У цьому романі загадок більше, ніж відгадок. Хто такий дивний обліковець? Обліковця має кожна людина, але вони — не янголи-охоронці. Їх бачать лише діти й божевільні, їхнє завдання — не охороняти, а рахувати. Що саме? Навіщо? На деякі запитання люди не мають права знати відповіді.
Марина Троян почала літературну кар’єру з перемоги у всеукраїнському літературному конкурсі «Вірю в майбутнє твоє, Україно». А вже 2012 року вона вирішила спробувати сили у великій літературі, і на неї, безумовно, чекав успіх. За дебютний роман Марина Троян здобула Міжнародну премію імені Олеся Гончара, а наступний роман, «Обліковець» — ІІ премію «Коронації слова-2013».
хороша книжка, емоційна така, я сплакалася трохи... цікавий сюжет і головні персонажі цікаві, принаймні не могла заснути, поки не дочитала, а це для мене показник;) якщо коротенько - книжка про двох дівчат, дуже різних і водночас, дуже схожих. І персонаж обліковця, хоч і хотілося про нього трохи більше інформації, але він вже цікавий сам по собі, такий як є, щось новеньке) о, і порадувала кінцівка - неочікувана така...
Досить непогана книжка. Я не перечитувала всіх творів, які були представлені на Коронації Слова-2013, але ця книга дійсно варта якоїсь відзнаки. Цікавий сюжет, переплетення надприродного із звичними досить актуальними проблемами людей, гарна мова. Не шкодую, що придбала цю книгу, вона стане достойною частиною моєї колекції.
Десь з середини я почала думати, що то буде банальна романтична казка зі щасливим кінцем. Кінець начебто й щасливий (але не так, як хтось собі подумає, дочитавши принаймні до середини!), але сама історія точно не банальна романтична казка. Трохи мені забракло пояснень та інформації для повноцінного розуміння історії обліковця, але книга дуже варта прочитання.
Обліковці, які не архангели, але весь час поруч з людиною – ідея цікава. Хоча книга не про це. Вона про те, що таке бути «тут і зараз». У житті головної героїні, попри її вісімнадцятирічний вік, трапляється та сама «точка неповернення» (коли пального у літакові недостатньо, аби повернутися на базу). Коли проходиш свідомо через подібне, проживаєш і приймаєш, воно більше на болить. Це ніби історія-досвід, щоб інші не поранились. Свого роду глибока розповідь «білої ворони». Життя людини, яке цікавіше за будь-які вигадки. Тому що справжнє. Як читач ти цьому віриш, бо є ефект впізнавання.