Мої битви і вчинки

by Gotz Von Berlichingen, Ґетц фон Берліхінґен, Роксоляна Кохан (Translator)

Ґетц (Ґоттфрід) фон Берліхінґен — лицар з надто бурхливою вдачею і різким норовом навіть для ранньомодерної Німеччини. Майже п’ятдесят років його життя минуло у безкінечних війнах — за імператора і за повстанців, за аристократів проти міських громад, за одних графів і герцогів проти інших і навпаки, проти турків, швейцарців і французів. Він воював із єпископствами і намагався оподаткувати цілі міста, ловив на битих шляхах купців і встрягав у сутички на імперських з’їздах, потрапляв у полон і вимагав викупи за в’язнів. Зрештою Берліхінґен став архетиповим образом «барона-розбійника», до його персони звертались такі класики німецької літератури, як Ґете і Ґергарт Гауптман, даючи йому протилежні оцінки, а в часи Другої світової на його честь була названа панцергренедерська дивізія.

Вашій увазі представлені спогади Ґетца (Ґоттфріда) фон Берліхінґена, які він надиктував у глибокій старості, і хай Вас не бентежать самовиправдальні пасажі автора, адже ними він хоче дещо прикрити бурхливість доби, в якій йому випало жити на повну.

Genres: History

128 pages, Hardcover

First published January 1, 1962

Reviews

[Anton Kavaler]

Здається, Хем сказав, але це не точно: "Хороші книги вчать як треба писати. А погані книги вчать як писати не треба".
На жаль, ця книга належить до другого ряду: вона погано написана.
На захист скажу, що це - мемуари людини епохи громадянських/селянських воєн у Німеччині 15 ст.
Автор намагався подати себе як лицаря, будучи розбійником.
Я рідко коли недочитую книгу, навіть попри нудну оповідь чи поганий стиль.
Але цю книгу я не подужав(це при тому, що колись поборов "Хрестоносців" Сенкевича, "Знедолених" Гюго та Фенімора Купера (в якого прицілювання в індіанця займало абзаци)): дуже сумбурна оповідь, згадки зовсім маловідомих персон без розкриття їх вчинків. Навіть бої та сутички написані так, що зовсім нічого не зрозуміло.
Хоча автор був дуже цікавою людиною, мав протез, за що й отримав прізвисько "Залізна Рука".
Словом, мій вердикт: якщо Ви фанат Німеччини того періоду й готові досліджувати цю книгу як історичний документ - будь ласка. Але якщо Ви хочете почитати як оповідь - краще тричі подумайте.

[Cooper Kohlman]

Some fun tidbits, too many place names and people. Dude was not a writer by trade.