What do you think?
Rate this book
І порву буття сукно
«І порву буття сукно» — це історія про альтернативне недалеке минуле, в якому герої – звичайні люди впереміш з купкою маргіналів – намагаються розв’язати проблеми міжособистісних, соціальних та міждержавних відносин і зупинити ворожу навалу.
Новий винахід — онейронет — захопив людство. Стало цікавіше жити уві сні, де можна створити будь-який свій образ в будь-який час і епоху. Великі і маленькі міста України поглинули сновидіння, всі події відбуваються в мережі — кіно, музика, ігри, навіть візит до лікаря і звичайне спілкування. Реальний світ, який поступово занепадає, є тільки місцем для заробляння грошей на онейронет, щоб заснути і опинитися в вимірі, де вирує несправжнє життя.
Але що станеться, якщо з’явиться людина, яка може потрапляти в мережу фізично, без підключення? А якщо це — старенький дідусь, який робить це несвідомо? Які небезпеки ховаються за такими здібностями?
Невеличкий загін відчайдухів намагається знайти розв’язання проблеми. Та нові питання породжують нові виклики, а відповіді можуть бути дуже несподіваними і небезпечними.
Олекса Мельник — письменник, журналіст, блоґер, ґеймер та актор, голосом якого розмовляють герої фільмів, серіалів та відеоігор. Сьогодні Олекса — військовий, що вже третій рік боронить нашу країну і від початку своєї служби пише на війні про війну. Снопанк-роман “І порву буття сукно” написаний ним у бліндажі у посадці біля деокупованого села Зелений Гай на Запоріжжі.
Новий винахід — онейронет — захопив людство. Стало цікавіше жити уві сні, де можна створити будь-який свій образ в будь-який час і епоху. Великі і маленькі міста України поглинули сновидіння, всі події відбуваються в мережі — кіно, музика, ігри, навіть візит до лікаря і звичайне спілкування. Реальний світ, який поступово занепадає, є тільки місцем для заробляння грошей на онейронет, щоб заснути і опинитися в вимірі, де вирує несправжнє життя.
Але що станеться, якщо з’явиться людина, яка може потрапляти в мережу фізично, без підключення? А якщо це — старенький дідусь, який робить це несвідомо? Які небезпеки ховаються за такими здібностями?
Невеличкий загін відчайдухів намагається знайти розв’язання проблеми. Та нові питання породжують нові виклики, а відповіді можуть бути дуже несподіваними і небезпечними.
Олекса Мельник — письменник, журналіст, блоґер, ґеймер та актор, голосом якого розмовляють герої фільмів, серіалів та відеоігор. Сьогодні Олекса — військовий, що вже третій рік боронить нашу країну і від початку своєї служби пише на війні про війну. Снопанк-роман “І порву буття сукно” написаний ним у бліндажі у посадці біля деокупованого села Зелений Гай на Запоріжжі.
352 pages, Hardcover
Published September 30, 2024
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 18 of 18 reviews
January 22, 2025
«І порву буття сукно» Олекса Мельник
Цього разу, не я обрала книжку, а вона мене.
Ми запросили автора - Олексу Мельника - на ефір до Фантастичних talks, і з цієї нагоди, я прочитала його книгу.
Обкладинка для мене стала більше мінусом, ніж плюсом (смакове), а от текст здивував.
Перш за все своєю стилістичною вправністю. Це перший роман автора, хоч і не дебютна книга, але цього не скажеш за тим, як це написано.
Що ж ми маємо? Автор назвав свій роман снопанком, і в цьому є доля правди, але я б поставили книгу на полицю з науковою фантастикою, хоч власне науки тут не так і багато. Є інші ознаки НФ:)
Події відбуваються в альтернативному минулому - у 2006 році. У 1986 році стала точка біфуркації. Відбулося так зване Пробудження, коли простір сна став своєрідною віртуальною реальністю. Сном навчилися керувати, створювати у просторі сну іншу приємнішу дійсність. Так у світі з’явився Онейронет, а люди почали більше снити, ніж жити справжнє життя. Інтернет не виник, на чолі України - Чорновіл, в сєвєрном содружествє - незмінний ввп.
Події розвиваються у Києві, на Васильківській військовій базі, у Коломиї, епізодично у мацквє та США.
Сюжет без спойлерів:)
Простий український пенсіонер Сидір Прокопенко виявляє надзвичайні здібності - він не тільки вміє керувати сном, а й буквально фізично пірнати у снопростір. Щоб випробувати межі його можливостей знаходять чотирьох особливих людей (вони не можуть бачити сни): попечену чорнороту жінку на колісній колясці, греко-католичького священника, офіцера-відмінника та колишнього афганця. Ця дуже колоритна група опиняється на перехресті інтересів українського олігарха, США та содружества.
Всі герої цікаві, але штука в тому, що у романі немає головного героя, і для мене це було непросто. Це дуже сюжетна книга, екшн на екшені, і мені було важко за всім стежати без співпереживання комусь одному. Але, підозрюю, що це суб’єктивно.
В уьому іншому тут багато прекрасного: впізнавані ландшафти та люди, несамовите нищення мешканців содружества, епічний фінал (Олексо, за що ти так не любиш Коломию?:). А ще дуже цікава і майже не проговорена тема в українській літературі - як сказав сам автор «Афганська трагедія українського народу». На нашому ефірі Олекса розказав, що сам служить з колишніми воїнами-інтернаціоналістами. Вони вважають себе героями, хоч, на його думку, робили те саме, що сьогодні роблять буряти, північні корейці та решті z-ти на наших землях. Ця тема однозначно варта більшої уваги, як і всі наші історичні травми.
Я вам сказала, що фінал вам сподобається? Великий спойлер - але там збувається мрія всіх українців. Тож раджу!
ПС книга написана в бліндажі у посадці біля деокупованого села Зелений Гай на Запоріжжі
Олекса Мельник має багато регалій, але наразі перебуває на службі в бригаді Сил тероборони.
October 22, 2024
За три дні поглинула книжку, від якої дуже змішані емоції. Сиджу зараз отак о.О
Це історія про альтернативну реальність приблизно 2006 року. Інтернету ще немає, але є онейронет - альтернативна реальність уві сні. Життя в українських двотисячних важке і несправедливе, тож люди залюбки проживають життя своїх мрій, не встаючи з ліжка. Помираючи там, ти просто прокидаєшся...
Та раптом в онейронеті зʼявляється насанкціонований відвідувач. Київський пенсіонер перетворюється у крука і шматує натовп людей. Але є нюанс: в реальному світі натовп також гине жахливою смертю. Для вирішення цієї таємниці збирають команду зразка 11 друзів оушена: проститутка на кріслі колісному, священник УГКЦ, афганець з кримінальним минулим та зразково-листівковий старший лейтенант ЗСУ.
Уяву автора не обмежувало буквально нічого, адже він описував сновидіння, а там може відбуватись будь-що, що виглядатиме будь-як... І тому це дуже графічна і кривава книжка. Від видавництва вона йшла запакованою в плівку. (А на українському книгоринку це ознака жлобського видавництва, або ж великої кількості крови, кишок та пенісів під обкладинкою. В цьому випадку – другий варіант)
Батальні сцени такі стрімкі і химерні, що я їх уявляла як відео створені штучним інтелектом: де собака перетворюється в трансформера, тоді в грибницю, а потім у дельфіна і упливає в закат). Також мене не покидала асоціація: закемарив випадково вдень у літню спеку і тобі наснилась ДИЧИНА, а Олекса Мельник взяв і переніс її у текст.
Загалом вайб книжки - це щось середне між «першому гравцю приготуватись», «неономіконом» Алана Мура та коміксом «орда» Ігора Баранька. І від останнього там прям багато. Абсурдність і комічність, з якою описаний ворог дещо відштовхує, однак я тримала в голові думку, що це "особливість жанру".
Словом, книжка захоплююча. У такого жанру точно має бути назва, але я її не знаю і такого раніше не читала. Бойовик-феєрія? Замєс-фатазія?
Також відзначу, що автор - співзасновник магазину коміксів у Коломиї, багаторічний ведучий концертів Кантабіле-Люмос оркестру, голос багатьох серіалів та ігор, відомий під ніком Сновида (і взяв та написав книгу про сни, який іронічний чортяка!)
І написав під час служби в ЗСУ: в бліндажі на запорізькому напрямку. В тексті також трапляються слова і конструкції, по яким це чітко видно.
Висновок: мені сподобалось, хоч місцями я сильно шокувалась, дивувалась, зойкала від несподіванки і думала "та що це знову за божевільні повороти сюжету"! Авторе, прочитала в твітері, що ви почали роботи над новою книгою: то я чекатиму з нетерпінням!
Це історія про альтернативну реальність приблизно 2006 року. Інтернету ще немає, але є онейронет - альтернативна реальність уві сні. Життя в українських двотисячних важке і несправедливе, тож люди залюбки проживають життя своїх мрій, не встаючи з ліжка. Помираючи там, ти просто прокидаєшся...
Та раптом в онейронеті зʼявляється насанкціонований відвідувач. Київський пенсіонер перетворюється у крука і шматує натовп людей. Але є нюанс: в реальному світі натовп також гине жахливою смертю. Для вирішення цієї таємниці збирають команду зразка 11 друзів оушена: проститутка на кріслі колісному, священник УГКЦ, афганець з кримінальним минулим та зразково-листівковий старший лейтенант ЗСУ.
Уяву автора не обмежувало буквально нічого, адже він описував сновидіння, а там може відбуватись будь-що, що виглядатиме будь-як... І тому це дуже графічна і кривава книжка. Від видавництва вона йшла запакованою в плівку. (А на українському книгоринку це ознака жлобського видавництва, або ж великої кількості крови, кишок та пенісів під обкладинкою. В цьому випадку – другий варіант)
Батальні сцени такі стрімкі і химерні, що я їх уявляла як відео створені штучним інтелектом: де собака перетворюється в трансформера, тоді в грибницю, а потім у дельфіна і упливає в закат). Також мене не покидала асоціація: закемарив випадково вдень у літню спеку і тобі наснилась ДИЧИНА, а Олекса Мельник взяв і переніс її у текст.
Загалом вайб книжки - це щось середне між «першому гравцю приготуватись», «неономіконом» Алана Мура та коміксом «орда» Ігора Баранька. І від останнього там прям багато. Абсурдність і комічність, з якою описаний ворог дещо відштовхує, однак я тримала в голові думку, що це "особливість жанру".
Словом, книжка захоплююча. У такого жанру точно має бути назва, але я її не знаю і такого раніше не читала. Бойовик-феєрія? Замєс-фатазія?
Також відзначу, що автор - співзасновник магазину коміксів у Коломиї, багаторічний ведучий концертів Кантабіле-Люмос оркестру, голос багатьох серіалів та ігор, відомий під ніком Сновида (і взяв та написав книгу про сни, який іронічний чортяка!)
І написав під час служби в ЗСУ: в бліндажі на запорізькому напрямку. В тексті також трапляються слова і конструкції, по яким це чітко видно.
Висновок: мені сподобалось, хоч місцями я сильно шокувалась, дивувалась, зойкала від несподіванки і думала "та що це знову за божевільні повороти сюжету"! Авторе, прочитала в твітері, що ви почали роботи над новою книгою: то я чекатиму з нетерпінням!
December 10, 2024
▫️«Голодна смерть уві сні - не найгірше, що може статися з людиною в наш час»
Онейронет — новий винахід, що дозволяє жити уві сні. Люди створюють ідеальні образи, мандрують епохами, а реальний світ поступово занепадає 🥲
Все — від розваг до роботи — відбувається у мережі, а наяву залишаються лише буденні заробітки на черговий вхід у сон 💸
Але що станеться, якщо з’явиться людина, яка може потрапляти в онейронет без підключення? І що, якщо це — звичайний старенький дідусь, який навіть не усвідомлює своїх здібностей? 😅
▫️«Така проста істина — кожний на своєму місці робить все можливе в межах своєї компетенції і світ працює, як змащений і ретельно підігнаний механізм. Але людські системи постійно підгнивали, іржавіли, розсипалися. Від тупості, жадоби і корупції»
«І порву буття сукно» — це вибуховий снопанк-роман, написаний військовим у бліндажі 💥
Сюжет дивує непередбачуваністю, хоча друга частина здається занадто динамічною. Герої глибокі, але місцями стереотипні, а фінал виходить за межі уяви. Лексика жорстка: матюки часто влучні, але іноді їх занадто багато, тож враховуйте це 🤗
Ця історія про, здавалося б, звичайних людей, що борються з ворогами, травмами й онейронетом, але вона має багато прихованих сенсів 🥹
Сильна, емоційна книга, яка тримає в напрузі до останньої сторінки 🤯
Онейронет — новий винахід, що дозволяє жити уві сні. Люди створюють ідеальні образи, мандрують епохами, а реальний світ поступово занепадає 🥲
Все — від розваг до роботи — відбувається у мережі, а наяву залишаються лише буденні заробітки на черговий вхід у сон 💸
Але що станеться, якщо з’явиться людина, яка може потрапляти в онейронет без підключення? І що, якщо це — звичайний старенький дідусь, який навіть не усвідомлює своїх здібностей? 😅
▫️«Така проста істина — кожний на своєму місці робить все можливе в межах своєї компетенції і світ працює, як змащений і ретельно підігнаний механізм. Але людські системи постійно підгнивали, іржавіли, розсипалися. Від тупості, жадоби і корупції»
«І порву буття сукно» — це вибуховий снопанк-роман, написаний військовим у бліндажі 💥
Сюжет дивує непередбачуваністю, хоча друга частина здається занадто динамічною. Герої глибокі, але місцями стереотипні, а фінал виходить за межі уяви. Лексика жорстка: матюки часто влучні, але іноді їх занадто багато, тож враховуйте це 🤗
Ця історія про, здавалося б, звичайних людей, що борються з ворогами, травмами й онейронетом, але вона має багато прихованих сенсів 🥹
Сильна, емоційна книга, яка тримає в напрузі до останньої сторінки 🤯
October 19, 2024
Напишу чесну рецензію, хоч і знаю автора особисто багато років. Ідея - класна, персонажі - цікаві, деякі епізоди, особливо з передісторією героїв, пробирають до мурах. Але мені забагато описів пищ-пищ, на бойових сценах я відразу гублюся і перестаю розуміти, хто на кому стояв.
April 22, 2025
Я вже давно знав Олексу Мельника як голос українського ігрового порталу PlayUA і коли дізнався, що він написав книгу, то мені стало дуже цікавої її прочитати. Сьогодні я це зробив і зараз трохи поділюся своїми враженнями.
Найперше, що мені сподобалося, це цікава і трохи моторошна картина альтернативної історії нашого світу. Цікава, бо події відбуваються в альте��нативній історії де президент України - В'ячеслав Чорновіл, а людство винайшло онейронет. Це штука завдяки якій можна жити у найпрекрасніших снах, звісно, якщо у вас вистачить на це коштів. І от завдяки цьому онейронету ця альтернативна історія здалася мені моторошною, бо люди просто вмирають зголоду в цих снах, тому що не хочуть повертатися в "сіру" реальність. Вже на цьому моменті я почав роздумувати і жахатися від атмосфери книги, бо це відчувалося ніби постапокаліпсис без ядерного впливу чи глобальної епідемії. І це було щось абсолютно нове для мене.
Друге, що мені сподобалося, так це персонажі. Справа в тому, що вони дуже не типові як для ролі головних героїв і частіше викликали в мене відразу, настільки вони здавалися мені мерзенними та неоднозначними. В кожного з них були свої скелети в шафі, але кожен поступово розкривався та так, що під кінець книги я говорив собі, - Ого! То ось так це буде, ось так виявляється можна...
Та найбільш мерзенними, або ж краще сказати правдоподібними, в книзі зображені москалі. Я прям фізично відчував огиду, коли читав епізоди за участі цих "людей" і от на їхньому фоні, головні герої здають просто янголятами.
Події та те як ці події відбуваються також вразили мене, бо нагадаю, що онейронет дозволяє бачити та робити будь що уві сні й автор відірвався тут на повну і сповна скористався цією своєю задумкою. Я не раз і не п'ять разів ловив себе на думці, що події настільки сюрреалістичні й "хворі", що це просто чудесно.
А ще я практично одразу підмітив, що автор книги грає у відеоігри. Тому що я то тут, то там помічав посилання чи данину пошани таким іграм як Silent Hill, Dead Space, S.T.A.L.K.E.R., Fallout, Prototype і ще як мені здалося, я відчув щось схоже з аніме "Акіра" та фільмом "The Thing" Карпентера. А може це просто моя уява розгулалася. Але мені сподобалися ці мої спостереження і я впевнений, що хтось інший може побачити в книзі щось зовсім інакше й це класно.
В підсумку зазначу, що отримав багато різноманітних емоцій від читання даної книги і як для дебютної роботи, це дуже достойний результат за який я можу тільки похвалити автора. Хочу тепер якось отримати автограф Олекси Мельника на своєму примірнику його книги.
Найперше, що мені сподобалося, це цікава і трохи моторошна картина альтернативної історії нашого світу. Цікава, бо події відбуваються в альте��нативній історії де президент України - В'ячеслав Чорновіл, а людство винайшло онейронет. Це штука завдяки якій можна жити у найпрекрасніших снах, звісно, якщо у вас вистачить на це коштів. І от завдяки цьому онейронету ця альтернативна історія здалася мені моторошною, бо люди просто вмирають зголоду в цих снах, тому що не хочуть повертатися в "сіру" реальність. Вже на цьому моменті я почав роздумувати і жахатися від атмосфери книги, бо це відчувалося ніби постапокаліпсис без ядерного впливу чи глобальної епідемії. І це було щось абсолютно нове для мене.
Друге, що мені сподобалося, так це персонажі. Справа в тому, що вони дуже не типові як для ролі головних героїв і частіше викликали в мене відразу, настільки вони здавалися мені мерзенними та неоднозначними. В кожного з них були свої скелети в шафі, але кожен поступово розкривався та так, що під кінець книги я говорив собі, - Ого! То ось так це буде, ось так виявляється можна...
Та найбільш мерзенними, або ж краще сказати правдоподібними, в книзі зображені москалі. Я прям фізично відчував огиду, коли читав епізоди за участі цих "людей" і от на їхньому фоні, головні герої здають просто янголятами.
Події та те як ці події відбуваються також вразили мене, бо нагадаю, що онейронет дозволяє бачити та робити будь що уві сні й автор відірвався тут на повну і сповна скористався цією своєю задумкою. Я не раз і не п'ять разів ловив себе на думці, що події настільки сюрреалістичні й "хворі", що це просто чудесно.
А ще я практично одразу підмітив, що автор книги грає у відеоігри. Тому що я то тут, то там помічав посилання чи данину пошани таким іграм як Silent Hill, Dead Space, S.T.A.L.K.E.R., Fallout, Prototype і ще як мені здалося, я відчув щось схоже з аніме "Акіра" та фільмом "The Thing" Карпентера. А може це просто моя уява розгулалася. Але мені сподобалися ці мої спостереження і я впевнений, що хтось інший може побачити в книзі щось зовсім інакше й це класно.
В підсумку зазначу, що отримав багато різноманітних емоцій від читання даної книги і як для дебютної роботи, це дуже достойний результат за який я можу тільки похвалити автора. Хочу тепер якось отримати автограф Олекси Мельника на своєму примірнику його книги.
October 30, 2024
Україна 2006 року у паралельній реальності, в якій ще немає інтернету, проте існує онейронет: можливість проживати своє краще життя уві сні. Люди забувають жити справжнє життя і помирають від голоду, думаючи, що розкішні ресторани в онейронеті закривають потребу в їжі. Міста пустують, нікому працювати на справжніх роботах – наприклад, ремонтувати авто. Фургончик, що колись розвозив хліб, кустарно переобладнують під «Швидку».
ₚосіяне впевнені, що Україна – це молодший брат, якого треба підімʼяти під себе (тут, в принципі, автор нічого не вигадував). Американці вважають, що українців треба взяти під свій контроль. А все тому що у, здавалося би, країні третього світу, проводяться небезпечні дослідження можливостей онейронету. Саме про ці дослідження і йтиметься протягом усього сюжету.
Це не технологічне фентезі, не бойовик, не фантастика. Автор називає це «снопанк-роман». І снопанк-роман відчувається як фантасмагорична кривава бійня, в якій ти перестаєш розуміти де сон, де реальне життя і
Мені страшенно сподобалися персонажі (обʼємні, різноманітні, самобутні) і діалоги (у автора прекрасне почуття гумору, відчуття живої мови). Головні герої – це така купка маргіналів (чого тільки вартує повія із інвалідністю і священник із тягою до дітей), тому хімія між героями абсолютно шедевральна – ти не розумієш, як вони взагалі можуть існувати і знаходитися в одній реальності, при цьому не можеш відірватися від їхніх перепалок.
Але сюжет виявився зовсім не моїм. Відчувалося, що автор переніс на сторінки власну рефлексію війни (адже Олекса боронить нашу країну вже третій рік і писав цей роман у бліндажі). Це вилилося не тільки у психологізм історії, але і в її насичення бойовими подіями.
Якщо початок був літературно вишуканим, наповненим вдалими описами і чіпляв сам по собі, то під кінець книга відчувалася як сюр із купою вбивств, кровопролиттям, переродженням, конями із крилами, павуками з тілами дітей, космічними кораблями, , суперздібностями, Божою силою. І все несеться беззупинно: одна битва переходить в іншу, та в третю, третя в наступну. Коротше, мало того, що події самі по собі не натягнеш на голову, так вони ще і беззупинні.
Я прекрасно розумію задум: наснитися може будь-що, у сні немає обмежень, страхи людські ірраціональні тощо тощо. Але в якийсь момент світобудова too much розгорнулася. Відчувалося ніби мій обід, вечерю і десерт засунули у блендер, а отриману жижу зі скумбрії, борщу і тірамісу змусили випити.
Тож для мене знайшлися і жирні плюси, і такі ж мінуси. При цьому я впевнена, що поціновувачам бойовиків, бруталізму, естетики гидотного і літератури, що шокує, ця книга ду-у-уже сподобається.
Мій телеграм канал – «Шо б його такого почитати?»
ₚосіяне впевнені, що Україна – це молодший брат, якого треба підімʼяти під себе (тут, в принципі, автор нічого не вигадував). Американці вважають, що українців треба взяти під свій контроль. А все тому що у, здавалося би, країні третього світу, проводяться небезпечні дослідження можливостей онейронету. Саме про ці дослідження і йтиметься протягом усього сюжету.
Це не технологічне фентезі, не бойовик, не фантастика. Автор називає це «снопанк-роман». І снопанк-роман відчувається як фантасмагорична кривава бійня, в якій ти перестаєш розуміти де сон, де реальне життя і
Мені страшенно сподобалися персонажі (обʼємні, різноманітні, самобутні) і діалоги (у автора прекрасне почуття гумору, відчуття живої мови). Головні герої – це така купка маргіналів (чого тільки вартує повія із інвалідністю і священник із тягою до дітей), тому хімія між героями абсолютно шедевральна – ти не розумієш, як вони взагалі можуть існувати і знаходитися в одній реальності, при цьому не можеш відірватися від їхніх перепалок.
Але сюжет виявився зовсім не моїм. Відчувалося, що автор переніс на сторінки власну рефлексію війни (адже Олекса боронить нашу країну вже третій рік і писав цей роман у бліндажі). Це вилилося не тільки у психологізм історії, але і в її насичення бойовими подіями.
Якщо початок був літературно вишуканим, наповненим вдалими описами і чіпляв сам по собі, то під кінець книга відчувалася як сюр із купою вбивств, кровопролиттям, переродженням, конями із крилами, павуками з тілами дітей, космічними кораблями, , суперздібностями, Божою силою. І все несеться беззупинно: одна битва переходить в іншу, та в третю, третя в наступну. Коротше, мало того, що події самі по собі не натягнеш на голову, так вони ще і беззупинні.
Я прекрасно розумію задум: наснитися може будь-що, у сні немає обмежень, страхи людські ірраціональні тощо тощо. Але в якийсь момент світобудова too much розгорнулася. Відчувалося ніби мій обід, вечерю і десерт засунули у блендер, а отриману жижу зі скумбрії, борщу і тірамісу змусили випити.
Тож для мене знайшлися і жирні плюси, і такі ж мінуси. При цьому я впевнена, що поціновувачам бойовиків, бруталізму, естетики гидотного і літератури, що шокує, ця книга ду-у-уже сподобається.
Мій телеграм канал – «Шо б його такого почитати?»
October 15, 2024
Що ж, я чомусь очікував якийсь тривожно-напружений сай-фай із неповоротким повільним розвитком сюжету, але все виявилося значно активніше і кривавіше 😃 М'яко кажучи) Тим не менш, попри деяку наївність (як на мене) деяких частинок сюжету, загальне враження залишилося чудове, особливо гарно прописаний кінець. Пан Олекса зміг гарно пояснити ті чудасії, які відбувалися у всесвіті роману та їхні причини/витоки.
Відверто кажучи, в якийсь момент я вже думав, що логіка деяких речей залишиться на розсуд читача та самопошук пояснення. Але не хвилюйтесь, все (принаймні більшість) стане зрозумілим)
У цьому світі немає ідеалу, тому з мінусів хотів би виділити, що друга частина твору здалася мені занадто динамічною. Так, це допомогло не хотіти відірватися, наче боючись щось пропустити, та й навіть був фрагмент де динаміка дала відпочити і присісти за пляшечкою абсенту (😉), але загальна густина дій та подій могла б бути більш розтягнена, як на мене.
З плюсів - чудові персонажі зі своїми історіями та проблемами, особливо чимось сподобилась любовна лінія та Анжела. +Снопанк, який побудований, здавалося, на снах, але виявився глибшим за своєю суттю. +Фінал, який змусив усміхатися)
Дякую автору Олексі Мельнику та Видавництву 333 за прекрасні емоції та кльове видання)
Відверто кажучи, в якийсь момент я вже думав, що логіка деяких речей залишиться на розсуд читача та самопошук пояснення. Але не хвилюйтесь, все (принаймні більшість) стане зрозумілим)
У цьому світі немає ідеалу, тому з мінусів хотів би виділити, що друга частина твору здалася мені занадто динамічною. Так, це допомогло не хотіти відірватися, наче боючись щось пропустити, та й навіть був фрагмент де динаміка дала відпочити і присісти за пляшечкою абсенту (😉), але загальна густина дій та подій могла б бути більш розтягнена, як на мене.
З плюсів - чудові персонажі зі своїми історіями та проблемами, особливо чимось сподобилась любовна лінія та Анжела. +Снопанк, який побудований, здавалося, на снах, але виявився глибшим за своєю суттю. +Фінал, який змусив усміхатися)
Дякую автору Олексі Мельнику та Видавництву 333 за прекрасні емоції та кльове видання)
November 18, 2024
Олекса Мельник "І порву буття сукно"
Видавництво 333
Уночі тихенько встану,
Прочиню своє вікно,
Доведу себе до стану
І порву буття сукно
📚 Новеньке фентезі, написане у бліндажі в посадці біля села Зелений Гай Запорізької області диктором, ґеймером, ведучим підкасту "Вмістожер" на ютубі, співзасновник крамниці коміксів UA Comix у рідній Коломиї, а нині військовослужбовцем ЗСУ Олексою Мельником, видане молодим українським видавництвом 333.
🇺🇦🇺🇸 Альтернативна історія, недалеке минуле, 2006 рік, президентом України з 1999 року є В'ячеслав Чорновіл, а президентом США після Біла Клінтона - Роджер Такахаші, Радянський Союз розвалився ще у 1989 році, проте на його місці виникло не менш зловісне Сєвєрнає Садружество, яким керує хто б ви подумали... Правильно - х...о.
📚 У світі панує "онейронет", який американці придумали (натомість інтернету і мобільного зв'язку немає) у 1993 році - всесвітня мережа сновидінь, в якій можна мандрувати уві сні ніби наяву. Саме тут люди можуть реалізувати свої особливі бажання, фантазії і таємниці.
📚 Автор створив світ, у якому всі, хто має гроші - політична еліта, зірки шоу-бізнесу, кримінальні авторитети, продажні силовики, самопроголошені генії - всі здійснюють подорожі в онейронеті. Там можна все, що забажаєш, і це контрастує зі звичайним світом, що став пресним і нецікавим більшості людства. Все життя йде в онейронеті.
Яскрава омана онейронету поглинула всіх і відняла баж��ння жити.
📚 Але, як завжди, настав момент, коли все пішло не так, і реальні люди почали проникати в онейронет, а чудовиська з онейронету - навпаки в реальний світ... Межа між реальним і видуманим світами почала швидко стиратися.
💀І смерті в онейронеті стали смертями наяву...
📚 Цікаві відсилочки автора на сьогодення - іноагенти, недоцільне витрачання державних коштів, найбільша геополітична катастрофа людства, "хохли з їхньою недодержавою", Сєвєрнає Садружество, російські десантники-потєряшки, фантомні болі про один великий народ великого Сєвєрнава Садружества, погрози ядерною війною...
📌 Події розвиваються так швидко і динамічно, що іноді просто не встигав за ними і доводилося повертатися і перечитувати, щоб в'їхати.
👽☠️Онейронавти, онейроманти і онейроморфи, американські дрімери і спецназ Сєвєрнава Садружества, арахнодіти, кадаври, драглі, мацаконі і мацаки - тільки встигай розуміти, хто є хто і за кого - війна всіх проти всіх.
🇺🇦 І місцем битви всієї цієї нечисті стає Україна десь в районі чудового містечка Коломиї, яке нічого про це не знає, оскільки це альтернативна історія, якої ніколи не було.
📚 Усе заплутано максимально - ти нібито перебуваєш усередині якоїсь суперкрутої комп'ютерної гри, з правилами якої ніяк не можеш розібратися, а навколо лише вороги і всі хочуть тебе вбити.
☠️ Дітям краще не давайте - купа трупів, матюків, кровища хлеще рікою - реальні 18+
📚 Але в кінці була така ж реальна приємна несподіванка, не притаманна як на мене таким книжкам - автор дав пояснення всьому, що відбувалося і що було незрозуміло, і це не виглядало притягнутим за вуха. І ти такий - WOW!!
📌 Ну і буття автор дійсно порвав - тут уж як є..
https://t.me/knygitelegram
Видавництво 333
Уночі тихенько встану,
Прочиню своє вікно,
Доведу себе до стану
І порву буття сукно
📚 Новеньке фентезі, написане у бліндажі в посадці біля села Зелений Гай Запорізької області диктором, ґеймером, ведучим підкасту "Вмістожер" на ютубі, співзасновник крамниці коміксів UA Comix у рідній Коломиї, а нині військовослужбовцем ЗСУ Олексою Мельником, видане молодим українським видавництвом 333.
🇺🇦🇺🇸 Альтернативна історія, недалеке минуле, 2006 рік, президентом України з 1999 року є В'ячеслав Чорновіл, а президентом США після Біла Клінтона - Роджер Такахаші, Радянський Союз розвалився ще у 1989 році, проте на його місці виникло не менш зловісне Сєвєрнає Садружество, яким керує хто б ви подумали... Правильно - х...о.
📚 У світі панує "онейронет", який американці придумали (натомість інтернету і мобільного зв'язку немає) у 1993 році - всесвітня мережа сновидінь, в якій можна мандрувати уві сні ніби наяву. Саме тут люди можуть реалізувати свої особливі бажання, фантазії і таємниці.
📚 Автор створив світ, у якому всі, хто має гроші - політична еліта, зірки шоу-бізнесу, кримінальні авторитети, продажні силовики, самопроголошені генії - всі здійснюють подорожі в онейронеті. Там можна все, що забажаєш, і це контрастує зі звичайним світом, що став пресним і нецікавим більшості людства. Все життя йде в онейронеті.
Яскрава омана онейронету поглинула всіх і відняла баж��ння жити.
📚 Але, як завжди, настав момент, коли все пішло не так, і реальні люди почали проникати в онейронет, а чудовиська з онейронету - навпаки в реальний світ... Межа між реальним і видуманим світами почала швидко стиратися.
💀І смерті в онейронеті стали смертями наяву...
📚 Цікаві відсилочки автора на сьогодення - іноагенти, недоцільне витрачання державних коштів, найбільша геополітична катастрофа людства, "хохли з їхньою недодержавою", Сєвєрнає Садружество, російські десантники-потєряшки, фантомні болі про один великий народ великого Сєвєрнава Садружества, погрози ядерною війною...
📌 Події розвиваються так швидко і динамічно, що іноді просто не встигав за ними і доводилося повертатися і перечитувати, щоб в'їхати.
👽☠️Онейронавти, онейроманти і онейроморфи, американські дрімери і спецназ Сєвєрнава Садружества, арахнодіти, кадаври, драглі, мацаконі і мацаки - тільки встигай розуміти, хто є хто і за кого - війна всіх проти всіх.
🇺🇦 І місцем битви всієї цієї нечисті стає Україна десь в районі чудового містечка Коломиї, яке нічого про це не знає, оскільки це альтернативна історія, якої ніколи не було.
📚 Усе заплутано максимально - ти нібито перебуваєш усередині якоїсь суперкрутої комп'ютерної гри, з правилами якої ніяк не можеш розібратися, а навколо лише вороги і всі хочуть тебе вбити.
☠️ Дітям краще не давайте - купа трупів, матюків, кровища хлеще рікою - реальні 18+
📚 Але в кінці була така ж реальна приємна несподіванка, не притаманна як на мене таким книжкам - автор дав пояснення всьому, що відбувалося і що було незрозуміло, і це не виглядало притягнутим за вуха. І ти такий - WOW!!
📌 Ну і буття автор дійсно порвав - тут уж як є..
https://t.me/knygitelegram
February 25, 2025
«І порву буття сукно» Олекса Мельник
Жанр: пригодницький снопанк 18+, що містить ненормативну лексику і жорстокі сцени.
Автор показує альтернативне минуле. За вікном 2006 рік, при владі на другому терміні третій президент України - В'ячеслав Чорновіл, який переміг на президентських виборах 1999-му, як такої армії в країні немає, а в тій, що є - ще панує совок, сєверноє содружество, як завжди, бажає нас знищити, а американці полюють за новими відкриттями.
Новий винахід - онейронет - захопив людство. Люди почали проводити уві сні надто багато часу через відсутність обмежень та можливість створити в мережі те життя і той образ самого себе, про який мрієш, світ поглинули сновидіння, а реальний світ - занепадає.
Але що, як з'явиться архонт - людина, що зможе фізично переміщуватись у світ снів без підключення? І що, як цією людиною виявиться пенсіонер Сидор Михайлович такий собі повелитель снів, здібності якого захочуть привласнити американські, російські та українські спецвідділи?..
📍Загін відчайдухів, які будуть рятувати світ, складається з:
- отця Трохима, що поборов свої педофілічні нахили хімічною кастрацією;
- офіцера Славка Підопригори, що втратив брата та має дитячі травми;
- повії Анжели у кріслі колісному, з обпаленим обличчям, що пережила сексуальне насильство в дитинстві і втратила всю родину в пожежі;
- колишнього афганця Сергія Напільніка, що катував людей, але визнав свої гріхи;
- вчительки Марії Михайлівни, двічі вдови, доглядальниці цвинтаря і священниці, а в онейронеті - хтивого звіра, легенди німецького свінгерського клубу.
📍Враження
Книга написана військовим у бліндажі. Сподобалась своєю динамікою, особливо у другій частині, місцями непередбачуваним сюжетом, місцями - напруженістю та хвилюваннями за персонажів. Також сподобалось, як автор розкриває персонажів та деякі моменти, які здавалося залишаться без відповіді, але відповіді ми отримаємо в кінці. Місцями я б трохи скоротила, але це не вплинуло на загальні враження.
Лайки дуже багато, але вона влучна і також доповнює характери персонажів (не всі персонажі лаються, а якщо і трохи лаються, то більш лайтовіше).
Я не уявляю, як таку історію можна було придумати, але вона оригінальна, інтригуюча, тримає в напрузі, хоча дуже дуже віддалено нагадала фільм «Першому гравцю приготуватися» (однойменну книгу не читала).
Фінал книги сподобався і, як на мене, дуже вдалий. Я навіть трохи просльозилась на моменті зустрічі двох шкільних друзів - зовсім не очікувала таких емоцій від цієї книги.
Книгу раджу та хочу підтримувати й надалі творчість сучасних українських письменників. Враховуйте рейтинг, жорстокі та тригерні теми, та лайку.
📍Більше відгуків в моєму інстаграмі @anna.petrenko.bookblog
Жанр: пригодницький снопанк 18+, що містить ненормативну лексику і жорстокі сцени.
Автор показує альтернативне минуле. За вікном 2006 рік, при владі на другому терміні третій президент України - В'ячеслав Чорновіл, який переміг на президентських виборах 1999-му, як такої армії в країні немає, а в тій, що є - ще панує совок, сєверноє содружество, як завжди, бажає нас знищити, а американці полюють за новими відкриттями.
Новий винахід - онейронет - захопив людство. Люди почали проводити уві сні надто багато часу через відсутність обмежень та можливість створити в мережі те життя і той образ самого себе, про який мрієш, світ поглинули сновидіння, а реальний світ - занепадає.
Але що, як з'явиться архонт - людина, що зможе фізично переміщуватись у світ снів без підключення? І що, як цією людиною виявиться пенсіонер Сидор Михайлович такий собі повелитель снів, здібності якого захочуть привласнити американські, російські та українські спецвідділи?..
📍Загін відчайдухів, які будуть рятувати світ, складається з:
- отця Трохима, що поборов свої педофілічні нахили хімічною кастрацією;
- офіцера Славка Підопригори, що втратив брата та має дитячі травми;
- повії Анжели у кріслі колісному, з обпаленим обличчям, що пережила сексуальне насильство в дитинстві і втратила всю родину в пожежі;
- колишнього афганця Сергія Напільніка, що катував людей, але визнав свої гріхи;
- вчительки Марії Михайлівни, двічі вдови, доглядальниці цвинтаря і священниці, а в онейронеті - хтивого звіра, легенди німецького свінгерського клубу.
📍Враження
Книга написана військовим у бліндажі. Сподобалась своєю динамікою, особливо у другій частині, місцями непередбачуваним сюжетом, місцями - напруженістю та хвилюваннями за персонажів. Також сподобалось, як автор розкриває персонажів та деякі моменти, які здавалося залишаться без відповіді, але відповіді ми отримаємо в кінці. Місцями я б трохи скоротила, але це не вплинуло на загальні враження.
Лайки дуже багато, але вона влучна і також доповнює характери персонажів (не всі персонажі лаються, а якщо і трохи лаються, то більш лайтовіше).
Я не уявляю, як таку історію можна було придумати, але вона оригінальна, інтригуюча, тримає в напрузі, хоча дуже дуже віддалено нагадала фільм «Першому гравцю приготуватися» (однойменну книгу не читала).
Фінал книги сподобався і, як на мене, дуже вдалий. Я навіть трохи просльозилась на моменті зустрічі двох шкільних друзів - зовсім не очікувала таких емоцій від цієї книги.
Книгу раджу та хочу підтримувати й надалі творчість сучасних українських письменників. Враховуйте рейтинг, жорстокі та тригерні теми, та лайку.
📍Більше відгуків в моєму інстаграмі @anna.petrenko.bookblog
November 29, 2024
🐦⬛️«І порву буття сукно» Олекса Мельник
видавництво: 333, 7/10🤎
Динамічно, масштабно, занадто.
Почнемо з бази: книга, в якій знищують росію, апріорі не може бути поганою.
За зав’язкою маємо альтернативне минуле, в якому замість інтернету є така штука, як онейронет. Це мережа сновидінь, в якій, обмежуючись тарифом, людина може бути ким завгодно, яка завгодно і коли завгодно. Більшість людей надає перевагу проживати життя в онейронеті, ніж в реальності, від чого багато старих лише плюються. Один із таких Сидір Михайлович неочікувано для себе відкриває можливість підключатися до мережі без санкціонованого доступу. Це відразу зацікавлює військових і не тільки України.
Перше, що хочеться сказати, класна задумка. Світ, в якому є альтернатива інтернету, яка все рівно не дає проживати повноцінне життя в реальності. Віддає грубою іронією, що ніц змінити не можна в жодній реальності. Взагалі, варто підмітити, що в автора класний гумор і знання армійсько-лайливої мови, від яких я сміялася в голос, що буває дуже рідко при читанні.
Друге, герої. Вони неймовірно протилежні, насичені, різнопланові та суперечливі. Їх діалоги повні сарказму, іронії, жовчі, відвертого підйобу та напускної ненависті, але в той же момент за цими о́гризками видно, що вони справжня команда і свого не покинуть (сприйняла як алюзію на український народ). В цілому, це був дуже цікавий погляд на по-сатиричному всратих месників по-українські.
Третє, сюжет. Я не злукавила, коли сказала, що прочитала за два вечори. Історія затянула як тільки-но я відкрила книгу, сторінки летіли, а картинки фантасмагорично поставали перед очима. Мені здавалося, що я і за вечір книгу можу прикінчити. Але.
Але в якийсь момент мені стало забагато подій, епічності, бійн та крові, які з кожною сторінкою все більше додавав пан Олекса. Думаю, він і сам не очікував такої ширини подій, і просто захопившись в моменті, не зміг зупинитися. Бо певні сцени провисають без детальнішого бекґраунду, певні мотиви та таємні плани антагоністів уже постають постфактум. Це втомлювало, не давало перепочити та знову кидало у вир м’ясорубки.
В цілому, це була хвайна епік-бійня в снопросторі з прекрасним феєрвейком в кінці на «краснай площаде», і я рада, що ознайомилася з нею. Раджу поціновувачам кровавих, епічних бойовиків з нахилом в фантасмагорію та бруталізм.
#дегустація
видавництво: 333, 7/10🤎
Динамічно, масштабно, занадто.
Почнемо з бази: книга, в якій знищують росію, апріорі не може бути поганою.
За зав’язкою маємо альтернативне минуле, в якому замість інтернету є така штука, як онейронет. Це мережа сновидінь, в якій, обмежуючись тарифом, людина може бути ким завгодно, яка завгодно і коли завгодно. Більшість людей надає перевагу проживати життя в онейронеті, ніж в реальності, від чого багато старих лише плюються. Один із таких Сидір Михайлович неочікувано для себе відкриває можливість підключатися до мережі без санкціонованого доступу. Це відразу зацікавлює військових і не тільки України.
Перше, що хочеться сказати, класна задумка. Світ, в якому є альтернатива інтернету, яка все рівно не дає проживати повноцінне життя в реальності. Віддає грубою іронією, що ніц змінити не можна в жодній реальності. Взагалі, варто підмітити, що в автора класний гумор і знання армійсько-лайливої мови, від яких я сміялася в голос, що буває дуже рідко при читанні.
Друге, герої. Вони неймовірно протилежні, насичені, різнопланові та суперечливі. Їх діалоги повні сарказму, іронії, жовчі, відвертого підйобу та напускної ненависті, але в той же момент за цими о́гризками видно, що вони справжня команда і свого не покинуть (сприйняла як алюзію на український народ). В цілому, це був дуже цікавий погляд на по-сатиричному всратих месників по-українські.
Третє, сюжет. Я не злукавила, коли сказала, що прочитала за два вечори. Історія затянула як тільки-но я відкрила книгу, сторінки летіли, а картинки фантасмагорично поставали перед очима. Мені здавалося, що я і за вечір книгу можу прикінчити. Але.
Але в якийсь момент мені стало забагато подій, епічності, бійн та крові, які з кожною сторінкою все більше додавав пан Олекса. Думаю, він і сам не очікував такої ширини подій, і просто захопившись в моменті, не зміг зупинитися. Бо певні сцени провисають без детальнішого бекґраунду, певні мотиви та таємні плани антагоністів уже постають постфактум. Це втомлювало, не давало перепочити та знову кидало у вир м’ясорубки.
В цілому, це була хвайна епік-бійня в снопросторі з прекрасним феєрвейком в кінці на «краснай площаде», і я рада, що ознайомилася з нею. Раджу поціновувачам кровавих, епічних бойовиків з нахилом в фантасмагорію та бруталізм.
#дегустація
March 13, 2026
Не дочитала.
Кожного разу, коли юний автор намагається назвати своє дітище "нітакім" і придумати якись новий унікальний жанр, а в цьому випадку це "сно-панк" чи якось так, то це ред-флег, що текст це якась сира каша.
Бо "І порву буття сукно" це жахи з елементами бойовика, і на цьому все.
А приписка "сно-панк", чи що там було придумано, потрібна була лише для того щоб обгрунтувати повну відсутність будь-яких зв'язків і логіки в тому що відбувається, фрагментарність та лютєйший хаос.
І давайте так, я люблю хаос і фрагментарність, але новачкам дуже ваджко писати використовуючи ці два прийоми, бо щоб порушувати правила, їх потрібно спочатку майстерно освоїти.
Основа ідея в книзі класна, але над реалізацією варто було б краще попроцювати.
Кожного разу, коли юний автор намагається назвати своє дітище "нітакім" і придумати якись новий унікальний жанр, а в цьому випадку це "сно-панк" чи якось так, то це ред-флег, що текст це якась сира каша.
Бо "І порву буття сукно" це жахи з елементами бойовика, і на цьому все.
А приписка "сно-панк", чи що там було придумано, потрібна була лише для того щоб обгрунтувати повну відсутність будь-яких зв'язків і логіки в тому що відбувається, фрагментарність та лютєйший хаос.
І давайте так, я люблю хаос і фрагментарність, але новачкам дуже ваджко писати використовуючи ці два прийоми, бо щоб порушувати правила, їх потрібно спочатку майстерно освоїти.
Основа ідея в книзі класна, але над реалізацією варто було б краще попроцювати.
November 18, 2024
Перший прозовий роман Олекси Мельника, як на мене, вдався. Чудовий сетинґ снопанку і персонажі за розвитком та пригодами яких було цікаво спостерігати. Особисто для мене єдиний мінус книги це те, що її перші 100 сторінок давалися досить важко через похмуре альтернативне минуле України і персонажів, які на початку м'яко кажучи не дуже приємні. Окремо хочеться виділити те, як автор описує рідну йому Коломию, адже у ній розвиватиметься левова частка подій книги. Крізь сторінки дуже добре відчувається як автору подобається це місто і воно так круто описане, що я навіть запланував на майбутнє відвідати його.
November 21, 2024
Історія: 10/10;
Персонажі: 11/10;
Діалоги: 12/10;
Бойові сцени: взагалі розй.. відвал щелепи, одним словом 13/10.
Пиз.. вкрай крута книга, хочу екранізацію! Подобається, що історія є цільною і завершеною. Персонажі та їх взаємодія між собою, теж не залишає байдужим. На протязі всього фінального акту історії, виникає великий спектр абсолютно різних емоцій. Дуже потужна історія, за розвитком якої було неймовірно весело спостерігати!
Персонажі: 11/10;
Діалоги: 12/10;
Бойові сцени: взагалі розй.. відвал щелепи, одним словом 13/10.
Пиз.. вкрай крута книга, хочу екранізацію! Подобається, що історія є цільною і завершеною. Персонажі та їх взаємодія між собою, теж не залишає байдужим. На протязі всього фінального акту історії, виникає великий спектр абсолютно різних емоцій. Дуже потужна історія, за розвитком якої було неймовірно весело спостерігати!
May 21, 2026
Незвична для мене, але від цього не менш цікава книга. Химери минулого та сучасності переплелися в тісний клубок альтернативної історії України.
Окрім фантастики дуже багато паралелей між сучасністю. "Надривна" книга, в якій відстежується сучасна війна, срачі між героями (які стали для нас буденністю). Чудово описаний ��он з його химерами та мінливістю (саме такі в мене).
Рекомендую для читання навіть тим, хто не стикався з жанром кібер-панку.
Окрім фантастики дуже багато паралелей між сучасністю. "Надривна" книга, в якій відстежується сучасна війна, срачі між героями (які стали для нас буденністю). Чудово описаний ��он з його химерами та мінливістю (саме такі в мене).
Рекомендую для читання навіть тим, хто не стикався з жанром кібер-панку.
August 8, 2025
Не знаю чому, але це одна з небагатьох книжок які мені було складно читати, навіть декілька разів кидав.
Якесь дивне відчуття і наче гарний і цікавий твір, а все одно…
Підозрюю що нашарувалися мої думки про самого Олексу, його соціофобія, його вимушена неволя через клятих кацапів, та трохи душний підхід до людей 🤣
Дякую за службу Олекса і за книжку.
Якесь дивне відчуття і наче гарний і цікавий твір, а все одно…
Підозрюю що нашарувалися мої думки про самого Олексу, його соціофобія, його вимушена неволя через клятих кацапів, та трохи душний підхід до людей 🤣
Дякую за службу Олекса і за книжку.
December 21, 2025
Цікава ідея, але виконання суцільне бухти-барахти і каша-малаша. Хотілося повільнішого вводу у світ і серйознішого тону. Мабуть тон і хаос сюжету це те, що не сподобалося мені найбільше. Далі йдуть персонажі. У теорії ніби не погані, але на практиці ходячі гіперизовані кліше і стереотипи. Я ніби повернулася в дитинство у 90ті і знову дивилася по телевізору журнал відеокоміксів "Каламбур".
April 20, 2025
Книга суцільний треш у найкращому його виконані. Весела, легко читається, і з темами про які можна подумати. Здається, що автор виклав у книзі усі свої емоції, переживання і бажання, вийшло круто. Кінець особливо солодкий для усіх українців.
November 18, 2024
📖 І порву буття сукно
👤 Олекса Мельник
⭐️ 8,5/10
Чи цікавилися ви коли-небудь усвідомленими снами? Чи хотіли проживати уві сні своє краще, яскравіше життя? Бо в історії альтернативного минулого від Олекси Мельника все так і є. Однак за всяку радість є своя ціна.
Україну, як і інші країни, поглинув новий винахід - Онейронет. Реальне життя стало сірим і похмурим, міста занепадають, більшість людей постійно снять, проживаючи своє життя уві сні, де мало обмежень і широкий простір для здійснення мрій. Багато винаходів так і не відбулися, бо все перенеслося в онейронет.
А що як хтось зможе потрапити в онейронет фізично, без підключення? Саме на цьому і зав'язується роман. Які подальші відкриття це спричинить і яку ціну доведеться заплатити?
Чесно? В мене досить неоднозначні відчуття від цієї книжки. Історія класна, оригінальна, з купою екшену, кров'яки та "спецефектів", які іноді аж на голову не налазять. Все як у реальних снах. Коли здається, що тебе вже нічого не здивує відбувається черговий сюжетний поворот і ти продовжуєш читати з піднятими бровами й трохи відвислою щелепою.
Історія відбувається в другій половині нульових. Складіть тогочасні реалії (повсюдну корупцію, все ще зарадянізовану армію, занепад економіки, ворожнечу між внутрішніми структурами й всілякі інші жахи) та фантастичність можливостей і неможливостей онейронету. Додайте екшен, різноманітні метаморфози, американців, що полюють за новими відкриттями та всюдипхаючих свого носа абсолютно мерзенних р*осіян, що бажають загарбати все собі й отримаєте цей роман.
Мабуть, саме через зображення р*сні та зарадянізованих структур у мене і виникає легка відторгнення цього тексту, але це вже проблеми мого сприйняття. Бо в усьому іншому це класна книжка, яка завиграшки могла б стати крутезним серіалом з купою яскравих сцен та спецефектів.
Стиль автора досить хороший, з дотепним гумором і вдалим рівнем напруги / інтриги. Було цікаво спостерігати за головними героями, жоден з яких не є цілком хорошим чи поганим. Через їхню взаємодію з онейронетом розкривається і їхнє минуле, демони й незагоєні травми, що роблять героїв не картонними, хоч місцями й дещо стереотипними.
Фінал мене чесно здивував своїми поворотами сюжету, бо вийшов навіть за межі моєї уяви. Місцями здавалося, що все це вже аж занадто. Але надивовижу навіть це "занадто" пасує цій історії.
А враховуючи те, що весь цей роман був буквально написаний у бліндажі, під час перебування автора на службі у ЗСУ, питання чому це написано так, як написано знаходять відповіді.
Чи можу я радити цю книжку? Так. Але враховуйте рейтинг 18+, тригерні теми й купу "м'яса", яке ви зустрінете на сторінках.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
👤 Олекса Мельник
⭐️ 8,5/10
Чи цікавилися ви коли-небудь усвідомленими снами? Чи хотіли проживати уві сні своє краще, яскравіше життя? Бо в історії альтернативного минулого від Олекси Мельника все так і є. Однак за всяку радість є своя ціна.
Україну, як і інші країни, поглинув новий винахід - Онейронет. Реальне життя стало сірим і похмурим, міста занепадають, більшість людей постійно снять, проживаючи своє життя уві сні, де мало обмежень і широкий простір для здійснення мрій. Багато винаходів так і не відбулися, бо все перенеслося в онейронет.
А що як хтось зможе потрапити в онейронет фізично, без підключення? Саме на цьому і зав'язується роман. Які подальші відкриття це спричинить і яку ціну доведеться заплатити?
Чесно? В мене досить неоднозначні відчуття від цієї книжки. Історія класна, оригінальна, з купою екшену, кров'яки та "спецефектів", які іноді аж на голову не налазять. Все як у реальних снах. Коли здається, що тебе вже нічого не здивує відбувається черговий сюжетний поворот і ти продовжуєш читати з піднятими бровами й трохи відвислою щелепою.
Історія відбувається в другій половині нульових. Складіть тогочасні реалії (повсюдну корупцію, все ще зарадянізовану армію, занепад економіки, ворожнечу між внутрішніми структурами й всілякі інші жахи) та фантастичність можливостей і неможливостей онейронету. Додайте екшен, різноманітні метаморфози, американців, що полюють за новими відкриттями та всюдипхаючих свого носа абсолютно мерзенних р*осіян, що бажають загарбати все собі й отримаєте цей роман.
Мабуть, саме через зображення р*сні та зарадянізованих структур у мене і виникає легка відторгнення цього тексту, але це вже проблеми мого сприйняття. Бо в усьому іншому це класна книжка, яка завиграшки могла б стати крутезним серіалом з купою яскравих сцен та спецефектів.
Стиль автора досить хороший, з дотепним гумором і вдалим рівнем напруги / інтриги. Було цікаво спостерігати за головними героями, жоден з яких не є цілком хорошим чи поганим. Через їхню взаємодію з онейронетом розкривається і їхнє минуле, демони й незагоєні травми, що роблять героїв не картонними, хоч місцями й дещо стереотипними.
Фінал мене чесно здивував своїми поворотами сюжету, бо вийшов навіть за межі моєї уяви. Місцями здавалося, що все це вже аж занадто. Але надивовижу навіть це "занадто" пасує цій історії.
А враховуючи те, що весь цей роман був буквально написаний у бліндажі, під час перебування автора на службі у ЗСУ, питання чому це написано так, як написано знаходять відповіді.
Чи можу я радити цю книжку? Так. Але враховуйте рейтинг 18+, тригерні теми й купу "м'яса", яке ви зустрінете на сторінках.
(Інст з відгуками: @_daria_barnes. Тг: Помішана на сучукрліті🌖)
Displaying 1 - 18 of 18 reviews