3/5
Ельза 5 місяців перебуває у комі, з яких 6 тижнів вона повністю чує і усвідомлює все що відбувається навколо, але нездатна ніяк реагувати. Її одноманітні дні змінює чоловік, який випадково зайшов до неї в палату. І з тих пір вона з нетерпінням чекає кожного наступного візиту. Тібо, навідується в лікарню до брата, але після випадкового відвідування палати незнайомки, ніяк не може викинути з її голови, тому його візити стають регулярними.
Це було дуже дивно. Протягом всієї книги нам розказують як Тібо навідується до Ельзи, щось трішки розповідає, а потім лягає поспати біля неї. Ну да, чому б не поспати в палаті незнайомої людини, на стільчику, або в її ліжку. Це цілком буденна ситуація. В процесі він встигає ще й закохатися. Але звісно ж Тібо не тільки спить в лікарняних палатах, він має й своє життя, тому інша частина книги присвячена тому, як він кудись іде, бігає, проводить час з друзями, няньчить їх дитину, хоче стати хрещеним батьком, його соплями, як все погано і любов'ю до грушевого соку. Іноді здавалося, що вся книга - це ода любові грушевому соку😂
Думаю ви вже зрозуміли, що мені не сподобався головний герой. Але я полюбила головну героїню. Мені сподобалися розділи від її імені, було цікаво читати думки людини, яка перебуває в комі, її відчуття, бажання, переживання, те як вона сприймала світ і як у неї поступово з'являлося бажання прокинутися. Я взагалі не розуміла, як Тібо міг закохатися (хіба в уявний образ), але я розуміла Ельзу. Для неї Тібо був наче рятівний круг, наче свіже дихання, що давало їй мотивацію боротися, хоча б для того, щоб побачити як він виглядає. До того ж він був єдиний, хто вірив неї і її одужання.
Ближче до середини книги мені було настільки нудно, що я думала й не дочитувати, але потім стало трохи цікавіше, а несподіваний поворот вкінці мене взагалі ошелешив, тому за це великий плюс. Але мені не сподобався стиль написання. Складалося враження, що це перший роман авторки, хоча, можливо вся справа в перекладі🤷
Загалом, це було зовсім не те, що я очікувала, але й не так погано, як здавалося на початку. А як ретелінг "Сплячої красуні", то дуже навіть добре. В кінці я зловила себе на думці, що мені навіть сподобалося😂
P.S. Все-таки я не люблю відкриті фінали, мені конче потрібно знати, що там у них далі було, вистачило б навіть кілька сторіночок, хоча б події наступного дня описали, а не отак от обірвали на найцікавішому