Anarchy in the UKR

by Serhiy Zhadan, Сергій Жадан

Майже двадцять років тому герої «Anarchy in the UKR» здійснили ідейну подорож Сходом України, місцями бойової слави Нестора Махна. Мандруючи Донбасом, вони шукали відповіді на питання — що ж таке воля-свобода-анархія? Чи є межа між ними та де вона пролягає? Що собою представляє «свобода»? Чи буває її замало або навпаки забагато? Що робить нас вільними? Що заважає нам бути вільними? Відповідь на ці та інші запитання ми знайдемо в книзі-подорожі Сергія Жадана. У 2014 році автор знову відвідав територію, що колись була територією анархізму. Але цього разу — в дуже наелектризованій атмосфері, коли саме повітря просякнуте війною... Вже не давнішньою, часів Нестора Івановича, а більш ніж суча&#

259 pages, Kindle Edition

Published July 1, 2023

About the author

Serhiy Zhadan (23 August 1974 in Starobilsk, Luhansk region, Ukraine) is a contemporary Ukrainian novelist, writer, essayist, poet, translator, musician and public figure. Among his most notable works are novels Depeche Mode (2004, translated into into English in 2013 by Glagoslav Publications), Anarchy in the UKR (2005, translation into English is yet to come), Voroshilovgrad (2010, translated into into English in 2016 by Deep Vellum Publishing) and Orphanage (2017, translation into English forthcoming in 2020 by Yale University Press) as well as collection of short stories and poems Mesopotamia (2014, English translation by Yale University Press in 2018).

Please note that this English-language profile is intended for all own literary works of Serhiy Zhadan. For works of other authors translated into Ukrainian from a different language by Zhadan, please add both this profile (as a second author) as well as his Ukrainian-language profile: Сергій Жадан (as a third author)

Reviews

[Julia Lisnyak (Feanor Spirit of fire )]

.

🔥 Як почалося моє знайомство із Жаданом
Все почалося не з книги, а з музики. Моя молодша сестра Таня — Зимовий Фінґолфін — «підсадила» мене на гурт «Жадан і Собаки».
Тепер я мало не щодня ходжу й наспівую «Автозак» і «Мальви», хоча слухаю переважно поп, рок, хард-рок і павер-метал.Але є щось у його слові, що чіпляє одразу й назавжди.
Після цього я взяла до рук «Anarchy in the UK» — і прочитала запоєм.В один подих.
🌾 Про що ця книга — і чому вона така сильна
Жадан пропонує нам подорож. Але не просто літературну мандрівку, а шлях територією, де переплетені анархія, свобода, історія та сучасність.
Герої їдуть Донбасом місцями Нестора Махна, шукаючи відповідь на вічне українське питання:
що таке свобода й де її межа?
У виданні поєднані:
«Anarchy in the UKR» — перша подорож Донбасом
«Луганський щоденник» — повернення на ту ж землю у 2014 році, вже просякнуту війною
оповідання «Бігти не зупиняючись» — один день із життя хлопця з безіменного східного міста
Це все разом — не просто книга, а свідчення епохи, поєднання минулого Махна і теперішнього, де воля й війна стоять пліч-о-пліч.
✨ Що мене вразило найбільше
Тропи та стиль — різкі, чесні, не прикрашені.
Атмосфера — пил доріг, холодні вокзали, гаряче повітря війни, запах степу.
Персонажі — звичайні люди, у яких ховаються цілі світи.
Голос Жадана — той, що бачить Україну зсередини, без романтизму, але з величезною любов’ю.
Читаючи, я відчувала, що це — українська історія без фальші.
І що це — мова, яка живе, пульсує, б’ється.
📚 Жадан у моєму читацькому пантеоні
Після цієї книги я зрозуміла одне:
Сергій Жадан — мій улюблений автор української історичної прози.
І я справді планую зібрати всю його бібліографію.Як і книги українських фантастів, що пишуть у дусі Толкіна — хоча таких, на жаль, дуже мало. Наприклад, книга Юрія Щербака «Хроніка міста Ярополя» — епічний сайфай-фентезі, де відчутні мотиви Сильмариліону.
Я — наступниця мого улюбленого професора Толкіна, але з українським корінням.
І я щаслива, що в нашій літературі є такі голоси, як Жадан.
🖋 Мої творчі плани (куди ж без цього)
Після педуніверситету я планую:
вивчити глибше математику
виправити поставу (в процесі)
написати й видати свою дорослу автобіографію
створити легендаріум ЕльдУкраїни — мій 12-томний епічний фентезійний цикл, аналог Арди, алегорію та відповідь на російсько-українську війну
І так, я впевнена: колись ми зможемо показати світу велич української міфотворчості.
⭐ Підсумок
Оцінка: 10/10.
Величезна вдячність Сергію Жадану за відсилання до української історії 2000-х, за чесність, за силу слова.
Для мене, як людини 2003 року народження, це не просто література — це пам’ять поколінь.

[Alexander Mynzak]

3.5
Другий роман Жадана після Депеш Мод. Зовсім інша якість. В кращий бік. До звичного брудного реалізму в попередньому творі тут ще домішано різного всього. Такий собі тревел блог Україною. Та й навіть в луганському щоденнику, що був включеним до цього видання, багато філософських роздумів автора.

[Ruda_sterlet Руда стерлядь]

Не знаю, що сказати. Я люблю прозу Жадана. Тому для мене книжка була суцільним задоволенням

Я б назвала це особистими роздумами автора. Тут різні емоційні забарвлення, багато спогадів про людей та місця.

Anarchy in the UKR занурює у вир спогадів 80-х-90-х років, а Луганський щоденник та Бігти, не зупиняючись - це вже важка атмосфера 2014 року

✨Я читала на одному диханні. Це було схоже на неспішну розмову з друзями десь на природі, коли вже після певного етапу зустрічі починаються філосовсько битовушні теми✨

Тож, що сказати. :Якщо стиль Сергія Жадана вам подобається, то однозначно #раджу, а якщо ж ні - то не раджу. Все просто

Тг канал - Руда стерлядь про книжки https://t.me/rudabook

[Oleg Duma]

Я так зрозумів сенс об'єднання у збірці цих творів: вони постреволюційні (2005, 2014). Вони різко емоційні, забарвлені спалахами авторських спогадів про події та людей. Менше це стосується "Anarchy in the UKR", де автор занурює нас у власні спогади сприйняття радянського будення 80-х років. Будення, яке насичено металевими промисловими конструкціями та важливими локаціями Східної України, рок-н-рольним trip до місць анархічної слави Нестора Махна. "Луганський щоденник" та "Бігти не зупиняючись" - про важку атмосферу Сходу 2014 року, задуху якої майже фізично відчув під час читання.

[Orest]

Це дивна і непроста книжка раннього Жадана. Я її читав за кілька підходів десь пів року. Останній розділ найцікавіший, якщо кожну главу читати, слухаючи трек, відповідно до назви.