Життя Насті, зірки інстаграму, викликає заздрість: модний одяг, яскраві подорожі, лайки в соцмережах і стосунки з красунчиком Владом. Попереду нове досягнення — знімання в рекламі апельсинового соку серед мальовничих краєвидів Іспанії. Та раптом відфотошоплене життя Насті летить шкереберть.
Несподіване знайомство з Богданом, який працює на апельсиновій плантації, надихає Настю втілити мрію дитинства — стати художницею. Усе стає можливим. Але вже не в сонячній Малазі, а в дощовитому Львові. Апельсиновий сад виростає з одного маленького зернятка. Здійснення мрії починається з першого кроку.
Романтична історія з літнім настроєм про людей, які повертають свої загублені мрії. Дебютний роман Людмили Баран «Апельсин у калюжі» увійшов до фіналу конкурсу Feel-Good Fiction, який видавництво Vivat проводило 2023 року. Події роману відбуваються до пандемії та повномасштабного вторгнення.
Впродовж більшої частини книжки, я планувала поставити 3 бали, бо мені не подобалась поведінка головної героїні. Ще на початку можна було подумати, що її хлопець і та замовниця (здається) мають якісь романтичні стосунки, а тим паче, її колеги по роботі натякали на це, хоча не зрозуміло чому б прямим текстом не сказати🤷🏻♀️ Отже, головна героїня Настя і вона блогерка, яка приїхала в іншу країну для зйомок реклами соку. І тут одразу гидка ситуація, бо ця реклама ніби для соку який 18+, бо там де вона повинна була нібито бігти, де були видно як її груди тряслись, або ж коли вона повинна була пити якось еротично щоб текло😑 Взагалі стосунки Насті та Влада(її хлопець на початку) не можна назвати адекватними стосунками, бо оті коментарі, що вона не повинно багато їсти, бо товста, ота ідея для відео, де вона повинна була еротично пити сік і ще якась теж хуйова, або коли він висміяв її любов до малювання, або ж він образився на те, що вона його кинула коли дізналась про зради, і потім звинувачув її. А ще роздратував момент з підписниками Насті, бо ті стали звинувачувати її, коли зрадив Влад. Ну звичайно, завжди треба звинувачувати жінку, а чоловік взагалі невинна істота, яка член тримати в штанях не може, то ж які претензії 😀 Напевно найулюбленіший момент в цій книзі, особисто для мене, був коли Настя вирішила втрутитися коли якісь підлітки нападали на безхатька, і якому потім потрібна була медична допомога, і вона потім приїхала до нього в лікарню. Взаємодії з Богданом для мене було якось мало, але якщо порівняти його та Влада, то Богдан набагато краще ніж той.
This entire review has been hidden because of spoilers.
не знаю, скільки мені має бути років, щоб я це оцінила.
з перших сторінок зрозуміла, що стиль – не мій. історія хоч і легка, але подача не сподобалася.
де тут романтична історія (як вказано в анотації)? майже не була розкрита любовна лінія. лише драма з колишнім. і як тут насолоджуватися здибинами Богдана й Насті, коли в голові тримаю думку, що десь існує її хлопець? багато питань виникає до дій героїв, від яких хочеться зробити фейспалм.
цікаво було лише на одному моменті – наприкінці, коли Настя виявилася рятівницею. почала займатися улюбленою справою і все таке – молодець. але я так і не знайшла за що зачепитися в цій історії.
Дуже тепла історія з симпатичною головною героїнею. Мені найбільше сподобався саме стиль авторки і те, як вона гарно описувала Іспанію та різноманітні страви. Настя - приємна героїня, за яку хочеться вболівати. Романтична лінія теж була мила, але не викликала у мене якихось бурхливих емоцій. Доволі стандартно - двоє людей сподобалися одне одному і, не дивлячись на певні перешкоди, зійшлися. Вони навіть комунікували між собою цілком адекватно. Коротше, для любовного роману мені не вистачило драми, вони були занадто нормальні) Чесно кажучи, сюжетна лінія з колишньою подругою мені була цікавіша. Загалом, книжка свою мету виконала. Цей feel good fiction змусив мене feel good. У авторки є непоганий потенціал, якщо ще щось в цьому жанрі напише, я б почитала.
Дуже атмосферна книжка. Таке було часом відчуття, що я читаю кіно. Дуже круто все уявляється і відчувається очима авторки. Окреме дякую за занурення в спогади студентських років у Львові і Василя який у мене говорив голосом Прохаська і за класного, ботана-краша Богдана;)
Інстаблогерка, інфлюенсерка і трохи модель Настя прилітає в Іспанію зніматися в рекламі помаранчевого соку. В процесі вона розуміє, що концепція ролика, яку придумав її хлопець Влад, дурнувата й об'єктивуюча жіноче (тобто її) тіло, відтак психує, втікає у гущавину апельсинового гаю, знайомиться з одним зі збирачів фруктів, українцем Богданом, і думає, що це й кінець її модельній кар'єрі. Втім, замовники з нею згодні, концепцію переписують, Влад цілими днями пропадає з представницею замовників, Настя гуляє містом з Богданом, згадує про давнє захоплення й знову починає малювати, насолоджується теплом, сонцем і ароматом апельсинового цвіту. Але реальність наздоганяє її й розбиває на друзки це таке "ідеальне" життя — лише для того, щоб вона зібрати з нього нову, справжню, кращу версію. Але вже не в Малазі, а у Львові. Хоч лавсторі-романи і feelgood-fiction — не зовсім мій формат, але ця книжка найперше чудова тим, що закохує в Іспанію. В ній стільки барв, ароматів, смаків, що хочеться негайно кинути все й податися гуляти набережною Антоніо Бандераса, куштувати крихітні тапас і енсалада малаґенья, запивати їх калімочо і вдихати запах апельсинового цвіту. “Апельсин у калюжі" — фіналіст першого конкурсу feelgood-fiction, який проводило видавництво Vivat і це таки достойний представник жанру. В ньому і шлях до мрії, і _зрештою_ щаслива лавсторі, і навіть важлива соціальна складова, що стосується теми безхатьків. А ще він допоможе пригадати безтурботні часи до повномасштабки і пандемії ковіду, адже події роману відбуваються саме тоді.
Це добра книжка. Зазвичай я надаю перевагу книжкам із більш складними персонажами та більшою непередбачуваністю, які мали б на мене сильніший емоційний вплив, та тут сюжет був досить динамічним, вдалі описи природи та їжі, і лінія з Василем дуже сподобалася.
Вважаю цю книжку чудовою представницею свого жанру і дуже рада, що українська сучасна література нею поповнилася. Я справді почувалася добре під час і після її прочитання, дякую! Гадаю, це дійсно хороший дебют і з нетерпінням чекатиму нових книжок авторки.
легка, досить приємна історія, але написано якось ну занадто просто. іноді виникало відчуття, ніби це якась підліткова історія, і тут питання найбільше саме до стилю написання (особливо діалогів), а не навіть сюжету. загалом, мені найбільше сподобались атмосфера Іспанії (аж відчувала оцей смак апельсину в роті і тепло сонця на шкірі) та історія безхатька. от вона аж дуже розчулила, хоча знову ж таки оцю всю ситуацію в лікарні описано як якісь «сімейні мелодрами» на стб.
Чудова добра розслабляюча книга. Читається дуже легко. Рекомендую для відпочинку або відпустки. 4/5 бо замало, як на мене. Не хотілося, щоб вона так швидко закінчилася!
Гарна, динамічна історія. Персонажі живі і наочні. З мінусів: зображення лікарів у лікарні дискредитує професію і не відповідає дійсності! Не така вже наша медицина галіма...
Дуже очікувала цю книгу з передзамовлення та одразу після отримання сіла її читати, оскільки анотація дуже зацікавила. Проте, на жаль, книга мені геть не сподобалось 🥲
Поставила 2 з 5 (а не 0) за цікаву ідею та розкриття теми повернення до свого захоплення, хобі, яке приносило задоволення. Проте поведінка персонажів, стиль та манера написання мене відверто дратували🙃 Увесь процес читання відчувався як знущання над собою🫠
Обрала цю книгу на марафон відгуків на книги від авторів суч.укл.літ від Віват. Взагалі, для таких челенджів намагаюсь обирати найменш очевидні для себе історії (не одним фентезі жити жеж 😁 ), щоб знайти щось нове. Особливо якщо це українські авторки і автори. І це було прям дуже гарно! Блогерку Настю запрошують знятись у рекламі соку іспанської марки. Вона з командою і бойфрендом їде туди, але не все іде як задумано. Сонячна Іспанія, апельсинова плантація, затишні вулиці. Таке враження, ніби там побував в процесі читання. Думаю, що в якийсь дощовий похмурий день ця книга здатна принести часточку тепла в душу. З самого початку не сподобався хлопець Насті і тому я дуже рада, що любовна лінія змінила свій напрямок. А сподобалось, що книга висвітлює ідею того, що ми інколи забуваємо чого хотіли для себе в житті, і намагаємось робити те, що подобається іншим людям/підписникам/тощо. Тепло, цікаво, із сенсом. Мені сподобалось.
Мила й приємна історія, яка змушувала то посміхнутися, то сумувати. Загалом чудовий баланс для feel-good прози. Були моменти, які мені геть не сподобалися, але не буду про погане. Книга супер! Це "апельсинова цукерочка" для похмурого вечора, коли хочеться чогось теплого й легкого.
Радію, що в нас починає розвиватися цей жанр і з нетерпінням чекаю наступних книг авторки.
З почином, пані Людмило, хай ваша письменницька дорога буде вдалою! ✨🎉
Гарна і затишна історія, дуже легко написана, справді feel-good fiction. В ній переносишся в апельсинові сади Іспанії, гуляєш вуличками Львова, заглядаєш за лаштунки блогерського життя і навіть стаєш дотичним до мистецтва. Тут немає драми, напруги, все відбувається в розслабленому ритмі і закінчується хеппі-ендом 🙂.
Дуже хотілось прочитати щось добре і приємне, щоб відволіктись від усього того жаху, що відбувається навколо. Ця книжка саме така, нагадує про добро і любов. Дуже приємна, світла і дуже легко читається. Я рада, що імпульсивно придбала її :) Приємно, що в нашій літературі зʼявляється все більше таких приємних і легких історій.
Книга почалася суперово. самий сюжет дуже простенький, але ніхто не очікує що воно буде надто складним. мені взагалі-то дуже подобалося до приблизно останньої частини, коли вона повертається в Україну. там так все було на купу, що я навіть не хотіла цю книжку закінчити. якщо ви хочете насолоджуватися цією історією, то краще її не закінчити
Дуже легенька книга на кілька годин читання і, в принципі, з передбачуваним сюжетом. Думаю, що дуже підійде для читання у відпустці, щоб не напружуватись і налаштуватись на позитивні історії.
простенька історія, головною героїнею якої є не Настя, а Іспанія і апельсини :) чесно, про іспанську кухню, сади, природу цікавіше було читати ніж про Настю. сподобалося думка про те, що популярні блоги слід використовувати для просування соціальних потреб, а не для брендів-трендів
Приємна літня історія, що відбувається на апельсинових плантаціях в спекотній Іспанії. Молода блогерка Настя зі своїм красунчиком хлопцем відвідує нову країну заради зйомки апельсинового соку- нового досягнення дівчини. Та через певну суперечку під час роботи, Настя знайомиться з Богданом- збирачем апельсинів. І після цього, щось таки сильно змінюється в її житті. Здійснення власних дитячих мрій, відкриття нової себе. Рожеві окуляри щодо деяких героїв будуть зняти.
Мені було цікаво спостерігати за відносинами, за зміною Насті й її світогляду. Щирі емоції, хвилювання героїні тільки підсилюють приємне ставлення до неї. Ми всі можемо помилятись, падати на найнижчу сходинку та все ж таки, ми маємо змогу за бажанням щось змінити. Треба тільки іноді попросити про допомогу. І небайдужі, добрі люди обов’язково відгукнуться.
Та певно, що й зустрічі з потрібними нам людьми, зовсім не випадкові.
Кожну історію треба читати самому і складати про неї своє враження. "Апельсин у калюжі " я читала, щоб зловити декілька щемливих митей коли очі наповнюються слізьми. І навіть, читаючи вдруге, почуття були такими ж.
Історія пронизана знайомими відчуттями, жіночою інтуїцією, так сказати. І я знову пересвідчилася, в тому що буває коли її не слухати, або навпаки піддатися внутрішньому пориву до свободи.
А ще, сподобалося впізнавати львівські місцини, так ніби я була поруч з головними героями. І коли, засумую за Львовом, то можна відкрити розділ "Аня" і зробити коротку подорож.
Хороший дебют. Є щось у цьому тексті, попри прості сюжет і стилістику, що зачаровує і змушує читати розділ за розділом. Мені особливо сподобалася літня атмосфера, змальована так легко, приємно і ненав’язливо. А ще — розчулила історія із Василем і те, як це усе розрулилося; тут і справді важливий меседж.