Пориньте у світ Макури Курами, що сповнений мороку та краси.
Усі персонажі, які навідуються до чудернацької антикварної крамниці, страждають від горя, страху чи тривог. А її власники, Бон та Ріку, радо простягнуть руку помочі всякому, хто забажає позбутися проблем.
Готичний одяг і решта мотивів — скелети, ляльки, мертві тіла, таксидермія, природні експонати та, авжеж, кохання — сповнюють тутешні історії темною й химерною атмосферою.
Хоч і тужливі, ці оповідки позбуті незцілимого трагізму. Витончена робота пензля Макури Курами та відчуття надії, неначе промінь світла серед темряви, ведуть історії та їхніх героїв до спасіння.
Залишаю без оцінки, бо це з одного боку дуже красиво, витончено та елегантно. А з іншого – моторошно що піздець. Ні в якому разі не раджу читати це людям, схильним до селфхарму, суїцидальних думок, садизму чи мазохізму, а також в цілому вразливим та чутливим читачам.
Тут утримуюся від оцінки, бо як книгу цей витвір оцінити складно. Це більше про візуал, аніж про історію. Тексту зовсім небагато, але враження залишає яскраві. Одразу хочу відмітити , що післясмак доволі неприємний. Але й сказати, що не сподобалося, не можу.
Це дивакувата, химерна, моторошна естетика, яка трохи нагадує Тіма Бертона чи, можливо, Брома. Дуже на любителя. ( я - любитель , чи, принаймні, була таким любителем колись)
Ілюстрації розглядати дійсно цікаво — здається, кожна картинка могла б стати окремою історією. Я би залюбки подивилася такий серіал, наприклад.
Це радше збірка малюнків та ілюстрованих історій, аніж манґа. Історії здебільшого про красу смерті та чудернацькі бажання людей/істот себе увічнити в якомусь моменті. Якби я зараз була в своїх шкільних роках, то мені б і сподобалося, а так загалом не моє. Ілюстрації гарні, хоч і моторошні.
Я ніколи не читала манґи/мальопуси. Але довелося (щоб пройти книжковий марафон. 🤷 Дурнішої мотивації не існує. 🙈) Тож для знайомства з цим жанром придбала дві книги. І одна з них просто зачарувала мене:
📖 Макура Курама "Чудернацька антикварна крамниця", 136 с. @malopus_comics
Це не манґа у класичному розумінні. Бо перш за все це - артбук. Це художній шедевр. Вперше я побачила його на сторінці @mariia_art, і закохалася у ілюстрації. Так, вони моторошні, химерні, але неймовірно прекрасні! Потворне теж буває дууууже красивим, якщо його майстерно намалювати! Художниця Макура Курама має талант зобразити чарівно навіть мить смерті. Головні герої цієї манґи - брат і сестра, які володіють чарівною крамничкою, хоча я б назвала її інакше. У сучасному розумінні це щось середнє між клінікою для евтаназії та кабінетом таксидерміста. Бон та Ріку (брат і сестра) не відмовляють нікому, і можуть вирішити практично будь-яку проблему: хвороба, горе, страх, самотність. У світі, де мешкають персонажі цієї манґи, вирує дивна епідемія, що зветься рослинний недуг. Це "інфекційне захворювання, збудником якого є рослини. Потрапивши в людське тіло, насіння пускає в ньому коріння та паразитує, поступово виїдаючи носія зсередини, наче хробак". Збоку це виглядає і красиво, і жахливо водночас, бо квіти буквально ростуть з тіла, висмоктуючи з нього всі соки, аж поки людина не помирає. Та чекати страшної смерті хочуть далеко не всі. Багато хто бажає померти у розквіті (у прямому й переносному сенсі), привабливим, коханим, щасливим. І залишитися в цьому образі назавжди, зафіксувати момент любові чи краси навіки. Тому вони йдуть до Бона й Ріку, які виконують усі побажання клієнтів. Не хочу спойлерити, як вони це роблять, але усі клієнти задоволені, і до крамнички є черга. Оцінювати чи радити комусь цю книгу я не можу. Бо тут усе залежить від емоцій, які викликає "Чудернацька антикварна крамниця" у того, хто її гортає. Мене особисто вона зачаровує. Я б із радістю купила і другу роботу авторки, щойно її перекладуть українською. А поки що лишаю у своїй бібліотеці манґу-артбук як витвір мистецтва художнього, а не літературного.
Це було чудово. Такий детокс від довжелезних книжок з купою тексту й відсутністю змісту. Мангу варто купити щонайменше за неймовірну мальовку, на яку хочеться витріщатися годинами. Дуже гарно, дуже естетично, дуже… загадково? Є такі роботи, які поєднують в собі жах і тепло, красу і потворність. Це одна з них.
Я б не сказала, що тут є чіткий лінійний сюжет, але сама ідея крамниці, в якій з людей роблять опудал… страшна й цікава водночас. І кожна історія, наведена в книжці, була хоч короткою, але повною. Проте я в хотіла більше дізнатися про персонажів, згаданих поміж сторінок, на гарних малюнках, створених, нібито, для передання атмосфери. Хотіла б дізнатися більше про квіткову хворобу, про людей, які на неї хворіють і які збирають квіти, про родину серійних убивць, про дівчину з ногами-ножицями та живий манекен. Я з задоволенням куплю другу частину, якщо вона колись вийде.
Однак, попри неймовірну красу книжки й глибокі почуття, що вона в мене викликала, я маю деякі претензії до перекладу. Місцями він був кострубатий, не збігався та плутався і це відволікало. Можливо, це професійна деформація, але мені таке важко не помітити. Хоча кажу одразу, що це не найгірший переклад, який я бачила, тут хоча б можна повірити, що людина доклала до цього руку.
Загалом, це дуже хороша робота, не буду брехати. Дуже гарно виконана і дуже гарно стилізована для української аудиторії (я зараз кажу за шрифти та верстку, а також маленький подаруночок авторки на обкладинці). Я певна, що ще не раз повернуся до цих сторінок, аби повитріщатися на ілюстрації й подумати про світ авторки.
Ця манга нагадала мені екскурсію химерним музеєм, де ми, один за одним, захоплено оглядаємо кожен моторошний експонат, а екскурсовод коротко, але дуже атмосферно розказує нам його історію. Розкішна кріпова естетика, дивовижний стиль малюнку та магічна авторська фантазія створили те, що заворожує. Ласкаво просимо до антикварної крамнички, куди люди приходять, аби з них зробили опудала! З тих чи інших причин - закінчили їхнє життя та навіки зафіксували у вигляді певного експо��ату. Крамничка існує у двох вимірах: людському та химерно-чарівному. Де крім неї, є моторошна кав'ярня, ательє з дівчиною-манекеном, яка шиє покійникам костюми для похоронів, сліпий художник, що малює ��ише білою фарбою... Всі ці історії пролітають повз нас дивакуватими начерками, які дивовижним чином оживляють ці моторошні та прекрасні малюнки. Чимось «Антикварна крамничка» нагадала мені Петшоп оф горорс, тільки якщо там була антологія у форматі «Розділ — окрема історія, ноги якої ростуть з жахливого магазину магічних домашніх улюбленців», то тут все значно коротше. Тут музей просто запрошує нас на незабутню екскурсію, яка захопить нас на годину, а потім пустить далі, назавжди лишивши по собі глибокі та яскраві враження! Тому я однозначно рекомендую цю мангу. І якщо колись авторка вирішить розширити свій всесвіт та намалювати повноцінні історії у ньому — з радістю це почитаю, а то й подивлюся екранізацію!
ця збірка — це радше колекція химерних малюнків та міні-історій, ніж манґа в традиційному її розумінні. ідея для цих робіт з'явилася тоді, коли Макура отримала в спадок від дідуся колекційні зразки метеликів. тоді ж вона подумала: а якби існувала антикварна крамниця, де б зразками були люди?
ми не знаємо цього, проте насправді світ поділяється на лицьовий світ (наш, людський) та затилля. й інколи ці світи можуть пересікатися. так сталося з Чудернацькою Крамницею — вона існує з обох боків та колекціонує різні екземпляри створінь та людей, здійснюючи їхні мрії. тут вам і дівчинка, яка мріяла стати лялькою; русалка, яка більше не хотіла жити в неволі; юнак, що прагнув стати метеликом. мрії збуваються в Чудернацькій Крамниці. навіть найхимерніші.
мені здається, що ця збірка — чудесне доповнення для моторошної осені. ілюстрації тут дивакуваті та незвичні, і чим більше розглядаєш їх — тим більші дрижаки тебе беруть. дивно, колоритно, красиво — просто мрія для естетів.
до речі, на звороті обкладинки можна побачити жовто-блакитних метеликів. це не збіг, тому що авторка прониклася новинами про війну в Україні, і це був своєрідний жест підтримки. а ще, вона нещодавно отримала свій україномовний примірник, і ділилася цим в себе в інстаграм.
Мімімішна кріпота про місто смерті, яке втілює в собі мексиканський День Смерті, але у стилі європейських старожитностей і “Бладборну”, якому викрутили яскраві кольори і залишили лише тему упокоєння. У місті є антикварна лавка, де людина буквально і лише один раз може стати експонатом, щоб потрапити у чиюсь колекцію. Це, по суті, збірка коротких історій, які майже завжди закінчуються одним і тим самим. Але у кожного персонажа є своя мотивація навіки залишити цей світ, і роблять вони це дуже швидко. От саме це не сподобалось. Аж надто коротко, і фінал, вважай, однаковий.
Намальовано чудово. Історія про дівчат-троянд - це справжнє паливо для нічних жахіть.
Indulge yourself in a little artsy collection of tales as you skim through the stuff of nightmares. If you're a fan of gothic fashion, halloween aesthetic and bones or missing body parts don't disturb you, give this one a go. I, for one, tried to find more meaning from the artstyle, since I couldn't find it anywhere in English, and only flipped the pages as I do with a manga. The full listed name is "Welcome to the Peculiar Antique Shop: The Art of Makura Kurama" and I hope it will be accessible in my country soon. Can't wait to place it on my spooky bookshelf.
збірка мене _настільки_ захопила, що я відчула себе наче в грі Fran Bow або Alice: Madness Returns. неймовірно чарівно, містично, захопливо та естетично. єдине, що трішки засмутило – це мінімальна поява Ріку (другої власниці крамниці), бо вона чарівна, як і її брат Бон.
всі персонажі, які звертаються до власників крамниці страждають від різних проблем: горе, страх, бажання померти, самотність та безнадійність.
якість ілюстрацій та атмосфера, в яку вони вас переносять, переслідуватимуть вас і далі, гарантую..
у мене, правда, слів не вистачить, аби описати реальні емоції після цієї книги. неймовірна авторка, з роботами якої я хотіла б стикнутись ще раз
вкрай ладна книжечка! я очікувала на зовсім вже німу збірку малюнків, однак де-не-де тут траплялись й дрібки історій чи радше описів – як ото наче в справжньому каталозі самої крамнички.
мені страшенно полюбилась вигадливість образів й краса усіх елементів, ота якась млява жаскість, що пронизує кожну сторінку, і дуже вдатлива атмосфера. одним словом, це було надзивачайно гарно й атмосферно! моторошно, але дуже-дуже гарно.
(обов'язково колись повернусь, аби ще раз неквапно все пороздивлятись, але стежитиму тепер й за іншими роботами художниці, бо я в любові)
Безперечно одна з найгарніших манг, які траплялись мені до рук, «Антикварна крамниця» складається з безлічі історій, обʼєднаних темою смерті. Коли читаєш, складається враження, наче розглядаєш зразки метеликів, зібраних химерним вченим. Кожну сторінку хочеться досліджувати у деталях, стільки клопіткої роботи вклала у них художниця.
Це ніби естетичні прекрасно моторошні історії, які розповідають на Хелловін за вечерею в аристократичному суспільстві. Вражають несподівані та логічні повороти сюжету в кожній.
Листівка українського Бона від автора 💔
«Хочу снити в морі, що буде лишень моїм, де мене ніхто не зможе потурбувати»🧜♀️
Магія естетики смерті... Якщо ця тема для вас — гортайте й насолоджуйтеся.
Якщо думка про квіти, що ростуть з живої людини, чи плоди, вирощені з людських органів, викликає у вас переляк чи огиду, — навіть не відкривайте цю книгу.
Моторошна темна естетика — в яскравих образах і тонких деталях.
Аби зрозуміти вкладений сенс, треба звикнути. А коли звикаєш, починаєш бачити все більше деталей у малюнках. Нічого лишнього, тільки цілісна історія різних закутків одного великого міста та його мешканців. Це моторошно, тривожно, але завдяки післямові я закохалася у прихований зміст. Показати красу смерті, зберегти її навіки... Оригінально й незабутньо.
Неймовірні ілюстрації, від яких перехоплює подих. Отримала задоволення від споглядання деталей) Самі історії, що тут зібрані, моторошні та по-своєму естетичні. Нагадало трошки «Необхідні речі» Стівена Кінга
Думала, що це просто артбук, а тут ще виявляється є цікаві історії про те чому персонажі хочуть покінчити життя самогубством. Приємний бонус, я вважаю Усі оповіла класні, я лише ігнорую існування про близнючок