What do you think?
Rate this book
AB OUT
«AB OUT» – добірка найновіших віршів Юрія Іздрика. Феномен «щоденного віршування» здобув неабиякий роз голос завдяки соціаль ним мережам та книжці «Ю», що вийшла друком у «Видавництві Старого Лева» минулоріч. Традиційно – художнє оформлення Автора. To be continued?
240 pages, Hardcover
First published January 1, 2014
2 people are currently reading
23 people want to read
About the author
Yuri Izdryk
43 books63 followersУкраїнський прозаїк, поет, культуролог, автор концептуального журнального проекту «Четвер». Живе і працює у Калуші.
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990—1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером), за якими Чернігівський обласний молодіжний театр на початку 90-их років створив вистави, а також на сцені цього ж театру Юрко Іздрик був співавтором, ініціатором та виконавцем у проекті «Адаптація».
У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na świecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»)[1], фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
У 2000 році світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
Перші твори письменника з'явилися друком у самвидавних випусках журналів «Четвер» та «Відрижка» (Польща). В останньому надруковані перші вірші. У «Четверзі» були опубліковані цикл оповідань «Остання війна» та поетичний цикл «Десять віршів про Батьківщину». Після появи перших творів дехто з критиків вважав, що «Іздрик — це фікція, псевдонім Андруховича». Це й не дивно, адже у деяких творах Іздрика, Андруховича, а також Прохаська перегукуються певні сюжети, герої та навіть фрази, що й об'єднує та вирізняє творців «станіславського феномену» своєю оригінальністю. З часом Юрко Іздрик заявив себе як неординарний митець і ні про який плагіат вже мова не йшла.
Після літературного дебюту митець ненадовго перериває письменницьку творчість. Окрім редакції «Четверга», Іздрик починає активно займатися малярством (1990—1994). Про це свідчить участь у численних художніх виставках: «Провінційний додаток № 2» (1991), «Пасаж-1» (1992), «s-об'єкт» (1993), бієнале «Імпреза» (1993), «Дні сучасного мистецтва у Львові» (1994), «Повернення в Калуш» (1994) та ін. Поміж цим займається художнім оформленням книжок (збірка Ю.Андруховича «Екзотичні птахи і рослини») і журналів. Проводить персональні виставки — «Kchenkitsch» (1990, Ів.-Франківськ), «Колекція» (1993, Ів.-Франківськ, Львів, Чернігів), «Іздрик: живопис, графіка, трансильванія». Власне, ті чотири роки новонавернений художник заробляє на життя своїми малюнками: роботи користувалися популярністю й зараз знаходяться в приватних колекціях та галереях України, Польщі, Німеччини, Австрії, Іспанії, США, Таїланду. Втім, Ю.Іздрик поступово повертається до письменницької діяльності. Деякий час захоплюється театром, пише інсценівки «Цвіркун на запічку» (за Діккенсом), «Над прірвою у житі» (за Селінджером), за якими Чернігівський обласний молодіжний театр на початку 90-их років створив вистави, а також на сцені цього ж театру Юрко Іздрик був співавтором, ініціатором та виконавцем у проекті «Адаптація».
У 1994 році митець остаточно повертається до літературної творчості та діяльності. Автор «вийшов з підпілля», й у журналі «Сучасність» з'явилася перша «легітимна» публікація повісті «Острів Крк» (1994). Критика позитивно оцінила цей твір, і згодом він з'явився у польському перекладі на шпальтах журналу «Literatura na świecie» та окремою книгою у 1998 р. під назвою «Острів Крк та інші історії».
У перервах між написанням книг Ю.Іздрик співпрацює з газетою «День», продовжує редагувати «Четвер», займається музикою (проводить фортепіанний концерт № 1 («Імпреза-93»)[1], фортепіанний концерт № 2 (персональна виставка в Івано-Франківському художньому музеї), створює музичні цикли на вірші Анни Кирпан та Юрія Андруховича.
Справжнім злетом у літературній творчості Юрка Іздрика став роман «Воццек» (1998), у якому автор по-справжньому розкрив своє обдарування.
У 2000 році світ побачив наступний роман «Подвійний Леон». Окрім роботи над виданнями, Іздрик продовжував працювати над редакцією «Четверга». У 2004 р. з'являється принципово новий роман у новелах «АМтм». У 2008 р. з'явився останній 30-ий номер журналу «Четвер», видавництво якого поки що призупинено. У 2009 р. видається збірка есеїв та шкіців «Флешка 2GB» та «ТАКЕ», за яку автор отримав нагороду «Книга року Бі-Бі-Сі 2009». У 2011 р. письменник представив книгу «Underwor(l)d» («Підземелля»)- поезії, есе та колажі. 2013 у Львові друком вийшла поетична збірка «Іздрик. Ю», тексти якої публікувалися раніше у блозі автора «Мертвий щоденник».
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
January 28, 2016
Це, здається, друга збірка поезій, яку я прочитала від і до. Власне, мої стосунки з поезією такі, що класу до восьмого я її страшенно ненавиділа. Тепер моє ставлення до неї трохи краще, але улюблених поетів я можу перерахувати на пальцях однієї руки.
Моє знайомство з творчістю Іздрика почалося з прози, але неочікувано його вірші також захопили. Одним із таких був "нейро-air", побачений ще в "Мертвому щоденнику" автора. Найбільше в поезіях Іздрика мені подобається експериментальність, гра-потік слів, які вимальовуються в картинку, повна відсутність якихось правил. Я люблю смакувати його мовою, його образами, його пісенністю.
Ця збірочка в мене з автографом, читала її понад рік, повиписувала собі чимало гарних віршів. Щодо змісту, то тут я не збираюся бавитися в "що хотів сказати автор". Поезія Іздрика гарна тим, що її можна інтерпретувати по-своєму. Дам лише визначення, що тут інтимно-філософська лірика.
Цікаво, що пан Юрій — досить модний поет, особливо серед молоді. Слухати його читання ще краще, аніж читати про себе. Окрім того, він грає на візуальній формі: креативно оформлює свої книжки, уникає розділових знаків. Люблю таке, а поки...
світ закінчується несподівано
десь між суботою і неділею
от було до нього ще якесь діло
оп! і немає ніякого діла
Моє знайомство з творчістю Іздрика почалося з прози, але неочікувано його вірші також захопили. Одним із таких був "нейро-air", побачений ще в "Мертвому щоденнику" автора. Найбільше в поезіях Іздрика мені подобається експериментальність, гра-потік слів, які вимальовуються в картинку, повна відсутність якихось правил. Я люблю смакувати його мовою, його образами, його пісенністю.
Ця збірочка в мене з автографом, читала її понад рік, повиписувала собі чимало гарних віршів. Щодо змісту, то тут я не збираюся бавитися в "що хотів сказати автор". Поезія Іздрика гарна тим, що її можна інтерпретувати по-своєму. Дам лише визначення, що тут інтимно-філософська лірика.
Цікаво, що пан Юрій — досить модний поет, особливо серед молоді. Слухати його читання ще краще, аніж читати про себе. Окрім того, він грає на візуальній формі: креативно оформлює свої книжки, уникає розділових знаків. Люблю таке, а поки...
світ закінчується несподівано
десь між суботою і неділею
от було до нього ще якесь діло
оп! і немає ніякого діла
December 5, 2024
Якось Галину Крук спитали, як надихатися, щоб писати.
«Якщо можна – не пишіть», – так коротко вкладається її відповідь. Тексти мають виникати тоді, коли зовсім несила тримати їх при собі. Не треба надихатися. Будь ласка, не пишіть, якщо можете.
В якийсь період життя Іздрик щодня створював по віршу. Це корисна вправа, коли твоя робота – писати. Але коли ти претендуєш на статус митця, із цього народжується графоманія. Зі всієї збірки я знайшла буквально кілька віршів, які мені сподобались цілком. Десь є влучна метафора, десь неочікуваний сюжетний поворот, десь прикольний ритм. Але це так, проблиски. Від збірки відчуття, ніби читаєш нерецензовані рукописи. А хочеться, щоб хтось перед публікацією повибирав для тебе найсмачніше.
«Якщо можна – не пишіть», – так коротко вкладається її відповідь. Тексти мають виникати тоді, коли зовсім несила тримати їх при собі. Не треба надихатися. Будь ласка, не пишіть, якщо можете.
В якийсь період життя Іздрик щодня створював по віршу. Це корисна вправа, коли твоя робота – писати. Але коли ти претендуєш на статус митця, із цього народжується графоманія. Зі всієї збірки я знайшла буквально кілька віршів, які мені сподобались цілком. Десь є влучна метафора, десь неочікуваний сюжетний поворот, десь прикольний ритм. Але це так, проблиски. Від збірки відчуття, ніби читаєш нерецензовані рукописи. А хочеться, щоб хтось перед публікацією повибирав для тебе найсмачніше.
June 23, 2014
як на мене з цими вiршами все
дуже неоднозначно: деякi здаються декоративним намистом з гарно поеднаних слiв, iншi ж - такими сильними та енергетичними як чистий концентрат пережитих вiдчуттiв
дуже неоднозначно: деякi здаються декоративним намистом з гарно поеднаних слiв, iншi ж - такими сильними та енергетичними як чистий концентрат пережитих вiдчуттiв
Displaying 1 - 4 of 4 reviews