Антологія грецького оповідання ХХІ століття знайомить українського читача з творами лавреатів Державної літературної премії Греції, які отримали нагороду в номінації «оповідання / новела» в період з 2010 по 2018 р. Зібрані в книзі тексти пропонують новий погляд на Грецію, сучасну країну, яка бореться з викликами сьогодення, намагається зберегти або не втратити власне Я в смерчі криз та трансформацій, який переживає спільно весь світ, однак кожне суспільство має власний досвід реакції на карколомні процеси. Це – невеликі тексти, з яких складається строката мозаїчна панорама «країни в кризі», яка шукає те, що зміцнить віру в себе і дасть надію на завтрашній день.
Книга розрахована на широке коло читачів, насамперед тих, кого цікавить Греція за межами традиційного культурного поля античної цивілізації.
коли я починала читати грецькі оповідання, не думала, що там буде стільки боді горрора 😅 думала, може буде шось про море
спочатку все було добре і цікаво, а далі, приблизно з 50 сторінки, пішла чорнуха, якої повно і в сучукрліті
через одне оповідання з жорстокістю до тварин і аж два оповідання, в кінці якого вішають домашню тварину, ВТФ, шо це таке з греками?
оповідання про біф між грецькими ультрасами/тємщікамі і албанськими цікаве, бо тут ми дізнаємося, що греки ненавидять албанців (це відкриває двері для того, щоб почитати про їхню історію, таке я люблю)
загалом було цікаво почитати, і я вдячна перекладачам і упоряднику, що можна ознайомитися з грецькими творами українською, але, мабуть, вони трохи не для мене, всі оповідання конкретно в цій збірці це якісь fever dreams