Промені Аласі. Книга 1

Промені Аласі

by Аліса Корж

Цей світ жорстокий та безжалісний. Повітря пустелі наповнене смертельним нейротоксином, сховатись від якого можна тільки під куполами. Тут немає шансу для слабких, і один клас панує над іншим.
Касі належить до нижчих, хоч і виросла серед вищих. Все життя їй не давали забути, що вона — ніхто і має дякувати своєму поневолювачу за милість.

Та зміни настануть, якщо їй вдасться довести свою силу і закінчити Артійську Академію, місце тільки для обраних. Але серед отруйних пісків і пекучого сонця головним виявляється не загубити себе.

Genres: Fantasy, Ukrainian Literature

504 pages, Hardcover

First published June 10, 2025

About the author

Письменниця, маркетологиня та контент-менеджерка. Має історико-політологічну освіту, закінчила філософський факультет КНУ ім. Т. Шевченка. Полюбляє подорожувати різноманітними куточками планети та пізнавати їх секрети. Саме під час таких мандрів і з’явилась ідея пустельного світу фантастичної дилогії «Промені Аласі», над якою авторка ревно працює багато років.

Reviews

[Literally Lesia · Rating 5 out of 5]

«Промені Аласі» — моя перша книжка 2026 року і я проковтнула її за дві доби! 🔥 А я з тих людей, хто щиро вірить, як книжковий рік розпочнеш — так його і проведеш, тому щороку до вибору першої книжки я підходжу, як до ритуалу, і цього року мій вибір просто в яблучко! 🎯

Як ви вже зрозуміли, я не могла відірватися від цієї історії, книжка жила зі мною 24/7: я про неї думала, згадувала сцени, ловила себе на бажанні «ще один розділ і спати» (спойлер: спати ніхто не пішов). Попри пісок, спеку і пустельний вайб, ця історія чудово зігріла мої зимові дні!

Головна героїня — моя особиста любов. Вона неідеальна, не пафосна, не «я борюся за свободу всіх і одразу». Вона розгублена, зла на життя, втомлена від того, ким її зробили, і коли їй дають шанс вона хапається за нього обома руками. Чи морально це? Питання відкрите. Але, як на мене, це дуже по-людськи.

Дуже сподобалося, що тут немає повноцінної любовної лінії. Є напруга. Погляди. Недосказаність. І цього більш ніж достатньо.

А тепер трохи бурчання, бо без нього ніяк.
Мені трошки не вистачило глосарію (я була б не проти шпаргалки). Академії теж було катастрофічно мало, хоча більшість часу героїня була саме там. Навчання, знайомства, викладачі, внутрішня кухня — ХОЧУ ЩЕ!Турнір… ну, скажімо так: я досі не до кінця зрозуміла, як він працює і чому все склалося саме так (хто виграв — сюрпризу не було, але питання залишилися). Тому ставлю історії 4.5 ⭐️

Але попри всі «але» я тут і я чекаю продовження. Друга частина вже готується, і як тільки вона вийде, я буду там. Без роздумів.

P.S. найкращий дебют, що я читала ❤️

[Марія Кондратьєва · Rating 5 out of 5]

оцінка 4.5

Брала цю книгу в руки і думала, хоч би був хороший текст і сюжет. Адже під час марафону було більше книг, які не сподобалися. А хіба хочеться, щоб книга не сподобалася? Та звісно ж ні. Навпаки.

17-річна Касія – дівчина під опікою одного з важливих керівників родів країни. Вона щось дуже незвичне для цього світу, бо бруднонароджена з нижчих, які не мають ніяких прав лише працюють для комфорту вищих.

Кім Торгон є співправителем Сифізу, має сина Трея, але відносини між ними дуже погані. Кім робить ставку на Касію, дає їй освіту та влаштовує в навчальний заклад, в якому ніколи не вчились такі, як вона, а лише вищі. Звісно в школі більшість студентів їй не раді і тому навчання там далеко не мед.

Оповідь ведеться від імені Касії і так потрошку я разом з нею дізнавалась не лише про світ Сифізу, а й про життя вищих і нижчих, про клімат, про устрій, про політичні інтриги. Текст написаний дуже добре, я не шпорталась через помилки або кострубаті речення. Звісно не всі таємниці історії розкриті, а деякі ще й з'явилися в кінці, тому чекаю на продовження.

[Катерина Шильпп · Rating 5 out of 5]

«Мені це не треба. Не треба, аби на мене покладали надії. Це занадто, я не просила про таке» ❤️‍🩹
•
Із чистою совістю ставлю книзі «Промені Аласі» пʼять зірок. Авторка — Аліса Корж — провела неабияку роботу, щоб текст не відпускав ні на мить. Чому? Бо:

- персонажі направду живі (з деяких ситуацій я кричала чайкою);
- мотивація, поведінка, слова та вчинки головної героїні — Касі 🥹 — вичерпні та зрозумілі. Я з нею і усміхалась, і переживала. Хоч я і не фанат історій від першого обличчя, але перебувати в голові героїні було неймовірно щемко, а часом і потішно. Касі тепер у топі моїх улюблених жіночих персонажів, БО діє, коли страшно, БО знає, чого хоче;
- другорядні персонажі настільки виразні та різноманітні, що у вас не буде шансів у них заплутатися;
- діалоги. О-о-х, вони чудові! Я чула в них як настрої, так і інтонації.
- ведення сторітелу — майстерне. Книга поділена на великі розділи, які складаються з коротших. І так, це те саме «ну, ще один і спати»;
- несподівані повороти сюжету були дійсно несподіваними 🤌🏻
- я закохалася в авторський стиль (і кричала про це Алісі в особистих 🤭). Ви оціните саме закінчення тих коротших розділів, кожного разу — смак!!!
- світобудова прописана дуже зрозуміло 👌🏻
- гачки проставлені гарно та вчасно. Я помічала їхню появу і щиро тішилася часу, коли «гачок грав»;
- з цією книгою я дійсно відпочила та занурювалася з головою 🥹🤍
•
Як тільки вийде другий том, я почну читати в день отримання книги. А так, як ви розумієте, буває тільки з напрочуд гарними історіями, які кортить читати зараз і вже 🥹

[Maria Velykanova · Rating 5 out of 5]

Я не знаю чому, але про цю книжку багато де пишуть, що це фентезі. ЦЕ НЕ ФЕНТЕЗІ!!! Це НФ-академка, соцфант, перша частина дилогії. Точніше, академка є частиною цього твору, бо більшу частину книжки героїня вчиться, але навчанням сюжет не обмежується і йде далі.
Перед нами цілком науковофантастичний вигаданий світ. Свого часу народ артіїв був змушений тікати з рідної землі через появу вбивчого нейротоксина. Шукаючи, де оселитися, артії захопили інший народ, хардійців, яких прозвали свартіями — «нижчими».
Самі артії сильно постраждали через той нейротоксин і практично були приречені на вимирання, бо уражена була їхня репродуктивна система. Але вдалося знайти вихід: винайти технологію створення нових артіїв у лабораторних умовах. Тепер батьки могли обирати генотип дитини, а її розвиток відбувався поза тілом жінки, в спеціальному обладнанні. Цю технологію назвали «чистонародженням», на відміну від «бруднонародження» — природного.
Пам’ятаєте феміністичний жарт, що якби місячні були в чоловіків, вони були б оповиті шаною як ознака мужности, а не тавровані «нечистотою», як зараз? Отут те саме. Спосіб розмноження свартіїв, не ушкоджених нейротоксином, — нормальний і здоровий, артіїв — штучний, до якого вони змушені були вдатися через проблеми зі здоров’ям. Однак окупант проголошує здоровий спосіб поганим, а свій — єдино праведним. І винищує — «зачищає» — тих, хто посмів розмножуватися, як заповіла природа. Тепер і свартіїв створюватимуть штучно, ще й достоту в тій кількості, яку артії вважатимуть за потрібне.
Головна героїня, Касія, — «бруднонароджена» свартійка. Її батьків «зачистили», коли їй було п’ять років, а її разом із молодшим братом забрали до притулку. Однак сталося щось непередбачене, і її забрав до себе не багато не мало співправитель Кім Торгон. Зараз я поясню, що це означає.
Свого часу в артіїв сталася диктатура, і повстання проти неї очолили (якщо вірити підручникам) представники двох родів. Це вони вдало зайшли, бо тепер саме їхні представники змінюють одне одного на посту правителя. І книжка починається тоді, коли добігає кінця термін повноважень діючого правителя, а замінити його має саме Кім Торгон.
У Кіма є син, але він розчарував батька. І є Касія, вихованка, про яку пліткують усі. Бо ж це небачена штука — артій виховує свартійку! Що за примха? Навіщо йому це?
Касія розуміє, що їй неабияк пощастило. Вже більше як десять років вона живе в багатому маєтку; якби не це, вона давно б гарувала на низькооплачуваних роботах. Але її життя проходить доволі ізольовано. За межі маєтку її не надто випускають, мало що розповідають. У Торгона взагалі є паскудна манера: нічого не пояснювати. І Медон, його помічник, з яким у Касії доволі теплі стосунки, перейняв це від нього. Тому, коли Кім зненацька везе Касію до столиці, вона гадки не має, навіщо він це робить. А опікун ошелешує і її, і директора славетної Артійської академії звісткою: тепер Касія вчитиметься тут, у випускному класі.
Свартійка — поміж артіїв. Свартійка, що отримувала доволі уривчасту, несистемну домашню освіту, — в найкращому навчальному закладі країни. Авжеж, що могло піти не так?
Кім Торгон — людина доволі... своєрідна. Гадаю, не буде надто великим спойлером, якщо я скажу, що цей пан не надто налаштований бачити реальність; він вибудовує її в своїй голові і вважає, що їй слід начуватися, якщо не виправдає його очікувань. Отже, Касія доволі швидко розуміє, що її рівень геть не підходить для академії. Але якщо вона зможе скласти іспити на відмінно, можливо — якщо це не жарт — Кім вдочерить її. А це відкриє перед безродною свартійкою величезні можливості, забезпечить її майбутнє і допоможе знайти брата. Тож вона готова на все, аби не пролюбити цей шанс. І якщо для цього треба всього-навсього витерпіти знущання високородних розпещених діточок, вона готова.
Але зго��ом їй доведеться дізнатися, що це був лише початок історії. Історії, на яку не розраховувала ні вона, ні Кім Торгон.
Я прочитала цю книжку з неймовірною насолодою. Легка для сприйняття, захоплива, вона читається швидко, і це щастя, бо відірватися ж неможливо. Тут усе як я люблю: політика (багато політики!), ситуативні союзи, дружба, випробування... Трошки романтики, але справді зовсім трошки, мені не заважало :)
Я насправді дуже хочу обговорити цю книжку на якомусь клубі, бо тут не можу спойлерити, а стільки всього хочеться сказати! А поки стисло:
— оповідь ведеться від першої особи та в теперішньому часі, але авторка чудово володіє мовою і тому цей теперішній час не завдає їй клопоту;
— Касія — не обрана, не наділена надзвичайними здібностями, вона просто дуже сильно мотивована нормальна людина;
— в артіїв доволі складні сімейні стосунки, що обґрунтовано, власне, їхньою технологією «чистонародження». Коли батьки планують, якою буде їхня дитина, вони природним чином у себе в голові програмують її майбутнє. Тому більшою мірою, ніж батьки в нашому світі, розглядають дітей як проєкт, запрограмований на певні дії; як інструмент для досягнення _власних_ цілей, а не самостійну, окрему людину. Це важить для сюжета — і для долі держави в цілому;
— книжка просуває феміністичні цінності. Мені це, як ви розумієте, подобається.
Якби не Книжкова країна, я прочитала б цю книжку за один день. А так брала з собою, читала в метро і поки чекала початку подій, і так начитала 166 сторінок :) А решту проковтнула ваншотом. Дуже чекаю другу частину. Буду радити книжку всім, хто не встигне втекти.

[Anastasiia Osvald · Rating 5 out of 5]

ОМАГАД! Нарешті щось якісне після затяжної смуги крінжа.
Промені Аласі - ніби ковток свіжого повітря серед останніх мною прочитаних книг. Прекрасний сюжет, гарні діалоги, живі персонажі (особливо ГГ, вона не є бездумною і абсолютно хороброю, бо вона головна героїня. В ній присутній страх, егоїзм, логіка, сміливість, нотки дурості, за її «дорослішанням» цікаво спостерігати), неочікуваний фінальний поворот. Останні 100 сторінок я ковтала текст з таким захопленням, ніби не могла води напитись. Хочеться по більше таких текстів, котрі, і легко читаються, і ти їм віриш, і хочеться ще.
З нетерпінням чекаю тепер продовження!

[Юлія Бернацька · Rating 5 out of 5]

Ця книжка стали черговим нагадуванням про те, як же я люблю янг-едалт. І як же класно, коли він добре написаний і емоції під час прочитання просто зашкалюють. У мене були певні перестороги щодо цієї історії саме через те наскільки сильно я її чекала. І як же приємно, що їй вдалося навіть перевершити мої очікування.

"Промені Аласі" це історія дівчини Касі, яку, після вбивства її батьків, бере під свою опіку могутній та владний Кім Торгон. Касія є свартійкою - представницею раніше завойованого артійцями народу, який зараз займає другосортне становище в суспільстві. Щоб довести опікуну свою вартість Касія відправлена в Артійську Академію, яку вона має закінчити з відзнакою. Звісно, це буде непросто, враховуючи, що Касі є першою свартійкою, яку прийняли до академії і учні-артійці налаштовані до неї доволі вороже. Ще більше ускладнює ситуацію те, що у цій академії також навчається відчужений син діра Кіма - Трей - і поява Касії в стінах академії явно не тішить його. А на фоні цього всього політична ситуація в країні загострюється, бунти свартіїв за рівні права виходять з-під контролю, а за стінами міст вирує токсична пустеля, смертоносна як для артіїв, так і свартіїв.

Для мене ця історія стала ідеальним поєднанням гарної світобудови, цікавих персонажів, захоплюючого екшну, політичних інтриг та любовної лінії, що розвивається повільно та напів натяками.

Також вперше в житті сподобався любовний трикутник (не в головної героїні, а в її друзів). Вболіваю за всі три сторони, поліаморія - була б ідеальним рішенням для них.

Напевно, цій історії не уникнути порівнянь із "Жорстоким принцом", дуже багато персонажів зчитувалися з трилогії Голлі Блек, але мене це жодним чином не бентежило, по-перше, тому що я обожнюю "Жорстокого принца", а по-друге, тому що історія все одно була оригінальною і я не могла передбачити, що ці персонажі будуть робити. Плюс, сама Касія зовсім не схожа на Джуд, якщо вже порівнювати її з кимось, то з моєю любою Катніс, бо вони обидві дуже погано розуміють, коли подобаються людям 😁.

Мені трішки не вистачило Трея, дуже чекаю, шоб ближче познайомитися з ним в другій частині, бо він персонаж дуже на мій смак і їхні сцени з Касі мої улюблені ❤️.

Загалом, я в суцільно захваті, засиджувалася за цією книжкою до пізньої ночі, бо ніяк не могла відірватися. Дуже чекаю на продовження, бо після такого фіналу хочеться його читати негайно)

P.S. Неофіційний спонсор моєї любові до цієї книжки, старий канадійський серіал Life with Derek. Не буду нічого пояснювати, тут, як то кажуть, if you know, you know, але на сцені на даху хотілося кричати 'Дерек Вентурі, перелогінься!' 😁

[Maria · Rating 5 out of 5]

Мене переповнюють емоцій наскільки мені сподобалась ця антиутопія.

Таких якісних анг адалт антиутопій ще й годі шукати.

Хоч тут усе і підпорядковується канону, і місцями мені було занадто передбачувано, але як же майстерно це написано. Авторка настільки добре володіє мовою і може занурити в атмосферу, що я ніби разом з Касією побувала у цьому світі безкраїх пісків.

Було моменти, що я думала: ну це буде 4 з 5, але мене настільки затягнуло в історію, не могла просто відкласти книжку поки не дізнаюсь чим усе закінчиться. Тож це 100 з 5.

Важливо, що це українська авторка і це тішить ще більше.

[Hey Xrystya · Rating 5 out of 5]

Це було дуже достойно!

[irreni · Rating 5 out of 5]

це було настільки ж чудово, як усі розповідають, а може, навіть і краще

[Anastasia Polishchuk · Rating 5 out of 5]

Настільки круто прописаний лор, яка жива історія, насичена і деталізована, адже розповідь ведеться від першої особи. А текст - просто мед. Як я люблю, коли читається легко, емоційно, моментами аж іскри пролітають.

Серед отруйних пісків пустелі, та жорстокого класового поділу жителів, що вижили під штучно створеними куполами, ми долаємо шлях разом з чудовою дівчинкою Касі ❤️

Вона пізнала лиху долю та безліч страждань усього лиш за те, що народилась серед нижчих, хоч і росла серед вищих.

Але тут ми відкриваємо разом з головною героїнею і силу дружби та підтримки, перші іскорки любові, політичні інтриги і небезпечні вилазки, студентська романтика, чи не так?

Давно мені не було так хвилююче, дочитуючи останні сторінки книги. Здавалося, ось-ось і я втрачу свідомість разом з головною героїнею. А потім ще й наплакалась. Але фінал - ідеальний для цієї історії, з нетерпінням чекаю другу частину.

[Andriana · Rating 5 out of 5]

Це було чудово. Важко відірватися.
Темна, постапокаліптична, з куполами, отруєним повітрям, кастами й жорсткими правилами. Піски, спека, токсини, світ, де дихаєш крізь фільтри.
Дивний, але доволі влучний мердж.
Тут є щось від Дюни, тільки без пророків і червів. Є щось від Голодних ігор - оце напружене відчуття боротьби за виживання в системі, що тріщить по швах. Місцями відчуття як у Червоному повстанні - суворий соціальний поділ, касти, боротьба за гідність.
Але водночас не відчувається як мікс чужого, історія доволі самобутня.
Головна героїня не схожа на картонних чоузен ван, відчувається справжньою. З характером, злістю, бажанням пробитися крізь систему, вижити й не зламатися.
«..поводься там пристойно і, якщо виживеш - будь такою ласкавою, не забруднися.»

Авторка зуміла втягнути в сюжет буквально з перших сторінок. Напруга, гачки, емоції - усе на місці. Це дуже гідний дебют, і особливо приємно - він наш. Український. Свіжий. Сильний.
Словом, дуже раджу. І вже чекаю продовження, бо так не можна закінчувати

[rybkaponi · Rating 3 out of 5]

Цілком нормальна книжка, якій просто не вистачило чогось, щоб стати дійсно класною. Ніби все на місці, як і має бути в подібних YA творах: і героїня трішки нетакуся, і трішки обрана, і другорядні персонажі навіть цілком ок, але щось не те. Але все ж цікаво.
А ще книжка закінчилася не там де мала б закінчитися, згідно з моїми внутрішніми тараканами.
Загалом раджу, дуже якісна праця, враховуючи що це дебют.

[Irene V. · Rating 5 out of 5]

От навіщо я взяла в руки цю історію? 💔

Почну із того, що ще до початку виходу книги, я натрапила на статтю із цією історією, бо була в пошуках книг українських авторів/авторок. І звісно ж я повелась на обкладинку, що в повній естетиці із моїми смаками. А вже після прочитання анотації, я зрозуміла, що хочу це прочитати. Пустеля, смертельний нейротоксин, життя в обмежених кордонах і класова нерівність. Для мене це звучало свіжо і інтригуюче. А саме головне, там стільки моїх особистих фобій, що точно мало полоскотати мені нерви. Я не змогла вчасно замовити книгу, але завжди мала її на увазі. І от коли вона з'явилась на поличках (нарешті 🎉) одразу її купила.

Спочатку було непросто увійти в історію і зрозуміти хто такі свартійці та артійці. І який політичний устрій має цей світ. Але це було зовсім не довго. І чим читкіше змальовувалась картинка в моїй голові, тим глибше я віддавалась цій історії. Мої емоції, мої думки - вся моя увага була зосередженна на подіях, що відбувались.

На перший план, я можу поставити саме політичні інтриги і світоустрій. За цим було дуже цікаво спостерігати. На друге місце я ставлю геровну персонажку Касію. Я відчула, як вона зростає і намагається протистояти обставинам в яких опинилась, але із холодним розрахунком і стриманістю (іноді 😅) А там де проявлялись емоції, то я розуміла, що вона має свої страхи, як і будь-яка жива людина.

Єдине, що було мені не зрозуміло, чому Турніру було так замало. Якщо це було складне випробування, то якось все швидко відбулось. Але чомусь у мене є таке відчуття, що у Розділі 6 авторка дає нам тонюсенький натяк, чому все відбулось саме так, а не інакше 😎 Ох, якщо про це буде згадано в другій частині, то я буду пищати, як навіжена! 🤣

В кінці, я отримала такий спектр емоцій, який я давно не відчувала. А сторінки 496 по 497-ім, в моїй голові, змалювали такі кіношні картинки, що просто перехоплювало дух. Це ідеальне закінчення і обіцянка епічного продовження історії 🖤

P.S. Ідеальна книга для читацького клубу! Стільки всього хочеться обговорити!

[Alex M. · Rating 5 out of 5]

✨ Почну свій відгук з кінця — розкажу вам, що я відчула, закінчивши цю книжку.
З «Промені Аласі» я знову згадала, як сильно люблю фантастику, яка затягує тебе в уявний світ, змушує переживати й вболівати за персонажів і ковтати сторінку за сторінкою. Я згадала, як то — дочитати книжку і шалено прагнути продовження.

✨ Є такі книжки, де ти точно знаєш, в який бік рухатиметься історія. Це не обов’язково погано, часто навпаки: ми знаємо, який у героїв шлях, яка мета, до чого вони мають дійти і що здобути. А от у «Променях Аласі» я в якийсь момент могла передбачити, до чого приведуть окремі моменти, але фінал я точно не очікувала. І це дуже приємно — читати книжку, будуючи власні теорії й гадаючи, а до чого ж усе йде.

✨ Хай вага й обсяг цієї книжки вас не відлякує — сюжет такий захопливий і динамічний, що сторінки пролітали непомітно. Кожна сцена й кожний діалог відбуваються не просто так, і ми можемо самостійно складати пазли й здогадуватися, що буде далі.

✨ Найбільше мені сподобалася Касія, головна героїня. Вона справді жива, я їй вірила, переживала за неї, розуміла її вчинки, хоч і не завжди вони були їй на благо. Її тон голосу був такий, наче я слухаю подругу, і я часто сміялася з її дотепів та смішних реакцій на все, що відбувається. Вона багатовимірна, має чіткі мотивації, цілі й силу, щоб здобути бажане, і це не було а-ля «ця героїня всесильна» — вона тяжко працювала над тим, щоб досягти свого.

✨ А ще я офіційно записую пані Алісу до королев слоубьорну. Було стільки разів, коли мені хотілося, щоб між персонажами уже відбулася якась романтична мить, і мені здавалося, що от-от, і вони переступлять ту межу, але ще був не час, і Аліса це пречудово відчувала. Узагалі класно, що романтичний інтерес і не одразу передбачиш, і разом з Касі ми переосмислили стосунки між героями.

✨ Не можу не згадати також захопливий світоустрій: серед небезпечної пустелі під куполами ховаються міста, поділені на дві частини — Верхнє місто, що належить артіям, еліті, й Нижнє місто, у якому виживає біднота свартіїв. Довкола класової нерівності й крутиться сюжет, і сама Касі не мала опинитися серед вищих. Весь сеттинг книжки тісно переплітається з долею героїні, й Алісі вдалося майстерно передати її шлях цим невблаганним світом. А ще мені дуже сподобалися легенди про світ «Променів», вплетені в текст на початку кожного розділу.

З нетерпінням чекаю на другу частину!

[OKSANA ATAMANIUK · Rating 5 out of 5]

Книга «Промені Аласі. Книга 1»
Аліса Корж
Видавництво «Уроборос», 2024
⠀
«По їхніх струнких тілах розтікаються напівпрозорі повітряні тканини, навколо тонких ший та зап’ясть сяють дорогоцінні камені, а на генетично ідеальних обличчях завмерли зарозумілість та зверхність. Найвищі серед вищих, найкращі серед кращих. Іноді хтось із них кидає побіжний погляд у наш бік і, помітивши опікуна, шанобливо схиляє голову в привітанні. Втискаюся в м’яке крісло диліжанса та намагаюся стати якомога непомітнішою. Впевнена, всі вони в курсі того, що опікун має свартійську підопічну, але я волію уникнути зайвої уваги».
⠀
Касі - свартійка, представниця пригнобленої раси.
Долею випадку та через імпульсивне бажання артійця - діра Кіра, майбутнього правителя Сифізу, - вона стає його підопічною.
⠀
Дівчина живе в Торгоніумі, одному з міст під куполом посеред пустелі. У розкішному маєтку та достатку, де вона має все - доки поводиться як маленьке слухняне звірятко.
⠀
Але вона пам’ятає своє минуле, бачить його в кошмарах. Знає своє місце в ієрархії артіїв та не підіймає голови. Усе, що її цікавить, - це доля брата.
⠀
Якщо для того, щоб знайти його, їй потрібно закінчити Артійську академію чистонароджених, стерпіти образи та знущання - вона це зробить.
⠀
«Не впевнена, хто я насправді.
Я - розумниця.
Я - розумниця.
Я - Кхасі, і водночас я Касія.
Я учасниця Артійського турніру, випускниця Артійської академії і підопічна майбутнього правителя Сифізу. Я сирота, бруднонароджена свартійка, що шукає свого брата, й батьків якої вбили за порушення закону про чистонародження. Закону, написаного дядьком мого опікуна і виконаного поточним правителем, чий син - мій суперник на Турнірі. Але й це ще не все.»
⠀
Але світ змінюється.
Міста охоплюють криваві повстання, які жорстоко придушуються армією.
Кров свартіїв тече рікою, але вони бачать надію - промінь богині Аласі.
⠀
Потрібно обирати сторону, але тепер Касії є що втрачати.
Вона має вирішити, чи варте життя в тіні чистокровних її совісті?
⠀
Я беззаперечно повірила авторці.
Якщо на початку книги в мене були асоціації з деякими назвами, то потім - як понеслось!
⠀
Щиро рекомендую!
Читається легко та захопливо.
⠀
Чекаю на другу частину!
⠀
#примхливачитака

[Shmyakk · Rating 5 out of 5]

Це захват!
Спочатку захват від шикарної роботи видавництва. Мені здається, цією книгою я відкрила для себе «уроборос», те приємне відчуття, коли тримаєш звичайнісінький буденний шедевр в руках :)
Потім захват від історії, я давно не відчувала такої органічності в побудові сюжету і поведінці головних і другорядних персонажів, мабуть останній раз такий ��ахват в мене був від «аркана вовків» , але все таки , це про інше:))

Від першої сторінки відчувається самобутня стилістика авторки, я не знаю, як вона спромоглась описувати від першої особи так, наче ти бачиш події через скло, ти не ставиш себе на місце героїв - ти і не дивишся їх очима, ти просто слухаєш їх розповідь…
Не можу пояснити точніше, але головне не зупинятись перші 20 сторінок, поки не призвичаївся до цього…

Це однозначно книжка, продовження якої я чекатиму з нетерпінням. За кілька днів я наче сама побувала в світі пустель піску і суспільної нерівності.


Обовʼязково до поселення в домашню бібліотеку!
Це шикарний дебютний твір, засмучує лиш одне - не уявляю скільки треба буде чекати на продовження…

[Nata Telentiuk · Rating 5 out of 5]

Промені Аласі, Аліса Корж 🌟

Звичайно, всі знають правило: не май очікувань до книги, бо вони все псують. Але, господи ти боже мій, як же чудово, коли маєш супервисокі очікування, і ВОНИ ВСІ ВИПРАВДОВУЮТЬСЯ😎

У моїй бульбашці я буквально не бачила жодного поганого відгуку на Промені Аласі. Це навіть здавалося дещо підозрілим, але тепер і я доєднуюсь до хору захоплених голосів та клубу почекунів другої частини. Гад блес Уроборос – продовження зовсім скоро.

То що ж там такого в тих Променях? — спитаєте ви, а я зараз розповім.

⛧°. ⋆༺☾𖤓༻⋆. °⛧

Сетинг. Я абсолютно тотал ін лав із сетингом цієї книги. Обожнюю, коли в історії є пустеля (живий доказ того, що всі сезони «Клона», переглянуті з бабцею, не пройшли повз мою особистість😁), а вона тут усюди. Навіть місцева лайка з нею повʼязана. В історії присутні елементи наукової фантастики, і в поєднанні із сетингом, де немає надсучасних технологій чи фантасмагоричних штук, це створює неймовірно крутий вайб.

⛧°. ⋆༺☾𖤓༻⋆. °⛧

Світоустрій. Кастова система — наше все. Тут є світ ультрабагатих, конвенційно привабливих людей. І, немов відображення в кривому дзеркалі, існує світ звичайних людей, які це красиве життя забезпечують, а натомість отримують ціле нічого.

⛧°. ⋆༺☾𖤓༻⋆. °⛧

Кассі. Май шейла номер два. Вона неймовірно прекрасна. Це сильна головна героїня здорової людини, бо, незважаючи на всі здобутки, вона відчувається дуже живою та зрозумілою. Її легко обожнювати, до цієї дівчинки привʼязуєшся моментально й щиро за неї переживаєш. А вона, зі свого боку, взагалі не робить життя легшим, бо вайб Кассі — це чисто «я знайду вихід із будь-якої складної ситуації, питання лише в тому, як я знаходжу туди вхід».

⛧°. ⋆༺☾𖤓༻⋆. °⛧

Трей — ось це май шейла номер один. Якщо за Кассі я хвилювалася з впевненістю, що вона точно все розрулить, то Трей — це окрема історія. Хоч як би він намагався мене надурити й вдавати бед-боя, я розкусила його з перших сторінок і була на сьомому небі від щастя, коли у фіналі отримала підтвердження своїм думкам. За нього моє серденько краялося найбільше.

⛧°. ⋆༺☾𖤓༻⋆. °⛧

Мені дуже сподобалося, як прописані персонажі, як вони розкриваються та яка між ними хімія. Окремо відзначу другорядних героїв: вони тут не статичні ляльки на задньому плані, а неймовірно цікаві особистості зі своїми історіями, проблемами й переживаннями. А дехто (не буду тикати пальцем хто) покатав мене на таких емоційних гірках, що просто ууууф. Додатковий плюсик за легенький вайб дарк-академії (зовсім трошки) та ігри на виживання. Обожнюю й ненавиджу цей троп одночасно, але як же добре, коли авторка любить своїх персонажів і вони не мруть, як мухи🤭

Що сказати на завершення, окрім того, що мені неймовірно полюбилася ця історія? Якщо ви раптом її ще не читали — виправте це негайно. Звичайно, книга отримує від мене пʼять із пʼяти. А пані авторка заробляє пропуск у список тих, у кого я читатиму навіть список покупок 😌

[Halyna Kovalchuk · Rating 5 out of 5]

Вперше після Деревʼянка я настільки пірнула в світ і захопилася ним. Чудесна книга, чудесний дебют авторки. Дуже чекаю на продовження.

[Alina R · Rating 5 out of 5]

Авторка дуже детально змалювала світоустрій. Все було настільки цікаво та якісно підібрано, що з насолодою читалося. Слова іншомовні, назви тварин, тут усе було гармонійно.
Сподобалось, що любовна лінія була, але така ледь вловима. Не було оцієї передбачуваності, любов понад усе. Тут трішки глибше.
Відчувається, що багато секретів автор заховав між рядків, які не так просто розгадати. У підсумку, давайте другу частину 😂 кінець був класний!

[Lia · Rating 5 out of 5]

Офіційно заявляю: у цій книзі кожен чоловічий персонаж мене бісив!
Один – бо дозволяв собі занадто багато. Інший – катастрофічно мало 🤭 Але це спрацювало ідеально!

«Промені Аласі» Аліси Корж 🌞

Це фантастика, яку я взяла просто, щоб подивитись що там у першому розділі. Але вже через 20 сторінок ловила себе на думці, що вигаданий світ давно так міцно не тримав.

Це пустельний сеттинг, отруєний смертельним нейротоксином. Світ жорсткого класового поділу: вищі та нижчі.

🔺Вищі – ті самі «цивілізовані», які окупували іншу державу, бо їхню власну знищила отрута. Через уражену репродуктивну систему вони більше не можуть нормально народжувати. Тому, вирощують дітей у лабораторіях: обирають стать та модифікують тіло.
А природне народження називають «бруднонародженням». І вирішують зачищати всіх, хто на нього зважився.

✨Так, колоніалізм, контроль над тілом і поділ на класи тут не декорація, а фундамент світу.

🌑Головна героїня – Касі, «бруднонароджена», яку бере під опіку майбутній правитель. Але не чекайте від нього турботи чи тепла. Вона живе майже в ізоляції, про неї пліткують, а опікун ще й відправляє в академію, де її відверто зневажають. Бо попри протекцію – для однолітків вона все одно нижча, неправильна, чужа.

❗️І от що важливо:
Касі не мріє захопити владу, не планує переворот і не грається в «обраність». Їй 17 і вона хоче лише одного: дізнатися правду про своє минуле і знайти брата. Саме ця приземлена, дуже людська мотивація робить її максимально живою.

📍А ще я окремо кайфонула від того, як авторка працює з феміністичними сенсами. Світ тут буквально патріархальний, де жінка просто влаштовує прийоми і виховує дітей. Але! Тут є моменти, які вже закладені для розвитку в наступній частині. І відчуваю, там буде гаряче.

А тепер коротко:
▪️це янґедалт дилогія;
▪️тут немає магії, зате є небезпечні істоти;
▪️тут мало кохання, але багато політичних інтриг;
▪️вайби дарк академії, булінг та повстання.

А ще тут прекрасні легенди про світ «Променів», де я зловила великодку на князя Олега

Не лякайтесь, що вона така цеглинка. Бо сюжет тут максимально динамічний. А фінал….просто хочеться одразу другу книжечку.

[Дея Фіна · Rating 5 out of 5]

Давайте розповім вам про книгу де...

...світ, що огорне вас як піщана буря, і не відпустить ще довго, немов сипучі піски. Міста тут знаходяться під захисними купалась, посеред безжалісної пустелі. Поділені на декілька каст суспільства, в кожній з яких ми опиняємось під час подорожі. Де співчуваєш, ненавидиш, розумієш, захоплюєшся, закохуєшся та розбиваєш серце.

...персонажі, з якими ви пройдете довгу дорогу, бачачи їх очима однієї героїні, але відчуваючи що не всі вони такі, якими їй здаються. Де історії будуть переплітатися, де найменші рішення будуть впливати на долю світу, а від взаємодії вам захочеться кричати, і мати шалене бажання придушити когось власними руками.

...ви будете навчатися в академії, переживете майже смертельне випробування, вв'яжетеся в повстання, майже викриєте зраду, танцюватимете зі зброєю та ледь не загинете від отрути, а ще почнете знаходити ціль свого існування, коли все піде по одному місцю.

Так, це він, світ Сифізу в якому ми опиняємось, читаючи Промені Аласі. Чи треба воно вам? Однозначно!
Це щось абсолютно нове та одночасно знайоме; деталізоване та емоційне; захопливе та повільне; радісне та щемке. Впевнена що після прочитання ви захочете радити її всім, як і я!

Ну і на останок – ця історія вкрала моє серденько і я тепер з нетерпінням чекаю на другу, заключну, частину. Відчуваю що це буде дуже-дуже прекрасно та болісно💔
Алісо, дякую за цю подорож, я чекаю моменту, щоб повернутися в цей світ знову❤️‍🩹

[Kris St · Rating 5 out of 5]

Неймовірно цікава книга! Я зловила себе на думці, що це вайб першого сезону "Altered Carbon", який свого часу мені дуже зайшов. 100%, що буду брати другу книгу з цього циклу, бо було неможливо відірватися від цього захопливого, але жорсткого всесвіту!

[Renata Dzherhalova · Rating 5 out of 5]

Нещодавно жалілася хлопцю, що майже неможливо знайти фентезі, де буде одночасно і продуманий, якісний лор, і емоційна, чіпляюча романтична лінія. Постійно є або одне, або інше – а де ж усе разом??
Нарешті знайшла, де воно було! У пустелях Сифізу!

Тут можна сказати щось в стилі: “Якщо вам сподобався «Жорстокий принц» – «Промені Аласі» для вас”. Але чесно? Поки що ця дилогія мені подобається навіть більше (а я люблю Жорстокого принца). Що в них схожого:
⏺ романтична лінія не є центром сюжету,
⏺ гг з нижчого класу вимушена виживати серед представників вищого,
⏺ всього необхідно досягати самостійно, без “обраних”,
⏺ а ще дууууже повільний і дуууже хороший слоу-бьорн.
Головне – світ тут цікавіший. Без фейрі! (люди, я більше не можу дивитись на тих фейрі, чому всюди фейрі 😱)

📓 Жорстокі, пекучі пустелі Сифізу на контрасті з його куполами-містами, генна інженерія ідеальних дітей артіїв і вбивста свартіїв на вулицях Нижнього міста, історія і політика! Я вже так хочу дізнатись, як саме відбувається передача влади між співправителями, що таке той Сезон Бур, більше історії хардіїв… Коротше, надій на другу книгу КУПА.

✨ Романтична лінія влучила в усі мої слабкі місця. Хто там головний кандидат наче зрозуміло, але ніколи не можна бути впевненою на 100%, будемо дивитись. ЯК ЖЕ я люблю всі ці сцени. “Ти вперше назвала мене на імʼя” ТАК! “Чого це раптом він так тебе турбує?” ДАЙТЕ ЩЕ! “Я поставив на тебе на турнірі” ЙЕСССССССС. Та сама історія, де ти починаєш хіхікати буквально коли вони просто зʼявляються в одній сцені.

🌟У головної героїні є важкий вибір – стати променем надії для нижчого класу, їх шансом на краще життя, чи зосередитись на власному майбутньому: шукати брата і мріяти про те, щоб офіційно стати частиною роду Торгонів. Її сумніви, переживання і іноді спроби всидіти на двох стільцях водночас дійсно підходять сімнадцятирічній дівчинці, яка не готова до такої відповідальності і просто хоче вижити.

Коротше, перед нами дуже потужний YA з цікавим лором і хорошою романтичною лінією. Я рада, що дочекалась передзамовлення – і буду ще відданіше чекати продовження 🤞

[Nina · Rating 5 out of 5]

Книга цікава та легко читається. Сетинг нагадує «Латунне місто» і «Це зіткане королівство», але події розгортаються по-іншому, і ця історія сподобалася мені навіть більше. Тут є любовна лінія, булінг, соціальна несправедливість, політичні інтриги та змагання.
Чекаю 2 частину.)

[Kateryna Eggeling · Rating 5 out of 5]

Це було надзвичайно добре. Книга полонила мене і не відпускала до самого кінця.
Дуже сподобалось все. 😅

Поки що не можу зібрати думки до купи і написати якийсь відгук але книжка іде в топ року і я вже з нетерпінням чекаю другу частину.

[Данило Депутат · Rating 4 out of 5]

Фактично мало що можна додати до попередніх відгуків.

Єдине, позаздрю, що не було таких книжок у моєму дитинстві.

Це дійсно науково-фантастична академка; дійсно оригінальний світ із протистоянням артіїв і свартіїв, хоч і дюнними пісками й легкими поттеріанськими парфумами трошки, що тримало мою кукуху в цій книжці, бо академки відкрив для себе не так давно, а наукову-фантастичну для підлітків — вперше.

Сюжет починається так: свартійка Касія повинна знайти брата. Перебуватиме в Артії, в їхньому оточенні, вчитеметься. Якщо все піде добре, дір Кім — співправитель — удочерить її.

Тут будуть і друзі, й непорозуміння; зважаючи на обсяг книжки й комфортний інтервал — ніби й трохи романтики, але ніби й не трохи, хоча й лише зачинальної. Тож, мені здається, якби тікток трішки краще крутанув би цю книжку — вона б могла скласти конкуренцію закордонним роментезі; поготів не всі там хтиві, але більшість, як і тут просякнуті культурою згоди: «моє тіло — моє діло», що добре. Та й оформлення шикарне; якщо казати винятково про мене — то я, звісно, міг читати цю книжку лише сидячи за столом або лежачи на животі, а коли зробив кілька спроб нести — пальці таки попітніли, але сліди витирав; адже дуже груба книжка попри офіційне перевищення мінімального обсягу товстунця лише на 4 сторінки; зате красиво: мапа, зріз;ияк я таке любив; та й шо, підлітки й молодь, як і инші не ходять із товстунцями? Звичайно, ходять! 

Тож видавництво — молодці, а в цьому випадку ще й зміст на рівні; ех, де ж ви були, коли я був підлітком або принаймні входив у цей вік?

Доведеться чекати другу частину.

[Ярина Кендзьор · Rating 5 out of 5]

Чи можу я бути об'єктивною? Об'єктивно, ні) Але! Я чесно перечитала вже видану книгу перш, ніж писати цей відгук :)
І я, бляха, плакала, як вперше, сміялась, як вперше, і навіть — хвилювалася, як вперше.
Я дуже люблю темп цієї історії, бо саме отакі книги дозволяють почуватись так, ніби повертаєшся додому. Ти поволі, м'яко рухаєшся сюжетом, справді проживаючи його, а не бігаючи від події до події спринтом.
Я люблю те, що кожен персонаж для мене має вагу, і до кожного у мене глибоке, часто — неоднозначне ставлення (я навіть не можу щиро, від усього серця ненавидіти дір Кіма, є моменти, за які він мені, бляха, подобається!).
Я дуже люблю те, як я ще з першого прочитання легко ковзнула у цей світ і при цьому не відчула жоднісінького інфодампу. Трохи мені цим нагадує подачу світу у "Хроніках Буресвітла". Я так само легко уявляю собі махуна і почуваюсь, наче щодня їх бачу, як і — уявляю скелебруньки і крєм'ячки так, наче вони ось тут, за вікном.
Коли вперше читала, ніколи не знала, чого очікувати від наступного розділу :) Спершу здавалось, що це щось на кшталт "Дюни". Але ні. Потім — була впевнена, що книга буде про навчання. Але ні, це і не дарк академія. Потім — ага, мабуть, багато політики. І ні, не зовсім)
Бо ця книга про Касію. Про дівчину, з якою хочеться пройти цей шлях. І про людей, які її оточують, бо вони цілісні, яскраві, дуже живі, і ти любиш їх, навіть якщо вони роблять бісячі дурниці.

[Liudmyla Pavlenko · Rating 5 out of 5]

Мені дуже сподобалось!
Я тільки відкриваю для себе фентезі.
Було дуже класно втекти від реальності у вигаданий світ книги, спостерігати за героями як вони ще чогось про себе не розуміють і пізнають себе.

Чекаю другої частини, щоб прочитати як Касі зрозуміє, що вона закохана 🍿

[Ruda_sterlet Руда стерлядь · Rating 5 out of 5]

Це дуже класний young adult, прямо з тих, які нагадують, чому дуже хочеться періодично читати цей жанр.

✨Тут персонажі живі, різні, справжні. Не просто фон для головної героїні, не шаблонна масовка.
Це просто гігантський плюс для мене бо часто саме через «картонних» персонажів я дико бішуюся в YA.

✨З коханням тут усе адекватно! Касія, головна героїня, не має оцього типового «я не знаю, кого люблю, а може нікого а може я взагалі загадка природи».

Вона не без сумнівів, але точно знає, чого хоче, і впевнено йде до свого. Їй трохи не до цих душевних мук.

Якщо коротко по сюжету: є два народи - артійці та свартійці сподіваюся, правильно написала. Артійці це панівна раса, еліта, а свартійці це пригноблені, майже раби. Касія саме свартійка. Після того як її батьків убили під час чергової зачистки, її бере під опіку впливовий чоловік Кім Торгон під чиєю суворою опікою вона зростає. Після певних подій Касію відправляють навчатися у Академію, вищий навчальний заклад для артіїв і далі починається… сюжет розкручується швидко, події летять одна за одною.

❄️Спочатку я трохи плуталась у світі, але авторка поступово все пояснює. У результаті стає більш менш зрозуміло

Книжка товстенька, але читається легко і швидко. Сюжет динамічний, герої живі, а світ однозначно цікавий.

Тг канал - Руда стерлядь про книжки

[The Longest Night · Rating 3 out of 5]

Я таки не полінуюсь написати більш розгорнутий відгук. Насправді я хотіла поставити 3 зірочки, але четверта то для потенціалу.

Починаємо із сеттінгу. Є інший світ, пустельний, де з Розлому виривається нейротоксин. Він заповнює пустельні рівнини з подекуди горами. У цій зоні розміщені високотехнологічні міста під захисними куполами. Кожне (?) з них розділене на Верхнє Місто та Нижнє Місто. У Верхньому живуть артії - такі собі генетично виведені суперлюди, поділені на роди. Вони встановлюють закони для себе та свартіїв - "нижчої" касти, що живе у Нижньому місті, працює, обслуговує артіїв, підкорюється їм. Якщо я правильно зрозуміла, то дітей тут не народжують у звичному нам розумінні, а вирощують у капсулах, наче в "Матриці". Головна героїня - свартійка Кхасі / Касія (угу, як коричка), яка була взята на виховання у родину атрія діра Кіра після того, як її батьків "зондеркоманда" убила за "гріх бруднонародження" (здається, її мама її *народила*), коли їй було 5. Чому її взяли на виховання - достеменно не відомо. У книжці є пояснення, але незрозуміло, чи воно правдиве.

На момент історії гг 16-17. Звісно, що вона худорлява, спортивна біла дівчина.

Про гг - вона толкова, розумна, не дратуюча. До її характеру у мене немає претензій, але здається, що така зваженість - в цілому - та ціла купа знань та навичок органічніше пасували б старшій гг.

По сюжету - гг потрапляє до місцевої суперкрутої Академії, де навчаються самі артії, і звісно ж, добре впорується, а потім ще й перемагає у місцевому суперкутому Турнірі (я справді вдячна всім причетним, що це дійство не розтягнули на цілу книжку) для академістів. Після цього заплановане свято її повноцінного прийняття у родину її опікуна, але під час цього дійства його вбивають оті "зондеркоманди" головного правителя оцього от державного утворення, де відбувається дія. Як нам пояснюють, верховна влада тут змінна, але конкретно цей чувак вирішив не поступатися нею наступнику. Тож гг і її любовний інтерес - майже зведений брат (не питайте) - рушають до її новоявлених друзів-союзників-підпільників, що нібито проти узурпатора. На цьому книжка завершується.

Книжка добіса жирненька - якихось подій (крім здачі домашки чи дивних поглядів "брата") там не так багато: авторка просто багатослівна. Купа імен, історичних фактів, назв рослин, тварин, ще такого всякого. Нібито це мало б занурити у світ, але тут виникає проблема - дуже, дуже багато питань до логіки світоустрою. Від того, як був влаштований фінальний замах на опікуна - і цього ніхто не помітив до останнього моменту, - до того звідки там береться їжа. Якщо про шахти згадано неодноразово, і про тяглових тварин (чим їх годувати?) то про агровиробництво - нічого. Коли устрій настільки специфічний як міста-снігові кульки (потрусиш - і сніжок летить), то хотілося б більше дізнатися як воно там все у них працює, бо ширма із кхумпум-фрукта не рятує. Але це один приклад.

І як на те пішло, при такій оригінальності світобудови хотілося б щоб сюжет був захопливішим. Навіть якщо це янг едалт.

З того, що справді ГІГАНТСЬКИЙ НЕДОЛІК - це мова. Я такого кринжу ще не бачила. Дуже багато не просто русизмів, а російських слів. Моє улюблене: "треба знати, куди давити, куди тиснути", плутання стосунків та відносин - і тому подібного, оці всі фразочки з російської художки. Видратувало страшне. І якщо про цю сторону, то коли вчитуєшся, то складається враження, що гарненька редактура книжці не завадила б - зробити мову та мовні конструкції менш... кострубатими, десь скоротити (ну от оці історичні екскурси якось не залишають правильного враження).

Але якщо це перша книга, то у наступних авторка зможе продемонструвати своє зростання. Зараз не маю натхнення їх читати, тому що підведено було до повстансього руху, і якось нецікаво. Стара я вже для янг едалту та його сюжетів.


upd
Раптом спало на думку таке: сюжет в цій книжці не має жодного значення. Точка А: панянка з нижчого роду на вихованні у сім'ї цабе з вищого. Точка Я: цабе убили, ггшка тікає.
Чи витікає Я з А? Ніяк. Чи ггшка своїми вчинками доклалася до Я? Ніт. Чи бачимо, що в подібних обставинах (маєток усиновителя) вона якась разюче інша? Ніт. Між А і Я гг могла не вчитися в Академії і перемагати в шкільному конкурсі, а вийти заміж і наробити дітей, чи втекти в пустелю, чи піти в підпілля, чи.... середина книжки жодним чином не впливає на фінал. Дії героїні жодним чином не впливають на фінал. Теза "опікун пообіцяв їй прийняти в рід, якщо вона виграє шкільний конкурс" ґрунтовна для сюжету як deus ex machia.Тому що це воля опікуна. Вона не витікає із зовнішніх обставин. Він міг придумати будь-що інше або взагалі не висувати умов — і сюжет стерпів би, якби не одне "але". Але з перших сторінок зрозуміло, що ггшка не увійде в рід опікуна, тому що її зведений брат — єдиний любовний інтерес. А це явно не та книжка, з якою будуть гратися з інцестиком.

Грубо кажучи, ми могли одразу почати читати "Промені Аласі-2" нічого не втративши для розуміння. Можна було б змінити це, якби навчання в Академії або відкрило для гг (і нас) Страшну правду, або б навчило її чомусь такому, що допомогло б її вижити в ПА-2. Доповіді зі шкільної історії явно цьому не допоможуть. Зімни особистості гг не помічені.
Гілка пошуків брата гг безглузда до неможливості. Те, що описано - це не просування у пошуках. Це імітація, причому лінива. Людина, яка жадає понад усе знайти втраченого родича, буде наааааабагато активнішою. У нас, бляха, вся країна до прикладу.
Подружка гг - декоративний декор декору, який дружить із гг лише тому, що крутишці потрібна канонічна подружка. Жодної причини для їхнього зв'язку, окрім вищої волі, нема.
Ну і ЛІ. Можливо, романтичні почуття якось радикально вплинули на гг чи на сюжет? Нє. Та із першої сторінки фінал тому і напрямок стосунків очевидний.
І якщо про фінал, враження, що він вимучений. Не розписано в деталях (це ж вам не квазібулінг в Академії) не емоційна, не така, що ти віриш, що для героїв світ перевернувся. Вони такі: "ну ок, пішли туди-сюди, у нас є деякі справи".