Павлік Морозов

by Лесь Подерв'янський

Читаючи Подерв’янського, ви відкриєте для себе, що його герої, на жаль, не такі вже нереальні, як це може здатися на перший погляд, а тонка іронія та гумор автора дозволять вам ще і ще раз посміхнутися над трагікомізмом нашого життя.

Genres: Fiction, Satire

Paperback

First published January 1, 2005

About the author

Олександр Сергійович Подерв'янський (творчий псевдонім Лесь Подерв'янський) — український художник, автор сатиричних п'єс.

Почав писати перші п'єси наприкінці 1970-х рр. і тепер має їх понад 50. Участь у виставках бере з 1976. Картини зберігаються в Національному художньому музеї та багатьох приватних колекціях України, Росії, Німеччини, США, Швеції.

Reviews

[Катерина Гончар]

Абсурдистська сатира, на яку ми заслуговуємо :)

[Yulia Otrishko]

Є круті соціальні коментарі сховані за матюками, але з жіночими персонажами все вбого. Шо поробиш, у всесвіті Подерв'янського мене репрезентують Сука і Блядь (кровожерні химери помсти).

[Катерина Майковська]

обрала принципово невірний спосіб знайомства з Подерв'янським — це треба вживати у компанії друзів під уже хоча б друге пиво, бо у форматі, де ти на самоті сидиш і гризеш це як обʼєкт літератури — не заходить.

насправді дуже яскраві образи і багато кумедних й образливих ґеків. кількість "проституток" і ставлення до них, просто не смішно і aged badly, якщо когось взагалі колись смішили персонажі, вся комічність яких полягає в тому, що вони номінально дурні і займаються секс роботою. та гаразд, відчіплюся на секунду. проблема пʼєси в тому, що питомо яскравих образів і ґеків забагато на одиницю тексту, ніби я гортаю стікерпак в тєлєзі і обираю, якою крилатою фразою відказати подрузі. в процесі ніби приколює, але дочитавши, не згадаєш, про що йшлося, бо було забагато всього і мозок надто сильно намагався шукати смисол. це безумовно зі знанням діла написано, і треба якось буде піти на живий виступ LP (здорової людини (?)) і з вищезгаданими атрибутами (друзями і пивом) нарешті влитися в культуру, що вже давно живе в усному побуті і народній тікток творчості українського народу.

[Роман Селіверстов]

Як на мене, то основна ідея твору: "Які закони там, де бляді хтиві..."

Це єдине, що актуальне зараз. Все решта, можливо, могло б справити враження двадцять років тому, але аж ніяк не зараз, коли мат не вважається ексцентрикою. Одним словом, мені незрозуміло і нагадує побутові розмови п'яниць-інтелігентів.

[Vlad]

"Не вірю у силу слова я, а вірю в силу пі*дюлей."
Цю п'єсу включено до списку «100 знакових творів українською мовою».
Прочитав 15% і потім переключився на аудіокнигу, прочитану автором - аудіо витягнуло загальний рейтинг, забагато матюків як на мене. Rating: 2/5

[Anna-Liliya Kokora]

Я верещала чайкою всю дорогу!