What do you think?
Rate this book
Майя
Людське життя — це багатовимірна гра в шахи. Ми бачимо не всі поля, на яких граємо, зауважує Оен. І саме тому не завжди можемо завершити гру вчасно. Карма, провидіння, доля чи фатум знову і знову повертає нас до гри — доки ми її не завершимо. Людина може скніти в замкнутому колі подій і персонажів усе життя, а може наважитися й вийти з нього. Герой метафоричної повісті Олександра Бабінського уже давно розпочав свою гру в Задзеркаллі. Він змушений залишатися в колі випробувань, доки не складе всі необхідні іспити…
164 pages, Hardcover
First published January 1, 2023
5 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
August 13, 2025
Відверто- я не очікувала такого глибокого філософського підґрунтя. Вражена!!
Історія про героя Оена, який потрапляє в такий собі день сурка. Постійний повтор одних і тих самих подій - починають зводити його з розуму. Він знає що буде далі, хто що скаже, яка дія відбудеться. І не може зрозуміти, як з цього стану вийти.
Що він проживає? - день розриву з коханою… ви собі уявіть? Кожен день вставати і знати, що кохана людина вас залишить… та не розуміти причин. Таке собі Задзеркалля…
В усьому є наслідки! Герой довго не ставить собі ніяких запитань, не робить висновків, просто пливе по вирію життєвих подій. Але треба ж все змінити…. Виплутатися з цієї часової петлі…
Нічого не нагадує? Так… це ми в більшості так живемо… ранок, сніданок, робота, вечір, ніч. А чи звертаємо ми увагу на людей поряд? Чи достатньо приділяємо їм часу? Щасливі з нами наші рідні?
Настільки глибока і філософська історія…
І ще, в книзі дуже цікавий початок😍
Ніколи не читала книг автора, але вражена! Обовʼязково почитаю ще 🤗
June 13, 2025
Років 15 тому (а може і більше) була популярна тема "виходу із Матриці", можливості та способи розірвання Колеса Сансари. По всьому інтернету ширилася інформація щодо зміни реальності та свідомості. Вийшла купа фільмів, книг на цю тему, багато гуру та ютуб-блогерів обговорювали проблеми падіння в кролячу нору.
Але це не зовсім про книгу, а, я так розумію, це були ідеї, якими надихався автор.
Тому згадайте фільми День бабака, Матриця, Тринадцятий поверх.
Ось, ви і знаєте основний сюжет книги 🤷♀️ - головний герой день за днем проживає одну й ту саму життєву ситуацію, яка заважає йому стати вільним та отримати абсолютну свободу. Коли він, нарешті, долає бар'єри в своїй свідомості, то потрапляє в справжній реальний світ. Цей світ попервах виглядає як велика світла кімната (фільм вгадайте самі), а потім ви можете перейти на новий рівень, бо світ стає яскравим, різнобарвним та кольорвим (тут неочікувано для себе згадала ще "Гостя з майбутнього").
Більш того, прям зовсім з далеких часів, пам'ятаєте паліндром Оля - Яло, так тут головний герой Оен - Нео))). Та і в самому фільмі "Королівство Кривих дзеркал", прям спойлер на назву спевдореального світу наших героїв.
Напевно, книга сподобається тим, кого ще оминула хвиля цікавості до теми пробудження людської сутності та виходу зі Сну.❤️ Вас очікує своєрідна транформаційна гра по пошуку власного Я за межами свідомості.🥰
Але це не зовсім про книгу, а, я так розумію, це були ідеї, якими надихався автор.
Тому згадайте фільми День бабака, Матриця, Тринадцятий поверх.
Ось, ви і знаєте основний сюжет книги 🤷♀️ - головний герой день за днем проживає одну й ту саму життєву ситуацію, яка заважає йому стати вільним та отримати абсолютну свободу. Коли він, нарешті, долає бар'єри в своїй свідомості, то потрапляє в справжній реальний світ. Цей світ попервах виглядає як велика світла кімната (фільм вгадайте самі), а потім ви можете перейти на новий рівень, бо світ стає яскравим, різнобарвним та кольорвим (тут неочікувано для себе згадала ще "Гостя з майбутнього").
Більш того, прям зовсім з далеких часів, пам'ятаєте паліндром Оля - Яло, так тут головний герой Оен - Нео))). Та і в самому фільмі "Королівство Кривих дзеркал", прям спойлер на назву спевдореального світу наших героїв.
Напевно, книга сподобається тим, кого ще оминула хвиля цікавості до теми пробудження людської сутності та виходу зі Сну.❤️ Вас очікує своєрідна транформаційна гра по пошуку власного Я за межами свідомості.🥰
August 19, 2025
Ця книга – справжній динаміт для свідомості! 😅 Вона з легкістю виштовхує тебе із затишної зони комфорту, кидаючи у вир нетипового сюжету, що змушує мозок працювати на повну.
Я маю такий пунктик: коли починаю читати, анотація миттєво випаровується з пам'яті. Тож уявіть моє здивування, коли під час занурення в цю історію я раптом відчула, що десь вже це бачила, наче закладка стоїть не на своєму місці.
Це відчуття дежавю супроводжувало мене майже до самого фіналу! 😅
Що ж ми маємо в цьому лабіринті сторінок?
🪞 Оену, головному герою, вже за тридцять, і кожна його ніч – це пекельне повторення одного й того ж кошмару, що закінчується неминучою втратою чогось (чи когось) надзвичайно цінного. Прокидаючись, він з жахом усвідомлює: сон був віщим. Хлопець проживає виснажливий досвід, щоразу стикаючись з незворотністю втрати, яку його душа ніяк не може прийняти.
Всесвіт, немов мудрий наставник, посилає йому підказки, мов дороговкази крізь туман, намагаючись скерувати на правильний шлях. Але наш герой, осліплений власним болем, вперто крокує однією й тією ж стежкою, промовляючи завчені фрази, немов актор у нескінченній виставі долі.
Що це – потьмарення розуму?
Нескінченна партія в шахи із Всесвітом?
Чи, можливо, це химерна гра у безкінченному Задзеркаллі?
🪞 Читаючи цю глибоко метафоричну повість, я сама втратила відчуття реальності, вже не могла впевнено розрізнити, де Оен спить, а де проживає життя, яке щоразу відкидає його до тієї ж вихідної точки. Все це – допоки він не засвоїть свій жорстокий, але необхідний урок.
Ця книга ламала мій мозок, мов крихкий лід, часом виникало непереборне бажання жбурнути її об стіну, але, звісно, я продовжувала цей гіпнотичний, нескінченний забіг.
🪞Чого бракувало у цій головоломці почуттів?
Я прагнула глибше зануритися в душі героїв, відчути їхнє минуле, розділити більше радісних і гірких моментів, щоб по-справжньому прив'язатися до них, прожити їхній внутрішній біль, а не лише спостерігати збоку, як за виставою.
🪞Кому сподобається ця книга?
Тому, хто смакує філософські твори психологічного спрямування, обожнює проникливі книги Лорана Гунеля (адже певна схожість відчувається), або ж культовий фільм "День бабака". Це книга для тих, хто безстрашно аналізує власне життя, працює над собою, прагне вирватися з нескінченного кола болю та розчарувань, що заважає жити повноцінним життям і дихати на повні груди.
Якщо ви впізнали себе в цьому описі не вагайтесь, хапайте цю книгу! І буде вам не просто щастя, а глибоке розуміння☺️
Я маю такий пунктик: коли починаю читати, анотація миттєво випаровується з пам'яті. Тож уявіть моє здивування, коли під час занурення в цю історію я раптом відчула, що десь вже це бачила, наче закладка стоїть не на своєму місці.
Це відчуття дежавю супроводжувало мене майже до самого фіналу! 😅
Що ж ми маємо в цьому лабіринті сторінок?
🪞 Оену, головному герою, вже за тридцять, і кожна його ніч – це пекельне повторення одного й того ж кошмару, що закінчується неминучою втратою чогось (чи когось) надзвичайно цінного. Прокидаючись, він з жахом усвідомлює: сон був віщим. Хлопець проживає виснажливий досвід, щоразу стикаючись з незворотністю втрати, яку його душа ніяк не може прийняти.
Всесвіт, немов мудрий наставник, посилає йому підказки, мов дороговкази крізь туман, намагаючись скерувати на правильний шлях. Але наш герой, осліплений власним болем, вперто крокує однією й тією ж стежкою, промовляючи завчені фрази, немов актор у нескінченній виставі долі.
Що це – потьмарення розуму?
Нескінченна партія в шахи із Всесвітом?
Чи, можливо, це химерна гра у безкінченному Задзеркаллі?
🪞 Читаючи цю глибоко метафоричну повість, я сама втратила відчуття реальності, вже не могла впевнено розрізнити, де Оен спить, а де проживає життя, яке щоразу відкидає його до тієї ж вихідної точки. Все це – допоки він не засвоїть свій жорстокий, але необхідний урок.
Ця книга ламала мій мозок, мов крихкий лід, часом виникало непереборне бажання жбурнути її об стіну, але, звісно, я продовжувала цей гіпнотичний, нескінченний забіг.
🪞Чого бракувало у цій головоломці почуттів?
Я прагнула глибше зануритися в душі героїв, відчути їхнє минуле, розділити більше радісних і гірких моментів, щоб по-справжньому прив'язатися до них, прожити їхній внутрішній біль, а не лише спостерігати збоку, як за виставою.
🪞Кому сподобається ця книга?
Тому, хто смакує філософські твори психологічного спрямування, обожнює проникливі книги Лорана Гунеля (адже певна схожість відчувається), або ж культовий фільм "День бабака". Це книга для тих, хто безстрашно аналізує власне життя, працює над собою, прагне вирватися з нескінченного кола болю та розчарувань, що заважає жити повноцінним життям і дихати на повні груди.
Якщо ви впізнали себе в цьому описі не вагайтесь, хапайте цю книгу! І буде вам не просто щастя, а глибоке розуміння☺️
This entire review has been hidden because of spoilers.
August 13, 2025
🐰 «Дійсність, друже, це будь-яка галюцинація, у яку ти віриш на всі сто відсотків. І якщо ти свято віриш, що, відчинивши двері одного закладу, ти потрапиш до іншого, то воно так і буде, головне - не сумніватися»
🐰 «Направду болем насолоджуватися можна тоді, — міркував він, — коли усвідомлюєш його як свідчення того, що ти живий. Що ти цінний, важливий, що ти фактичне уособлення життя й любові. За таких умов біль стає другом і порадником, підказує, як далі вибудовувати свою дорогу тут і зараз».
Читаючи «Майю», я весь час відчувала, що знаходжуся всередині гри, де правила відомі комусь, але не мені. Це відчуття невидимих полів, на яких точиться партія, створює особливу напругу. І водночас, саме ця невизначеність притягує, змушує гортати сторінку за сторінкою, щоб зрозуміти - чи зможе герой вийти з кола, чи так і залишиться у своєму Задзеркаллі.
Мені особливо сподобалася циклічність подій. Кожне коло - це не просте повторення, а наростання сенсів і деталей, які поступово вибудовують складну мозайку. Спочатку здається, що герой ходить замкненим колом, але з кожним розділом він наближається до розуміння: біль не можна просто обійти, його треба прожити, прийняти й відпустити.
Атмосфера книги дуже особлива - вона туманна, метафорична, іноді навіть трохи тривожна, але в цьому і є її магія. Твір густо насичений символами, півтонами, питаннями без готових відповідей.
❓ Чи ми самі керуємо грою, чи лише робимо передбачені кимось ходи? Як відрізнити карму від випадковості? І головне - чи готові ми пожертвувати звичним болем заради свободи?
Після прочитання я залишилася з відчуттям, що книга не закінчилася на останній сторінці - вона продовжує жити в думках. «Майя» змушує повертатися до її образів і запитань, перегравати у свідомості партії, які ми всі ведемо у власному житті. І це, мабуть, головна цінність цієї повісті - вона не просто розповідає історію, а підштовхує до внутрішньої роботи над собою.
Це не історія, яку просто закриваєш і забуваєш. Вона залишається у свідомості, немов власне відображення у дзеркалі, що іноді кидає тобі погляд зовсім чужої людини.
🐰 «Направду болем насолоджуватися можна тоді, — міркував він, — коли усвідомлюєш його як свідчення того, що ти живий. Що ти цінний, важливий, що ти фактичне уособлення життя й любові. За таких умов біль стає другом і порадником, підказує, як далі вибудовувати свою дорогу тут і зараз».
Читаючи «Майю», я весь час відчувала, що знаходжуся всередині гри, де правила відомі комусь, але не мені. Це відчуття невидимих полів, на яких точиться партія, створює особливу напругу. І водночас, саме ця невизначеність притягує, змушує гортати сторінку за сторінкою, щоб зрозуміти - чи зможе герой вийти з кола, чи так і залишиться у своєму Задзеркаллі.
Мені особливо сподобалася циклічність подій. Кожне коло - це не просте повторення, а наростання сенсів і деталей, які поступово вибудовують складну мозайку. Спочатку здається, що герой ходить замкненим колом, але з кожним розділом він наближається до розуміння: біль не можна просто обійти, його треба прожити, прийняти й відпустити.
Атмосфера книги дуже особлива - вона туманна, метафорична, іноді навіть трохи тривожна, але в цьому і є її магія. Твір густо насичений символами, півтонами, питаннями без готових відповідей.
❓ Чи ми самі керуємо грою, чи лише робимо передбачені кимось ходи? Як відрізнити карму від випадковості? І головне - чи готові ми пожертвувати звичним болем заради свободи?
Після прочитання я залишилася з відчуттям, що книга не закінчилася на останній сторінці - вона продовжує жити в думках. «Майя» змушує повертатися до її образів і запитань, перегравати у свідомості партії, які ми всі ведемо у власному житті. І це, мабуть, головна цінність цієї повісті - вона не просто розповідає історію, а підштовхує до внутрішньої роботи над собою.
Це не історія, яку просто закриваєш і забуваєш. Вона залишається у свідомості, немов власне відображення у дзеркалі, що іноді кидає тобі погляд зовсім чужої людини.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews