Дитинство братиків-єнотиків Морсика і Лютика сповнене шалених пригод і захопливих відкриттів. Розворушити бджолине гніздо, вирушити в мандрівку попри заборону батьків, розгадати, хто намалював веселку... Що може бути цікавіше? Але коли до Казкового Лісу приходить біда, братики з мамою змушені покинути свій дімі відправитись у далеку подорож. Спекотний клімат, незвична їжаі незнайома мова стають для єнотів справжнім випробуванням. Чи вдасться Морсику віднайти нових друзів? Чи не стане повернення додому болісним розчаруванням? Чи таким же Казковим лишиться Ліс після потужного урагану? Дебютна книжка Юлії Олефір сповнена віри в перемогу добранад злом і нес
Єнотики Морсик і Лютик жили з батьками у Казковому Лісі, бешкетували, дружили з іншими звірями та пізнавали світ довкола себе. Аж раптом до Лісу прийшла велика буря, від якої мами з дітлахами мусили тікати в далекі краї. Єнотики тимчасово замешкали в родини сурікатів, які розмовляли незрозумілою мовою, і спершу все було дивне і чуже, але згодом малюки навіть краще за маму вивчили мову сурікатів і потоваришували з гостинною сім'єю. А повернувшись додому навесні, єнотики разом із іншими мешканцями Казкового лісу допомагають відбудувати домівки тим з сусідів, кому пощастило менше за них самих.
Це могло би бути ілюстрацією того, що кожна книжка, адресована нинішнім дітям війни, так чи інак стає про війну - хоча очевидно, що не зовсім справедливе твердження щодо книжки-картинки Юлії Олефір, оскільки прочитання метафори втечі від бурі в контексті можливого власного досвіду читачів-дошкільнят евакуюватися від війни тут очевидно дуже прозоро закладено. (Деякі речі просто дуже очевидно не мають сенсу при спробі їхнього прочитання в прямому сенсі - що це за ураган, який триває тижнями?)
Але ця книжка не тільки про цей досвід, але і про інші важливі для дошкільняти відкриття про світ - про потребу брати на себе відповідальність, допомагати іншим, ставитися до інакшості з відкритістю і повагою, бути готовим переглядати власні знання про світ.
Чудові ілюстрації.
(без зірочок, бо я вже надто далеко від цільової аудиторії)
Чудова книжка для сімейного читання. Неймовірно гарні ілюстрації і теплі затишні історії про єнотиків. Семирічка попросив продовження - а це найточніший відгук