tatsächlich begeistert, ganz anders Kater Findus. Er mag den Hahn nicht, der viel zu oft und zu laut kräht...
Eine sehr schöne Folge der Kinderbuchreihe, wie eigentlich alle Folgen. Ich hatte wieder viel Spaß mit dieser Geschichte.

[Ugnė Lukošienė]

Mums ši pasaka gal kiek prastesnė už kitas Petsono ir Finduso istorijas. Kiek per ištempta, o pabaiga gal kiek irgi neaiški, na gal tokio įspūdžio kaip kitos ir nepaliko.

[Tú]

Quite nice,though the disappearance of the rooster at the end of the story is quite odd and curious.

[Emilya]

It's so good🤙

[leynes]

In meinen Augen die schlechteste Pettersson und Findus-Geschichte, die ich bisher las.

Petterssons Hof bekommt einen neuen Bewohner: den Hahn Caruso. Pettersson freut sich über den Hahn, weil er morgens krähen soll und dadurch für Leben auf dem Hof sorgt. Zunächst ist auch Findus begeistert von Caruso. Doch bald merkt er, dass der Hahn sehr viel Aufmerksamkeit bekommt. Die Hühner laufen ständig hinter Caruso her und bewundern ihn. Findus fühlt sich dadurch vernachlässigt und wird eifersüchtig.

Caruso kräht außerdem ständig und sehr laut. Das gefällt Findus überhaupt nicht. Er versucht deshalb, den Hahn loszuwerden. Schließlich merkt Pettersson, dass es so nicht weitergehen kann. Caruso verlässt den Hof, und auf dem Hof kehrt wieder Ruhe ein. Findus ist erleichtert und kann wieder ungestört mit seinen Hühnerfreundinnen und Pettersson zusammen sein.

Mein größtes Problem mit diesem Buch ist das Ende: Findus' Problem wird "gelöst", aber nicht dadurch, dass er lernt, mit seiner Eifersucht umzugehen. Stattdessen verschwindet der Auslöser des Problems: Der Hahn muss gehen. Dadurch könnte bei Kindern der Eindruck entstehen: Wenn mich jemand stört oder eifersüchtig macht, sollte diese Person einfach weg. Ich hätte es besser gefunden, wenn Findus und der Hahn lernen, miteinander auszukommen und aufeinander zu achten.

[Maria]

Not the best Findus and Peddersen book i've ever read. I disliked the ending very much. The story ended so abruptly in my opinion. Seemed like something was missing. Still love all the drawings.

[Jelka]

O my god, the ending... So good!

[Hymerka]

Дідуньо Петсон мешкає у селі, де має хатину, дровітню, столярню і курник. Разом із ним живе його найкращий друг — котик Фіндус, та ще десяток курей. І кіт, і кури, сказати б, незвичні, бо наділені розумом і вміють розмовляти. Одного разу їхня маленька сім'я поповнюється новим членом — красивим великим півнем, якого називають Юссі. Поки курочки збуджено радіють і захоплюються барвистим птахом, Фіндус дратується, бо той півень тільки те й робить, що без кінця кукурікає. За цілий день від його пронизливих вересків можна відпочити лише, коли сонце ховається за обрій і півень іде в курник спати. Фіндус з усіх лап намагається знайти якийсь вихід зі скрутного становища, наприклад, сам старається якомога гучніше шуміти, щоб перекрити кукурікання півня. Тоді вони з Петсоном просять півня кукурікати не так часто, а, скажімо, по п'ять хвилин щогодини. Або й не кукурікати взагалі. Але ж для півня його співи дуже важливі. Як вони вирішать цей конфлікт, читайте далі самі. А я ще хочу зазначити, що на ілюстраціях можна знайти дуже багато цікавих деталей і жартів від художника. Наприклад, дідуньо Петсон замість колоди пиляє здоровенну морквину або метелик має крильця, які дуже нагадують людські вуха. Розглядати малюнки не менш цікаво, ніж читати текст.

[Mailis]

Kes on kasvanud üles Astrid Lindgreni raamatuid lugedes, kus tegelased on alati nii inimlikult armsad, tunneb suurt äratundmisrõõmu lugedes lugusid pahura Pettsoni ja tema energipallikesest kassi tegemistest.
Pettson elab rahumeelses maaelu paradiisis, koos loomade, lindude ja muude pudulojustega, rääkimata erilistest pisitegelinskitest, kes muudkui ümberringi toimetavad ja sebivad.
Sven Nordqvist on ka kindlasti üks fantastilisemaid lasteraamatute illustraatoreid, igal tema pildil on nii palju avastamist, et neid võibki vaatama jääda.
Oma lapse peal on kindlaks tehtud, et Findus on tegutsejatest lastele kui maskott. Uudishimulik, hea südamega ja natukene kobakäpp.

[S.M.M. Lindström]

Barndomsnostalgi till 100%! Pettson-böckerna har alltid varit mysiga och stämningsfulla, rekommenderar dem till alla.

[Annie]

Great and funny story, wonderful drawings. An excellent series!
Translated from Swedish, also available in English

[Олександра]

Ось ця історія про Фіндуса мене, як дорослого, залишила незадоволеною.
Дідуньо Петсон заводить півня. Усі кури одразу в нього закохуються: красень, голосистий! А от Фіндусу непереливки: він ревнує, що увага курей тепер не прикута до нього, але гірше за все півняче кукурікання!
І Фіндус придумує хитромудрий план, аби півень менше кукурікав. Та саме цей план змушує півня піти від Петсона. Фіндус засмучений і соромиться свого вчинку, він зізнається Петсону і курям в обмані... Але ніхто - усе ще по гарячих слідах - не йде шукати півня, який зараз блукає десь у лісі, де на нього чигають небезпеки. Ну, пішов собі півень, то й пішов. Ось цей момент зачепив.

[Deimantė Levickytė]

"Kaip Findusas gaidį Karuzą išvijo"
Tai tikrai ne pirma šio dailininko ir rašytojo knygelė apie Dėdę Petsoną ir katiną Findusą, kurią skaičiau, bet manau ir ne paskutinė. Knygos iliustracijos spalvingos ir gana šmaikščios, o ir pats pasakojimas abejingų nepalieka. Ech tas išdaigininkas ir pavyduolis Findusas, kaip jis sumąstė giesmininko gaidžio atsikratyti, kad net ir man skaitant gaidžio pagailo... Išties nuotaikinga ir miela knyga :)))

[madziar]

W gospodarstwie Pettsona pojawia się nowy mieszkaniec - stary kogut. Wkrótce obrzydza codzienne życie nieustannym pianiem, co Pettson i Findus rozwiązują w ten sposób, że wyznaczają mu określony czas na pianie - pod groźbą wylądowania w rosole. W tej historii jak w krzywym zwierciadle można zobaczyć, co się dzieje, gdy pozostawiamy kogoś bez wyboru, nakładając na niego zobowiązania sprzeczne z naturą.

[Zvezdi]

Виждам, че не само аз съм стресната от неочакваното изчезване на петела накрая... Макар и шумен и досаден, петелът просто прави каквото природата му е отредила. Да, Петсън смъмря Финдъс за измамата му, но щастливото възстановяване на предишния им живот за сметка на безследно изчезналият петел оставя горчив привкус. Вярно, понякога "такъв е животът", но, предвид, че децата имат Финдъс за веселия и забавен герой на поредицата, посланието не е съвсем ясно...

[miha ha]

Mal mi je blo hudo za petelina na konc, k kr pobegne, zto k se mu je Findus namislu da je Pettsonu slabo od kikirikanja...Sj je blo vsem tečno glasno vreščanje, sam še zmer...

[Kerstin]

findus hours
2009

[Frans Kempe]

Pettson skaffar en tupp

[Molly Polly]

So toll!

[Мария Змийчарова]

(знам, знам, че се повтарям, но съм длъжна да го кажа – Петсон, Финдус и Свен Нурдквист :))

[Cindy Mischke]

More Findus!

Seriously Findus is just the cutest cat ever. Love this series. I love the art and the storylines are wonderful.

[krysia]

reread

[Lola]

kindheitstrauma auferweckt

[LadyGwethelyn]

Einerseits lustig (insbesondere für erwachsene Mitleser) und süß, andererseits sehr schade dass am Ende kein Kompromiss gefunden wurde.

[Daniel Barrows]

I'm not sure what the point of this story was. It doesn't really have a moral or a resolution. The protagonist is relatable and feels guilty for lying, but there's no good example or suggestion of other strategies for responding to his dilemma. His bad behavior is effective at achieving his goal, although it comes with guilt and sadness from others.

Reading time: 15 minutes

[Книжни Криле]

Петсън и Финдъс са герои за които можем да говорим до утре и пак няма да успеем да излеем в думи цялата любов и симпатия които храним към тях. Свен Норквист е просто гениален, а историите му са еталон за всичко, което обичаме най-много в детските илюстровани книжки!

[Ollie]

Як на мене, можна було б загадку зникнення півня не залишати нерозгаданою.