П’яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Але чоловік збитої – не з тих, кого можна купити чи залякати, він краще втратить усе, та відомстить. Психологічний трилер.
«Я був людиною без такого сенсу,без жодного сенсу. Чоловіком без ґрунту,без бази й опори. Мужчиною,якого до сліз доводить серіальна фабула сентиментальної опери. Я був руїною,суцільною поразкою на всіх фронтах.»
Несподівано добре, адже Любка був для мене в першу чергу більше поетом. Приємно читати про рідний Ужгород і його вулички