На початку лютого 2011 року радіостудія «The Rock FM» (Нова Зеландія) оголосила серед слухачів конкурс «Win a Ukrainian Wife» («Виграй українську дружину»). Студія зобов`язалась оплатити переможцю переліт і двотижневе перебування в Україні, а також надати необхідні кошти для того, щоб... порозважатися з нашими красунями. У відповідь Сергій Притула задумав акцію «На Зеландію!» і запропонував відрядити туди людину, яка популярно роз`яснить, що Україна — не бордель. Такою людиною і став Макс Кідрук. У книжці розповідається про його пригоди в революційному Каїрі, де над головою свистять гумові кулі й розсікають повітря F-16, про зустріч з корумпованими чиновниками в Дамаску, яка, на щастя, закінчилася добре, і про подорож до Нової Зеландії, де тепер точно знають, що Україна — це держава, яку варто шанувати.
Max Kidruk (Ukranian: Макс Кідрук; born April 1, 1984 in Volodymyrets, Rivne region, Ukraine) - popular Ukrainian writer and science popularizer, holds a master’s degree in Energy Engineering. Studied at the National University of Water Management and Nature Resources Use (Rivne, Ukraine), and then was getting a postgraduate education at Kyiv Polytechnic University and Stockholm Royal Institute of Technology. He left both graduate schools in 2009, having decided to become a professional writer.
While living in Stockholm, he started traveling actively, first around Europe, then further abroad. Currently, he has visited more than 35 countries, including Tanzania, Mexico, Ecuador, Peru, China, Chile, Brazil, Angola, Namibia, New Zealand, Indonesia and others. For a while was a travel journalist for a number of Ukrainian magazines. In 2009, was published his first book, a travelogue “Mexican Chronicles. The Story of One Dream” (the second prize of the Ukrainian Literary Award “Coronation of the Word” (2009), the debut of the year from the bookstore chain ‘KS’). Over the next three years, Kidruk published three autobiographical travelogues, “Journey to the Navel of the World” about Easter Island, “Love and Piranhas” about Brazil, and “To Zealand!” on the Egyptian Revolution, Syria and New Zealand. All of them earned reasonable success among the readers. In 2012, Kidruk published the first fiction novel, a sci-fi thriller ”Bot”, dubbed by critics as ‘the first Ukrainian techno-thriller’. Over seven years, “Bot” was republished more than 6 times, the current edition – in November 2019. Over the next few years, Kidruk was slowly moving from writing techno-thrillers (“The Stronghold”, “The Ruthless Skies”) to more serious dramatic and psychological stories. The sci-fi book “The Inner Side of Dreams” (2016) and the social novel “Godlessness” (2018) were shortlisted for the BBC Book of the Year Award. The novel “Godlessness” remained in the TOP-20 of the bookstore chain “Bookstore E” for 13 weeks, 7 of which held the first position.
In the spring of 2015, in Poland was published currently the only Kidruk’s non-fiction book, “Ja Ukrainiec” (“I, the Ukrainian”). In the book, the author analyzes relations between Ukraine and Russia from the beginning of the liberation war led by Bohdan Khmelnytsky to the events of the Revolution of Dignity (2013-2014) and Russian military intervention in eastern Ukraine.
In 2017, Kidruk amazed the literary community by announcing a large-scale presentation tour with the new novel “Don’t Look Back and Stay Quiet”. The tour covered 100 cities of Ukraine, where almost 140 presentations were made. For this novel the number of printed copies by the beginning of 2019 has exceeded 30 thousand.
In the fall of 2019, Kidruk’s first augmented reality novel “Until the light fades away” was published. In addition to the interactive cover, the mobile application developed specifically for the book includes supplementary storylines, photos of the places where the events of the novel happen, a full diary of one of the characters, and a chat the reader can use to talk with one of the characters. The first print run (12,000 copies) was sold within the period of a month and a half. In the second week of sales, the book held the top spot of the TOP-20 list of the ‘Bookstore E’ network and at the end of 2019 continues to be in the top.
Я тільки передмову прочитала 12 числа, а всю книжку цілком — сьогодні. Оце щойно закінчила. Ня =) Кідрук підтверджує свою репутацію в моїх очах. Вміла розповідь, яскрава передача емоцій і картинки події, а пригоди, чорт забирай, яких ще пошукати :) Звісно ж, зі своїм улюбленим вставлянням фразочки а-ля «жити їм лишалось не більше трьох годин» укінці кожного шматка розділу ))) Нічого, це пробачається. Знову чотири зірочки, як і попередній книжці Карпи — через відчуття «мдя, а чим це відрізняється від дописів у facebook настільки, щоб видавати книжкою?» Ні, я не маю нічого проти простоти і ясності мови, розмовності і іже з нею: це насправді класно. Тим паче, що це просто поверхневе враження. Сенс (я теж так можу! — брехня, насправді ні) приходить пізніше. Вони так можуть, а я ні. Зокрема — о! — класно дізнаватися про те, що таке гран-батман, з книги про мандри одного пройдисвіта небалетної зовнішності :) Загалом... Та класна книжка =) Ковтнути зі склянкою вранішнього молока і піти готувати обід )) Дякую, авторе!
Одразу розставлю крапки над "і": Новій Зеландії присвячена лише остання третина цієї книги. Але не розчаровуйтесь: попередні дві частини - про Єгипет і Сирію - не менш (а, може, і більш) насичені гострими враженнями і майже у буквальному сенсі карколомними пригодами. А ні, стривайте, що один момент треба озвучити перед стартом. Якщо попередні читані мною тревелоги Кідрука - це цілісна історія окремо взятої подорожі, від складання маршруту до щасливого повернення, то "На Зеландію!" - це, по суті, збірка із трьох окремих пригод. І, якщо чесно, спланованою із них є тільки одна. Але, тим не менше, ця книга може зробити з читачем те ж саме, що й інші книги Кідрука - взяти в полон і не відпустити, пок не закінчиш. Ну класно він пише, весело і динамічно - що є то є. Ну а тепер - поїхали! Першим по плану йде Єгипет. "Що там такого захопливого і пригодницького?" - спитає типовий український турист, знуджений типовими єгипетськими олл-інклюзівом. Ну але, по-перше, там є Сахара, по-друге, в Сахарі є оази (а що ви знаєте про життя в оазах? отож). А, по-третє, щойно письменник Кідрук повертається з оази, де працював над книжкою, в Каїр, як там спалахує революція. А що волею Пригоди він оселяється у хостелі за кількасот метрів від майдану Тахрір, то має нагоду відчути на собі все - і піднесення перших днів протестів, і смак сльозогінного газу, і агресію розлюченої юрби, і політ винищувача просто над головою. Від єгипетської революції Кідрук втікає у Сирію (тут можна пофантазувати на тему, що українець став таким собі переносником вірусу "арабської весни"), а звідти мав летіти у Київ - квитки в нього так були взяті. Але замість того, щоб дізнатися про його враження від прогулянок Дамаском, наприклад, ми отримуємо майстер-клас на тему "Що може статися, якщо в аеропорту нахамити полковнику таємної поліції" (нічого хорошого, звісно, але, оскільки пригоди триватимуть і далі, то можете сміливо розраховувати на хеппі-енд). А от історія з Новою Зеландією, у яку Кідрука вплутав Сергій Притула, має міцний геополітичний грунт і благородну місію - відстояти честь України і українок у світі. Пам'ятаєте, колись українськими ЗМІ проскочила інформація про те, що певна новозеландська радіостанція провела конкурс, переможець якого міг "виграти жінку з України"? Потім той новозеландський фермер приїхав на тиждень в Україну, тусив з дівчатами з ескорт-агентств, а потім вдома розказував, що українські жінки гарні, але тупі, а чоловіки - сплош і рядом алкоголіки. Ну от ця вся історія хлопців добряче вкурвила. А ще більше їх вкурвило те, що рідне МЗС її взагалі "не помітило". Тому Притула вирішив показати хтивим новозеландським фермерам, що Україна - не бордель і не витверезник, і послав туди благородного месника - Кідрука. Як відбувалася "страшна помста", прочитаєте в книзі, не буду спойлерити :) А про три моменти - показовий, кумедний і прикрий - продовження тут: http://vityska.pp.ua/2017/06/15/%D0%B...
Незважаючи на те, що розповідь про пригоди в НЗ займає лише останню третину книги, дуже важко відірватися від пригод молодого козака Максима Кідрука з перших сторінок книги. Вперше читав книгу жанру Travel, але хочу сказати що це було неперевершено і подякувати авторові за неймовірні емоції упродовж усієї книги. Сама книга розділена на 3 частини, в залежності від того в якій країні чудить(ой, подорожує) Макс. Єгипет, Сирія та Нова Зеландія. Кожна частина по своєму цікава і 1000% корисна для всіх "подорожуючих" або тих, хто тільки збирається. Події описані в досить-таки простій, але захопливій манері. Рекомендую усім тим, хто хоче познайомитися з працями новітніх українських авторів, або посміятися з історій про Аерофлот =) Поступово Кідрук стає одним з найулюбленіших авторів. Сподіваюся, що так лишатиметься і надалі!
Якщо хочете пригод, якщо хочете щось дізнатися про улюбленого автора — рекомендую.
Цікаво та захопливо описано доволі небезпечні епізоди із життя автора в Єгипті та Сирії. Читаючи, хвилюєшся за життя та здоровʼя мандрівника. Книга про події 2011 року, тому вона ще й своєрідний екскурс в історію як нашої країни, так і світу. Дещо тригерить, що в той час полетіти або навіть отримати візу до Нової Зеландії можна було лише через Москву. (Що?! Як це?! — це ж уже 20 років незалежності)
Якщо хочете подорожей, цікавих розповідей про Єгипет, Сирію чи Нову Зеландію — ні, цього не буде, а хотілося б…. Дивна, як на мене, назва — більше та й набагато цікавіше саме про Єгипет та Сирію. Історія про Нову Зеландію не була аж такою цікавою.
Не зважаючи на те, що три четверті книги не відносяться до її назви, вона напрочуд цікава. Навіть повтори з інших творів, які так дратують (дратували) мене у інших авторів, тут не викликають негативних емоцій. З кожним прочитаним твором Кідрука я ловлю себе на думці про те, що, можливо, моє вкрай критичне враження від знайомства з доробком автора (це були "Навіжені в Перу") було поспішним. Мабуть, після прочитання цієї автобіографічної книги я почав розуміти характер автора і те, що він хоче донести до читачів у "навіжених".
Особисті відчуття письменника під час подорожей до Єгипту, Сирії, Нової Зеландії, його пригоди, невдачі, непорозуміння-не менш цікава розповідь, ніж путівники відомими місцями.