Повне зібрання прозових творів т.1

by Edgar Allan Poe, Едгар Аллан По

До першого тому повного зібрання прози культового американського автора готичної та химерної літератури Едгара Аллана По увійшли твори, написані у період 1832-1838 років – від найпершого оповідання у жанрі горор, «Метценгерштайн», і аж до відомих класичних «Рукопис, знайдений у пляшці», «Береніка», «Незрівняна пригода такого собі Ганса Пфааля», «Король Чума», а також найзагадковіший його твір, над інтерпретацією якого й досі б’ються дослідники творчості письменника – роман «Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета».

Genres: Horror, Classics, Short Stories, Fantasy, Gothic

408 pages, Hardcover

Published January 1, 2023

About the author

The name Poe brings to mind images of murderers and madmen, premature burials, and mysterious women who return from the dead. His works have been in print since 1827 and include such literary classics as The Tell-Tale Heart, The Raven, and The Fall of the House of Usher. This versatile writer’s oeuvre includes short stories, poetry, a novel, a textbook, a book of scientific theory, and hundreds of essays and book reviews. He is widely acknowledged as the inventor of the modern detective story and an innovator in the science fiction genre, but he made his living as America’s first great literary critic and theoretician. Poe’s reputation today rests primarily on his tales of terror as well as on his haunting lyric poetry.

Just as the bizarre characters in Poe’s stories have captured the public imagination so too has Poe himself. He is seen as a morbid, mysterious figure lurking in the shadows of moonlit cemeteries or crumbling castles. This is the Poe of legend. But much of what we know about Poe is wrong, the product of a biography written by one of his enemies in an attempt to defame the author’s name.

The real Poe was born to traveling actors in Boston on January 19, 1809. Edgar was the second of three children. His other brother William Henry Leonard Poe would also become a poet before his early death, and Poe’s sister Rosalie Poe would grow up to teach penmanship at a Richmond girls’ school. Within three years of Poe’s birth both of his parents had died, and he was taken in by the wealthy tobacco merchant John Allan and his wife Frances Valentine Allan in Richmond, Virginia while Poe’s siblings went to live with other families. Mr. Allan would rear Poe to be a businessman and a Virginia gentleman, but Poe had dreams of being a writer in emulation of his childhood hero the British poet Lord Byron. Early poetic verses found written in a young Poe’s handwriting on the backs of Allan’s ledger sheets reveal how little interest Poe had in the tobacco business.

For more information, please see http://en.wikipedia.org/wiki/Edgar_al...

Reviews

[Natalia · Rating 5 out of 5]

В книзі зібрані ранні прозові твори автора, якого вважають родоначальником жанрів детективу, наукової фантастики та горору. Деякі з них сподобались більше, деякі дещо менше, як зазвичай і буває у збірках. Найбільше запам'яталися і вразили "Метценґерштайн", "Береніка", "Морелла", “Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфаля” та ”Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета”. Тут є і твори в жанрі горору, і гумористичні, фантастичні та пригодницькі твори, але практично усі вони більшою чи меншою мірою є дивними, химерними і моторошними.
🐎 Метценґерштайн: містична і моторошна розповідь, що обертається навколо родової ворожнечі.
🐦 Герцог де Л'Омлет: "Диявол не може відмовитися від партії в карти".
🐖 Історія про Єрусалим: чули колись вираз "підсунути свиню"? 😄.
🌬️ Без дихання: пригоди чоловіка, який раптово втратив здатність дихати.
🍷 Бон-Бон: про дещо неординарного метафізика і його, я б сказала, дуже неординарного візитера, і про їхні філософські бесіди одного сніжного вітряного вечора.
📜 Рукопис, знайдений у пляшці: розповідь мандрівника, чий корабель потрапив в бурю, і про неймовірні події, що трапилися з ним опісля.
⚜️ Побачення: короткий трагічний нарис про неможливі стосунки і сильні почуття.
🥀 Береніка: ось це вже справді моторошне оповідання з містичними нотками. Оповідач історії - хворобливий мрійник з певними психологічними особливостями. Береніка - його жвава, бадьора, безтурботна красуня-кузина. Проте трапилось нещастя - вона занедужала, і зміни, що відбувались з нею, справили надзвичайно сильне враження на героя і призвели до жахливих і непередбачуваних наслідків.
🕯️ Морелла: містична розповідь про надзвичайно ерудовану жінку, дуже талановиту і розумну, та, на жаль, не кохану. Її незвичайне захоплення містичними творами спершу приваблювали, та потім лякали її чоловіка. Він сам згодом матиме нагоду перевірити чи все це безглуздя і вигадки, чи зовсім навпаки, і буде змушений навчитись жити з цим знанням.
👃🏻 Бути великим цабе: гумористично-сатиричне оповідання. "... велич цабе прямо пропорційна розмірам його шнобеля..."
🌔 Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфаля: а ось це пригодницьке оповідання зі сфери фантастики. Одного дня мешканців Роттердаму здивувала поява в небі дивовижної повітряної кулі. З неї було скинуто лист з неймовірною розповіддю колишнього мешканця міста, якого всі вважали давно зниклим безвісті.
💀 Король Чума: моторошна, проте гумористична, розповідь про часи, коли серед темних, вузьких і брудних вуличок біля Темзи оселився Демон Пошесті і безроздільно владарювали Жах, Ляк і Забобон. Парочка п'яних моряків потрапила в такий район і випадково натрапили на надзвичайно дивну компанію.
👤 Тінь: коротенька моторошна притча.
👑 Четверо звірів ув одному Гомо-Камелеопард: ще одне гумористично-сатиричне оповідання, що висміює правителя. Досить дивне, як на мене.
📖 Містифікація: гумористична розповідь про витівку майстра містифікацій, якому усі гарно продумані капості і каверзи легко сходили з рук.
🌸 Тиша: моторошна казка демона про тишу.
🌊 Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета: це найбільший за обсягом твір у книжці. Ця химерна і моторошна новела розповідає про морські пригоди, подорожі і поневіряння молодого Артура Гордона Піма та його супутників. Хоч в ній немає явного сліду чогось надприродного і містичного, вона просякнута атмосферою жаху, відчаю і відчуття приреченості, а також сповнена таємниць і загадок. Саме у цьому творі знайшла доволі цікаву цитату: “Навіть спираючись на найпростішу інформацію, ми просто нездатні робити адекватні висновки, якщо справа стосується наших упереджень - байдуже, позитивних чи негативних.”
Загалом, це чудове зібрання готичних та химерних творів. А неймовірні чорно-білі ілюстрації, обрамлення навколо тексту і приємний на дотик кремовий папір тільки підсилюють враження від прочитаного. Прихильникам готичної літератури - требачит 🖤.

[Кирило Половінко · Rating 4 out of 5]

Класична література має приходити у читацьке життя лише після сучасної прози, інакше вона буде незрозумілою. Кажу як людина, що починала свій читацький шлях саме з класики.

Едгар Алан По мені «зайшов», тому що я був не у захваті від Шерлока Холмса. Так, «Вбивство на вулиці Морг» було моїм першим знайомством із автором. І коли я його читав, то дивився на полицю із Дойлем зі зневагою. Не «спер», а «надихнувся», друзі. Інакше нащо чизбургер, якщо є бургер; «Half-Life», коли є «Doom»; «Linkin Park», коли є «Slipknot» та інше.

Кажуть, що містер По «Батя жанрової прози». Не знаю, не спеціаліст. А от те що він експериментатор, авангардист свого часу — сто п’ять тисяч ствердних кивків.

Проблема лише у тому, що перші оповідки писались наче для свого вузького професійного кола, що підтверджують зноски на цілі сторінки (типу «Що саме намагався сказати цим автор»). Але чим далі, тим охайнішою стає проза та цікавішими художні експерименти. Від камерних історій, до можливих наукових прогресів та соціального сурвайвл-горора.

Не усім таке прийдеться до смаку. Я, людина, що переважно слухає «мітол», частіше за все на блек-метал скаже «Чувак, можна щось простіше?». А іноді на той же гурт «Трясця, як же круто». От і По такий. Під настрій. По літературному блек-мітолу.

[monkeysdontlaugh · Rating 3 out of 5]

Люблю автора, але далеко не всі оповідання саме з цієї збірки мені подобаються. Дуже чекаю на наступні томи.

[Bohdana Slobodeniuk · Rating 5 out of 5]

⠀⠀⠀⠀попри всю свою любов до едґара алана по, дуже довго не могла осилити цей том через складність його ранньої творчості. кожний твір доводилося перечитувати по кілька разів, бо з першого прочитання мало що було зрозуміло))
⠀⠀⠀⠀окрема подяка редакторові, що лишив так багато приміток. власне примітки часто-густо займають більше місця, ніж самі твори по) та навіть попри тлумачення редактора, доводилося ґуґлити сенси, символи, значення, читати інші рецензії.
⠀⠀⠀⠀хоча деякі твори і були доволі простими на алюзії (на них я радше відпочивала перед наступними головоломками))
зокрема на одному диханні читалася "оповідь артура гордона піма" (що іронічно, враховуючи, що цей твір найдовший серед представлених; а також це єдиний закінчений роман едґара по)

⠀⠀⠀⠀спробую підбити такі-сякі підсумки: книжка точно не для швидкого читання, а "на подумати", але це чудова нагода побачити становлення майстра макабричної прози і те, як розвивався його стиль

[Bones Green · Rating 5 out of 5]

Клясика, необхідна для ознайомлення усім шанувальникам горору та фантастики. Ерудиція письменника вражає. Твори, які стали основою для величезного пласту наступної літератури.

[Andriana · Rating 4 out of 5]

Трохи жаху, трохи іронії, трохи божевілля.
Збірки, як завжди, штука подвійна, щось чудове, щось.. най буде не моє.

З того, що зайшло найбільше
Метценгерштайн - старий замок, темні таємниці, примари, відчуття спадку й прокляття родини - все як у Падінні дому Ашерів, тільки зі своїм драматизмом.
Без дихання - коротко, але шалено напружено, як міні-трилер на кілька сторінок.
Рукопис, знайдений у пляшці - морська пригода, корабель-примара, шторми в незвіданих водах, таємниця і відчай.
Дивовижна пригода Ганса Пфааля - про першого астронавта-фрілансера. Повітряно-науковове божевілля, багато абсурду і гумору. Вогень.
Король чума також прекрасний. Все абсурдне, гротескне, огидне і водночас кумедне. По явно розважався, пишучи цю діч.
Оповідь Артура Ґордона Піма трохи інша. Тривала морська пригода з загадками, штормами і химерними поворотами. Може через обʼєм, дозволило глибше зануритись у світ історії. Коли читаєш, ніби й сам сидиш у трюмі корабля і чекаєш, коли ж ми зʼїмо нашого колєгу. Темне й цікаве.

Таке залпом читати не вийшло, може осені чекало, дощів і атмосфери похмурої гиді, біс його зна. Але думаю мені і другий том тепер треба

[Olia Tersina · Rating 5 out of 5]

Перший том творів По показав мені, який він різнобічний та цікавий автор.

Зі школи знаєш, що По - майстер детективів, містичних та химерних творів, сюжетів про смерть. Але знаю тепер, що він славетний не тільки цим.

У цьому томі є менш відомі його твори, але вони лише краще розкривають масштаб його творчості. Є тут, зокрема і меланхолійно-романтичні оповіді, подорож на повітряній кулі в пошуках Місяця та небезпечна й насичена на події подорож на кораблі, яку розповідає Артур Пім зі всіма деталями.

Сюжети про смерть та містику в цьому томі також є. Тому По, якого ми знаємо загалом, присутній :)

І висновок: читатиму далі наступні томи.

[Yurii Riabchuk · Rating 4 out of 5]

Деякі твори дуже цікаві, але було кілька що здались трохи нудними/затягнутими. Крім того, дуже складна мова автора. Якщо Лавкрафт важко писав, то По взагалі хардкор - кожна сторінка фізкультура для мізків). Але здебільшого круто - видно звідки росте вся подальша фантастика і горор.

[Євген Овсяннік · Rating 5 out of 5]

Чудове видання, потужна перекладацька робота, ретельні пояснення від перекладачів. Я б сказав що з цієї книги охочий може розпочати справжнє філологічне дослідження доробку По. Папір гарний, товстий, приємно жовтуватий, є ілюстрації. Маст хев.

[Oleh Hrushovenko · Rating 3 out of 5]

Для себе знайшов лише кілька цікавих творів, а в основному просто ні про що. Та й ще дуже дивно написаних, де перекладачі повинні третину сторінки приділяти поясненням про те, що автор має на увазі.

[В'ячеслав RuthWen · Rating 4 out of 5]

🔹Ось і відбулося моє більш вагоме ознайомлення з творчістю Едгара Аллана По у рамках марафону #готичні_читання. Для початку було взяте «Повне зібрання прозових творів. Том I», у якому твори По з початкового періоду творчості розташовані за роками, а також єдиний дописаний роман автора «Оповідь Артура Гордона Піма з Нантакета»🌊

🔹Хоч іронічні оповіді мені спочатку й видались зайвими у збірці, проте згодом я більше зміг пройнятися їх чорним гумором та вмінням По завжди обертати кінцівку такою стороною, якої ти ніколи не очікуєш. Найбільше з цих оповідей мені сподобались «Бон-Бон» та «Король Чума», останній з яких хоч і починається як справжні готичні жахи, проте від кінцівки просто не можна стримати посмішку😁

🔹Окремо стоїть фантастична оповідь «Незрівнянна пригода такого собі Ганса Пфаал» - майже пригодницький роман у кращих традиціях Жюля Верна та Герберта Веллса, де головний герой подорожує на повітряній кулі до Місяця, одночасно вивчаючи поверхню Землі та дію її атмосфери🌝

🔹Ну й найцікавіша для мене частина – готично-містичні повісті та сам роман. З них одразу виділяються три головні теми, на яких будував По свої оповіді з присмаком загадкового та потойбічного, а це: переселення душ («Метценгерштайн», «Морелла»), летаргія, або страх поховання живцем (Береніка) та теорія порожнистої Землі («Рукопис, знайдений у пляшці», «Оповідь Артура Піма»). Також поза цими темами слід відзначити невеличку поетичні казку «Тиша»🤫

🔹У всіх цих творах По майстерно та неповторно створює атмосферу жаху, нагнітання від очікування неминучої загибелі, додаючи нотки містичність та темного романтизму. А сам роман про Піма – це карколомна морська пригода про виживання та відкриття нового і таємничого на Південному полюсі, де герой потрапляє на загадковий острів Цаляль та знайомиться з його незвичними жителями та природою👀

🔹Особливо сподобались ілюстрації до збірки від Ліни Квітки, які іноді відображали події творів, а іноді рослини або предмети давнини, що мали смертельні якості, або якийсь містичний сенс, як то зображення плодів беладони, пляшочок-сльозниць, дошки Віджі або медальйону «Око коханого» - яке у минулому використовувалось як символ містичного зв’язку з коханою людиною, того, що вона завжди може слідкувати за володарем медальйону та захищати його😉

Більше моїх відгуків у інстаграмі 🦇: dark_bookc

[Vasyl · Rating 4 out of 5]

Якщо ви ніколи не читали оповідань Едгара По, то перший том повної збірки прозових творів - не найкращий початок. Оповідання розміщені в хронологічному порядку, і ті що тут… вони не те щоб геть погані, скоріше потребують розуміння… дозу чого саме ви хочете отримати. Бо доза тут є, а от закінчених творів в сучасному розумінні - не те щоб. Якби це було написано в наш час, редактори-критики-блогери в один голос би сказали: “нє, ну хто так пише, стільки помилок!”, особливо враховуючи що знання про “як треба” - майже загальне надбання і публіка не проти, а радше воліє, стояти з чеклістом біля художнього твору і відмічати що зроблено, що не зроблено.

Вибачте за мої ITʼшні аналогії, є відоме висловлювання, здається Дейкстри, щось типу: “покажіть мені ваші структури даних, і я опишу ваші алгоритми”, тобто якщо ви докладно розповісте про те що збираєтесь трансформувати - сам процес трансформації самоочевидний. Едгар По здається також викупив цю тему, тому його перші твори побудовані виключно навколо детального прописування художнього образу. Ви отримаєте детальний опис, настрій, відчуття, емоції, - оту саму дозу - і десь на бекграунді… щось там станеться, не так вже й важливо що, бо воно просто логічний наслідок того “обʼєкта” що в центрі оповіді. Це прикольно, але треба усвідомлювати навіщо ви сюди приперлися.

(Це не єдина асоціація з технологіями. Коли говорять про Едгара По, іноді згадують і про… криптографію. Звичайно, про криптографію перш за все “Золотий Жук”, але й в цій збірці є “Містифікація” яка окреслює зацікавленість По темою. А ще тут є опис першого “квадробера”, в “Четверо звірів ув одному[…]”, в очі не може не кинутися оце от співпадіння(?) квадро-четверо.)

“Оповідь Артура Гордона Піма" - єдиний “великий” твір Едгара По, він поза цією парадигмою “дайте мені героїв і я розповім про сюжет”. Своєрідна річ. Це скоріше трилер, що написаний за канонами пригодницької літератури, тобто екшн, займає суттєву частину часу, а герої залишаються не дуже сформованими. Є трохи нудних моментів, але вцілому ок, можна читати.

[Kate Squirrel · Rating 4 out of 5]

Яким був По до того, як став королем готичної літератури? Що виходило з-під його пера, окрім нетлінного Nevermore і оповідань, від яких мурашки бігають колами по вашій спині? Ця збірка — чудова нагода познайомитися з По раннім, По саркастичним і навіть По кумедним.

У першому томі прозових творів По зібрані ранні оповідання і повісті, які можна віднести до дуже різних жанрів. Це і містичні історії, і фантастика про польоти на Місяць, і есеї, псевдо-наукова розповідь про експедицію до Південного полюса (звісно, тут теж не обійдеться без містики і жахів). У цих історіях По, якого ми знаємо здебільшого завдяки майстерним готичним творам, несподівано розкривається із зовсім іншого боку. По саркастично кпить зі своїх "літературних опонентів", підігруючи їм у стилі й тематиці творів, та й загалом висміюючи їхню показову "ерудованість". Щоб це зрозуміти, варто читати примітки (а їх тут багато), але саме завдяки приміткам ранні оповідання По з незрозуміло-кумедних перетворюються в частинку розлогої літературної полеміки того часу.

Видавництво Жупанського, як завжди, зробило ошатне видання, яке дійсно дуже приємно тримати в руках: якісь паперу, кант і ляссе, ілюстрації. Переклад також дуже хороший, дійсно український (хоч мені й часом було забагато полонізмів, але, можливо, це моя особливість).

[Michael Chyzhovsky · Rating 5 out of 5]

Якщо не вдаватись в деталі та глибинний аналіз використовуючи інструменти літературної критики , то моя перша обивательська думка була - що за муть , це нечитабельно ; чому так багато приміток і т.д.
але з прогресією прочитання книжки я все більше втягувався . Оця наївність і фантазерство юнака в По з кожним новим оповіданням зникали , замість них зʼявлялась більш витончена манера готичної оповідки та певною мірою дорослої , підкріпленою фактажем з реальності , фентезійності . Особливо сподобалась Оповідь Артура Ґордона Піма ,дійсно цікаво було читати . Автор жонглював персонажами , їхніми долями , ніби проводив експеримент під час написання . До слова ,цікавою для мене була згадка про Юрія Лисянського , навколосвітнього мореплавця українського походження . Зрозумілим стало і джерело натхнення Лавкрафта. Чітко прослідковуються паралелі . Усім хто хоче познайомитись з творчим доробком По , однозначно раджу .

[Ніконенко Ірина · Rating 4 out of 5]

Гарне зібрання творчості письменника з детальними поясненнями.

[3qv35 · Rating 4 out of 5]

Душно. Мені сподобалося

[Yuliia Myronovych · Rating 5 out of 5]

Бест оф.

[Ігор Пихней · Rating 4 out of 5]

3.5