Хранителі заражені — навіть Щафа, який усім серцем любить Нассун. Вони вдвох змушені вбити інших хранителів Віднайденого Місяця і вирушити на край світу, щоб зцілити його або зламати до кінця. У цьому маленькій орогенці та її хранителю допомагає каменежер Сталь, але які в нього мотиви? Ессун приходить до тями й має якнайшвидше відновитися, щоб знову вирушити на пошуки доньки. Та для цього доведеться покинути Кастриму — людей, які посеред попелопаду залишилися без громи. Що вона обере: порятунок доньки чи друзів? Життя священне у Силь Анагісті. Однак для того, щоб одні розкошували, інші в цій країні мусять страждати. Що ж перетворило високорозвинену й цілком живу ци
ця частина сподобалася найбільше, вона розкриває те, що було невідомим і дає надію, що все зроблене героями було недаремно, і майбутнє буде, хм, більш-менш стерпним
Коли закінчила читати найкращу фантастичну трилогію ever, розуміючи, що тепер виключно перечит світить.
Вже я не зможу настільки дивуватися поворатом та літ методам авторки.
Люди, навіть, якщо ви не любите фантастику і складні багатошарові тексти, просто прочитайте це. Велика ймовірність, що ви не зрозумієте і не кайфонете, як я, але цей текст прекрасний навіть окремо від загального контексту фантастичного світу. Це однозначна революція в літ мистецтві.
Я розтягувала та смакувала як могла, хоча фінал і має трохи зажури, але такої епічної, наче я щойно прочитала про перемогу України над ворогом, але залишаємося вся та безмежна печаль та скорбота від втрат 💔
Ймовірно, я найближчим часом буду тільки нити та сумувати, що Пора прочитана, а інші книги не схожі на цю трилогію. 💔