Куди приводять мрії

by Річард Метісон, Дар’я Петрушенко (translator)

Прониклива історія про кохання, що подолало пекло і піднялося вище неба.


Що відбувається з нами після смерті? Кріс не знав цього, доки раптовий нещасний випадок не обірвав його життя, розлучивши з коханою дружиною Енні. Тепер чоловік відкриває для себе справжню сутність потойбіччя. Але навіть на Небесах він не може бути щасливим без Енні. Тож, коли трагедія загрожує розлучити їх назавжди, Кріс ризикує власною душею, щоб врятувати кохану від вічного відчаю.

Genres: Fantasy, Fiction

300 pages, Kindle Edition

Published June 3, 2024

Reviews

[Olga Momot · Rating 2 out of 5]

Домучила…двічі кидала цю книгу. Не моя історія - можливо тому що я не вірю в життя після смерті та реінкарнацію 🤷‍♀️

[Anastasiia · Rating 4 out of 5]

Неймовірна історія кохання, правда. Але те, як Крис майже всю книгу забував про своїх дітей, їх почуття та біль мені смішило і одночасно дуже засмучувало

[(Ан)тологія · Rating 2 out of 5]

Мені не подобаються книги, які читаються як моралізаторська проповідь. Відчуття таке, ніби я попала в секту й мені наполегливо, пʼять годин підряд, втовкмачують в голову їх доктрину, доказуючи, що їх точка зору — єдино правильна, а всі, хто з нею не погоджуються — дурні ідіоти, які прирікають себе на пекло після смерті. Присмак від цього… специфічний, скажімо так.

Чесно, мені важко виокремити якийсь сенс в цій оповіді. Чим довше я про це думаю, тим менше мені хочеться їй поставити. Ніхто не любить нещирості. А ця книга, уся її маркетингова стратегія, — її яскравий приклад. Під соусом щирої незламної любові та єднання двох душ отримуємо оду псевдонауці, метафізиці й іншим вигаданим матеріям.

А найгірше те, що персонажі цієї епопеї не мають потрібної харизми, аби викликати банальну симпатію. Вони сирі й непропрацьовані, не існують поза своїми вузькими стереотипами закоханого чоловіка й його дружини. Навіть ті деталі, ті факти, які автор ввів у сюжет в спробах їх оживити не допомогли. Вони як були восковими фігурками, так і лишились. За ними було банально нудно спостерігати.

Визнаю, початок інтригував. Здавалося, це історія про чоловіка, який з потойбіччя намагається досягнути своєї дружини, аби підтримати її. Але потім він переміщається в той утопічний Самерленд й все починає нагадувати якесь випробування, ніби шоу Трумана. Я все очікувала, коли це все виявиться неправдою, але так і не дочекалася. Уся ця версія «раю» дуже приторна, цукрова та… біла. Я не впустила того, що усе це крутилося навколо християнської церкви, підносячи їхнього Бога до єдиного. Я не впустила прояву побутового расизму від головного героя. Від цього усього гидко й неприємно, інстинктивно відчувається якась брехня. Ніби мишоловка.

Любов між Енн та Крісом теж чомусь здається дуже силуваною. Мабуть, тому, що єдине їй пояснення — це те, що вони споріднені душі. А як щодо того, що вони вибудовували самі? Їх знайомства, перешкод, народження дітей, усих цих моментів, що лишилися розмитими на фоні?

Загалом, ця книга мене виснажила. Її не було важко читати, але приємного теж в цьому мало. Кінцевий посил максимально дивний. Прирівнювати самогубство до вбивства це трошки занадто, ні?

Оцінка: 4/10

[M.Ars · Rating 4 out of 5]

Я почну з того, що ця книга мене вразила. Не просто тому, що вона написана гарно, а тому що вона змушує задуматися. Про життя. Про смерть. Про те, що ми залишаємось у цьому світі чи йдемо далі. І ось що цікаво — Метісон не просто вигадує історію. Він пише її так, ніби вже був там. Насправді він пише, що дослідив усе, розібрав джерела, записав факти і тепер ділиться ними. І це захоплює. Хоча я не до кінця вірю.

Колись я дивилася фільм за цією книгою. І він був хороший, але… фільм запам'ятався як драма про кохання. А книга — про цілий світ. Про архітектуру потойбіччя, Самерленд, про структуру цього місця, про інші сфери буття. І це робить її глибшою, складнішою, багатшою. Це більше філософське фентезі, на мою думку.

А ще тут є кінцівка. Хороша кінцівка. Така, що залишає відчуття завершеності. Пояснення про переродження — логічне і красиве. Воно не нав’язується, воно просто є. І це робить історію цілісною.

Чому 4 зірки, а не 5? Бо я не зрозуміла Енн. У фільмі вона втратила все. У книзі вона мала за що чіплятися. Четверо дітей, онуки… Її вибір не здався мені таким очевидним, як у фільмі.

Шкодую, що відкладала цю книгу. Але тепер, коли я її прочитала, я знаю, що вона залишиться зі мною надовго. І я точно читатиму ще Метісона. Навіть якщо він знову спробує переконати мене в чомусь, у що я не готова вірити.

[Kateryna Menchuk · Rating 5 out of 5]

Я не дивилась фільм, а отже, на свою радість, не мала жодних очікувань.
Мені здається, помилково вважати, що ця книга про історію кохання, хоча безперечно історія кохання є, кохання глибокого, чистого, натурального.
Однак, на мою думку, це кохання існує тільки для того, щоб провести читача сторінками досліджень і роздумів про загробне життя. Це підтверджується довгим списком використаної літератури, що присвячена цьому питанню.
Тих, хто хотів всплакнути від подвигів і проявів любові, будуть дратувати абзаци і сторінки тексту про потенційну організацію позажиттєвого життя, для мене ж, навпаки, це зробило книгу цікавішою і менш тривіальною.
Серце моє торкнуло те, що автору була настільки цікава ця тема, що йому ТАК хотілось про це читати і писати, що йому ТАК хотілось донести свої думки до людей, що він придумав простий хід, впустивши в потік своїх роздумів доволі ощадно прописане подружжя, суто як провідників. І те, що це спрацювало.
Книга читається легко і швидко.
Фраза, яка раз у раз спливає в моїй голові після прочитання:
Люди не караються ЗА свої діяння, вони караються НИМИ.

[Maria Ruba · Rating 3 out of 5]

Це твір для тих, кому подобається читати про потойбічне. Був би доволі непоганим, ябки не декілька але.
Загалом, це історія про велике кохання. Спорідненість душ, що переживає реінкарнації та перевтілення. Любов, що не знає жодних меж.
Проте, не можу зрозуміти, чому головний герой засліплений лише коханням. Ну не може бути так, щоб окрім дружини не було нічого та нікого іншого кого б хотілось згадати. Маючи 4 дітей, бачачи їх смуток, йому безмежно і абсолютно байдуже. Ні, він так сам не каже. Але це зрозуміло без слів.
Автор в передмові каже, що використав велику кількість джерел для написання цього твору. Проте здається, що вийшов величезний мікс всіх можливих і неможливих ідей про «життя» після смерті. Як на мене - аж занадто. Ідея про те, що після смерті ми побачимо те, в що самі віримо крута. Проте автор сам собі суперечить. Наче воно так, а наче і не так. Наче правил нема, а наче їх багато і ще й закони до купи.
Якщо зібрати всі враження до купи, то десь на 3 з 5. Не тверді, з натяжкою. Але може вам сбодобається більше.

[Kuchynska Khrystyna · Rating 5 out of 5]

Ця книга – справжня перлина, яку не можна не порекомендувати. Вона змушує серце битися швидше, а думки – нестримно мчати. Автор майстерно досліджує тонку межу між життям і смертю, між любов'ю і втратою, надією і відчаєм. Все це переплітається в неймовірно глибокому філософському контексті, що відкриває перед читачем нові горизонти розуміння сутності нашого існування.

Головний герой, який веде щасливе життя із родиною, змінює своє сприйняття світу після трагічної автокатастрофи. Його подорож у потойбічний світ стає не лише фізичним, але й емоційним випробуванням, що змушує його переосмислити все, що він колись вважав важливим. Читач разом з ним переживає пошук сенсу і віднайдення справжньої суті життя, змушуючи задуматися про свою власну реальність.

Книга не тільки про любов, але й про силу внутрішнього зростання. У той час як герой бореться з власними демонами і переживає труднощі, ми відчуваємо, як потужною є сила змінювати своє сприйняття світу і приймати свої страхи.

Мова автора бездоганна – вона емоційна, образна і поетична, кожне слово підсилює атмосферу, дозволяючи переживати історію на глибокому рівні. Потойбічний світ, який зображено в книзі, сповнений магії і кольорів, він настільки реальний і живий, що важко забути ці образи.

Ця книга ідеально підходить для тих, хто хоче не просто читати, а й задуматися про важливі питання буття: що є важливим у житті, що таке справжнє кохання, і як ми сприймаємо смерть. Вона надихає і змушує шукати сенс навіть у найскладніші моменти життя.
Рекомендую усім, хто хоче поринути в глибину філософських роздумів і пережити емоційну бурю. Це книга, яка залишить в серці незабутнє враження.

[Maks Naumenko · Rating 2 out of 5]

Дуже важко було дочитувати, але кидати не хотів, все чекав коли закінчиться ниття героя і він почне діяти. Дуже егоїстична оповідка, про кохання чоловіка до своєї дружини, де є супер ідеальна історія кохання, від якої відвертає. Де повністю були забуті діти подружжя, що максимально кидає читача в конфуз, хочеться весь час нагадати герою про дітей. Да і в загалом саме ідея життя після смерті і її опис, сильно гіперболізований. Ще дуже дивно коли автор порівнює свою історію з Божестенною комедією Данте Аліґ'єрі

[Mykhailo Tymchuk · Rating 3 out of 5]

Мені хотілось припинити читати цю книгу уже після передмови. Але фільм - один із моїх улюблених (тож продовжив).
Загалом, усе, що в цій книзі є хорошого, чудово показано у фільмі, а ця непотрібна маячня (у формі лекцій) про загробне життя і реінкарнацію геть не покращує враження від твору.

А, ну і переклад. Кількість русизмів близька до непристойної

[Альбіна Саженюк · Rating 2 out of 5]

Було нудно, а ще око смикалося від перекладу. Водопад? Забавно? Виляти хвостом? І це перше, що згадалося, а там кацапські слова чи не на кожній сторінці. Цікаво, чому не ввімкнути перевірку правопису у ворді? Бо це ж ціла книжка така, а мені довелося поборотися з Т9, щоб лише ці 3 слова написати з помилками.

[Reader · Rating 5 out of 5]

Гарна історія споріднених душ… безмежне кохання, яке веде крізь пекло і перемагає… 🫶