What do you think?
Rate this book
Як зрозуміти українців: кроскультурний погляд
Чому корупція в Україні (хибно) вважається «непозбувною»? Яка причина того, що ми обираємо політиків певного типу й не довіряємо державі? Чому публічні дискусії у нас так часто перетворюються на «срачі»? Чи дійсно тут «пороблено» (насправді — ні) й системні зміни за західними шаблонами в Україні неможливі?
Кроскультурна наука розкладає національні менталітети на типи, які можна порівнювати, і складові, які можна аналізувати без стереотипів та зайвих емоцій.
Це перший подібний текст українського автора, який пояснює широкій читацькій аудиторії, хто ми такі, чому ми такі, які є, і як з цим жити.
Кроскультурна наука розкладає національні менталітети на типи, які можна порівнювати, і складові, які можна аналізувати без стереотипів та зайвих емоцій.
Це перший подібний текст українського автора, який пояснює широкій читацькій аудиторії, хто ми такі, чому ми такі, які є, і як з цим жити.
400 pages, Hardcover
Published September 1, 2024
37 people are currently reading
227 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 14 of 14 reviews
September 26, 2024
Дуже гарна книжка для розуміння позитивних/негативних частин української культури та суспільства. Концепція «свої» і «чужі», напевно, проходить через всю книжку – це чітке виразнення є причиною багатьох проблем. Ну і розповідається про цінності та особливості культури, довіру до інститутів та феномен популярності «срачів». Є розділ про міжкультурну комунікацію та поради.
Самарі і цитати у мене в блозі.
З того, що менш сподобалось – багато повторів, згадуються одні і ті ж факти (довіра до децентралізації та громад та одне і те ж пояснення терміну патерналізм точно рази по два-три згадується) – напевно, під час компонування розділів такі деталі не дуже помітні, тому у мене місцями була думка «ЦЕ Ж БУЛО ВЖЕ». Ну і в досить велика кількість класифікацій, які було складно тримати в голові, але скоріш, це все через мою погану памʼять!
Якщо цікавить міжкультурна комунікація: колись я ще читав The Culture Map, яку нещодавно переклали українською. Скоріш, у цих книжок трохи різна цільова аудиторія, але вони прекрасно доповнюють одна одну – одна про комунікацію між різними культурами, а друга про розуміння своєї (хоч і розділ з порадами в міжкультурних комунікацій теж є, але в the culture map це краще структуровано та з прикладами). Але проблема книжок а-ля The Culture Map – те, що часто беруть культуру росіян та екстраполюють на сусідні території і називають це ✨EASTERN EUROPE✨ (дякую, що хоч не СНД), тому якась частина взагалі не корелюється з реальним станом, але в ній розкриті комунікації з іншими культурами та їх підходів до комунікації, враховуючи ці всі високо/низько- контекстні культури, прямий/непрямий фідбек, concept/application-first, task/relationship-based і тд.
Самарі і цитати у мене в блозі.
З того, що менш сподобалось – багато повторів, згадуються одні і ті ж факти (довіра до децентралізації та громад та одне і те ж пояснення терміну патерналізм точно рази по два-три згадується) – напевно, під час компонування розділів такі деталі не дуже помітні, тому у мене місцями була думка «ЦЕ Ж БУЛО ВЖЕ». Ну і в досить велика кількість класифікацій, які було складно тримати в голові, але скоріш, це все через мою погану памʼять!
Якщо цікавить міжкультурна комунікація: колись я ще читав The Culture Map, яку нещодавно переклали українською. Скоріш, у цих книжок трохи різна цільова аудиторія, але вони прекрасно доповнюють одна одну – одна про комунікацію між різними культурами, а друга про розуміння своєї (хоч і розділ з порадами в міжкультурних комунікацій теж є, але в the culture map це краще структуровано та з прикладами). Але проблема книжок а-ля The Culture Map – те, що часто беруть культуру росіян та екстраполюють на сусідні території і називають це ✨EASTERN EUROPE✨ (дякую, що хоч не СНД), тому якась частина взагалі не корелюється з реальним станом, але в ній розкриті комунікації з іншими культурами та їх підходів до комунікації, враховуючи ці всі високо/низько- контекстні культури, прямий/непрямий фідбек, concept/application-first, task/relationship-based і тд.
October 19, 2024
Дуже фахова книга для тих, хто хоче побачити роботу соціологів із українською ідентичністю. Цінності, зміни, порівняння із різними культурами. Можна радити студентам читати, щоби краще розуміли історію і людей у ній.
May 31, 2025
Так і не зрозумів.
January 22, 2025
Напевно, чи не перша така книга про кросскультурні дослідження від української авторки, про українців і для української аудиторії. Наклад швидко розлетівся, і я радий, що встиг її придбати і ось, дочитати.
Якісні та релевантні дослідження core values, культурної свідомості (те, що ми частіше називаємо менталітетом), багато таблиць. Нам не пороблено, ми не є світочем усього світу, але і не є плямою на його тілі. У нас багато обмежень, багато викликів (корупція тут є похідною, а не причиною), у нас сформовані базові уявлення про довіру, державу, світ, сусідство, але ми готові вчитися. В книзі є і пропозиції, і виклики. В цілому, сама її поява є подією, і обовʼязково купіть її, бо вже друкується другий наклад.
З мінусів: структура. Інколи авторка повторювала ідеї та концепції з попередніх розділів.
Якість друку та тяжкість контекстуалізації інфографіки. Трошки пояснень до них (що це для нас означає?) були б не зайвими з огляду на те, що ця книга позиціонується як популярна.
Якісні та релевантні дослідження core values, культурної свідомості (те, що ми частіше називаємо менталітетом), багато таблиць. Нам не пороблено, ми не є світочем усього світу, але і не є плямою на його тілі. У нас багато обмежень, багато викликів (корупція тут є похідною, а не причиною), у нас сформовані базові уявлення про довіру, державу, світ, сусідство, але ми готові вчитися. В книзі є і пропозиції, і виклики. В цілому, сама її поява є подією, і обовʼязково купіть її, бо вже друкується другий наклад.
З мінусів: структура. Інколи авторка повторювала ідеї та концепції з попередніх розділів.
Якість друку та тяжкість контекстуалізації інфографіки. Трошки пояснень до них (що це для нас означає?) були б не зайвими з огляду на те, що ця книга позиціонується як популярна.
March 18, 2025
Чудовий нон-фікшин. Всім рекомендую!
Дуже насичений інформацією.
Ілюстрації - відстій, краще б їх замінили qr кодом з посиланням на пдф файл з картинками гарного розміру.
Дуже насичений інформацією.
Ілюстрації - відстій, краще б їх замінили qr кодом з посиланням на пдф файл з картинками гарного розміру.
November 12, 2024
Важлива і потрібна книга на нашому ринку, але суттєвим мінусом є не дуже вдала структура.
Коли дивилась на зміст, все здавалося дуже упорядковано, але по факту виявилось, що велика частина кожного розділу це повторення. Розумію, що це треба задля розжувати і обґрунтувати все, про що говорить авторка, але через такий підхід книга читалась дуже тяжко і довго. Вірю, що якби трошки сжати кожну главу і прибрати води, для мене було 5/5, а так 3,5 зірочок.
Сподіваюсь, найближчими роками кроскультурної літератури українською стане набагато більше, буде тоді з чим порівнювати цю роботу.
Коли дивилась на зміст, все здавалося дуже упорядковано, але по факту виявилось, що велика частина кожного розділу це повторення. Розумію, що це треба задля розжувати і обґрунтувати все, про що говорить авторка, але через такий підхід книга читалась дуже тяжко і довго. Вірю, що якби трошки сжати кожну главу і прибрати води, для мене було 5/5, а так 3,5 зірочок.
Сподіваюсь, найближчими роками кроскультурної літератури українською стане набагато більше, буде тоді з чим порівнювати цю роботу.
March 10, 2025
Дослідження менталітету українців, трішки порівняння з росіянами та іншими народами.
Менталітет і його відмінності мене цікавлять дуже давно, і от на «Книжковій країні» я побачила цю книжку, а вже на день народження отримала її в подарунок.
Після художки читати нонфік, ще й такий академічний, було дуже важко.
Тут цікаво й на прикладах пояснено основи кроскультурної науки та наші менталітетні особливості: срачі, корупція, колективізм, свобода, недовіра до державних інститутів. Я тепер аналізую багато соціальних взаємодій і явищ крізь призму прочитаного: дивлюсь фільми, читаю новини, спілкуюсь, помічаю прояви описаного в собі:)
Не сподобалось, що одні тези розжовуються або повторюються всю книжку - я уявляла собі щось не настільки глибоке, але більш конкретне, більше прикладів і менше теорії. Бо враження, що я чиюсь дисертацію читаю…
Тексти Забужко більш різноманітно показують менталітетну різницю нас та інших, хоч і менш доказово)
Але цей нонфік точно змінює світосприйняття навіть на побутовому рівні.
І один величеееезний мінус книжки - це надмірна кількість одруківок і помилок. Навіть в заголовках крупним шрифтом. Іноді в одному абзаці траплялось по 3 одруківки((( А деякі були навіть смислові: наприклад, замість «індивідуалістичний» очевидно помилково написали «колективістичний», що вже суттєво впливає на сенс і легкість опрацювання матеріалу
Менталітет і його відмінності мене цікавлять дуже давно, і от на «Книжковій країні» я побачила цю книжку, а вже на день народження отримала її в подарунок.
Після художки читати нонфік, ще й такий академічний, було дуже важко.
Тут цікаво й на прикладах пояснено основи кроскультурної науки та наші менталітетні особливості: срачі, корупція, колективізм, свобода, недовіра до державних інститутів. Я тепер аналізую багато соціальних взаємодій і явищ крізь призму прочитаного: дивлюсь фільми, читаю новини, спілкуюсь, помічаю прояви описаного в собі:)
Не сподобалось, що одні тези розжовуються або повторюються всю книжку - я уявляла собі щось не настільки глибоке, але більш конкретне, більше прикладів і менше теорії. Бо враження, що я чиюсь дисертацію читаю…
Тексти Забужко більш різноманітно показують менталітетну різницю нас та інших, хоч і менш доказово)
Але цей нонфік точно змінює світосприйняття навіть на побутовому рівні.
І один величеееезний мінус книжки - це надмірна кількість одруківок і помилок. Навіть в заголовках крупним шрифтом. Іноді в одному абзаці траплялось по 3 одруківки((( А деякі були навіть смислові: наприклад, замість «індивідуалістичний» очевидно помилково написали «колективістичний», що вже суттєво впливає на сенс і легкість опрацювання матеріалу
March 2, 2025
Дуже корисно та цікаво подивитись на себе як на націю українців "а-там-я-ще-огірочки-посаджу" трохи зі сторони, зокрема з боку науки.
Не завжди картинка буде комплементарна, але мізки прочищає добре.
Зокрема, у нас доволі багата спадщина "совка" - від колективізму до поширення вертикальної ієрархії геть у всьому. Не дивно, що ми у купі європейських та американських класифікацій по цінностях, візіях та ідентифікаціях так близько розташовані до рашки. Таке собі криве дзеркало.
Але є і гарні новини. Зокрема, тому, чим ми таки від них відрізняємось, присвячено цілий останній розділ. Остання крапка, так би мовити.
У книзі розібрані також з точки зору кроскультурних штудій такі наші найбільш відомі проблеми як корупція, срачі, вічний суспільний цинізм та непотизм з кумом, що порішає, але також показано, наскільки ми як та мавпа з анекдоту - "мені до розумних чи до красивих?" - завжди на роздоріжжі.
Написано все доволі академічно, і так би мовити - дуже щільно, без зайвої "води". Інші читачі скаржилися на повтори? Як на мене, вони доречні. Текст стилістично важкуватий та насичений, час від часу нагадувати, що було позаду, доречно. А от що не сподобалось - це підхід до інфографіки. Якщо порівняльні графіки інформативні самі собою, то величезні, деталізовані, з купою тексту, малюнки дуже важко сприймаються і або дублюють текст, або ніяк не пояснюються.
У книзі також є доволі багато корисної інформації щодо того, як взаємодіяти з представниками інших культур у ділових стосунках, але загалом книга не про це, а про нас.
Дуже рекомендую.
Не завжди картинка буде комплементарна, але мізки прочищає добре.
Зокрема, у нас доволі багата спадщина "совка" - від колективізму до поширення вертикальної ієрархії геть у всьому. Не дивно, що ми у купі європейських та американських класифікацій по цінностях, візіях та ідентифікаціях так близько розташовані до рашки. Таке собі криве дзеркало.
Але є і гарні новини. Зокрема, тому, чим ми таки від них відрізняємось, присвячено цілий останній розділ. Остання крапка, так би мовити.
У книзі розібрані також з точки зору кроскультурних штудій такі наші найбільш відомі проблеми як корупція, срачі, вічний суспільний цинізм та непотизм з кумом, що порішає, але також показано, наскільки ми як та мавпа з анекдоту - "мені до розумних чи до красивих?" - завжди на роздоріжжі.
Написано все доволі академічно, і так би мовити - дуже щільно, без зайвої "води". Інші читачі скаржилися на повтори? Як на мене, вони доречні. Текст стилістично важкуватий та насичений, час від часу нагадувати, що було позаду, доречно. А от що не сподобалось - це підхід до інфографіки. Якщо порівняльні графіки інформативні самі собою, то величезні, деталізовані, з купою тексту, малюнки дуже важко сприймаються і або дублюють текст, або ніяк не пояснюються.
У книзі також є доволі багато корисної інформації щодо того, як взаємодіяти з представниками інших культур у ділових стосунках, але загалом книга не про це, а про нас.
Дуже рекомендую.
September 23, 2025
Хайпова книга. Думаю основний її лейтмотив показати, що ми різні з росіянами. Мабуть є прошарок насе��ення для кого це не дуже очевидно. Логічно, що на наш менталітет багато вплинуло радянське минуле. На когось більше, на когось менше. Особливо цінним є пояснення парадоксального поєднання індивідуалізму та колективізму в українській культурі — риси, яка часто збиває з пантелику іноземних спостерігачів.
Також один з висновців — ми живемо в бульбашках. І в бульбашках довіра є, її нема між бульбашками.
В бізнес середовищі мені здається є своя культура яка власне ближче до США.
Управлінські підходи, яких навчають в університетах та бізнес-школах, працюють без адаптації у відносно невеликій кількості країн. Це країни з англосаксонським підходом до менеджменту, що грунтується на відносно невеликій дистанції влади та діалозі між очільниками та підлеглими.
Також мало розглянуто відмінності між поколіннями. Покоління Z в Україні суттєво відрізняється від своїх батьків та дідів у світосприйнятті, цінностях та поведінкових патернах
Ключовий висновок книги можна описати цитатою:
Не копіпастимо, а адаптуємо — не існує “кращих практих”, які працюють в усіх національних культурах.
Можливо, як методичка до курсу соціології в університеті — ця книга і ок, але розцінювати її як суперкорисний нон-фікшн — 100% ні. Відповіді як зрозуміти українців і що з цим робити я таки не отримав.
Також один з висновців — ми живемо в бульбашках. І в бульбашках довіра є, її нема між бульбашками.
В бізнес середовищі мені здається є своя культура яка власне ближче до США.
Управлінські підходи, яких навчають в університетах та бізнес-школах, працюють без адаптації у відносно невеликій кількості країн. Це країни з англосаксонським підходом до менеджменту, що грунтується на відносно невеликій дистанції влади та діалозі між очільниками та підлеглими.
Також мало розглянуто відмінності між поколіннями. Покоління Z в Україні суттєво відрізняється від своїх батьків та дідів у світосприйнятті, цінностях та поведінкових патернах
Ключовий висновок книги можна описати цитатою:
Не копіпастимо, а адаптуємо — не існує “кращих практих”, які працюють в усіх національних культурах.
Можливо, як методичка до курсу соціології в університеті — ця книга і ок, але розцінювати її як суперкорисний нон-фікшн — 100% ні. Відповіді як зрозуміти українців і що з цим робити я таки не отримав.
January 27, 2025
Актуальна нині книга про кроскультурні дослідження щодо українців. Авторка пояснює різні концепції, ідеї та підходи, які тлумачать процес формування українців такими, якими ми є зараз.
Хто прагне краще розуміти поведінку та наш світогляд - не оминайте цю книгу.
Хто прагне краще розуміти поведінку та наш світогляд - не оминайте цю книгу.
Read
December 26, 2024Нагадало трохи The Culture Map
February 9, 2025
Найкраще з нон-фікшн книжок, які мені траплялись останнім часом. Щиро рекомендую!
June 9, 2025
Дуже хочеться бачити переклад книги англійською! А також ще одну книгу авторки, де розкриється ширше останній розділ. Світ потребує цієї праці !
August 28, 2025
tl;dr Пізнавально, цікаво і корисно, читати всім.
Книжка має назву «Як зрозуміти українців», але насправді її треба назвати «Як зрозуміти світ». Я майже не перебільшую. Це взагалі головна риса хорошого наукпопу — він пояснює світ. І йдеться навіть не про нову інформацію або систематизацію вже відомого читачеві — хороший наукпоп дає додаткову лінзу, через яку можна дивитися на світ або на окремі його частини. Прочитавши книжки Джареда Даймонда, ви дивитиметеся на історію через лінзу географії та екології, книжки Докінза дадуть лінзу еволюційної теорії, «Фактологія» Ганса Рослінга — лінзу статистики (і оптимізму). А після книжки Стародубської ви не зможете дивитися на політику і бізнес (а також на будь-які міжлюдські взаємодії) без лінзи національного менталітету (що це таке, як формується і змінюється, як цінності перетворюються на норми поведінки, авторка пояснює доступно і з прикладами).
Головний фокус книжки — на українцях, українському суспільстві, українській національній культурі та менталітеті. Чому ми такі, якими ми є? Як прагнення волі (це, до речі, підвалини українського менталітету) поєднується з патерналізмом, бажання справедливості — з лімітованою мораллю (для своїх та чужих мораль різна), чому українці проти корупції, але хочуть, «щоб кум порішав», як в нашому менталітеті колективізм поєднується з індивідуалізмом, чому ми такі недовірливі, як складаються наші відносини з формальними та неформальними інститутами, і чому нам так складно вести конструктивну дискусію й домовлятися між різними бульбашками.
Авторка розглядає кілька існуючих систем класифікації і аналізу національних менталітетів та цінностей — колективістичні та індивідуалістичні суспільства, вертикальні і горизонтальні, егалітарні та ієрархічні, правилоорієнтовані і відносиноорієнтовані тощо — і знаходить у них місце українцям. Усе це з безліччю прикладів. Але нехай бінарність класифікацій не обманює: відповідь завжди складніша, і національний менталітет складається порівну із загальних рис (як згаданих вище) і з унікальних.
Хоча саме український менталітет є головною темою книжки, іншим культурам та порівнянням їх між собою і з Україною теж відведено немало сторінок. Дуже корисно українцям за кордоном та українцям, які працюють із представниками інших культур (тру сторі: українка в Німеччині емоційно ділиться своєю антипатією до німців — чому вони себе не по-людськи ведуть, ненавиджу їх!). А останній розділ присвячений болючій темі — порівнянню українців і росіян і стислому аналізу російського менталітету.
Книжка не про те, які ми класні, чи які ми погані. Це більш-менш нейтральний аналіз, який спонукає відрефлексувати власні цінності, погляди, поведінку, і трохи інакше подивитися на своє оточення, суспільство, країну. Авторка також не пропонує якісь готові та прості рецепти для вирішення наших проблем. Так, не можна бездумно переносити практики і політики з країн з іншою ментальністю (наприклад, з країн із невеликою дистанцією влади та великою довірою до інститутів), це не спрацює. А як можна? Насамперед, через інституційні зміни, але такі, які прийме більшість суспільства, бо інакше теж не спрацює.
Моя щира рекомендація. Прочитайте цю книжку, щоб зрозуміти українців і додати нову лінзу до свого набору оптики.
Книжка має назву «Як зрозуміти українців», але насправді її треба назвати «Як зрозуміти світ». Я майже не перебільшую. Це взагалі головна риса хорошого наукпопу — він пояснює світ. І йдеться навіть не про нову інформацію або систематизацію вже відомого читачеві — хороший наукпоп дає додаткову лінзу, через яку можна дивитися на світ або на окремі його частини. Прочитавши книжки Джареда Даймонда, ви дивитиметеся на історію через лінзу географії та екології, книжки Докінза дадуть лінзу еволюційної теорії, «Фактологія» Ганса Рослінга — лінзу статистики (і оптимізму). А після книжки Стародубської ви не зможете дивитися на політику і бізнес (а також на будь-які міжлюдські взаємодії) без лінзи національного менталітету (що це таке, як формується і змінюється, як цінності перетворюються на норми поведінки, авторка пояснює доступно і з прикладами).
Головний фокус книжки — на українцях, українському суспільстві, українській національній культурі та менталітеті. Чому ми такі, якими ми є? Як прагнення волі (це, до речі, підвалини українського менталітету) поєднується з патерналізмом, бажання справедливості — з лімітованою мораллю (для своїх та чужих мораль різна), чому українці проти корупції, але хочуть, «щоб кум порішав», як в нашому менталітеті колективізм поєднується з індивідуалізмом, чому ми такі недовірливі, як складаються наші відносини з формальними та неформальними інститутами, і чому нам так складно вести конструктивну дискусію й домовлятися між різними бульбашками.
Авторка розглядає кілька існуючих систем класифікації і аналізу національних менталітетів та цінностей — колективістичні та індивідуалістичні суспільства, вертикальні і горизонтальні, егалітарні та ієрархічні, правилоорієнтовані і відносиноорієнтовані тощо — і знаходить у них місце українцям. Усе це з безліччю прикладів. Але нехай бінарність класифікацій не обманює: відповідь завжди складніша, і національний менталітет складається порівну із загальних рис (як згаданих вище) і з унікальних.
Хоча саме український менталітет є головною темою книжки, іншим культурам та порівнянням їх між собою і з Україною теж відведено немало сторінок. Дуже корисно українцям за кордоном та українцям, які працюють із представниками інших культур (тру сторі: українка в Німеччині емоційно ділиться своєю антипатією до німців — чому вони себе не по-людськи ведуть, ненавиджу їх!). А останній розділ присвячений болючій темі — порівнянню українців і росіян і стислому аналізу російського менталітету.
Книжка не про те, які ми класні, чи які ми погані. Це більш-менш нейтральний аналіз, який спонукає відрефлексувати власні цінності, погляди, поведінку, і трохи інакше подивитися на своє оточення, суспільство, країну. Авторка також не пропонує якісь готові та прості рецепти для вирішення наших проблем. Так, не можна бездумно переносити практики і політики з країн з іншою ментальністю (наприклад, з країн із невеликою дистанцією влади та великою довірою до інститутів), це не спрацює. А як можна? Насамперед, через інституційні зміни, але такі, які прийме більшість суспільства, бо інакше теж не спрацює.
Моя щира рекомендація. Прочитайте цю книжку, щоб зрозуміти українців і додати нову лінзу до свого набору оптики.
Displaying 1 - 14 of 14 reviews