What do you think?
Rate this book
Подорож на пуп землі. Том 2
Те Піто о Те Хенуа, що у перекладі з рапануйської мови означає "Пуп Землі", - найбільш далекий та неприступний шматок суші, відомий сучасному світові під назвою Рапа Нуї або острів Пасхи. Цей крихітний острівець, загублений у південній частині Тихого океану, попри нікчемні розміри та повну ізоляцію від решти світу колись давно став домівкою для однієї з найбільш загадкових цивілізацій в історії людства. Невелика групка людей на абсолютно безплідному острові розвинула культуру, рівної якій годі шукати у древньому світі.
Перед вами нова пригодницька сага, де йдеться про мовчазні гори, пекучі джунглі та холодну пустелю. Це книга про далекі екзотичні краї, де відчайдушні головорізи з легкістю випотрошать тельбухи необережних мандрівників, підловивши їх при перетині кордону, де грізні андійські демони потай прослизають у душі подорожніх і манять їх на вершини неприступних хребтів, на яких сотні років тому могутні Інки будували свої фортеці, ховаючи величні храми та цитаделі високо поміж хмар, де присмак смерті на губах, змішаний з пустельним піском, примушує полюбити пустелю Атакама, найсухіше місце на Землі.
Перед вами нова пригодницька сага, де йдеться про мовчазні гори, пекучі джунглі та холодну пустелю. Це книга про далекі екзотичні краї, де відчайдушні головорізи з легкістю випотрошать тельбухи необережних мандрівників, підловивши їх при перетині кордону, де грізні андійські демони потай прослизають у душі подорожніх і манять їх на вершини неприступних хребтів, на яких сотні років тому могутні Інки будували свої фортеці, ховаючи величні храми та цитаделі високо поміж хмар, де присмак смерті на губах, змішаний з пустельним піском, примушує полюбити пустелю Атакама, найсухіше місце на Землі.
Hardcover
First published January 1, 2010
1 person is currently reading
136 people want to read
About the author
Max Kidruk
29 books2,664 followersMax Kidruk (Ukranian: Макс Кідрук; born April 1, 1984 in Volodymyrets, Rivne region, Ukraine) - popular Ukrainian writer and science popularizer, holds a master’s degree in Energy Engineering. Studied at the National University of Water Management and Nature Resources Use (Rivne, Ukraine), and then was getting a postgraduate education at Kyiv Polytechnic University and Stockholm Royal Institute of Technology. He left both graduate schools in 2009, having decided to become a professional writer.
While living in Stockholm, he started traveling actively, first around Europe, then further abroad. Currently, he has visited more than 35 countries, including Tanzania, Mexico, Ecuador, Peru, China, Chile, Brazil, Angola, Namibia, New Zealand, Indonesia and others. For a while was a travel journalist for a number of Ukrainian magazines. In 2009, was published his first book, a travelogue “Mexican Chronicles. The Story of One Dream” (the second prize of the Ukrainian Literary Award “Coronation of the Word” (2009), the debut of the year from the bookstore chain ‘KS’). Over the next three years, Kidruk published three autobiographical travelogues, “Journey to the Navel of the World” about Easter Island, “Love and Piranhas” about Brazil, and “To Zealand!” on the Egyptian Revolution, Syria and New Zealand. All of them earned reasonable success among the readers. In 2012, Kidruk published the first fiction novel, a sci-fi thriller ”Bot”, dubbed by critics as ‘the first Ukrainian techno-thriller’. Over seven years, “Bot” was republished more than 6 times, the current edition – in November 2019.
Over the next few years, Kidruk was slowly moving from writing techno-thrillers (“The Stronghold”, “The Ruthless Skies”) to more serious dramatic and psychological stories. The sci-fi book “The Inner Side of Dreams” (2016) and the social novel “Godlessness” (2018) were shortlisted for the BBC Book of the Year Award. The novel “Godlessness” remained in the TOP-20 of the bookstore chain “Bookstore E” for 13 weeks, 7 of which held the first position.
In the spring of 2015, in Poland was published currently the only Kidruk’s non-fiction book, “Ja Ukrainiec” (“I, the Ukrainian”). In the book, the author analyzes relations between Ukraine and Russia from the beginning of the liberation war led by Bohdan Khmelnytsky to the events of the Revolution of Dignity (2013-2014) and Russian military intervention in eastern Ukraine.
In 2017, Kidruk amazed the literary community by announcing a large-scale presentation tour with the new novel “Don’t Look Back and Stay Quiet”. The tour covered 100 cities of Ukraine, where almost 140 presentations were made. For this novel the number of printed copies by the beginning of 2019 has exceeded 30 thousand.
In the fall of 2019, Kidruk’s first augmented reality novel “Until the light fades away” was published. In addition to the interactive cover, the mobile application developed specifically for the book includes supplementary storylines, photos of the places where the events of the novel happen, a full diary of one of the characters, and a chat the reader can use to talk with one of the characters. The first print run (12,000 copies) was sold within the period of a month and a half. In the second week of sales, the book held the top spot of the TOP-20 list of the ‘Bookstore E’ network and at the end of 2019 continues to be in the top.
While living in Stockholm, he started traveling actively, first around Europe, then further abroad. Currently, he has visited more than 35 countries, including Tanzania, Mexico, Ecuador, Peru, China, Chile, Brazil, Angola, Namibia, New Zealand, Indonesia and others. For a while was a travel journalist for a number of Ukrainian magazines. In 2009, was published his first book, a travelogue “Mexican Chronicles. The Story of One Dream” (the second prize of the Ukrainian Literary Award “Coronation of the Word” (2009), the debut of the year from the bookstore chain ‘KS’). Over the next three years, Kidruk published three autobiographical travelogues, “Journey to the Navel of the World” about Easter Island, “Love and Piranhas” about Brazil, and “To Zealand!” on the Egyptian Revolution, Syria and New Zealand. All of them earned reasonable success among the readers. In 2012, Kidruk published the first fiction novel, a sci-fi thriller ”Bot”, dubbed by critics as ‘the first Ukrainian techno-thriller’. Over seven years, “Bot” was republished more than 6 times, the current edition – in November 2019.
Over the next few years, Kidruk was slowly moving from writing techno-thrillers (“The Stronghold”, “The Ruthless Skies”) to more serious dramatic and psychological stories. The sci-fi book “The Inner Side of Dreams” (2016) and the social novel “Godlessness” (2018) were shortlisted for the BBC Book of the Year Award. The novel “Godlessness” remained in the TOP-20 of the bookstore chain “Bookstore E” for 13 weeks, 7 of which held the first position.
In the spring of 2015, in Poland was published currently the only Kidruk’s non-fiction book, “Ja Ukrainiec” (“I, the Ukrainian”). In the book, the author analyzes relations between Ukraine and Russia from the beginning of the liberation war led by Bohdan Khmelnytsky to the events of the Revolution of Dignity (2013-2014) and Russian military intervention in eastern Ukraine.
In 2017, Kidruk amazed the literary community by announcing a large-scale presentation tour with the new novel “Don’t Look Back and Stay Quiet”. The tour covered 100 cities of Ukraine, where almost 140 presentations were made. For this novel the number of printed copies by the beginning of 2019 has exceeded 30 thousand.
In the fall of 2019, Kidruk’s first augmented reality novel “Until the light fades away” was published. In addition to the interactive cover, the mobile application developed specifically for the book includes supplementary storylines, photos of the places where the events of the novel happen, a full diary of one of the characters, and a chat the reader can use to talk with one of the characters. The first print run (12,000 copies) was sold within the period of a month and a half. In the second week of sales, the book held the top spot of the TOP-20 list of the ‘Bookstore E’ network and at the end of 2019 continues to be in the top.
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 16 of 16 reviews
April 16, 2020
Моє перше знайомство з Кідруком і думаю що я не прогадала взявшись за тревелог. Поки мої детальні карти Перу і блокноти з ретельно розпланованим маршрутом, розкладом літаків і автобусів чекаюсь свого часу, чому б не почитати веселі і не дуже історії двох мандрівників, які вкрали череп перуанського вельможі з проклятого кладовища, поховали свій джип у пісках і попісяли на містичні лінії Наска?
Перше що мене привабило у книжці, це звісно країна, в яку я вже другий рік планую потрапити – Перу. Знаючи що там і як, набагато цікавіше читати тревелог, бо всі картинки і купа додаткової інформації в тебе в голові. Я припускаю що деякі події можуть бути трохи прикрашені, але хіба й я не прибріхую трохи у своєму блозі? Зрештою, хто там знає як все було, а хорошу історію не гріх і прикрасити.
З того що не сподобалося: трохи забагато не дуже цікавих легенд та історичних фактів, особливо в частині про острів Пасхи. Деякі історії дуже вдалі, а деякі нуднуваті. Якби забрати сторіночок 30-40, не думаю що книжка б багато втратила. Кінцівка про екологічні катастрофи трохи стала неактуальна через 10 років після видання книги, як на мене.
Сподобався самоіронічний тон автора. Особливо про пляшку води за 18 баксів і як вони Фронтеру переходили. О, ай кен філ йор пейн, бро. Загалом, книженція добряче підняла мені настрій і прикрасила сумний карантинний день.
А, ще ж автор мій земляк і коли ми з подругою були у випускному класі, Макс Кідрук якраз повидавав свої перші книжки і був місцевою зіркою. Ми тоді відкидали цю всю попсу і принципово його не читали, хоч як мама-бібліотекарка моєї подруги нас заохочувала. Так от, цей момент настав, і я почитала Кідрука. Не впевнена чи зайдуть мені його не-тревеложні книжки, але "Мексиканські хроніки" і про Нову Зеландію (карта якої в мене теж детально складена і розпланована) я обов'язково читну, бо щось з Елінор Каттон поки сутужненько.
Перше що мене привабило у книжці, це звісно країна, в яку я вже другий рік планую потрапити – Перу. Знаючи що там і як, набагато цікавіше читати тревелог, бо всі картинки і купа додаткової інформації в тебе в голові. Я припускаю що деякі події можуть бути трохи прикрашені, але хіба й я не прибріхую трохи у своєму блозі? Зрештою, хто там знає як все було, а хорошу історію не гріх і прикрасити.
З того що не сподобалося: трохи забагато не дуже цікавих легенд та історичних фактів, особливо в частині про острів Пасхи. Деякі історії дуже вдалі, а деякі нуднуваті. Якби забрати сторіночок 30-40, не думаю що книжка б багато втратила. Кінцівка про екологічні катастрофи трохи стала неактуальна через 10 років після видання книги, як на мене.
Сподобався самоіронічний тон автора. Особливо про пляшку води за 18 баксів і як вони Фронтеру переходили. О, ай кен філ йор пейн, бро. Загалом, книженція добряче підняла мені настрій і прикрасила сумний карантинний день.
А, ще ж автор мій земляк і коли ми з подругою були у випускному класі, Макс Кідрук якраз повидавав свої перші книжки і був місцевою зіркою. Ми тоді відкидали цю всю попсу і принципово його не читали, хоч як мама-бібліотекарка моєї подруги нас заохочувала. Так от, цей момент настав, і я почитала Кідрука. Не впевнена чи зайдуть мені його не-тревеложні книжки, але "Мексиканські хроніки" і про Нову Зеландію (карта якої в мене теж детально складена і розпланована) я обов'язково читну, бо щось з Елінор Каттон поки сутужненько.
July 25, 2016
Ця книжка про те, що найнеймовірніша дитяча мрія може здіснитися - звісно, якщо робити до неї реальні кроки. Навіть якщо це мрія - поїхати на острів Пасхи, таємничий Рапа Нуї, найвіддаленіший від материка острів на світі, на який століттями не ступала нога українця. І от, щоб здійснити її, Макс і його товариш чехо-швед Ян, вирушають в шальону експедицію, через Еквадор, Перу і Чилі. Пустеля Атакама і таємничі лінії Наски, вулкани і гейзери, пісок і хуртовина на Екваторі - через усе це доведеться пройти, щоб нарешті побачити гігантів маої.
Якщо ви любите атмосферні книги, які занурюють в романтичні нові місця, то вона, можливо, вас розчарує. Хоча це кльове пацаняче чтиво. Чи навіть так - чтиво для пацанів, які хочуть вирости крутими перцями, не боятися перешкод, іти на зустріч небезпеці і давати їй доброго копняка. Вона здобрена доброю (але цілком благопристойною) лайкою і типовими "чоловічими" жартиками на тему того, що одруження - це капєц як страшно (до речі, Макс недавно одружився, тож вітаю, хе-хе).
Словом, багатьох речей, які допомагають вловити дух, атмосферу країни - кухня, суспільні звички тощо - ви тут практично не знайдете. Зате книжка просто напхана пригодами. Вони сипляться з неї, як пісок з радіатора багатостраждального червоного шевроле, якого хлопці ледь не вгробили в Долині Смерті. Коли читаєш, насправді подих перехоплює, ковтаєш ті сторінки, не пережовуючи, і не помічаєш, як сотня сторінок вже лишилися позаду.
Але якщо ви думаєте, що це така от легковажна весела книженція - то ні. Весело буде, але не легковажно. До честі Макса, він подає тут дууууже багато цікавих фактів, маловідомих легенд, наукових гіпотез. А ще він озвучує глобальні, але дуже гострі екологічні проблеми, проводить паралелі між Земною цивілізацією і цивілізацією Рапа Нуї: та, по суті, була знищена, бо її носіям не було куди пливти. Але чи нам, землянам, є куди летіти?
Словом, книжка така, що раджу:) Буде цікаво, корисно, весело і захочеться багато гуглити. Щоб якщо і не на власні очі, то бодай завдяки Інтернету побачити всі ті неймовірні місця, які відвідав Макс.
Якщо ви любите атмосферні книги, які занурюють в романтичні нові місця, то вона, можливо, вас розчарує. Хоча це кльове пацаняче чтиво. Чи навіть так - чтиво для пацанів, які хочуть вирости крутими перцями, не боятися перешкод, іти на зустріч небезпеці і давати їй доброго копняка. Вона здобрена доброю (але цілком благопристойною) лайкою і типовими "чоловічими" жартиками на тему того, що одруження - це капєц як страшно (до речі, Макс недавно одружився, тож вітаю, хе-хе).
Словом, багатьох речей, які допомагають вловити дух, атмосферу країни - кухня, суспільні звички тощо - ви тут практично не знайдете. Зате книжка просто напхана пригодами. Вони сипляться з неї, як пісок з радіатора багатостраждального червоного шевроле, якого хлопці ледь не вгробили в Долині Смерті. Коли читаєш, насправді подих перехоплює, ковтаєш ті сторінки, не пережовуючи, і не помічаєш, як сотня сторінок вже лишилися позаду.
Але якщо ви думаєте, що це така от легковажна весела книженція - то ні. Весело буде, але не легковажно. До честі Макса, він подає тут дууууже багато цікавих фактів, маловідомих легенд, наукових гіпотез. А ще він озвучує глобальні, але дуже гострі екологічні проблеми, проводить паралелі між Земною цивілізацією і цивілізацією Рапа Нуї: та, по суті, була знищена, бо її носіям не було куди пливти. Але чи нам, землянам, є куди летіти?
Словом, книжка така, що раджу:) Буде цікаво, корисно, весело і захочеться багато гуглити. Щоб якщо і не на власні очі, то бодай завдяки Інтернету побачити всі ті неймовірні місця, які відвідав Макс.
Read
January 10, 2017Цікавезна і дуже ржачна книга. Саме за такі книги я і полюбив Кідрука
January 23, 2017
Феєрична барвиста авантюра, читала з величезним захопленням! Певно чи не найкраща книга Кідрука - як на мій смак. От тільки інформації про острів Пасхи трохи забагато, так вже обсмоктано і обжовано з усіх боків і ракурсів, що місцями було відверто нудно читати всі ці довжелезні історичні нариси. Але зрештою, дочитавши до кінця - не можу критикувати, кінцеві висновки виправдовують весь попередній текст. А от перший том просто проковтнула, кумедні і не дуже пригоди описані з такою майстерністю, що неможливо відірватися!
June 1, 2017
Книга виявилася набагато багатограннішою, ніж просто розповідь про захоплюючу подорож в найвіддаленіший куточок суші. Подорож, яка відібрала у світу науковця і подарувала йому натомість письменника. От тільки подумалось, що фотовставки не зашкодили б цій книзі, бо не все можна намалювати в своїй уяві.
April 13, 2025
_ 4/10 _
_Тепер я розумію чому Кідрук так сильно не любить свої перші книги — вони написані дуже примітивно (занадто детальний опис всього, нагнітання будь-якої небезпеки, навіть коли вона мізерна, перебір епітетів). Про подорожі я читав тільки в Карпи, але там ще був наскрізний сюжет, а це суто тревелог, тому складно.
_ Дуже цікаво порівнювати ставлення Макса до еквадорців, які живуть в перманентній небезпеці (в оточенні діючих вулканів, які в будь-який момент можуть знищити все навколо) проте звиклись із ризиком і продовжують своє життя, в що складно повірити тим хто бачить таке ззовні, до українців зараз, які живуть у воюючій країні з ризиком, як мінімум — прильоту, як максимум — окупації…
_ А ще дивною є постійна зацикленість Макса на різних прикметах, прокльонах, кармах тощо… Зважаючи на його постійні розмови про наукову тематику. Про історію з черепом взагалі мовчу…🙈
_ Ще смішно звучать постійні вихваляння імперії Інків. Яка за словами Макса була наймогутнішою імперією свого часу (та ще й на момент описаних далі подій вона дійшла піку розвитку) і мала надзвичайно дієву й ефективну адміністративну систему🙂😁😂🤣 (після смерті правителя вся наймогутніша взяла й накрилась) і всі подальші епітети. А від того що її повністю зруйнували 300 іспанців із мечами, арбалетими й двома вогнепалами, я не можу вичавити з себе ще якусь емоцію окрім істеричного сміху😂
_ Історія з татуювання дуже надихаюча.
_ У фінальній частині знову те саме. Пішла стара пісня про кліматичну повісточку й хоча я вже точно був до такого готовий, однак коли пішла мова про те, що Китай, Індія й африканські країни колись зрівняються з західним світом по споживанню ресурсів…Серйозно😐. Та сама КНР й Індія споживають стільки ж як і ввесь іншим світ разом. Як же набридли ці постійні маніпуляції… Проблема з харчуванням🤡. Після Фріца Габера ніяких проблем з перенаселенням чи в нестачі харчування немає зовсім. Будь-які проблеми з харчуванням є виключно наслідком недолугості влади. Але ліваків всього світу не зупинити, тому ми це чутимемо що дуже довго…
_ Вірьовки.
_ Поліванівка.
_Тепер я розумію чому Кідрук так сильно не любить свої перші книги — вони написані дуже примітивно (занадто детальний опис всього, нагнітання будь-якої небезпеки, навіть коли вона мізерна, перебір епітетів). Про подорожі я читав тільки в Карпи, але там ще був наскрізний сюжет, а це суто тревелог, тому складно.
_ Дуже цікаво порівнювати ставлення Макса до еквадорців, які живуть в перманентній небезпеці (в оточенні діючих вулканів, які в будь-який момент можуть знищити все навколо) проте звиклись із ризиком і продовжують своє життя, в що складно повірити тим хто бачить таке ззовні, до українців зараз, які живуть у воюючій країні з ризиком, як мінімум — прильоту, як максимум — окупації…
_ А ще дивною є постійна зацикленість Макса на різних прикметах, прокльонах, кармах тощо… Зважаючи на його постійні розмови про наукову тематику. Про історію з черепом взагалі мовчу…🙈
_ Ще смішно звучать постійні вихваляння імперії Інків. Яка за словами Макса була наймогутнішою імперією свого часу (та ще й на момент описаних далі подій вона дійшла піку розвитку) і мала надзвичайно дієву й ефективну адміністративну систему🙂😁😂🤣 (після смерті правителя вся наймогутніша взяла й накрилась) і всі подальші епітети. А від того що її повністю зруйнували 300 іспанців із мечами, арбалетими й двома вогнепалами, я не можу вичавити з себе ще якусь емоцію окрім істеричного сміху😂
_ Історія з татуювання дуже надихаюча.
_ У фінальній частині знову те саме. Пішла стара пісня про кліматичну повісточку й хоча я вже точно був до такого готовий, однак коли пішла мова про те, що Китай, Індія й африканські країни колись зрівняються з західним світом по споживанню ресурсів…Серйозно😐. Та сама КНР й Індія споживають стільки ж як і ввесь іншим світ разом. Як же набридли ці постійні маніпуляції… Проблема з харчуванням🤡. Після Фріца Габера ніяких проблем з перенаселенням чи в нестачі харчування немає зовсім. Будь-які проблеми з харчуванням є виключно наслідком недолугості влади. Але ліваків всього світу не зупинити, тому ми це чутимемо що дуже довго…
_ Вірьовки.
_ Поліванівка.
January 1, 2024
Читав, ще років 10 назад, але завдяки цим книгам Кідрука дізнався про жанр тревелога, який дуже про мене. Гарна порція гумору, опис цікавих місць, мандрівки та пригоди - якщо таке до вподоби, то ця книжка для вас.
July 1, 2017
Прекрасний тревелог. Люблю Кідрука саме за тревелоги і Навіжених, шкода що він їх більше не пише
July 9, 2019
Путешествовать и писать книги.
Те, кто выбирают себе такую цель и такой образ жизни, знают, насколько ценный каждый шаг этого пути. Они ищут единомышленников, они изучают все, что могут изучить по этой теме, они в своей голове составляют сюжеты и прокладывают маршруты, чтобы следовать и первому, и второму. И в этом их самое большое удовольствие, где процесс так же важен, как и результат.
«Мне бы увидеть звезды над островом Пасхи, и я был бы счастлив!» - говорит один из героев романа. И он отправляется в путешествие, чтобы посмотреть на эти звёзды и на все, что под ними.
Я как читатель следовала за героями, волновалась вместе с ними, наблюдала красоту их глазами, вместе с ними смеялась и даже уставала в конце их насыщенного дня.
Я давно хочу посетить страны Латинской Америки, а теперь захотелось ещё больше, и в этот список теперь включён и загадочный остров Пасхи. Хочется теперь ещё все увидеть своими глазами, и я почему-то убеждена, что ожидания совпадут с реальностью. Роман дал мне возможность представить все очень ярко и детально.
Отдельная благодарность автору за красивенный украинский язык! И за минутку внимания к экологической ситуации на нашей планете.
Это было не просто чтение - я получила возможность прожить эти дни вместе с героями, вдохновиться на то, чтобы привести в порядок свои путевые заметки, записать свои забавные истории. И продолжить путешествовать и писать книги.
January 15, 2017
Прочитав другу книгу Макса Кідрука, яка відрізняється жанром та стилістикою від "Зазирни у мої сни". Пригодницький роман "Подорож на Пуп Землі" вперше був виданий у двох частинах видавництвом Нора-Друк у 2010 році. А у 2016 році був перевиданий видавництвом Книжковий Клуб "Сімейного Дозвілля, " із яким автор почав співпрацювати віднедавна. Далі у блозі
February 17, 2016
Цікава пригодницька, іронічна, пізнавальна розповідь. Я не любитель американського континенту,але читала з відкритим гуглом і картами!) Багато цікавих фактів дізналася. Особливо сподобалася розповідь про зустріч зі старим українцем-емігрантом у Перу.
July 8, 2014
Перша частина була трішки активнішою та більш насичена подіями.
January 14, 2015
Чудова захоплива розповідь, часом з вигадками але море гумору і оптимізму.
January 14, 2015
Продовження епопеї.
May 27, 2017
Максе, це було круто!
August 25, 2019
An amazing story of Maks' trip to Rapa-Nui.
Easy to read, adventurous, funny and inspiring book.
Recommend for reading.
Easy to read, adventurous, funny and inspiring book.
Recommend for reading.
Displaying 1 - 16 of 16 reviews