У виданні зібрано два твори Івана Семесюка: «Еволюція або смерть! Пригоди павіана Томаса» (2015) і «Фаршрутка» (2016).
Початок першого твору такий: поїзд їде на Київ, а головний персонаж — люта мавпа з кульком засинає в тамбурі плацкартного вагону. Цієї самої миті у тамбур влучає небесна блискавка, і персонаж прокидається посеред лісової галявини на планеті Бабуїн у системі Агро Центавра. Там, ісля співбесіди, його луплять по голові старовинним фоліантом у шкіряній палітурці, він вирубається й оклигує вже нетрях цієї книжки, з якої має вибратися. Книжка насичена ідіотськими історіями про дегенератів, селюків і духовних вчителів, а персонаж, аби видертися на волю, має взяти участь у кожній із цих пригод. Історії подані у вигляді лекцій, написаних у жанрі агромістичного реалізму.
У другому творі пригоди мавпоукраїнця Томаса Яковича Сироти продовжуються, і він опиняється в центрі спецоперації з порятунку людства в цілому та української державності зокрема. На читача, як і на мавпу, чекають пригоди, а також стихійні лекції з культурної антропології у виконанні Кривавого Пастора, краєзнавця та спеціаліста з індоарійської магії Остапа Вішну, генератора сенсів Репостислава Вакарчука, а також інших не менш опуклих персонажів, висмикнутих за хвіст з вітчизняних реалій. Дія відбувається в Україні на тлі руйнації Московії, боротьби СБУ з демоном російської государствєнності, перестрілок українських селовиків з луб’янською агентурою та інших історичних обставин. Книжка насичена актуальними культурними мемами, їхнім метафізичним аналізом та рішучою препарацією нашого з вами життя.
Наприкінці книги редакція на чолі з автором зібрала найсмачніші уривки з обидвох творів, в яких пророцтва втілилися і реалізувалися. На жаль, усі наші бентеги відображені в цьому розділі. Але найпозитивніше передбачення — ще попереду.
Просто шикарна книжка. Автор майстерно вплітає знайомі кожному українцю ситуації та сенси в абсолютно психоделічний світ. Чим більше читач має надивленості та начитаності, тим швидше він взнає Палантір чи Зеленського у героях книги. Хоч книга і не читається швидко і на одному диханні, але декілька разів аж хрюкнула від сміху. Щось дуже про мене, про Україну, про сусіда Анатолія та тітку Марину. Один з небагатьох творів, який змусив мене в кінці бігати за чоловіком з книгою та кричати: "Я знала, я знала, я мала рацію". Тут є все гумор, сатира, філософія, містика, пригоди та драма.
Однозначно рекомендую. Це не просто 5, це 5 з плюсом.
P.s: якщо ви не дуже хочете в жорстку сатиру аж до психоделічних приходів, то тоді не рекомендую)
Ну, тут і говорити нема шо. Тут читати треба. Це кайфова психоделічна філософсько саркастична історія, місцями із смачним ламанням четвертої стіни, розказана смачним суржем, матючинням і смачною, місцями витонченою, українською мовою.
Книжку хоч бери і розбирай на передбачення і цитати. Як наприклад: "Знаєте що таке сансара? Ні? Сансара, шановний, це вся оця ху*ня кругом, що заї*ала!" Чи "Або вся оця кацапня. Невже воно й справді існує, таке нахабне, люте і підступне? Лізуть і лізуть, нахуй їм та Україна впилася? Ми жили собі, нікого не чіпали і на тобі, поперли на нас війною". Хоча друге це не так цитата як щоденна думка кожного українця.
"Еволюція або смерть" була цікава своєю формою і абсурдністю ситуацій у які раз за разом потрапляв Томас Якович Сирота. Але "ФАРШРУТКА" все ж зайшла мені більше. По-перше — більше сарказму на наші внутрішні історії. По-друге — рівень психоделіки не менший. Персонажі типу Репостислав Вакарчук, Остап Вішну чи голова Корчинського — це окремі смаколики. Але найліпше що було в той н історії — це битва сенсами і скрєпами і те до якого висновку вона привела. Це якраз та ідея яка зараз нам потрібна.
Радий що дістався нарешті до тої книжки. А читати її, в голові, голосом самого Івана Семисюка то окремий кайф.