Анна, яку кохала

by Павла Вільна, Вікторія Стах (Translator)

Ліля знає: у шістнадцять достатньо любити, навіть просто спостерігаючи здалеку за тією, кого обожнюєш. Та коли одного разу таки трапляється омріяний поцілунок — життя перетворюється на казку. Проте в двадцять три настає усвідомлення: казок не існує і ніколи не існувало. Тому доводиться ставити самій собі незручні запитання. Чому все пішло не так? Хто в цьому винен? І головне, а чи знаємо ми насправді тих, кого любимо?

Ця історія ніжна і чуттєва. Болюча і справжня. Вона нагадує доторк до холодної води: після першого легкого дискомфорту далі стає спокійно і водою розходяться кола. У багатьох із нас є схожа історія, здебільшого глибоко захована у пам’яті.
Оповідь про те, як ми знаходимо силу визнати себе, впізнати себе у дзеркалі.

Genres: LGBT, Ukrainian Literature

186 pages, Paperback

Published October 1, 2024

Reviews

[Literally Lesia · Rating 4 out of 5]

Мабуть, у кожного з нас є така історія, яку ми нікому не розповідали, а треба б. Коли я читала «Анну» у мене виникло саме таке відчуття, немов би авторці треба було викласти на папір свої переживання та спогади, виговоритися, щоб її почули, і це прекрасно. Впевнена, вона відгукнеться багатьом підліткам, котрі відчують, що не одні зі своїми досвідами, а от у 30+, скоріше за все, викличе ностальгію за підлітковими роками.

Історія дуже меланхолійна (десь мені «Солітер» нагадала за духом), а також та, яка викликає ностальгію за нульовими (одна згадка гуртів типу Nevada Tan багато значить.

Мені, особисто, вона не дуже зайшла виключно через те, що я люблю милі квір-історіі, коли у всіх все завершується хеппі ендом та цьомками-бомками (тут теж своєрідний хепі енд, але не той, який мені подобається).

[Kira Liss · Rating 5 out of 5]

Дуже важлива історія дорослішання, але не у стилі типових серіалів про підлітків, а у стилі, коли тобі вже за 20 і ти рефлексуєш на те, що і чому робила будучи підліткою.

Книга зарезонує у покоління жінок нульових, яким так чи інакше знайомий досвід аутсайдерства і може мати трохи терапевтичного ефекту. Особисто я, читаючи цю роботу, відчула підтримку і розуміння, що зі своїм досвідом була не одна.

Сподобався стиль і кінець, книга проковтнулась за день, тому щиро дякую Видавництву і авторці, що змогли видати таку важливу історію!

[phia · Rating 4 out of 5]

hey siri play good luck babe by chappell roan

[Olha · Rating 3 out of 5]

Радію, що у нас почали видавати лгбті+ романи.
Красива обкладинка і гарні ілюстрації всередині (їх всього декілька, чорно-білі, але дуже підходять формату книжки).

Історія читалася легко, але мене постійно дратувала оповідачка. Дуже багато стрибків у часі, часто не розуміла, де закінчується теперішній час, а де текст перетікає у спогади. Інколи деякі персонажі у книжці зʼявлялися буквально на одну сцену і в сюжеті особливої ролі не грали.
Текст варто ще кілька разів вичитати редактору(-ці) та коректору(-ці). Наприклад, в розповіді від першої особи дивувало як оповідачка знає, коли Анна гмикнула чи коли Анна натиснула на кнопку домофону. Це можна припустити, звісно, але взагалі читачі бачать світ книжки очима оповідача у той момент. І точно помітила 10+ одруків, навіть найперше речення книжки має одрук: «Коли я вперше це почула це,…».

Взагалі останнім часом бубню майже щодо всіх книжок, які я читаю, тож може це я просто стала якоюсь невдоволеною читачкою-душнілою))

[Tess · Rating 5 out of 5]

Це неймовірно. Щемко, цікаво і круто написано

[Hanna Kyrychenko · Rating 3 out of 5]

Історія про трансформацію і прийняття. Про три різні шляхи які розділили дівчат підліткового віку, про ілюзії перших закоханостей що можуть занадто довго лишитися з нами і не відпускати отруюючи. Хтось приймає себе і живе далі (Аня), хтось приймає себе але роками шукає відповіді на неважливі питання відповіддю на які є "це просто підлітковий вік, его і страх" (Ліля). Також є такі хто просто ховає голову у пісок (Анна) а є ті хто не доживуть до розквіту своєї молодості.

Це щемка історія в якій мене спочатку дратував стиль (особливо трохи крінжувало від часів у середній школі, знайомства і дозвілля з Анною поки все не стало серйозно), потім я подумки поставила йому оцінку "стерпно", часом плуталася в іменах і часах оповіді але згодом таки поступилася атмосфері одинадцятого класу (такого нервового і важливого), коледжу, академії і дорослішання з незакритими питаннями що точать душу зсередини. Це не питання життя і смерті, зрад і порятунків. Це питання "Чому?" єдиною відповіддю на яке є незлосливе "Тому що". Тут ніхто не винен та і бути винуватим нема у чому, це просто життя а люди є такими якими вони є.

[Kateryna Sobolieva · Rating 3 out of 5]

Мені подобається те, чим би мала стати ця історія, якби стала. За це одна зірочка. Друга - за ностальгію за підлітковими роками. Третя - тому що хочеться підтримати нових українських авторів, тож купую і читаю, і буду це робити далі.
Якби це була зарубіжна історія, зірочок було б менше, так як за написанням складається відчуття ніби текст скопійовано з невідредагованих нотаток на телефоні.

[Olha :) · Rating 4 out of 5]

Такі історії, як ця потрібна нам усім. Щось таке, що повертає нас на декілька років назад. Ну, як мінімум мене. І саме вона мене повернула в літо і мої експерименти з сексуальністю. І щось в цій історії мені так тепло відгукнулось, особливо історії з фанфіками, чаєм і аніме. Чудова книга💕

[happy · Rating 2 out of 5]

Історія гарна, проста така. Легко читається. Піднімаються цікаві теми.

Не вистачило слова від автора. Хоча б декілька абзаців передмови та/або після мови. Весь текст наче у вакуумі

[Barnes · Rating 5 out of 5]

📖 Анна, яку я кохала
👤 Павла Вільна
🎨 Дара Костромова
⭐️ 9/10

Текст, що нагадує сповідь головної героїні, таку собі саморефлексію, коли відходиш на пару кроків назад, щоб поглянути на своє життя ніби на картину, аби побачити й зрозуміти те, на що не звертала увагу раніше.

Від цієї книжки йде дуже затишний, спокійний, виважений і ностальгійний вайб, навіть попри емоційність й психологічні переживання головної героїні. Складається таке враження, що частина з описаного - твої спогади. Принаймні для мене це було саме так. Звісно, це історія не мого життя, але я чудово можу зрозуміти героїню, вона мені близька, як і неймовірно близькі всі ті дрібні деталі й емоційні перипетії, що так вдало змалювала авторка. Від читання фанфіків на уроках, нескінченних обговорень з близькими друзями усього на світі, незграбних перших досвідів, інтернет життя першої половини 2010-х років і аж до намагання забути людину, коли розумієш, що не маєш нічого відчувати, що вже пора відпустити, але все одно раз за разом переглядаєш знайому сторінку в соцмережах і ходиш спільними дорогами в надії на випадкову зустріч.

Це історія про дружбу, яка почалася ще в середній школі, а потім переросла в закоханість, що межує з залежністю. Про те, яким здається світ і ти сама в процесі і як все змінюється, коли ілюзія ідеальності розбивається, а ти озираєшся назад і не розумієш як могла бути такою сліпою. Це про співзалежність і про те, яким є шлях від розпачу до того, щоб видихнути й відпустити. Про дорослішання й віднайдення себе.

Стиль авторки дуже легкий і невимушений, як для також важкої й важливої теми. Стрибки у часі іноді плутали, але якщо ви хоч раз у житті виливали свої переживання у текст, змішуючи їх зі спогадами, то ви зрозумієте чому це написано так, як написано. До того ж зорієнтуватися в подіях все ж можна. Книжка ковтається менше ніж за три години, але відчуття залишаються приємні й меланхолійні, ніби прожила невеличке життя, або подивилася фільм, який хочеться з кимось обговорити.

Сумно від того, що перша сапфічна історія від сучасної української авторки має не геппіендову розв’язку. Але водночас це дуже важлива книжка, бо після її прочитання розумієш, що твій досвід водночас спільний з купою інших людей, але також унікальний. Що всі ми проходили через щось схоже, однак це не скасовує того факту, якими важливими були для нас ці події та як вони на нас вплинули.

Фінал видався трохи зіжмаканим, але я не можу сказати, що він позбавлений правдоподібності, його хочеться обговорювати й інтерпретувати, приміряючи різні сенси. (Про своє трактування фінальної сцени я написала більше у своєму телеграм-каналі Помішана на сучукрліті, посилання на який є в шапці профілю)

Тішуся, що в сучукрліті один за одним з’являються квір-романи. Сподіваюся їх й надалі буде більше. Ну а цю книжку я однозначно раджу до прочитання.

(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)

[SvitlanaA · Rating 3 out of 5]

Було важко читати через нелінійну оповідь. Авторка постійно перекидала з однієї події в іншу, і не завжди я це одразу розуміла.
Книга про прийняття себе, орієнтацію, залежність іншою людиною. Але загалом більшість частини історії це зацикленість на іншій людині. Саму Анну бачимо лише з призми Лілі, але яка сама Анна стало більш менш зрозуміло під кінець книги. Вона просто звичайна дівчина, яку дуже любила Ліля, через те що в один момент вона була єдина, з ким спілкувалась весь час. Я рада, що в кінці Ліля відпустила Анну, але для цього знадобилося багато часу, роздумів, мук та страждань.
В деяких моментах бачила себе, свої підліткові роки, особливо згадки про музичні гурти та фільми і серіали, що дивилась в тому ж віці і я. Зараз ця книга вже не для мене, вона більше для підлітків, які ще шукають себе і думають про перше кохання як єдине в житті.

[아가씨 · Rating 3 out of 5]

Дуже-дуже дебютна книжка. Сумбурна оповідь, дуже погано вичитаний текст, сюжет не просто нелінійний, а просто погано структурований. Але водночас така особиста і близька і мені, і, я впевнена, багатьом одноліткам авторки.

Звісно, можна тільки спекулювати про те, скільки з усього тут правда, а скільки - драматичні вигадки, які, як каже сама головна героїня, вона дуже любить. Але флешбеки у минуле, таке недалеке, але вже майже фентезійне, зважаючи на нашу сьогоденну українську реальність, вийшли настільки витончено-крінжовими, підлітково-дитячими і алогічними у найкращьому сенсі цих слів, що я не могла відірватися від них, іноді зазираючи в дзеркало глибше, ніж планувала.

Була б дуже рада почитати щось іще таке саме відверте і необтяжене ідеальністю прози, але трохи більше структуроване.

[Anastasia · Rating 5 out of 5]

Не збиралася читати цю історію, проте перші три сторінки не дали мені іншого шансу😅
Читаючи, почувалась почутою в багатьох сенсах. І хоча книга зовсім невелика і мені б не хотілося, щоб вона так швидко завершувалась, сюжет зачепив глибоко. Описи міста, дорослішання, переживань та якась спорідненість із текстом зачарує. Я не зчулась, як перегорнула останню сторінку. Проте замість полегшення (юху, ще одна прочитана книжка) відчула тягар, бо це кінець.

Фінал здався досить сумбурним, проте чекатиму подальші книги авторки.🫂🌟

[Ana · Rating 4 out of 5]

Книга правда класно написана. Хоча подекуди складно встигати за швидкими стрибками по таймланах, складається відчуття що так воно і задумано. Читаєш наче захлинувся у вихорі думок і тривожності. +100 за те що історія не романтична і не вся така рожева про якусь ідеальну пару у вакуумі. Класно що є квір література з проблематичною протагоністкою.

Видавництву великий мінус бо шось таки явно пішло не так при редактурі і стільки порожніх сторінок це прямо не ок.

[Nastes The Reader · Rating 4 out of 5]

Це історія про життя міленіалів з тою атмосферою 2000х, про яку я вже майже й не згадувала. Повернутися було приємно. Мені дуже сподобалось, не могла відірватись - в історії є глибина й зовсім немає моралізаторського тону. 4 - бо фінал був незрозумілий, але напевно так і задумувалось. Картина, яку побачила Ліля - Анна намалювала там Христину?

P.S. А ще Ліля, здається, має ОКР, і він мене трошки харив 🫣 хоча без нього ця книжка не була б такою проникливою та сумною

[Olexandr Yevtushok · Rating 5 out of 5]

Книга вразила не лише через позначку ЛГБТ.
Вона проста і болюча. З таким щемом стикався хіба у "Моїй темній Ванессі".
Якась така правдива, чи то правда вже така щемка.
Все-таки кохання жінки до жінки - це щось особливе в темі Любові.
По-іншому пояснити не взмозі. Це не таїландський лакорн, але і з цим флером в тому числі.
А тут книга по-українськи українською.
Авторка зовсім молоденька - це дебют. Надіюсь, далі теж буде.

[Ніл · Rating 5 out of 5]

Мій перший сапфічний роман, і хочу сказати, це було надзвичайно цікаво. Попри те, що обкладинка така мила, ніжна, сама історія доволі непроста, моментами ти підтримуєш персонажів, а моментами не погоджуєшся з їх вчинками, але так і треба. Не люблю коли все ідеально. Павла Вільна написала реалістичну історію, за що їй дякую)

[Ariela · Rating 4 out of 5]

Історія дуже душевна та цікава, не відривала до останніх рядків !
Проте хотілося б більше історії Анни і холодного погляду Лілі щодо неї(висновку її думок про Анну дорослою).
Загалом книжка непогана, але на мою думку склад трохи хаотичний. Постійно перечитувала сторінки аби зібрати картину:/
Але автентичність українського середовища лише надає більшого шарму🥹

[Анна Полегенько · Rating 4 out of 5]

Дуже добре написано!

[Riia ୨ৎ · Rating 4 out of 5]

3.5!!

[Kris · Rating 1 out of 5]

Що попало. Взагалі не сподобалось. +Купа помилок редакції.

[Victoria · Rating 4 out of 5]

Чудова історія! Іноді здавалась сплутаною, проте лишила те саме щемке відчуття після прочитання

[Марі · Rating 5 out of 5]

Нестандартний роман, він мене приємно здивував, хоча коли починала читати, то очікувала чогось іншого (можливо більш клішейно-романтичного?). Багатогранна розповідь, яка справді примушує задуматись про багато що. Авторку вітаю з таким гарним дебютом.

[Христина Лончина · Rating 4 out of 5]

Нам потрібно більше сапфічних історій, а українських тай поготів! @pavla @vydavnytstvo дякую за цю книжку!

Незважаючи на яскраво-рожеву обкладинку, історія там далеко не така щаслива й позитивна 🥲❤️‍🩹.

І, як на мене, в ній навіть не так про стосунки, як про проживання відмови — з однієї сторони та якійсь меланхолійній фіксації на людині, після її смерті — з іншої.

Ми спостерігаємо, як головна героїня Ліля намагається знайти відповіді на запитання:

➡️ Чому все пішло не так?
➡️ Хто в цьому винен?
➡️ І головне, а чи знаємо ми насправді тих, кого любимо?

У 16 Лілі здавалося, що все чудово, вона нарешті почала такі-сякі стосунки з найкращою подругою, яку просто обожнювала. Однак щасливого кінця не сталося, і в 23 вона нарешті зрозуміла, що була надто мрійлива, захоплена й зачарована. В результаті це все призвело лише до розчарування і копирсання у минулому. Неприємно, але необхідно, щоб нарешті відпустити.

🫶🏻 Мені загалом сподобалося, було цікаво читати. Однак спершу мені не зайшло, бо я чомусь мала якісь очікування, які не збулися. Проте тепер можу сказати, що те, що є — навіть краще!

Я б охарактеризувала її, як історія-копирсання, постійне роз'ятрювання рани, яка потім загоїться, але рубець нагадуватиме про пережите й даватиме сили йти далі. Якось так!

А ще мені дуже відгукнулися слова Богдани Романцової про цю книжку: «Ця історія ніжна і чуттєва. Болюча і справжня. Вона нагадує доторк до холодної води: після першого легкого дискомфорту далі стає спокійно і водою розходяться кола. У багатьох із нас є схожа історія, здебільшого глибоко захована у пам’яті. Оповідь про те, як ми знаходимо силу визнати себе, впізнати себе у дзеркалі. Історія, яку вам варто прочитати. Бо лише пізнавши себе, можемо стати щасливими».

❤️‍🩹 Одним словом — рекомендую!

[maria · Rating 3 out of 5]

хто не переживав це, той не зрозуміє.

не скажу, що книга вау, та сюжет в ній посередній. але я була на місці героїні і розумію, що вона відчуває, тому за опис моїх почуттів на папері лайк.