What do you think?
Rate this book
Самотній ворон
Протягом трьох десятиліть невеликий райцентр, через який проходить міжнародна автотраса, стає свідком низки кривавих злочинів. Почерк злочинця завжди ідентичний, і це зрештою змушує місцеву поліцію погодитися з тим, що в околицях містечка орудує серійний убивця. За розслідування береться капітан Лютий, начальник слідчого відділу, а тим часом невмотивовані вбивства обростають чутками, легендами та відвертою брехнею. Навіть автотрасу, поблизу якої чиняться ці жорстокі злочини, місцеві жителі називають не інакше, як «Шосе сліз»…
304 pages, Hardcover
Published September 4, 2024
2 people are currently reading
25 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 5 of 5 reviews
July 8, 2025
У вигадане селище Стара Криниця в серпні приїздить у відпустку двійко українців, які давно вже живуть за кордоном. Олекса працює хірургом у Британії, Романія мистецтвознавиця десь-інде.
П’ятнадцять років тому вони тут уже були. Тоді сталися події, які їм не хочеться згадувати, але де дінешся: вони мали значний вплив на життя всіх учасників. Ані Олекса, ані Рома не їхали б сюди добровільно, проте їхня давня подруга (і теж учасниця тих карколомних подій) Зоя, єдина, хто залишилася в Старій Криниці, дуже просить їхньої допомоги. Вже півроку просить. І от вони приїздять — з нагоди її дня народження.
І натрапляють на місце ймовірного злочину. Оскільки Олекса — лікар, він зупиняється, щоб запропонувати свою допомогу. А далі починається якась комедія абсурду, яка змушує його грати за правилам, що йому геть не подобаються.
Пан Василь часто береться за складні теми, і тут теж пішов не найлегшим шляхом. У «Самотньому вороні» розслідувачів двоє. Перший — Олекса. Він має класичну для детектива-аматора мотивацію: перебуває в статусі підозрюваного. В нього незаконно вилучили документи, не випускають із села, а відпустка не довічна. Тож він має знайти справжнього винуватця, щоб від нього відчепилися. Другий — капітан поліції Лютий: той, хто мусить це розслідувати. Олекса вважає Лютого дурним. І знаєте, він має рацію. Лютий справді не вражає інтелектом. І найбільше його мотивує розслідувати цю справу всерйоз суперництво з Олексою. Як розкриває злочин не надто розумний слідчий? Що йому доводиться зробити, як діяти, щоб розкрити цей злочин? Чому в нього зрештою виходить? Не сказала б, що на ці питання так уж просто відповісти.
Ще однією важливою темою книги є те на позір просте твердження, що в одну річку не увійдеш двічі. Якщо в твоєму житті щось було — дружба, кохання, душевна близькість, — але минуло чимало часу і всі учасники тих стосунків змінилися, не вийде просто взяти й усе повернути. Сюжет «я зустріла своє перше кохання через тридцять років після розриву, і тепер ми знову щасливі» в більшості випадків — брехня.
Але це не означає, що ти не можеш роками мріяти про те, що так може статися.
Загалом у книзі дуже багато всього відбувається, перед нами проходять долі багатьох людей. Через наявність двох розслідувачів, які вряди-годи чинять емоційно, а не логічно, сюжет здається дещо розхристаним, розпатланим, місцями абсурдним; він потребує чимало кредиту довіри авторові. Я такий кредит маю, тому здолала всі пороги цієї бурхливої річки та побачила цілісну картину. Але не можу рекомендувати цю книжку для знайомства з автором: якщо ви не читали інших його творів, вам може забракнути довіри.
Втім, ви не подумайте, що мені не сподобалося. Дуже сподобалося. Багато тем для роздумів, напружений, щільно наповнений подіями сюжет, яскраві персонажі. Вельми нетривіальний злочинець. Легко і швидко читається, я ковтнула цю книжку за два підходи.
П’ятнадцять років тому вони тут уже були. Тоді сталися події, які їм не хочеться згадувати, але де дінешся: вони мали значний вплив на життя всіх учасників. Ані Олекса, ані Рома не їхали б сюди добровільно, проте їхня давня подруга (і теж учасниця тих карколомних подій) Зоя, єдина, хто залишилася в Старій Криниці, дуже просить їхньої допомоги. Вже півроку просить. І от вони приїздять — з нагоди її дня народження.
І натрапляють на місце ймовірного злочину. Оскільки Олекса — лікар, він зупиняється, щоб запропонувати свою допомогу. А далі починається якась комедія абсурду, яка змушує його грати за правилам, що йому геть не подобаються.
Пан Василь часто береться за складні теми, і тут теж пішов не найлегшим шляхом. У «Самотньому вороні» розслідувачів двоє. Перший — Олекса. Він має класичну для детектива-аматора мотивацію: перебуває в статусі підозрюваного. В нього незаконно вилучили документи, не випускають із села, а відпустка не довічна. Тож він має знайти справжнього винуватця, щоб від нього відчепилися. Другий — капітан поліції Лютий: той, хто мусить це розслідувати. Олекса вважає Лютого дурним. І знаєте, він має рацію. Лютий справді не вражає інтелектом. І найбільше його мотивує розслідувати цю справу всерйоз суперництво з Олексою. Як розкриває злочин не надто розумний слідчий? Що йому доводиться зробити, як діяти, щоб розкрити цей злочин? Чому в нього зрештою виходить? Не сказала б, що на ці питання так уж просто відповісти.
Ще однією важливою темою книги є те на позір просте твердження, що в одну річку не увійдеш двічі. Якщо в твоєму житті щось було — дружба, кохання, душевна близькість, — але минуло чимало часу і всі учасники тих стосунків змінилися, не вийде просто взяти й усе повернути. Сюжет «я зустріла своє перше кохання через тридцять років після розриву, і тепер ми знову щасливі» в більшості випадків — брехня.
Але це не означає, що ти не можеш роками мріяти про те, що так може статися.
Загалом у книзі дуже багато всього відбувається, перед нами проходять долі багатьох людей. Через наявність двох розслідувачів, які вряди-годи чинять емоційно, а не логічно, сюжет здається дещо розхристаним, розпатланим, місцями абсурдним; він потребує чимало кредиту довіри авторові. Я такий кредит маю, тому здолала всі пороги цієї бурхливої річки та побачила цілісну картину. Але не можу рекомендувати цю книжку для знайомства з автором: якщо ви не читали інших його творів, вам може забракнути довіри.
Втім, ви не подумайте, що мені не сподобалося. Дуже сподобалося. Багато тем для роздумів, напружений, щільно наповнений подіями сюжет, яскраві персонажі. Вельми нетривіальний злочинець. Легко і швидко читається, я ковтнула цю книжку за два підходи.
February 12, 2025
Непоганий детектив в сучасних традиціях.
October 4, 2024
«Чоловіки завжди роблять те, що хочуть. На жаль, із наслідками доводиться мати справу жінкам».
Чи багато ви знаєте книжок українських авторів про серійних маніяків? Отож. Василь Добрянський таку написав і мені було дуже цікаво.
🤫 У серії про Нашіптувача трилериста Донато Каррізі мені давно подобається така фішка: він завжди використовує міжнародні універсальні імена персонажів і ніколи не ідентифікує місто або країну, де відбувається дія. Це дає додатковий саспенс, підказуючи що те, що відбувається, може статися будь-де і будь з ким.
📚 Дія романів Василя Добрянського відбувається у неіснуючих маленьких українських містечках, що також додає прихованого сенсу, наближає читача до подій.
Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
Чи багато ви знаєте книжок українських авторів про серійних маніяків? Отож. Василь Добрянський таку написав і мені було дуже цікаво.
🤫 У серії про Нашіптувача трилериста Донато Каррізі мені давно подобається така фішка: він завжди використовує міжнародні універсальні імена персонажів і ніколи не ідентифікує місто або країну, де відбувається дія. Це дає додатковий саспенс, підказуючи що те, що відбувається, може статися будь-де і будь з ким.
📚 Дія романів Василя Добрянського відбувається у неіснуючих маленьких українських містечках, що також додає прихованого сенсу, наближає читача до подій.
Відгук повністю тут: https://t.me/ukrainian_art_crossroads...
July 8, 2025
"Але минуле не замкнути, годі й намагалися "
...
Детективи від українського автора з містичною складовою.
На узбіччі траси знайдено автомобіль з слідами крові але нікого поруч..лиш один "сувенір" ,що здмухнув пил з старих справ.
Протягом тридцяти років уздов траси знаходяться закатовані тіла та їх транспорт але жодного підозрюваного.Місцеві мешканці дали їй назву "шосе сліз" і вважають,що вбиває княжна,що колись мешкала у замку паруч.
Капітан Лютий буде намагатися розв'язати зникнення без жодних доказів та ще й заїжджі дивні,що мають темне минуле.
Разом з капітаном будемо шматочок за шматочок складати пазл разом.Автора вдало буде водити нас за носа та підкидати нові дані.
Мені сподобався це детектив про серійного вбивцю адже зазвичай таке зустрічається у іноземних авторів.
...
Детективи від українського автора з містичною складовою.
На узбіччі траси знайдено автомобіль з слідами крові але нікого поруч..лиш один "сувенір" ,що здмухнув пил з старих справ.
Протягом тридцяти років уздов траси знаходяться закатовані тіла та їх транспорт але жодного підозрюваного.Місцеві мешканці дали їй назву "шосе сліз" і вважають,що вбиває княжна,що колись мешкала у замку паруч.
Капітан Лютий буде намагатися розв'язати зникнення без жодних доказів та ще й заїжджі дивні,що мають темне минуле.
Разом з капітаном будемо шматочок за шматочок складати пазл разом.Автора вдало буде водити нас за носа та підкидати нові дані.
Мені сподобався це детектив про серійного вбивцю адже зазвичай таке зустрічається у іноземних авторів.
December 1, 2024
Чудово виписаний антураж містечка, де відбуваються злочини. Персонажі детективної історії мають свої звички, улюблені ігри, таємниці, потаємні переживання та шрами на власному життєвому шляху. Історія занурює в особисті love story кожного(!) героя роману. Скалічений власною життєвою історією капітан Лютий розкрив злочин, але так і не зателефонував своїй жінці... Шахова партія ще не скінчилася, тому долі головних героїв невизначені. Самотність — дійсно наскрізна лінія цього цікавезного роману!
Displaying 1 - 5 of 5 reviews