What do you think?
Rate this book
Навчи мене вбивати
У світі Клаптику, де міста-держави ізольовані одне від одного, найманий вбивця Альдокс завершує черговий контракт і планує відпочити. Проте на його шляху з'являється дівчинка-підліток, яка не пам'ятає нічого про своє минуле і просить взяти її в учениці. Альдокс, що має містичний зв’язок з Темрявою, погоджується, не підозрюючи, що їхнє знайомство змінить усе.
Альдокс також отримує несподівану пропозицію від уряду Міста Промисловців: убити диктатора Саббіра з Міста Кассаббів. Темрява схвалює цей контракт, і Альдокс разом зі своєю новою ученицею вирушає в холодний і небезпечний регіон. Вони стикаються з політичними інтригами, знаходять несподіваних союзників і відкривають таємниці минулого дівчинки.
Чи зможе Альдокс виконати завдання, якщо на кону стоять не лише їхні життя, але й мир усього Клаптику? І яку роль у цьому відіграє його молода учениця з особливим даром? Вибір, який вони зроблять, змінить долю світу назавжди.
Альдокс також отримує несподівану пропозицію від уряду Міста Промисловців: убити диктатора Саббіра з Міста Кассаббів. Темрява схвалює цей контракт, і Альдокс разом зі своєю новою ученицею вирушає в холодний і небезпечний регіон. Вони стикаються з політичними інтригами, знаходять несподіваних союзників і відкривають таємниці минулого дівчинки.
Чи зможе Альдокс виконати завдання, якщо на кону стоять не лише їхні життя, але й мир усього Клаптику? І яку роль у цьому відіграє його молода учениця з особливим даром? Вибір, який вони зроблять, змінить долю світу назавжди.
184 pages, Paperback
Published May 31, 2024
6 people want to read
Ratings & Reviews
Friends & Following
Create a free account to discover what your friends think of this book!
Community Reviews
Displaying 1 - 4 of 4 reviews
March 5, 2025
окей, перш за все, дякую автору за надіслану книгу. на жаль, хвалити багато не зможу і поясню чому
після висловлювань пана автора у твітері щодо використання ШІ під час розробки обкладинки, я все ж сподівалась на якісно написаний текст, бо за словами автора він усі сили спрямував саме на нього, а на дизайн "лиця" книжки вийшло зекономити. однак прогоянувши лишень початок, я зрозуміла, що і на вичитці та редактурі автор теж вирішив зекономити, тому протягом всієї книжки сторінки перегортувала не читачка діана, а редакторка діана (ким я професійно не є, але ок). чи вийшло в мене насолодитись історією можна здогадатись вже зараз. текст практично неможливо читати вдумливо через тьму одруківок, явних помилок у словах та пунктуації (дефіс та тире теж не розрізняється)
текст не вичитаний і на рівні смисловому. наприклад, як і я, автор дуже полюбляє юзати дужки для уточнення інформації. однак на відміну від нього я пишу не літературний текст. часто ця інформація в дужках просто непотрібна і виглядає як третя нога.
є і такі третьоногі моменти:
"Саморобні лопати, спершись одна на одну, спочивали біля дверей на першому поверсі водонапірної вежі. Майже романтичне побачення, якби іноді повз не пробігали миші.."
цілий абзац про "романтичне побачення лопат" змусив мене засміятись, дякую😃
просуваємось далі. діалоги (яких забагато імхо) інколи перериваються мовою автора просто для того аби у довідниковій манері розповісти лор, і це також дуже кидалось в очі
до речі про лор і власне фентезійну складову: нічого нового тут немає, є трохи лобове підігрування реальним аспектам (ведмеді на гербах, бункер так званих "високопосадовців", який бункером не називають і тд), знову ж таки лор подається доволі хаотично, і його незручно переварювати
однак головним недоліком (після відсутности вичитки) для мене стали персонажі та незмога мені як читачці їх відчути. характери розкриваються більшою мірою через діалоги або інструкційний перелік дій героїв (вона пішла туди, він дістав те, вони полізли туди...). ну тобто, на жаль, характери взагалі практично не розкриваються. а для мене будь-яке фентезі не працює без сильних персонажів із бодай якимось бекґраундом
до речі, якщо говорити про бекґраунд самої історії (чи то історичний, чи то мітологічний), то я його не відчула. історія пливе самотужки і не має кістяка
з іншої сторони, видно, що автор розбирається, скажімо так, в технічній складовій, тому у нього вийшло детально описати як працює магія разом із вправністю головного героя, який магією не володіє
якщо ж продовжувати писати про позитивні аспекти, то мені сподобалась штука із Темрявою та те, куди вона привела героїв в кінці. сподіваюсь, автор буде рухатись у правильному напрямку, якщо писатиме продовження
загалом, риторичне питання до всіх авторів-початківців: якщо у вас немає змоги видати книжку без того аби зекономити на дизайні та власне текстові, то чи варто видавати книжку зараз в принципі?
незважаючи на те, що я особливо з книжкою не відпочила, авторові бажаю успіхів у праці та гарної вичитки!;)
після висловлювань пана автора у твітері щодо використання ШІ під час розробки обкладинки, я все ж сподівалась на якісно написаний текст, бо за словами автора він усі сили спрямував саме на нього, а на дизайн "лиця" книжки вийшло зекономити. однак прогоянувши лишень початок, я зрозуміла, що і на вичитці та редактурі автор теж вирішив зекономити, тому протягом всієї книжки сторінки перегортувала не читачка діана, а редакторка діана (ким я професійно не є, але ок). чи вийшло в мене насолодитись історією можна здогадатись вже зараз. текст практично неможливо читати вдумливо через тьму одруківок, явних помилок у словах та пунктуації (дефіс та тире теж не розрізняється)
текст не вичитаний і на рівні смисловому. наприклад, як і я, автор дуже полюбляє юзати дужки для уточнення інформації. однак на відміну від нього я пишу не літературний текст. часто ця інформація в дужках просто непотрібна і виглядає як третя нога.
є і такі третьоногі моменти:
"Саморобні лопати, спершись одна на одну, спочивали біля дверей на першому поверсі водонапірної вежі. Майже романтичне побачення, якби іноді повз не пробігали миші.."
цілий абзац про "романтичне побачення лопат" змусив мене засміятись, дякую😃
просуваємось далі. діалоги (яких забагато імхо) інколи перериваються мовою автора просто для того аби у довідниковій манері розповісти лор, і це також дуже кидалось в очі
до речі про лор і власне фентезійну складову: нічого нового тут немає, є трохи лобове підігрування реальним аспектам (ведмеді на гербах, бункер так званих "високопосадовців", який бункером не називають і тд), знову ж таки лор подається доволі хаотично, і його незручно переварювати
однак головним недоліком (після відсутности вичитки) для мене стали персонажі та незмога мені як читачці їх відчути. характери розкриваються більшою мірою через діалоги або інструкційний перелік дій героїв (вона пішла туди, він дістав те, вони полізли туди...). ну тобто, на жаль, характери взагалі практично не розкриваються. а для мене будь-яке фентезі не працює без сильних персонажів із бодай якимось бекґраундом
до речі, якщо говорити про бекґраунд самої історії (чи то історичний, чи то мітологічний), то я його не відчула. історія пливе самотужки і не має кістяка
з іншої сторони, видно, що автор розбирається, скажімо так, в технічній складовій, тому у нього вийшло детально описати як працює магія разом із вправністю головного героя, який магією не володіє
якщо ж продовжувати писати про позитивні аспекти, то мені сподобалась штука із Темрявою та те, куди вона привела героїв в кінці. сподіваюсь, автор буде рухатись у правильному напрямку, якщо писатиме продовження
загалом, риторичне питання до всіх авторів-початківців: якщо у вас немає змоги видати книжку без того аби зекономити на дизайні та власне текстові, то чи варто видавати книжку зараз в принципі?
незважаючи на те, що я особливо з книжкою не відпочила, авторові бажаю успіхів у праці та гарної вичитки!;)
March 11, 2025
Суміш Дискосвіту Террі Пратчетта та Леона-кілера.
І так, економити на редакторі та коректорі точно не варто було.
І так, економити на редакторі та коректорі точно не варто було.
July 5, 2025
Історія не зачепила, постійно було відчуття що чогось не вистачає. Але для першої книги доволі не погано, я сподіваюсь що наступну будуть краще.
February 4, 2025
Навчи мене вбивати: це моє перше знайомство з фентезі і мені сподобалось. Тим більше це фентезі від українського автора ❤️
Це фантазійна історія, яка завуальовано відсилає до сучасних подій в Україні, це змушує ще більше переживати за героїв книги.
В тексті є динаміка, читається швидко і легко, в другій частині книги неможливо відірватись. Сюжет захопливий, герої гармонійні, є елементи сатири.
Сподобалось відчуття казковості, магічності.
Це фантазійна історія, яка завуальовано відсилає до сучасних подій в Україні, це змушує ще більше переживати за героїв книги.
В тексті є динаміка, читається швидко і легко, в другій частині книги неможливо відірватись. Сюжет захопливий, герої гармонійні, є елементи сатири.
Сподобалось відчуття казковості, магічності.
Displaying 1 - 4 of 4 reviews