What do you think?
Rate this book
Каміння і цвяхи
Колись, у прадавні часи, було таке повір’я: вбивати цвяхи в каміння, з якого зведено дім. Вони мали слугувати оберегом, захистом мешканців дому від злих сил.
Нова збірка відомої поетки Юлії Мусаковської розділена так само, як розділений нині увесь світ: на «до» і «після» 24 лютого. Місія поезії в ній осмислюється як вбивання цвяхів-оберегів у кам’яні стіни українського дому, які надсадно, але марно прагне зруйнувати війна. Війна, розв’язана ворогом, який застосовує каміння і цвяхи як архаїчні знаряддя для вбивства.
Нова збірка відомої поетки Юлії Мусаковської розділена так само, як розділений нині увесь світ: на «до» і «після» 24 лютого. Місія поезії в ній осмислюється як вбивання цвяхів-оберегів у кам’яні стіни українського дому, які надсадно, але марно прагне зруйнувати війна. Війна, розв’язана ворогом, який застосовує каміння і цвяхи як архаїчні знаряддя для вбивства.
- GenresPoetry
112 pages, Hardcover
Published June 1, 2024
1 person is currently reading
7 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
August 27, 2025
Не сильний я в поезії, але збірку віршів Юлії Мусаковської проковтнув за вечір.
«Каміння і цвяхи» - збірка з двох частин. Перша - вірші, написані до повномасштабного вторгнення, друга - після. Контраст і настрій відповідний. Якщо перша частина більше з теплим настроєм, який передається через метафори, любов та пори року, то друга - це відлуння в моменті, рефлексії на шок вторгнення, тортур та вбивств. Намагання знайти сенс в словах, переосмислити ті жахи, які відбувались і відбуваються. Я сприймав це як використання поезії, як інструменту, який не дасть зійти з розуму і водночас не втрати відчуття реальності.
Найбільш емоцій викликали вірші, присвячені Вікторії Амеліній та Максу Кривцову ❤️🩹
Сильно, гарно, з потужними фінальними акордами наприкінці кожного з віршів, які запамʼятовуються.
«Руки, в які вʼїлась земля, відміряють час,
вигрівають окремо кожну крихку хвилину.
Смерть приросла, як горгулья тобі до плеча,
але ти мусиш тримати свою спину рівно»
«Каміння і цвяхи» - збірка з двох частин. Перша - вірші, написані до повномасштабного вторгнення, друга - після. Контраст і настрій відповідний. Якщо перша частина більше з теплим настроєм, який передається через метафори, любов та пори року, то друга - це відлуння в моменті, рефлексії на шок вторгнення, тортур та вбивств. Намагання знайти сенс в словах, переосмислити ті жахи, які відбувались і відбуваються. Я сприймав це як використання поезії, як інструменту, який не дасть зійти з розуму і водночас не втрати відчуття реальності.
Найбільш емоцій викликали вірші, присвячені Вікторії Амеліній та Максу Кривцову ❤️🩹
Сильно, гарно, з потужними фінальними акордами наприкінці кожного з віршів, які запамʼятовуються.
«Руки, в які вʼїлась земля, відміряють час,
вигрівають окремо кожну крихку хвилину.
Смерть приросла, як горгулья тобі до плеча,
але ти мусиш тримати свою спину рівно»
September 9, 2025
Зараховую до найкращого прочитаного за останній час. Дзвінкі й водночас гіркі, щемкі й тривожні — такими мені були поезії Юлії Мусаковської. Вірш пам’яті Вікторії Амеліної — то просто щось надзвичайне.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews