What do you think?
Rate this book
Козли: повісті
Вона — студентка-першокурсниця, що мріє, як усі дівчата, про кохання. Він — університетський викладач, математик, захоплений чаклунством та езотерикою. Їхня історія, що відбувається на Південному березі Криму, балансуючи на межі містики і реальності, менш за все нагадує курортний роман. Може, тому, що далеко не останню роль у ній відіграють вони — КОЗЛИ... Їхні чоловіки загинули на Скороминущій війні, яка закінчилася Вічним миром. Тепер колишня ворожа держава на благодійних засадах приймає вдів героїв у так званій Ф-зоні, де внаслідок війни виник надзвичайний феномен. Героїня повісті "ДРУЖИНИ ПРИВИДІВ" вирушає туди у пошуках... коханої людини — чи фантома?
256 pages, Hardcover
First published January 1, 2004
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 2 of 2 reviews
June 2, 2015
Цікаво-цікаво, вдалі завороти. Першу повість охарактеризую як «шо це було», другу «нічогенько так було».
«Козли», до речі, там у буквальному сенсі козли, рогаті, хоча небуквальні теж є. Хитро так авторка, сказати б, втекла від загрози написати щось на зразок «і жили вони довго й часто». «…на межі містики і реальності», пише анотація. Ха! Тричі ха, якщо з чоловіка, якого мучать мігрені, висьорбує гроші вправний цілитель. Але твір дивний. Може тому, що я зроду не бачила в житті таких персонажів, як там, включно, здається, з дівчинкою поставте-зарах-у-мене-ж-весілля. І не те щоб я скаржилась… :)
«Дружини привидів» куди цікавіші. Ет, туди в більше НФ-підґрунтя… І суспільного, певно, теж, бо поділ на наших і їхніх описано дуже влучно, а от обмін полоненими якийсь майже міфічний. Ну гаразд, я міряю прочитане все-таки якимось шаблонним уявленням, а книжка-то художня; можна знімати придирку.
«Сходовий майданчик» був ліпший.
«Козли», до речі, там у буквальному сенсі козли, рогаті, хоча небуквальні теж є. Хитро так авторка, сказати б, втекла від загрози написати щось на зразок «і жили вони довго й часто». «…на межі містики і реальності», пише анотація. Ха! Тричі ха, якщо з чоловіка, якого мучать мігрені, висьорбує гроші вправний цілитель. Але твір дивний. Може тому, що я зроду не бачила в житті таких персонажів, як там, включно, здається, з дівчинкою поставте-зарах-у-мене-ж-весілля. І не те щоб я скаржилась… :)
«Дружини привидів» куди цікавіші. Ет, туди в більше НФ-підґрунтя… І суспільного, певно, теж, бо поділ на наших і їхніх описано дуже влучно, а от обмін полоненими якийсь майже міфічний. Ну гаразд, я міряю прочитане все-таки якимось шаблонним уявленням, а книжка-то художня; можна знімати придирку.
«Сходовий майданчик» був ліпший.
Displaying 1 - 2 of 2 reviews