Упир. Слідами монстрів. Хроніки лікаря

Хроніки лікаря #1

by Сергій Пономаренко

Чернігів, початок ХХ століття. У місті все частіше знаходять знекровлені тіла зниклих молодих людей. Молодший лікар психіатричного відділення міської лікарні Володимир Шульжелько підозрює, що ці вбивства пов’язані з легендою про чернігівського упиря.

Двісті років тому таке вже траплялося, і тоді містяни вважали що в цих смертях винен "живий мрець" - покійний козацький полковник Дунін-Борковський. Володимир на власні очі бачить, як ночами містом їздить чорна карета, про яку йдеться в легенді. Невже давнє жахіття повернулося?

Судовий слідчий Олег Катасонов не вірить у містику. Але й чесним та незацікавленим він не здається, тож Володимир починає власне розслідування. Число жертв тим часом зростає, а місто охоплює паніка…

Genres: Detective

384 pages, Hardcover

Published October 1, 2024

Reviews

[Віталій (Книжкаріум) · Rating 3 out of 5]

Одразу дісклеймер - детективи не зовсім мій жанр, тому важко судити наскільки тут хороша саме детективна складова. Книга підкупила локацією, бо сам з Чернігова. І це певно єдине, що мені в ній трохи відгукнулося, бо навіть Чернігів тут радше поданий реферативними історичними зносками наратора у вигляді адвоката Семикіна, ніж справді відіграє якусь важливу роль. З іншого боку все одно тішить почитати історію з рідного міста, то ж +1 за це. В цілому враження - дещо чепурний, романтичний стиль і відчуття недорозкритості персонажів. Відчувається деяка робота з історичними джерелами, але звідти ж іде й схематичність твору, як ніби історію підганяють під накопаний історичний антураж.
Загалом книга мені на один раз, продовження навряд читатиму, але можливо я просто не вловлюю цінні моменти нетипового для мене жанру.
P.S. вже після прочитання дізнався, що автор виявляється доволі добре і давно друкується у КСД, хоч до цього взагалі мені не траплявся.

[Igor Mogilnyak · Rating 4 out of 5]

3,75⭐️

З третьої спроби прочитаних соченінь Пономаренка мені майже все сподобались. Тут знову є трішки «наліпленого»: історія про упирів на сторінок сорок у стилі Карміли і скоріш Дракули(не читав ще) на мінімалках. Гг може бути, але розслідував не сильно а попереду ще про нього нові книги. Але історія трималась купи і якщо бути відвертим, не дратувала, а тримала у фокусі. Фінал норм і на цьому дякую Пономаренку, четверту книгу читатиму, яку КСД вже анонсував на грудень. А ще тут Че і знайомі локації🫶🏻

[Анастасія Самійленко · Rating 5 out of 5]

Один з найвідоміших слоганів м. Чернігів: «Чернігів – місто легенд» в цій книзі як раз згадується одна з легенд нашого стародавнього міста. Легенда про чернігівського упиря Василя Дуніна-Борковського. І всі події, які відбуваються в цій книзі ніби оповиті цією легендою, однак, не дивлячись на те, що постать історична, чи все, що про нього кажуть нащадки це правда, що ж, для того, щоб дізнатись варто прочитати цю книгу.
Починається книга з оповіді подій в рік смерті чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського. Після його смерті починають виявляти вбитих жителів повністю знекровлених, і оскільки полковник останнім часом вів себе дивно, до того ж його не відспівували у церкві, то його звинувачують в тому, що він став упирем і вбиває людей, через це його труну виносять зі склепу і вимагають перепоховати його, щоб не ганьбити церкву.
Пройшло 200 років, молодий лікар Володимир Шульженко їде в з Києва в Чернігів влаштовуватись на першу свою роботу в місцеву лікарню. Починає працювати в психіатричному відділенні. І от знову в місті виявляють знекровлені тіла. І знову всі згадують стару легенду про чернігівського полковника-упиря.
Володимир вирішує погратись в детектива, і хоч не завжди у нього все виходило, і він наражав себе на небезпеку, не дивлячись на це саме він приходить до правильних висновків у цій заплутаній справі.
Для тих кому подається атмосфера старих міст з історією, заплутані цікаві детективні історії ця книга затягне в свої тенета з першої глави.

[Sasha · Rating 3 out of 5]

Я побачила цю книгу в рекомендаціях української авторки. Проглянувши анотацію, зрозуміла, що мова буде про Чернігів та його легенди.
Очікування мене не підвели, тут дійсно було подано багато історичних фактів, що стосувалися Чернігова та Києва(мабуть найбільш цікавим фактом для мене стали борделі Києва😂, довелося навіть статті почитати в інтернеті).
Щодо сюжету, то на вас чекає історичний, містичний детектив. У 1910 році Володимир Шульженко - молодий лікар, що закінчив тільки но університет, прибуває до Чернігова. Головний герой молодий, йому 22 роки, саме з цим я повʼязую всю наївність й ідеалістичність його поглядів. А також перебування під постійною опікою батька🙃
Відбуваються жахливі вбивства, жертв знаходять знекровленими, а у місті існує легенда про упиря. Для молодого чоловіка, що зачитувався Едгаром Аланом По, це ідеальне рішення для втечі від нудної роботи у психіатричному відділенні. Але пригода виявляється небезпечною, і Володимир постійно потрапляє у якусь халепу.
Це не зовсім мій жанр, тому книжку було дещо важко читати. Також стиль автора не зовсім того формату, що я не звикла читати. Інформація про якісь історичні чи вигадані факти подається у такому форматі, що відчуття наче читаєш вирізки із статтей Вікіпедії.
Загалом вайби Дракули та Шерлока Холмса, можливо дещо оповідань Едгара Алана По.
Мені сподобалось, але сумніваюся, що буду перечитувати.
3,5/5⭐️

[Iryna · Rating 5 out of 5]

Це дуже приємний детектив на кшталт серіалів "Менталіст", "Слідство по тілу" або будь-який середньої популярності детективне тв-шоу.
Книга гарно написана, добре занурює в атмосферу початку ХХ сторіччя, якщо і є якісь ляпи чи кострубатості, то помічати їх не хочеться.
Головний герой то моя окрема похвала. Читаєш про нього, 22-річного юнака після вишу, пригадуєш себе, і мимоволі посміхаєшся: "Яке ж я дурне було"). Тобто, пан Сергій дійсно гарно описав молодого амбітного хлопчика з його мріями і фантазіями про доросле життя, якого те саме життя тикає писком в холодну реальність в перший робочий день. Якусь частину книги ГГ бісить, але бісить в хорошому сенсі, бо його поведінка багато в чому дійсно така яка притаманна молодим і гарячим.
Десь він імпульсивний, десь занадто самовпевнений. А оці сцени "піду я втоплюся у річці глибокій" після "катастрофи" на роботі, ну це ж просто прекрасно) Мої оплески автору, бо запальну молодість в цій книзі описано ну дуже добре.
При цьому Володимир не типовий детективний дурник, від аналізує, робить висновки, бачить ставлення до нього оточуючих. І це також великий плюс, бо герої можуть бути наївними, запальними, але коли вони не дурні на догоду сюжету, це класно, це дійсно заслуговує поваги.
Також сподобалась атмосфера описана в книзі. Часто читаючи сучасну літературу що переносить нас на 100 років назад, розумієш, що загалом якби події були перенесені в сучасність, то книга нічого б не втратила. Але не тут. Тут історичний час відіграє важливу роль, а автор добре попрацював над історичними матеріалами. Лікарі лікують згідно того часу, описано багато історичних місць які існували в Чернігові 100 років тому. Гарно змальована обстановка яка занурює в ту епоху.
4,5 із 5. І я однозначно буду чекати продовження.
------
Окремо хочеться виділити цікавий зв'язок з книгою Порожні могили Тараса Мельника, яка вийшла одночасно з Упирем. Далі будуть спойлери, тому якщо обидві книги не читали, прочитайте їх спочатку)
.Незважаючи на те, що історично описані події в книгах розділені сотнею років, в них обох молоді спеціалісти починають свій шлях в психіатричній лікарні і стикаються в ході своїх розслідувань з непереборною силою в вигляді людей при владі.
І в обох книгах головні герої самостійно чинять правосуддя над злочинцями, розуміючи що правоохоронна система тут безсила і беззуба.
А ще момент який може бути результатом моєї занадто бурної фантазії в пошуках прихованих сенсів :)
Ще читаючи "Порожні могили", мені різонула око одна фраза, коли головний герой, слідчий Вадим Чернов опитував свідка в кафе: "Він підняв чашку з кавою лівою рукою". Цитата не точна на жаль, бо книги в мене більше нема, але я чогось її добре запам'ятала, бо вона якась... Ну нашо мені знати якою рукою хтось перемішує цукор в чашці)
Але прізвище головного героя "Упиря" - Шульженко. Шульга - ліворукий.
Хтозна, хтозна) Можливо то фантазія намалювала тигра в кущах, а може ми дійсно маємо цікаві відсилки в книгах)

[Роман Селіверстов · Rating 3 out of 5]

У мене не було великого бажання читати цю книгу - цей жанр був для мене цікавим десь чверть століття тому. Але книгу подарувала дорога мені людина - і я не міг не прочитати її. Сюжет класичний, передбачливий. Але текст просто жахливий - він увесь просякнутий кацапщиною, яка відчувається нутром чи не на кожній сторінці. Ось лише невеличка частина таких "шедеврів":

Якщо вас це не влаштовує, виходьте на опікунську раду, нехай він дасть письмову вказівку із цього приводу.

У Володимира чітко заробила думка.

Кого я привіз, вас не торкається.

...він потрапив у неприємну ситуацію, ..., але ж їм рухали добрі наміри

Мені дуже приємно ваше товариство.

Що трапилося, шановний Олег Борисовичу?

...процідив скрізь зуби слідчий.

КСД! Може, варто відповідальніше ставитися до того, що видаєте!

[Bazhena Ilkiv · Rating 2 out of 5]

Шкода… Шкода витраченого часу та грошей!

Мрію колись прочитати якісно «збитий» ретродетектив українського автора, тому знайомлюся з усім, що потрапляє під руку.

Щодо цього «шедевра», художню складову тексту навіть не буду аналізувати, вона відсутня. Епітети на рівні відмінника-другокласника: місяць холодний, серце гаряче, сон жахливий.

Я переконана, що оригінал був написаний російською, а перекладений чи неграмотними «літературними неграми», чи ШІ. Чого варті лише оці перли! «Закохані готові здійснювати навіженість». Дуже кортить подивитися на процес «здійснення навіженості», нє? «У Володимира чітко заробила думка». Так і хочеться додати: «Заробила на горіхи».

А головне, у Чернігові є Красний мість і Красна площа! Не Червона, а Красна, бо красива! Це не перекладається!!!

КСД, за що ви нас так?!

[Janna Darc · Rating 4 out of 5]

Хороший, цікавий, атмосферний детектив, який розповідає нам про молодого, амбітного лікаря, що приїхав до Чернігова працювати. Спочатку нас знайомлять із головним героєм. Потім занурують у атмосферу міста (таке враження, що побувала на екскурсії!) та початку 20ст. Ну а потім, власне, презентують містично-детективну складову - дивні вбивства, знекровлені люди, та ще й повсталого мерця хтось бачив, невже вампіри... Головний герой, прагнучи допомогти поліції, втягується в розслідування по саму маківку і, очевидно, що неушкодженим він з такої історії не вийде.
Мені сподобалось. Це перша частина, головний герой тут молодий, недосвідчений і йому одразу вдалось допомогти слідству. Тому мені дуже цікаво, що буде в наступних частинах, де він буде з яким не яким досвідом за плечима.

[Daria · Rating 3 out of 5]

Перші 100 з невеликим сторінок йшли довго і туго, хотілося кинути цю книгу, але я продовжувала читати тільки через те, що вона про моє рідне місто - Чернігів.

Після того, як Володимир (головний герой) потрапив до бібліотеки, все дивним чином змінилося, і читати стало цікавіше.

Дуже дратував стиль автора, постійно забувала, що події відбуваються в 1910 році. Цьому ніяк не сприяло використання слів на кшталт: спіч.

В романі забагато непотрібних персонажів, в кожного з яких є не лише прізвище, а ще й ім'я - по-батькові. Їх було практично неможливо запам'ятати і складно розрізняти.

В цілому, задум непоганий, проте реалізація залишає бажати кращого.

[Lina · Rating 5 out of 5]

романтизація упирів чи якби реальну містику знімали у Чернігові 1910 року 👻

юний Володимир приїжджає в Чернігів у спробі сепаруватися від батька після завершення навчання в університеті, але стає причиною усіх сюрпризів 😊

+ сторінки з доволі докладною історичною довідкою, медичними термінами та хворобами. а фіналочка приправлена смачною помстою 😏

я захищатиму все, де згадується Чернігів, що б це не було і я ніколи не відмовлюся від історичних легенд про чернігівських упирів часів козацтва, тому тут 5/5

[Анна Хлевная · Rating 3 out of 5]

Я дуже полюбляю період початку ХХ століття, тому атмосфера книги мені сподобалась. Проте сама детективна складова не дуже складна, я здогадалась з чим все пов'язане ще не дочитавши до середини. Головний герой мене дещо підбішував, але це зумовлено його віком: молодий, амбітний, мрійливий, життя не знає. На жаль, багато поворотів сюжету були для мене передбачуваними. Книга не погана, але не супер. Ще не вирішила, чи читатиму продовження.

[Naya]

Це був би нормальний детектив, якби головного героя не носило від думки до думки. До самого кінця не могла зрозуміти, що ж відбувається, але не з цікавості, а просто - що відбувається?
І як то кажуть, trigger warning - постійно говорять про пиття крові, в контексті, взяв стакан крові і випив. Про таке попереджувати потрібно

[Halyna Shynkaruk · Rating 5 out of 5]

Як на мене книга написана набагато краще чим Чорне весілля, цього ж автора.
Детективна лінія прописана непогано, було цікаво дізнатися хто ж виявиться "упирем" .
Головний персонаж тільки деякими моментами викликав почуття крінжу, але на це не сильно звертаєш увагу. Моя оцінка це 4,5. Але поставила 5 бо іде округлення до більшого числа:)